Рішення № 82930920, 05.06.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 червня 2019 р. Справа № 120/105/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Слободонюка Михайла Васильовича,

суддів: Демитор Наталії Володимирівни

Заброцької Людмили Олександрівни

за участю:

секретаря судового засідання: Кулика В.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Вербицької Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_2 про перегляд за виключними обставинами рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21.02.2019 року по справі № 120/105/19 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач) з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці (далі - Управління ПФУ у м. Вінниці, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивував протиправністю дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії, як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21.02.2019 року у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Суд мотивував своє рішення тим, що правило призначення пенсії у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, як мінімальна соціальна гарантія, яка передбачена статтею 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у первісній редакції запроваджено законодавцем саме для військовослужбовців дійсної строкової служби за призовом, а не для інших категорій військовослужбовців, які також брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Оскільки позивач в період виконання обов`язків по ліквідації наслідків аварії дійсну строкову службу не проходив, тому констатував відсутність підстав для задоволення позову.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2019 року апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21.02.2019 року у справі № 120/105/19-а була залишена без задоволення, а зазначене рішення суду першої інстанції - без змін.

Однак, 13.05.2019 року ОСОБА_2 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за виключними обставинами зазначеного рішення суду від 21.02.2019 року.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що після розгляду даної справи і набрання рішенням суду законної сили з`явилася обставина, яка мала б істотне для суду значення при вирішенні питання про обґрунтованість доводів його позовних вимог. Так, посилаючись як на підставу перегляду судового рішення на пункт 1 частини 5 статті 361 КАС України, ОСОБА_2 вважає, що виключними обставинами в даній адміністративній справі є ухвалене Конституційним Судом України 25.04.2019 року Рішення №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 402/19, 1737/19.

Даним рішенням Конституційний Суд визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ зі змінами, за яким визнання розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції шкоди при обчисленні пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

З огляду на це позивач зазначає, що у даному випадку він відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право на перерахунок пенсії у відповідності до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв`язку з чим просить суд скасувати за виключними обставинами попереднє рішення суду від 21.02.2019р. та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 17.05.2019 року відкрито провадження про перегляд за виключними обставинами рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21.02.2019 року у справі № 120/105/19-а та призначено заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Цією ж ухвалою визначено проводити розгляд справи згідно частини 8 статті 33 КАС України колегією у складі трьох суддів, а також наданий відповідачу п`ятиденний строк для надання відзиву на заяву.

У встановлений судом строк на адресу суду від відповідача надійшов відзив від 04.06.2019 року (вх. №29844), у якому відповідач заперечує щодо задоволення поданої ОСОБА_2 заяви та вважає, що на момент вирішення адміністративної справи №120/105/19-а вказані норми частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не були визнанні не конституційними, у зв`язку з чим правомірно застосовані судом.

У судовому засіданні представник позивача подану заяву підтримала та просила її задовольнити.

Представник відповідача як проти задоволення заяви про перегляд рішення за виключними обставинами так і проти позову заперечила з підстав, що викладені письмово та долучені до матеріалів справи.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми законодавства України, а також надаючи оцінку обставинам, зазначеним заявником у поданій заяві, переглядаючи за виключними обставинами рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21.02.2019 року у справі № 120/105/19-а дійшов наступних висновків.

Так, ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідом другої групи та перебуває на обліку в Управління ПФУ в м. Вінниці.

Відповідно довідки Вінницького об`єднаного міського військового комісаріату від 05.10.2017 №779 позивач дійсно у період з 11.09.1987 року по 30.09.1987 року виконував обов`язки по ліквідації наслідків аварії в 30-км зоні сектору №2 Чорнобильської АЕС.

Відповідно до листа-відповіді Вінницького об`єднаного міського військового комісаріату від 11.12.2018 №3967, ОСОБА_2 проходив строкову військову службу з 11.05.1982 по 20.06.1984 у в/ч пп 83592 на посаді командира відділення. Спеціальні збори проходив у 1987 (20 днів) у в/ч 4318 Чорнобильської АЕС.

05.12.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення йому перерахунку пенсії відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" з розрахунку п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року з 01.10.2017.

Разом із тим отримав відмову від 29.12.2018 року №290/К-2 яка мотивована тим, що оскільки участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відбувалась не під час проходження дійсної строкової військової служби, права на проведення перерахунку пенсії відповідно до статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", позивач не має.

Незгода позивача із такою відмовою зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

З огляду на викладене, спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з 01.10.2017 року.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21.02.2019 року у справі № 120/105/19-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено. Своє рішення суди першої та апеляційної інстанції мотивували тим, що у період з 11.09.1987 року по 30.09.1987 року позивач приймав участь у ліквідації наслідків ЧАЕС, однак строкову військову службу проходив у період з 11.05.1982 по 20.06.1984, а отже не має права на перерахунок пенсії по інвалідності, відповідно до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд зазначає, що згідно статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Положенням статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов`язку (ст. 6 Закону № 1788-XII).

Статтею 15 Закону № 1788-XII визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.11.1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Оскільки, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, то відповідно до статті 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Відповідно до статті 10 Закону № 796-XII, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках, незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також, тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Згідно з приміткою «*» тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також, сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції до 01.10.2017 року:

- особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

З 01.10.2017р. редакція вказаної норми змінена Законом України від 03.10.2017 року №2148-VIII, та застосовується із вказаного часу у наступній редакції:

- особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якого пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків врегульований Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. № 1210 (далі - Порядок № 1210).

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017р. № 851 були внесені зміни до Порядку № 1210, а саме: доповнено Порядок пунктом 9-1 наступного змісту: «За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року»

Відповідно до матеріалів справи позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 11.09.1987 року по 30.09.1987 року. Разом з тим, строкову військову службу проходив у період 11.05.1982 по 20.06.1984, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_1 , тобто, на момент участі позивача у ліквідації наслідків Чорнобильській АЕС, останній дійсну строкову службу не проходив. Саме тому підстави для перерахунку пенсії із застосуванням частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на момент звернення заявника були відсутні. З огляду на це, відповідач правомірно відмовив заявнику у листі від 29.12.2018 року № 290/к-2 щодо проведення перерахунку пенсії.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначений правовий висновок суду в повній мірі узгоджувався із позицією Верховного Суду (ухвала від 08.05.2018 року у справі №820/1148/18, постанови від 13.02.2018 року у справі № 756/8380/16-а та у справі № 193/877/16-а (2-а/193/14/16), від 21.02.2018 року у справі № 619/2262/17).

Таким чином, у рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 21.02.2019 року суд надав правильну оцінку усім обставинам справи, оскільки умовою призначення пенсії за частиною 3 статті 59 Закону № 796-XII є проходження особами дійсної строкової військової служби у відповідний період.

Водночас, 25.04.2019 року Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі за конституційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№ 1-р(II)/2019), яким вирішено:

1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;

2) словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 року № 2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, положення частини 3 статті 59 Закону № 796-XII щодо визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчислені пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25.04.2019 року поширюються на всі категорії військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Відтак право на перерахунок пенсії згідно вказаної норми у ОСОБА_2 виникло саме з 25 квітня 2019 року.

Як зазначено у частині 1 статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за виключними обставинами.

Підставою для перегляду судового рішення за виключними обставинами згідно пунктом 1 частини 5 статті 361 КАС України є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відтак прийняття Конституційним Судом України 25.04.2019 року рішення у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№ 1-р(II)/2019 щодо неконституційності словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та які були застосовані судом при попередньому розгляді справи та прийнятті рішення від 21.02.2019 року про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , є підставою для скасування даного судового рішення за виключними обставинами.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.

Приймаючи до уваги викладене вище, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_2 про перегляд рішення за виключними обставинами підлягає задоволенню, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21.02.2019 року у справі № 120/105/19-а скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Зокрема, задоволенню підлягає вимога про зобов`язання УПФ України у місті Вінниці провести ОСОБА_2 з 25.04.2019 року перерахунок і виплату пенсії обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В іншій частині позовних вимог щодо визнання дій протиправним необхідно відмовити. Такого висновку суд дійшов з урахуванням того, що неможливо визнавати дії відповідача протиправними з огляду на встановлення неконституційності відповідного словосполучення «дійсної строкової», яка міститься у застосованих та використаних судами першої та апеляційної інстанції нормах частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», адже такі дії відбувалися в діючому на той час правовому полі, за нормами чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судовий збір розподілу не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 77, 90, 139, 241, 242, 245, 246, 255, 361, 368, 369 КАС України,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд за виключними обставинами рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21.02.2019 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21.02.2019 року у справі №120/105/19-а скасувати та ухвалити нове.

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці провести ОСОБА_2 з 25.04.2019 року перерахунок і виплату пенсії обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач : ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_2 ).

Відповідач: Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 37979905) .

Рішення суду в повному обсязі складено 07.06.19

Головуючий Слободонюк Михайло Васильович

судді Демитор Наталія Володимирівна Заброцька Людмила Олександрівна