Ухвала суду № 82930754, 09.07.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09 липня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/1291/19

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Ковбій О.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання протиправним та скасування розпоряджень, поновлення на роботі,

встановила:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області від 08.05.2019 року №22-ос "Про оголошення догани ОСОБА_1 ";

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області від 24.05.2019 року №24-ос "Про оголошення догани ОСОБА_1 ";

- скасувати розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області від 27.05.2019 року №25-ос;

- поновити ОСОБА_1 на займаній посаді з 25.05.2019 року.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З наведеного вище вбачається, що звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав.

Зі змісту позовних вимог встановлено, що позивач просить захистити порушені права шляхом визнання протиправним та скасування розпорядження, яким її звільнено з посади та шляхом поновлення її на посаді. Окрім наведеного, позивач вбачає порушення своїх прав розпорядженнями голови Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області від 24.05.2019 року та від 08.05.2019 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Тобто, позивач звернувшись до суду з даним позовом, фактично, вбачає порушення своїх прав рішеннями відповідача.

Таким чином, позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, одна з яких - є вимогою щодо скасування наказу про звільнення з посади та поновлення на роботі, тобто вимогою за яку позивач від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється (п.1 ч.1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір").

Стосовно заявлених позовних вимог та вимог процесуального законодавства при зверненні до суду слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Так, згідно ст.4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позову майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі з 1 січня 2019 року - 1921 гривня.

Таким чином, враховуючи, що позивачем подано позов з двома вимогами немайнового характеру (за які сплачується судовий збір) - судовий збір становить 1536,80 грн. (1921,00 грн. *0,4*2=1536,80 грн.)

Натомість, позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору, а лише зазначено, що він вважає себе звільненим від сплати судового збору за всі заявлені в позові вимоги на підставі п.1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

З приводу викладеного суд зазначає, що дія наведеної норми не розповсюджується на даний спір, оскільки ОСОБА_1 , оскарженими розпорядженнями про накладення дисциплінарного стягнення не було звільнено з роботи. Фактично розпорядженнями Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області від 08.05.2019 року та від 24.05.2019 року до позивача застосовано дисциплінарне стягнення, яке не призвело до її звільнення. Підставою для звільнення стала заява ОСОБА_1 про звільнення від 24.05.2019 року.

Таким чином, заявлені вимоги щодо скасування рішень відповідача про накладення дисциплінарних стягнень не є вимогами про поновлення на роботі, отже на дані вимоги не розповсюджуються пільги, передбачені п.1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Також, приписами п.2 ч.5 ст.160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Натомість, позивачем в позовній заяві не зазначено поштовий індекс, офіційні електронні адреси або адреси електронної пошти сторін.

Частинами 1, 4 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч.ч.2, 4, 5 ст.94 КАС України письмовими доказами є документ (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Позивачем в порушення вказаних вимог до позовної заяви долучено копії документів, які не засвідчені в установленому законом порядку.

Також суд зазначає, що згідно ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

ОСОБА_1 , окрім іншого, оскаржено рішення відповідача про накладення дисциплінарних стягнень від 08.05.2019 року та від 27.05.2019 року. З позову ОСОБА_1 вбачається, дослівно: "17.05.2019 року мені було повідомлено, що в разі, коли я не напишу заяву про звільнення за угодою сторін мені буде оголошено ще одну догану за неналежне виконання посадових обов`язків". З зазначеного вбачається, що про існування розпорядження Голопристанської районної державної адміністрації від 08.05.2019 року ОСОБА_1 стало відомо щонайменше з 17.05.2019 року.

З позовної заяви також вбачається, що текст другого розпорядження від 24.05.2019 року №24-ос було оголошено позивачці 24.05.2019 року.

З цього слідує, що про порушення прав оскарженими розпорядженнями від 08.05.2019 року №22-ос та від 24.05.2019 року позивачу було відомо, щонайменше з 17.05.2019 року та з 24.05.2019 року відповідно, а з позовом ОСОБА_1 звернулась до суду 26.06.2019 року (дата здачі позову до поштового відділення, згідно штампу на конверті), тобто з пропуском встановленого ч.5 ст.122 КАС України місячного строку.

Між тим, позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та не обґрунтовано поважність пропуску цього строку, як і не надано доказів того, що строк звернення до суду не пропущено.

Враховуючи викладені обставини вбачаються підстави для залишення позовної заяви без руху для надання можливості позивачу звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення або вказати інші підстави для поновлення строку, а також для надання строку на подання заяви про усунення наступних недоліків:

- подання до суду доказів сплати судового збору у сумі 1536,80 грн.;

- надати належним чином засвідчені копії документів, які долучено до позовної заяви;

- подання до суду належним чином оформленої позовної заяви, з зазначенням у ній, поштового індексу, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти сторін.

Тому така заява відповідно до ч.1 ст. 123, ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,

ухвалила:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/1291/19 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Ковбій О.В.