Рішення № 82919948, 09.07.2019, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

______________________

Справа № 520/9748/19

Провадження № 2-а/520/289/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2019 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.

за участю секретаря - Шевчук А.С.,

за участю сторін:

позивач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до Інспектора патрульної поліції капітана поліції Носуленко Тетяни Михайлівни, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції

про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

07.05.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Інспектора патрульної поліції капітана поліції Носуленко Тетяни Михайлівни, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 28.04.2019 року серії ДП18 №485744, якою на неї - ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за ч.1 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 28 квітня 2019 року рухаючись з міста Одеси по трасі Одеса-Київ о 13 годині 55 хвилин на 401 кілометри траси її зупинив рядовий поліції ОСОБА_2 та зазначив, що вона порушила вимогу дорожнього знаку 3.29 «обмеження максимальної швидкості» до 50 кілометрів на годину, чим вчинила правопорушення, у зв`язку з чим, відносно неї було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №485744 за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів та притягнуто її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивач вказує, що капітан поліції Носуленко Т.М. відмовилась надавати їй копію відповідної постанови.

Позивач вважає дану постанову протиправною, необґрунтованою, такою, що не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а також такою, що прийнята із значними порушеннями процесуальних норм.

Так, позивач вказує, що її було притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення обмежень швидкості, встановлених знаком 3.29 на 401 кілометрі траси Одеса-Київ, однак разом із знаками обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31 обов`язково додатково встановлюються відповідні дорожні знаки, які попереджають про характер небезпеки та/або наближення до відповідного об`єкта.

У разі, коли дорожні знаки обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31 встановлені з порушенням визначених цими Правилами вимог щодо їх введення чи з порушенням вимог національних стандартів або залишені після усунення обставин, за яких їх було встановлено, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.

Однак, позивач стверджує, що разом із знаком обмеження швидкості руху 3.29 не було встановлено відповідних дорожніх знаків, які попереджають про характер небезпеки та/або наближення до відповідного об`єкта, про що капітану поліції Носуленко Т.М. було відомо.

Також позивач зазначає, що на 401 кілометрі траси Одеса-Київ встановлений знак обмеження швидкості руху 3.29 на жовтому фоні, який вводиться тимчасово виключно в трьох випадках: а) у місцях виконання дорожніх робіт; б) у місцях проведення масових або спеціальних заходів; в) у випадках, пов`язаних із стихійними (погодними) явищами, однак, який з цих трьох випадків був підставою для встановлення дорожнього знаку 3.29 на жовтому фоні невідомо, оскільки відсутні додаткові дорожні знаки

Крім того, позивач вказує, що під час оформлення матеріалів про адміністративне порушення, вона неодноразово заперечувала щодо допущеного порушення, накладеного на неї адміністративного стягнення та вимагала обов`язкового складання протоколу про адміністративне правопорушення, проте, капітан поліції Носуленко Т.М . протокол про адміністративне правопорушення не склала.

Позивач зазначає, що винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, одразу на місці вчинення правопорушення, суперечить вимогам щодо об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, є неправомірним і призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП, зокрема, право користуватися юридичною допомогою адвоката, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 звернулася до суду із відповідним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 10.05.2019року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції капітана поліції Носуленко Тетяни Михайлівни, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Витребувано від Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції належним чином завірену копію постанови у справі про адміністративне правопорушення від 28.04.2019 року серії ДП18 №485744, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн., за ч.1 ст. 122 КУпАП.

27.05.2019 року від представника відповідача - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції до канцелярії суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просив суд у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування наданого відзиву представник відповідача посилається на те, що разом із дорожніми знаками 3.29 (обмеження швидкості в 70 км/год, а потім 50 км/год) були застосовані й дорожні знаки 1.41 «Місце (ділянка) концентрації дорожньо-транспортних пригод» з табличками 7.2.1 та 7.21.3, а також дорожній знак 1.32 «Пішохідний перехід», які попереджали про характер небезпеки та наближення до певного об`єкта (пішохідного переходу).

Дані обмеження швидкості запровадженні для безпеки пішоходів та попередження й зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод пов`язаних з наїздами на людей, що перетинають дорогу по пішохідному переходу, безпосередньо перед яким і було зафіксовано перевищення швидкості автомобілем позивача.

Представник відповідача вважає, що своїми діями ОСОБА_1 не просто порушувала вимоги ПДР щодо обмеження швидкості руху, а й представляла потенційну загрозу життю та здоров людей, які могли в цей час перетинати проїзну частину.

Представник відповідача вказує на те, що пояснення ОСОБА_1 зазначені у позові стосовно нібито відсутності у поліцейських підстав використовувати лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів ТruСАМ LТІ 20/20, відсутності законодавчо передбачених підстав розглядати справи на місці зупинки ТЗ, відсутності підстав для розгляду справ передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП, відсутності дорожніх знаків, які попереджали про характер небезпеки тощо являються недостовірними та спрямовані на введення в оману суду щодо дійсних обставин справи.

Представник відповідача зазначає, що жодних пояснень з приводу причин порушення нею швидкісного режиму ОСОБА_1 не надала як поліцейським, так і не вказала про це у позові. Більш того, позивач і до цього часу вважає, що мала право перевищувати встановлену дорожніми знаками швидкість руху.

Також, на думку представника відповідача, в матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження нібито факту розміщення знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» з порушенням вимог ПДР та національних стандартів. Відсутні будь-які відомості чи звертався позивач самостійно чи через свого представника з відповідною заявою чи позовом до відповідного органу, предметом діяльності якого є установка, заміна та забезпечення експлуатаційного стану знаків дорожнього руху та відповідного рішення уповноважених органів, що могли б підтверджувати доводи позивача.

Представник відповідача вказує, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачу було роз`яснено її права, вона мала змогу користуватися ними в повній мірі на власний розсуд (в тому числі й надавати на окремому аркуші письмові пояснення, клопотання, які долучаються до постанови, користуватися правовою допомогою тощо).

Таким чином, представник відповідача вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Інспектор мав всі законні підстави для зупинки транспортного засобу позивача, розгляду справи на місці вчинення правопорушення, ним дотримана процедура розгляду справи, постанова серії ДП18 № 485744 від 28.04.19 обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством. Доводи позивача щодо необхідності її скасування безпідставні, необґрунтовані та не підкріплені нормами законодавства.

Разом із відзивом на позовом представником відповідача були надані витребувані судом документи.

04.06.2019 року від позивача до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначила, що відповідач не спростував аргументи, викладені в позовній заяві, відповідач посилається на дорожні знаки, яких фактично не існує, відповідач нехтує законодавством щодо доказування в справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності та процесу подання доказів.

Крім того, 04.06.2019 року до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання з викликом сторін, яке було задоволено судом, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 09 липня 2019 року.

У судовому засіданні 09.07.2019 року позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач - Інспектор патрульної поліції капітана поліції Носуленко Тетяна Михайлівна про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, у судове засідання 09.07.2019 року не з`явилась, про поважність причин відсутності не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.

Представник відповідача - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, у судове засідання 09.07.2019 року не з`явився, про поважність причин відсутності не повідомив.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 28.04.2019 року інспектором патрульної поліції 1 роти 4-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Носуленко Тетяною Миколаївною складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 №485744, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень 00 копійок.

У вказаній постанові серії ДП18 №485744 від 28.04.2019 року, інспектором було зазначено суть адміністративного правопорушення, а саме, що 28.04.2019 року о 13 годині 56 хвилин ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Mitsubishi Carisma», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на трасі М-05 401 км, рухалась зі швидкістю 87 км/год. при встановленому обмежені швидкості руху 50 км/год. знаком 3.29, чим порушила п.п. 12.9 б Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 КпАП України.

Зазначена постанова була надіслана 02.05.2019 року на адресу позивача рекомендованим листом за вих. №8205.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Статтею 258 КУпАП визначаються перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Так, частиною 2 статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Частиною 5 статті 258 КУпАП передбачено якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до системного аналізу мотивувальної та резолютивної частини рішення Конституційного Суду України та норм КУпАП, суд дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно застосовано скорочене провадження у справі про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу.

Згідно ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, а передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127 1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 року №5рп/15 розяснено положення ч.1 ст.276 КУпАП стосовно змісту словосполучення «за місцем його вчинення». Зазначено, що положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно - територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу.

Таким чином зазначеним рішенням роз`яснено, що словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно - територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу.

Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Наказом МВС України від 07.11.2015№ 1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Вказана Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (п.1 розділ І Інструкції №1395).

Згідно п.4 розідлу І Інструкції № 1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1,121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статями 125,126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статями 128,129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

У відповідності до п.1 розділу III Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статями 125,126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статями 128,129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення (п.2 розділу III Інструкції №1395), що відповідає положенням ст.276 КУпАП, за правилами частини 1 якої справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Відповідно до п.1 розділу IV Інструкції № 1395 розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до системного аналізу мотивувальної та резолютивної частини рішення Конституційного Суду України та норм КУпАП, суд дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно застосовано скорочене провадження у справі про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу.

Наведені норми в їх сукупності свідчать про наявність у відповідача, як посадової особи Національної поліції повноважень щодо здійснення контролю за правилами користування транспортним засобом та розгляду справи про адміністративне правопорушення з винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення у разі виявлення правопорушень, а тому посилання позивача на незаконний розгляд справи відносно нього на місці зупинки його автомобілю є безпідставними.

Таким чином, посилання позивача на те, що інспектор патрульної поліції при винесенні оскаржуваної постанови повинен був скласти протокол про адміністративне правопорушення, та те, що інспектор патрульної поліції не міг одразу на місці вчинення правопорушення розглядати справу про адміністративне правопорушення, судом до уваги не приймається.

Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;

розмір штрафу та порядок його сплати;

правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно п. 12.9 «б» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами) водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Дорожній знак 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" - забороняється рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знакові.

Дорожній знак 3.31 "Зона обмеження максимальної швидкості" - забороняється в зоні (населений пункт, мікрорайон, зона відпочинку тощо) рух із швидкістю, яка перевищує зазначену на знакові.

Відповідно до п.п. 12.4-12-6 Правил дорожнього руху, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. У житлових і пішохідних зонах швидкість руху не повинна перевищувати 20 км/год. Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю:

а) автобусам (мікроавтобусам), що здійснюють перевезення організованих груп дітей, легковим автомобілям з причепом і мотоциклам - не більше 80 км/год.;

б) транспортним засобам, якими керують водії із стажем до 2 років, - не більше 70 км/год;

в) вантажним автомобілям, що перевозять людей у кузові, та мопедам, - не більше 60 км/год;

г) автобусам (за винятком мікроавтобусів) - не більше 90 км/год;

ґ) іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.

Таким чином, на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - дозволяється рух із швидкістю не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах дозволяється рух із швидкістю - не більше 90 км/год.

Відповідно до п.12.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами) додаткові обмеження дозволеної швидкості руху можуть вводитися тимчасово і постійно.

Разом із знаками обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31 обов`язково додатково встановлюються відповідні дорожні знаки, які попереджають про характер небезпеки та/або наближення до відповідного об`єкта.

При цьому, тлумачення слова «разом» означає спільно, вкупі з ким-, чим-небудь.

У разі коли дорожні знаки обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31 встановлені з порушенням визначених цими Правилами вимог щодо їх введення чи з порушенням вимог національних стандартів або залишені після усунення обставин, за яких їх було встановлено, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.

Статтею 9 КУпАП визначено поняття адміністративного правопорушення та зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

З дослідженої в судовому засіданні фотофіксації та відеозаписів вбачається місце встановлення знаку про обмеження швидкості руху "50" дорожній знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості».

При цьому, відповідні дорожні знаки, які попереджають про характер небезпеки та/або наближення до відповідного об`єкта, і які обов`язково додатково повинні бути встановлені разом із знаками обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31, зокрема, дорожній знак 1.41 «Місце (ділянки) концентрації дорожньо-транспортних пригод», табличка 7.21.3 «Вид небезпеки», табличка 7.2.1. «Зона дії», дорожній знак 1.32 «Пішохідний перехід», наявні на трасі М-05 401 км, однак знаходяться вони на значній відстані від дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» (50).

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що дорожній знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» (50) встановлений з порушення зазначених вище вимог закону, а саме без встановлення разом з цим дорожнім знаком додаткового відповідного дорожнього знаку, який попереджає про характер небезпеки та/або наближення до відповідного об`єкта.

Отже, враховуючи відсутність разом з дорожнім знаком 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» (50) додаткового обов`язкового знаку, дорожній знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» (50) не діє, а отже рух позивача на автомобільній дорозі поза межами населеного пункту зі швидкістю 87 км/год не створює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому винесення щодо неї постанови про накладення адміністративного стягнення є безпідставним.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 485744 від 28 квітня 2019 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

Керуючись ст.ст. 77, 160-163, 241-246, 257-262, 286, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції капітана поліції Носуленко Тетяни Михайлівни, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 485744 від 28 квітня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 (двісті п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10.07.2019 року.

Суддя Петренко В. С.