Рішення № 82917718, 04.07.2019, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/396/19

Господарський суд Житомирської області у складі

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Степанченко О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Ліком"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Євро Плюс"

про стягнення 10889,46 грн

Приватне підприємство "Ліком" звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто Євро Плюс" про стягнення 10889,46грн, із яких 8876,96грн основного боргу, 828,15грн пені, 920,00грн 40% річних, 264,35грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на невиконання відповідачем умов договору поставки №469 від 09.11.2018 в частині повної оплати поставленого товару.

В якості правових підстав позову позивач зазначає ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 549, 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 02.05.2019 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.05.2019.

Ухвалою суду від 30.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/396/19 до судового розгляду по суті на 18.06.2019.

18.06.2019 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи на підставі наявних у суду матеріалів за відсутності уповноваженого представника ПП "Ліком".

Ухвалою суду від 18.06.2019 розгляд справи по суті відкладено на 04.07.2019.

Позивач уповноваженого представника в судове засідання не направив.

В судове засідання представник відповідача не з`явився. 01.07.2019 до суду повернулася ухвала суду від 18.06.2019, яка направлялася відповідачу на адресу 04119, м. Київ, Шевченківський район, вул. Юрія Іллєнка АДРЕСА_1 , із відміткою відділення поштового зв`язку: "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с.216-218).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.04.2019, місцезнаходження відповідача - ТОВ "Мотто Євро Плюс": 13400, Житомирська обл., м.Андрушівка, вул. Садова, буд.3 (а.с. 140-145).

Судом 18.06.2019 здійснено запит та роздруковано витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, згідно якого 21.05.2019 зареєстровано зміну місцезнаходження відповідача. Згідно витягу місцезнаходження ТОВ "Мотто Євро Плюс": 04119, м. Київ, Шевченківський район, вул. Юрія Іллєнка, будинок 50 (а.с.207-209).

Відповідно до ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно п.10 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Як встановлено ч.1 ст.10 даного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки на момент звернення позивача до суду та на момент відкриття провадження у справі місцезнаходження відповідача було: АДРЕСА_2 , Житомирська АДРЕСА_3 м.Андрушівка, вул. Садова, буд.3, суд дійшов висновку, що ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялась відповідачу за належною адресою. Зважаючи на зміну місцезнаходження відповідача, ухвалою суду від 18.06.2019 відкладено розгляд справи по суті на 04.07.2019, вказану ухвалу направлено на адресу відповідача: 04119, м. Київ, Шевченківський район, вул.Юрія Іллєнка, будинок 50.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, відповідача належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

Крім того суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.27 ГПК України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Частиною ч. 2 ст.31 ГПК України, передбачено, якщо справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

За таких обставин, оскільки на момент відкриття провадження у даній справі місцезнаходження відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було: 13400, Житомирська обл., м.Андрушівка, вул. Садова, буд.3, справа підлягає вирішенню Господарським судом Житомирської області.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що неявка сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

09.11.2018 між Приватним підприємством "Ліком" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мотто євро плюс" (відповідач, покупець) укладено договір поставки №469 (далі - договір), згідно п.1.1. якого постачальник зобов`язується поставляти покупцю товари народного споживання (далі - товар) на умовах DDP, або EXW, або FCA (в редакції міжнародних правил "ІНКОТЕРМС" 2010 року) в залежності від узгодженого сторонами замовлення (письмового або усного), а покупець зобов`язується приймати їх та оплачувати на умовах цього договору (а.с.48-57).

Асортимент та кількість Товарів визначаються Сторонами та узгоджуються в замовленні з урахуванням потреб Покупця в Товарах та можливостей Постачальника у порядку, передбаченому п. 1.1.та п.1.2 цього Договору, і дублюються у видаткових накладних (рахунках) на поставку. Замовлення та накладні (рахунки) є невід`ємними частинами цього Договору. У разі відсутності письмового Замовлення відомості, передбачені п.1.1.та п.1.2 цього Договору, зазначаються у видаткових накладних (рахунках) на поставку (п.1.3. Договору).

Ціни на Товари та загальна сума кожної поставки вказуються в видаткових накладних (рахунках), за якими вони поставляються (п.3.1. Договору).

Згідно п.3.2 договору за поставлені Товари Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику грошові кошти протягом 21 дня з дня поставки (п. 2.3. Договору) у розмірі, що зазначений у видатковій накладній (рахунку), на підставі якої (якого) поставляється товар.

У платіжному документі про оплату продукції, яка була отримана у розділі «Призначення платежу» Покупець повинен вказувати номер та дату Договору, видаткової накладної по якій здійснюється платіж, та торгівельну марку (п.3.3. Договору).

Відповідно до п.4.3. Договору сторони погодили, що за прострочення оплати поставлених Товарів (п. 3.2. Договору), Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від несплаченої в строк суми - за кожен день прострочення платежу. Сторони відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановили, що за порушення грошового зобов`язання Покупець на вимогу Постачальника зобов`язаний сплатити 40% (сорок відсотків) річних.

Сторони Договору прийшли згоди не обмежуватись шестимісячним строком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за цим Договором, що передбачений ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України. За згодою Сторін нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання цього Договору припиняється через три роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (п.4.5. Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2019 (п.8.1. Договору).

Відповідачем на підставі видаткових накладних, скріплених підписами та печатками сторін, та товарно-транспортних накладних отримано товар на загальну суму 27501,64грн (а.с. 58-114):

1) видаткова накладна Лк-0574530 від 13.11.2018 на суму 2455,14грн;

2) видаткова накладна Лк-0574532 від 13.11.2018 на суму 2512,38грн;

3) видаткова накладна Лк-0574534 від 14.11.2018 на суму 1302,06грн;

4) видаткова накладна Лк-0577953 від 16.11.2018 на суму 984,24грн;

5) Видаткова накладна Лк-0577954 від 16.11.2018 на суму 164,04грн;

6) Видаткова накладна Лк-0577956 від 16.11.2018 на суму 519,94грн;

7) Видаткова накладна Лк-0577957від 16.11.2018 на суму 282,96грн;

8) Видаткова накладна Лк-0581104 від 21.11.2018 на суму 908,09грн;

9) Видаткова накладна Лк-0586820 від 29.11.2018 на суму 1875,84грн;

10) Видаткова накладна Лк-0591749 від 05.12.2018 на суму 876,48грн;

11) Видаткова накладна Жт-0202367 від 12.12.2018 на суму 469,25грн;

12) Видаткова накладна Жт-0202394 від 12.12.2018 на суму 1047,71грн;

13) Видаткова накладна Лк-0597606 від 13.12.2018 на суму 1498,87грн;

14) Видаткова накладна Лк-0597608 від 13.12.2018 на суму 247,20грн;

15) Видаткова накладна Лк-0599575 від 14.12.2018 на суму 464,22грн;

16) Видаткова накладна Лк-0598809 від 17.12.2018 на суму 1653,72грн;

17) Видаткова накладна Лк-0598810 від 17.12.2018 на суму 68,94грн;

18) Видаткова накладна Лк-0606099 від 24.12.2018 на суму 1201,68грн;

19) Видаткова накладна Лк-0606100 від 24.12.2018 на суму 91,92грн;

20) Видаткова накладна Жт-0000821 від 03.01.2019 на суму 802,37грн;

21) Видаткова накладна Лк-0002121 від 09.01.2019 на суму 464,22грн;

22) Видаткова накладна Лк-0006020 від 11.01.2019 на суму 1362,60грн;

23) Видаткова накладна Лк-0006021 від 11.01.2019 на суму 461,33грн;

24) Видаткова накладна Лк-0008489 від 16.01.2019 на суму 1140,96грн;

25) Видаткова накладна Лк-0008488 від 17.01.2019 на суму 1418,76грн;

26) Видаткова накладна Лк-0014413 від 23.01.2019 на суму 298,75грн;

27) Видаткова накладна Лк-0014414 від 23.01.2019 на суму 350,04грн;

28) Видаткова накладна Лк-0017443 від 28.01.2019 на суму 1611,79грн;

29) Видаткова накладна Лк-0029735 від 13.02.2019 на суму 475,21грн;

30) Видаткова накладна Лк-0029736 від 13.02.2019 на суму 297,01грн;

31) Видаткова накладна Лк-0029737 від 13.02.2019 на суму 193,92грн.

Відповідачем з простроченням термінів здійснено часткову оплату за товар:

- 26.12.2018 на суму 11004,69грн згідно платіжного доручення №626 (а.с.115-121);

- 03.01.2019:

1) на суму 1516,96грн згідно платіжного доручення №426;

2) на суму 876,48грн згідно платіжного доручення №24 (призначення платежу: накл.№Лк-0591749 від 05.12.2018) (а.с.122-126);

-10.01.2019:

1) на суму 68,94грн згідно платіжного доручення №160 (призначення платежу: оплата згідно накл.№Лк-0598810 від 17.12.2018);

2) на суму 247,20грн згідно платіжного доручення №153 (призначення платежу:накл.№Лк-0597608 від 13.12.2018);

3) на суму 464,22грн згідно платіжного доручення №159 (призначення платежу: оплата за товар згідно накл. від 14.12.2018);

4) на суму 1498,87грн згідно платіжного доручення №154 (призначення платежу: оплата за товар згідно накл.№Лк-0597606 від 13.12.2018);

5) на суму 1653,72грн згідно платіжного доручення №161 (призначення платежу: оплата згідно накл.№Лк-0598809 від 17.12.2018) (а.с.127-128);

- 16.01.2019:

1) на суму 91,92грн згідно платіжного доручення №216 (призначення платежу: оплата за товар зг. накл.№Лк-0606100 від 24.12.2018);

2) на суму 1201,68грн згідно платіжного доручення №215 (призначення платежу: оплата згідно накл.№Лк-0606099 від 24.12.2018) (а.с.129).

Оскільки заборгованість згідно Договору поставки №469 від 09.11.2018 у розмірі 8876,96грн своєчасно не погашена відповідачем, позивач направив на адресу ТОВ "Мотто євро плюс" претензію від 19.03.2019 із вимогою погасити заборгованість за поставлений товар (а.с.130-131). Відповідач претензію залишив без відповіді та задоволення.

З огляду на викладене вище, позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов Договору в частині оплати, звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовними вимогами про стягнення 10889,46грн, з яких 8876,96грн - основного боргу, 920,00грн - 40% річних, 264,35грн - інфляційних втрат, 828,15грн - пені.

2. Норми права, які застосував господарський суд.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 ЦК України).

За ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов`язань, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ГПК України).

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

3. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 828,15грн пені.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як передбачено ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до п.4.3. Договору сторони погодили, що за прострочення оплати поставлених Товарів (п. 3.2. Договору), Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від несплаченої в строк суми - за кожен день прострочення платежу. Сторони відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановили, що за порушення грошового зобов`язання Покупець на вимогу Постачальника зобов`язаний сплатити 40% (сорок відсотків) річних.

Сторони цього Договору прийшли згоди не обмежуватись шестимісячним строком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за цим Договором, що передбачений ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України. За згодою Сторін нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання цього Договору припиняється через три роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (п.4.5. Договору).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення пені на загальну суму 828,15грн за період із 05.12.2018 по 22.04.2019.

4. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 920,00грн 40% річних та 264,35грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

Сторони відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановили, що за порушення грошового зобов`язання Покупець на вимогу Постачальника зобов`язаний сплатити 40% (сорок відсотків) річних (п.4.3. Договору).

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 40% річних суд вважає його правильним та задовольняє вимогу про стягнення 920,00грн 40% річних за період із 05.12.2018 по 22.04.2019.

За поданим позивачем розрахунком інфляційних втрат судом встановлено, що він є обґрунтованим, а тому вимога про стягнення 264,35грн інфляційних втрат підлягає задоволенню (за період грудень 2018 - березень 2019).

5. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення основного боргу у сумі 8876,96грн належними та допустимими доказами у справі.

В свою чергу, відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи факт неналежного виконання ТОВ "Мотто євро плюс" своїх зобов`язань на підставі договору поставки №469 від 09.11.2018, позовні вимоги підлягають задоволенню на загальну суму 10889,46грн, з яких 8876,96грн - основного боргу, 920,00грн - 40% річних, 264,35грн - інфляційних втрат, 828,15грн - пені.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 ст.129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов ПП "Ліком" задоволено повністю, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Ліком" (03124, м.Київ, провул.Радищева, буд.3, ідентифікаційний код 30638249) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто євро плюс" (14119, м.Київ, вул.Іллєнка, буд.50, ідентифікаційний код 41891832) задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотто євро плюс" (14119, м.Київ, вул.Іллєнка, буд.50, ідентифікаційний код 41891832) на користь Приватного підприємства "Ліком" (03124, м.Київ, провул.Радищева, буд.3, ідентифікаційний код 30638249):

- 8 876,96грн – основного боргу;

- 828,15грн – пені;

- 920,00грн – 40% річних;

- 246,35грн – інфляційних втрат;

- 1 921,00грн – судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 09.07.19

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2 - позивачу (рек. з пов.)

3 - відповідачу (04119, м. Київ, Шевченківський район, вул. Юрія Іллєнка, будинок 50) (рек. з пов.)