Рішення № 82917717, 01.07.2019, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/299/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Макарчук В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Руденко М.В.- дов. № 3800 від 10.12.2018

від відповідача: Торбенко О.А.- дов № 4 від 22.10.2018

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком"

до Управління праці та соціального захисту населення Брусилівської РДА Житомирської області

про стягнення 209387,86 грн.

Процесуальні дії по справі.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" подало позов до господарського суду Житомирської області про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Брусилівської РДА Житомирської області 209387,86 грн. - відшкодування вартості телекомунікаційних послуг пільговій категорії населення.

Ухвалою господарського суду від 08.04.2019 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.05.2019.

23.04.2019 відповідач в порядку ст. 165 ГПК України подав відзив на позовну заяву (а.с. 105-106).

07.05.2019 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Брусилівську селищну раду (а.с. 110).

07.05.2019 позивачем, в порядку ст. 166 ГПК України, подано відповідь (заперечення) на відзив (а.с. 119-121).

В судовому засіданні від 07.05.2019 суд постановив ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача № 1180/03 від 06.05.2019 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Брусилівську селищну раду, про що занесено запис до протоколу судового засідання від 07.05.2019.

В підготовчому засіданні оголошено перерву до 16.05.2019.

В підготовчому засіданні від 16.05.2019 оголошено перерву до 30.05.2019.

24.05.2019 на адресу господарського суду від відповідача надійшло клопотання №1319/03 від 20.05.2019 про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, відділ фінансів Брусилівскьої РДА та управління фінансів Брусилівської селищної ради (а.с. 130-131).

30.05.2019 суд постановив ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Відділ фінансів Брусилівської РДА та Управління фінансів Брусилівської селищної ради, про що занесено запис до протоколу судового засідання від 30.05.2019.

Крім того, ухвалою від 30.05.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 906/299/19 до судового розгляду по суті. Судове засідання призначено на 01.07.2019.

Відповідно до ст. 42 ГПК України, учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

В ході розгляду даної справи господарським судом Житомирської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи.

В судовому засіданні від 01.07.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у період з січня по грудень 2018 року ПАТ "Укртелеком" в особі Житомирської філії було надано послуги зв`язку на пільгових умовах частині населення Брусилівського району Житомирської області, яке включено до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, яке має право на пільги і підпадає під дію Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справі і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" "Про охорону дитинства", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", тощо.

Позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов`язання з відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги громадянам, які користуються пільгами з їх оплати за період січень-грудень 2018 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 209387,86 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві. Заперечуючи проти позову відповідач вказує, що стягнення з відповідача заборгованості в сумі 209387,86 грн. без здійснення звірки в порядку визначеному Положенням "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", затвердженого Постановою КМУ від 29.01.2003 № 117 є порушенням вимог Порядку. Позивачем не перевірено чи особи, які є в розрахунку, є пільговиками і мають право на пільги з послуг зв`язку.

Вказує, що у зв`язку з тим, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" субвенція на пільги з послуг зв`язку не передбачена та ст. 91 Бюджетного кодексу України функції соціального захисту громадян передано до місцевих бюджетів, однією з яких є забезпечення надання пільг з послуг зв`язку окремим категоріям громадян, тому відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг з послуг зв`язку з 01.01.2017 належить до компетенції громади Брусилівської селищної ради, а відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг населенню Ставищенської сільської ради - до компетенції безпосередньо Ставищенської сільської ради, яка не ввійшла до новоствореної громади.

Зазначає, що Управлінню праці та соціального захисту населення Брусилівської райдержадміністрації, як головному розпоряднику коштів, на поточний бюджетний 2018 рік Державним бюджетом не були передбачені обсяги субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв`язку та інших передбачених законодавством пільг. Відповідно відсутні затверджені кошторисні призначення по даній субвенції.

Зауважує, що відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. В зв`язку з тим, що в Державному бюджеті на 2018 рік не виділені бюджетні призначення на виплату послуг зв`язку пільговій категорії населення, Управління не брало бюджетних зобов`язань на здійснення таких видатків.

Вважає, що будь-які бюджетні зобов`язання i платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке затверджене законом про Державний бюджет чи рішенням про місцевий бюджет на відповідний piк.

Вказує, що у зв`язку з відсутністю виділення відповідної субвенції з Державного бюджету, було відсутнє i неможливе фінансування видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг населенню на послуги зв`язку.

Враховуючи вищевикладені обставини відповідач позов вважає безпідставним та просить відмовити в його задоволені.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", відокремленим підрозділом якого є Житомирська філія ПАТ"Укртелеком" (позивач) надає телекомунікаційні послуги споживачам.

Згідно ч.3 ст.63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, визначено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Відтак позивач, як оператор телекомунікацій, надає послуги зв`язку споживачам, в тому числі й на пільгових умовах.

За даними позивача, у період з січня 2018 року по грудень 2018 року ним було надано телекомунікаційні послуги населенню на пільговій основі на суму210583,61 грн., вартість яких підлягає відшкодуванню за рахунок субвенцій з бюджету.

В підтвердження наданих послуг позивачем подано розрахунок заборгованості за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг та акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги між ЖФ ПАТ "Укртелеком" та головним розпорядником коштів УПСЗН Брусилівської РДА , що направлялись відповідачу для звірки та підписання за період з січня 2018 по грудень 2018 року (а.с.17-88).

Відповідач надіслані позивачем акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги за формою № 3-пільга , затвердженою наказом Мінпраці України від 28.03.2003 за № 83, за спірний період, не підписав.

Відповідачем, за надані позивачем телекомунікаційні послуги населенню на пільговій основі за спірний період відшкодовано кошти в загальній сумі 1195,75 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 409 від 07.06.2018, № 412 від 21.11.2018 та № 1040 від 11.12.2018 (АЕС. 11-113).

Таким чином позивач вказує, що на момент взернення до суду у відповідача рахується заборгованість за надані телекомунікаційні послуги споживачам в розміррі 209387,86 грн.

На виконання вимог суду позивачем подано проект акту звірки розрахунків за надані послуги пільговій категорії населення між ЖФ ПАТ "Укртелеком" та УПСЗН Брусилівської РДА за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, з якого вбачається, що за даними позивача заборгованість становить 206863,32 грн. (а.с. 154).

Представник позивача пояснила, що заборгованість змінилась внаслідок проведення коригування по особам-пільговикам, які проведені в 2019 році .

Разом з тим представник відповідача в судовому засіданні в порядку ст. 207 ГПК України в усному порядку подала заяву, згідно якої вказала, що відповідачем помилково знято пільгу з гр. ОСОБА_1 , як потеплілого ЧАЕС 2 категорії.

Таким чином заборгованість з компенсації за надані телекомунікаційні послуги споживачам перед позивачем становить 207275,89 грн.

Представник позивача погодилась із вищевказаною сумою заборгованості, однак про зменшення розміру позовних не заявляла.

Заборгованість за надані послуги зв`язку на пільговій основі споживачам в 2018 році на момент звернення до суду відповідачем не погашено.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Предметом даного судового розгляду є вимоги надавача послуг до головного розпорядника бюджетних коштів про стягнення заборгованості в розмірі 209387,86 грн. у зв`язку з порушенням виконання зобов`язання з відшкодування витрат, пов`язаних з наданням послуг зв`язку пільговій категорії громадян. грн. у зв`язку з порушенням виконання зобов`язання з відшкодування витрат, пов`язаних з наданням послуг зв`язку пільговій категорії громадян.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України

За п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012р. № 295, установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Відповідно до пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 БК України видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, згідно п.2 якого встановлено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення, районних бюджетах, бюджетах об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів)

Пунктом 5 Порядку передбачено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця до 14 числа місяця, що настає за звітним періодом, готують інформацію про суми нарахованих пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, доставки громадянам повідомлень про призначення субсидії та надсилають фінансовим органам райдержадміністрацій, виконавчим органам міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. N 20.

Крім того, абз. 2 п.12 Порядку визначено, що погашення кредиторської заборгованості за зазначеними державними програмами соціального захисту населення, яка утворилася станом на початок року, провадиться першочергово.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003 "Про єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України (далі - пільговики), отримують соціальні стипендії, державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей

Реєстр складається з баз даних Мінсоцполітики, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад

Відповідно до п. 3 вказаного Положення, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи):

- організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю відомостей, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги, і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей;

- ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- ведуть облік отримувачів соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей шляхом формування на кожну особу персональної облікової картки згідно з формою "1 - допомога", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або реквізити паспорта громадянина України, документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, а також особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

- вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги;

- надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус" та Закону України "Про охорону дитинства" для певних категорій споживачів встановлені пільги з оплати за послуги зв`язку.

Згідно ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України,бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Відповідно до ч.1 ст.102 Бюджетного кодексу України, видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, з урахуванням вищезазначених норм, головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, в даному випадку щодо відшкодування витрат на послуги зв`язку, які надавались споживачам на пільгових умовах є Управління праці та соціального захисту населення Брусилівської РДА. (відповідач), тому саме на останнє покладено обов`язок щодо виконання зобов`язань з оплати наданих послуг зв`язку на пільгових умовах.

Так, матеріалами справи підтверджено, що у період з січня 2018 року по грудень 2018 року позивачем надавались споживачам послуги зв`язку на пільговій основі, на підтвердження чого позивачем подано помісячні розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, що містяться в матеріалах справи.

За приписами ч.1 п. 10 Постанови КМУ від 29.01.2003 № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".

Разом з тим за умовами ч.1 п. 11 вищевказаної постанови, Уповноважений орган щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації.

Таким чином, обов`язок, передбачений п. п.10, 11 Постанови КМУ від 29.01.2003 № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" щодо звірки інформації про пільговиків, в даному випадку, покладено на Управління праці та соціального захисту населення Брусилівської РДА.

Зібрані у справі докази, з урахуванням пояснень учасників процесу в ході вирішення спору щодо коригувань даних щодо кількості осіб, що користуються пільгами, вказують на належне виконання зобов`язань з боку позивача щодо надання послуг зв`язку пільговій категорії осіб у 2018 році на загальну суму 208471,64 грн.

Матеріали справи вказують, що за результатами наданої позивачем інформації, з інформацією, яка міститься в Реєстрі, в порядку ч.1 п 11 Постанови КМУ від 29.01.2003 № 117, відповідач провів розрахунки за надані позивачем послуги в загальному розмірі 1195,75 грн.

Судом встановлено, що відповідач не провів розрахунки з ПАТ "Укртелеком" на суму 207275,89 грн., яка є заборгованістю по відшкодуванню пільгової вартості послуг зв`язку, наданих у 2018 році, що, в тому числі, не заперечив відповідач.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і у ч.1 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню в сумі 207275,89 грн.

В частині стягнення 2111,97 грн. заборгованості за надані послуги зв`язку у 2018 році вимоги позивача є безпідставними, оскільки згідно інформації наданої відповідачем 13 громадян, яким надавалась пільга з послуг зв`язку у 2018 році померли/вибули (а.с. 155).

Разом з тим, суд не погоджується із запереченнями відповідача щодо того, що відповідач не повинен сплачувати заборгованість з огляду на відсутність бюджетних асигнувань для компенсації витрат за надання послуг зв`язку на пільговій основі, з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з частинами першою та другою статті 509 ЦК України, частинами третьою та четвертою статті 11 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Позивач є суб`єктом господарювання, який надає телекомунікаційні послуги споживачам, метою діяльності позивача як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку відповідно до частини другої статті 3 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

З огляду на вказані норми законодавства у позивача виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг зв`язку, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у відповідача як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - цивільний обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України).

Отже, відповідач зобов`язаний здійснити розрахунки з позивачем щодо послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, у період за спірний період з 01.01.2018 по 31.12.2018, а відсутність бюджетних призначень на відповідні видатки в 2018 році не є підставами для звільнення відповідача від виконання встановленого чинним законодавством зобов`язання.

Право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих ним своїм абонентам - пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» видатків на ці потреби не передбачав, оскільки фінансові зобов`язання держави виникли не з наведеного вище Закону, а з законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним законодавчо особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками, зокрема, телекомунікаційних послуг таким категоріям споживачів.

Частиною другою статті 218 ГК України та статтею 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007).

Зокрема, у Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а саме, у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00), ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

В рішеннях ЄСПЛ від 18 жовтня 2005 року у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та від 30 листопада 2004 року у справі «Бакалов проти України» також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 906/621/17.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

В порядку ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області (12601, Житомирська область, Брусилівський район, смт.Брусилів , вул. Лермонтова, 9, код ЄДРПОУ 13577913)

на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766)

- 207275,89 грн. відшкодування вартості телекомунікаційних послуг пільговій категорії населення за 2018 рік;

- 3109,14 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 10.07.19

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2,3- позивачу (рек. з повід.)

4-відповідачу (рек. з повід.)