Ухвала суду № 8291679, 11.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2010 р.                               м. Київ                                        К-228/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянула в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу СДПІ ПО роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.12.2006 року по справі №А37/248-06 за позовом Науково – виробничої інвестиційної групи «Інтерпайт»до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2006 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.12.2006 року, позовні вимоги Науково –виробничої інвестиційної групи «Інтерпайт»до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення –задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 28.12.2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від .11.2007 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції, ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення –без змін з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, на підставі посвідчення №1245/08-02/2, була здійсненна документальна перевірка Корпорації «Науково-виробнича інвестиційна група «Інтерпайп»з питань дотримання вимог законодавства України про оподаткування та валютного законодавства за період з 01.01.2004 року по 30.09.2005 року, за результатами якої складено акт №21-08-02/2-23941834/ДСК від 27.01.2006 року.

Зокрема, в зазначеному акті податковий орган посилається на порушення позивачем ч.1 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в результаті чого застосовано до позивача штрафні санкції, а саме пеню в сумі 146439,82 грн.

На підставі висновків вказаних в акті перевірки, відповідачем було прийняте рішення №0000098812/3/16771 від 06.07.2006 року.

З врахуванням уточнених позовних вимог підприємство просило визнати нечинним рішення в частині стягнення пені в сумі 133077,64 грн.

Судами попередніх інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи:

- 26.01.2005р. між позивачем та Виробничим Республіканським унітарним підприємством «Гомельський вагоноремонтний завод ім. Калинина»укладено контракт №2020/2708, предметом якого є поставка металопродукції –колеса. У період з 11.05.2005р. по 02.09.2005р. позивачем відвантажено у кількості 5362 тони на загальну суму 50159 175,00 рос. руб. (підтверджено митними деклараціями).

Як свідчить засвідчений поштовою організацією список направлених за кордон листів, позивачем 14.10.2005р. направлено до господарського суду Гомельської області Республіки Білорусь позовну заяву про стягнення заборгованості в сумі 3 515 917,00 рос. руб.

Господарським судом Гомельської області 04.11.2005р. винесено рішення про відмову в задоволенні позову щодо основного боргу в сумі 3515917,00 рос. руб. у зв'язку зі сплатою вказаної суми боржником після подання позовної заяви.

Також, позивачем 25.11.2005р. направлено на адресу господарського суду Гомельської області про стягнення з ВРУП «Гомельський вагоноремонтний завод ім. М.И.Калинина»заборгованості за вищевказаним контрактом складає у сумі 13 375 780,00 рос. руб. Зазначеним судом 7.12.2005р. видана ухвала про прийняття позовної заяви і відкриття провадження по справі за №481-11/2005. Рішення по справі станом на 16.01.2006р. судом Гомельської області не винесено. Дебіторська заборгованість у сумі 13 347 838,0 рос. руб. погашена ВРУП «Гомельським вагоноремонтним заводом ім. М.И.Калинина»30.11.2005року.

Позивачем надано копію рішення господарського суду Гомельської області Республіки Білорусь від 29.03.2006р., яким в позові відмовлено у зв'язку з погашенням боржником суми боргу. Вказаний факт не відображений в акті перевірки, відбувся після перевірки.

Оплата надійшла у період: 04.05.05р. - 30.11.05р. у сумі 50 159 175,00 рос. руб.

За даними обставинами відповідачем нараховано пеню в сумі 9 410,20 грн. за період з моменту, коли сплинув 90-денний строк розрахунків іноземній валюти до моменту погашення суми.

-          27.07.2004р. між компанією & Energy Company LLC»та позивачем укладено контракт №ТЕС-001/2004, останнім у період з 10.05.2005р. по 22.05.2005р. відвантажено 1 179,986 тон товару на суму 144 348,77 дол. США (підтверджено митними деклараціями).

Як свідчить засвідчений поштовою організацією список направлених листів, позивачем 18.08.2005р. направлено до Міжнародного комерційного арбітражного суду (далі - МКАС) при Торгово-Промисловій палаті (далі - ТПП) України позовну заяву про стягнення з компанії & Energy Company LLC»заборгованості в сумі 144 348,77 дол. США.           Постанова про прийняття справи до провадження винесена вказаним судом 22.08.2005р. Рішення по справі станом на 16.01.2006р. не винесено.

Оплата надійшла у період з 19.07.2005р. по 05.10.2005р. у повній сумі, але валютна виручка у сумі 144330,67дол.США - з порушенням термінів, які встановлені ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»із змінами та доповненнями».

На підставі викладеного відповідачем нараховано пеню в сумі 19 167,56 грн.

В даній частині позову позивач частково визнає нарахування пені в сумі 11 620,07грн. у зв'язку з пред'явленням позову до МКАС при ТПП України після закінчення 90-ти денного строку зовнішньоекономічних розрахунків, але з моменту подачі позову заперечує проти нарахування пені.

Позивачем надано рішення МКАС при ТПП України від 30.11.2005р., яким в частині стягнення боргу в сумі 144 348,77 дол. США суд провадження припинив у зв'язку зі сплатою боржником вказаної суми після пред'явлення позову.

- 31.12.2004р. між позивачем та Федеральним державним унітарним підприємством «Промислове об'єднання «Уралвагонзавод»ім. Ф. Е. Дзержинського укладено контракт №3353к-/3, предметом якого є поставка колес цільнокатаних. У період з 01.08.2005р. по 10.08.2005р. відвантажено 1557,744 тон продукції на загальну суму 2231 040,00 дол. США (підтверджено митними деклараціями).

Як свідчитьзасвідчений поштовою організацією список направлених за кордон листів, позивачем 19.10.2005р. направлено до арбітражного суду м. Москви позовну заяву про стягненнязФедеральногодержавногоунітарногопідприємства «Промислове об'єднання «Уралвагонзавод»ім. Ф.Е.Дзержинского заборгованості в сумі 2341 918,50 дол. США, при цьому постанова про прийняття справи до провадження винесена судом 11.11.2005р. Станом на 16.01.2006р рішення по справі не винесене.

Оплата за вищевказану експортовану продукцію не надійшла.

На підставі викладеного відповідачем нараховано пеню в сумі 50 324,43 грн.

Позивачем надано рішення арбітражного суду м. Москви від 20.12.2005р., яким в позові відмовлено у зв'язку з погашенням боргу боржником після пред'явлення позову.

- 01.04.2005р. між Державним концерном «Туркменнефть»та позивачем укладено контракт №Т5-8-010, останнім у період з 19.05.2005р. по 29.06.2005р. відвантажено 1 000 тон товару на суму 930 000,00 дол. США (підтверджено митними деклараціями).

Як свідчить засвідчений поштовою організацією список направлених за кордон листів, позивачем 19.08.2005р. та 05.09.2005р. направлено до арачы казыет (арбітражного суду) Туркменістану позовну заяву про стягнення з Державного концерну «Туркменнефть»заборгованості в сумі 289 704, 30 дол. США та 640 295,70 дол. США відповідно, при цьому ухвалою зазначеного судового органу від 14.09.2005р. вказані позовні вимоги об'єднані в одну справу, а 30.09.2005р. винесено рішення, яким позови залишені без задоволення у зв'язку зі сплатою відповідачем суми заборгованості в розмірі 929 750,00 дол. США.

Оплата надійшла 23.09.2005р. на суму 929 750,00 дол. США з порушенням встановлених Законом термінів розрахунків.

На підставі викладеного відповідачем нараховано пеню в сумі 50 324,43 грн.

Вданому випадку позивач визнає правомірним нарахування пені на суму 1 742,11 грн. у зв'язку з пред'явленням позову після закінчення 90-ти денного строку проведення розрахунків в іноземній валюті, однак з моменту подачі позову нараховану суму пені вважає незаконною.

- 24.02.2005р. між ЗАТ "MN" (Азербайджанська Республіка) та позивачем укладено контракт №Т404/2005, останнім у період з 06.05.2005р. по 16.09.2005р. відвантажено 1098,472 тони товару на суму 10371233,13 дол. США (підтверджено митними деклараціями).

Як свідчить засвідчений поштовою організацією список направлених за кордон листів, позивачем 08.11.2005р. направлено на адресу Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій палаті України позовну заяву про стягнення з ЗАТ "MN" заборгованості у сумі 10 790, 62 дол. США, при цьому 11.11.2005р. видана постанова про прийняття позовної заяви і відкриття провадження по справі.

Рішення по справі станом на 16.01.2006р. зазначеним судом не винесено.

Позивачем надано копію рішення зазначеного суду від 20.02.2006р., яким, зокрема, зобов'язано боржника погасити основний борг на суму 227 254, 15 дол. США, в частині стягнення суми боргу в розмірі 119725,00 дол. США. Провадження по справі припинено у зв'язку з добровільним погашенням боргу.

За даними обставинами відповідачем нараховано пеню в сумі 359,75 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»передбачає, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Частинами 1,2,3,4 статті 4 цього Закону встановлено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Наведені норми матеріального права спростовують зазначені в касаційній скарзі доводи відповідача про те, що юридичним фактом, який встановлює процесуальні відносини між сторонами та судом є саме відкриття провадження у справі, а звернення з позовом про стягнення заборгованості по контракту, оскільки зазначені вище норми законодавства пов’язують момент зупинення нарахування пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті саме з фактором прийняття судом позовної заяви, тобто з моментом її реєстрації в суді.

Згідно з частиною 1 статтею 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частина 2 вказаної статті та Закону встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності адміністративного позову.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанції зроблений правомірний та законний висновок, що податковим органом в супереч встановленим нормам законодавства було застосовано до позивача штрафні фінансові санкції, а саме пеню в сумі 133077,64 грн.

У зв’язку з вищевикладеним, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які підтверджуються встановленими по справі обставинами, відповідають вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Частина 1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 210, 211, 220-1, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.12.2006 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________Т.М.Шипуліна

Судді:/підписи/________Л.І. Бившева

________М.І. Костенка

________Н.Є. Маринчак

________Є.А. Усенко