Рішення № 82915549, 10.07.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/2510/19

Провадження № 2/219/1413/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2019 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді : Харченко О.П.,

за участю секретаря судового засідання: Єлісеєвої С.Є.,

позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника відповідача: Плахтій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах, та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах, та інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права на отримання одноразової допомоги та стягнення одноразової допомоги, -

в с т а н о в и в:

11.03.2019 року позивачі звернулися з позовною заявою до відповідача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права на отримання одноразової допомоги та стягнення одноразової допомоги. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 15 годині 20 хвилин їхня матір та бабуся ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час виконання робіт на ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» загинула на виробництві, працюючи шихтувальником, через потрапляння в стрічковий конвеєр. Про нещасний випадок, який трапився з нею на виробництві, відповідачем був складений акт форми Н-1 від 31.08.2018 року та акт форми Н-5 від 31.08.2018 року. Позивачі проживали однією сім`єю з загиблою, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, виховували їхніх дітей, онуків загиблої.На дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 їхньої мами та бабусі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до складу сім`ї входили, окрім загиблої: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (донька) - з 02.03.2005 року по теперішній час; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (онук) - з 16.05.2017 року по теперішній час; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (донька) - з 20.06.2000 року по теперішній час; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (онук) - з 09.03.2002 року по теперішній час; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (онука) - з 28.08.2017 року по теперішній час. Їхній батько та дідусь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , не входив до складу сім`ї, оскільки він помер ІНФОРМАЦІЯ_9 . Це підтверджується копією свідоцтва про шлюб між ним та загиблою та копією його свідоцтва про смерть. Позивачі зазначили, що вони звернулись до відповідача із заявою про призначення їм одноразової допомоги на сім`ю у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, але отримали лист від 26.09.2018 року, у якому відповідач вказав, що враховуючи роз`яснення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області для отримання страхових виплат необхідно звернутися до суду для встановлення факту складу сім`ї померлої, а саме необхідно надати рішення суду про встановлення факту проживання однією сім`єю матері з дітьми та онуками. Отже, по суті відповідач відмовив їм в виплаті одноразової допомоги, мотивуючи це відсутністю відповідного судового рішення про встановлення факту проживання однією сім`єю. Враховуючи викладене позивачі просили суд: встановити факт проживання однією сім`єю з ОСОБА_6 її доньок ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та онуків: неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до дня смерті ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнати право ОСОБА_1 , яка діє відносно себе та неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , яка діє відносно себе та неповнолітніх: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на отримання одноразової допомоги відповідно до ч. 6 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого законом на день ухвалення рішення суду. Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 , яка діє відносно себе та неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та на користь ОСОБА_2 , яка діє відносно себе та неповнолітніх: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 одноразову допомогу відповідно до ч. 6 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в сумі 192 100 (сто дев`яносто дві тисячі сто) гривень (1 921 х 100), що дорівнює 100 (сто) розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого законом на день ухвалення рішення суду.

14.05.2019 року відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області подав до суду відзив на позовну заяву, у якому вказав, що з позовом не погоджується і вважає, що він не підлягає задоволенню. На момент смерті ОСОБА_6 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а разом з нею були зареєстровані дві її повнолітні дочки: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх діти: двоє малолітніх та одна неповнолітня дитина. Відповідач вважає, що реєстрація місця проживання за однією адресою не встановлює факту проживання однією сім`єю. Відповідач вказує, що до позовної заяви позивачами додані численні документи, що підтверджують кровне споріднення та родинні відносини позивачів з ОСОБА_6 , але, на думку відповідача, не надано жодного доказу на підтвердження того, що у вказаний період (на дату смерті), позивачі мали спільний бюджет з ОСОБА_6 , вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, тощо. Тому відповідач вважає, що доданих до позовної заяви доказів недостатньо для встановлення судом факту проживання однією сім`єю позивачів з ОСОБА_6 на дату її смерті. Окрім цього відповідач вважає, що позовні вимоги, викладені у пунктах 2 та 3 мають розглядатися виключно в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства. Також відповідач звернув увагу суду на ту обставину, що позивачем зроблено невірний розрахунок одноразової допомоги, оскільки на день смерті потерпілої прожитковий мінімум на одну працездатну особу складав не 1 921 грн., а 1 762 грн. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, вважаючи його необґрунтованим.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 на заявлених позовних вимогах наполягала за вказаними у позовній заяві мотивами. Вона також суду пояснила, що вона з сестрою ОСОБА_2 та з їхніми дітьми фактично з дня народження проживали однією сім`єю у квартирі, а коли її батько помер, то з матір`ю - ОСОБА_6 до дня її смерті. Вони вели спільне господарство, у них був спільний бюджет. Вони збирали гроші і на спільні кошти харчувалися, а також частинами робили ремонт у квартирі, придбали пральну машину та телевізор для спільного користування. Дорослі жили у одній кімнаті, а діти - в іншій. Також вони розподіляли обов`язки у сім`ї, на спільні кошти хтось купував продукти, хтось готував їжу, а хтось виходив на прогулянку з дітьми. Грошові кошти складали спільний бюджет сім`ї. ОСОБА_6 працювала, купувала продукти та часто гуляла з дітьми у дворі, а вони з сестрою готували їжу, прали одяг та прибирали. Одяг членам сімї також купували за спільні кошти. При цьому вирішували кому і що треба купити в першу чергу. Чоловіки у їхній сім`ї, крім батька, не жили. Вона - мати одиначка, сестра розірвала шлюб і весь час проживає з ними. Мати постійно працювала та утримувала їхню сім`ю. Просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Позивачка ОСОБА_2 у судовому засіданні також просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та суду пояснила, що шлюб з чоловіком вона розірвала ще у 2012 році, другу дитину народила вже як матір одиначка. Її чоловік не жив з ними в квартирі її батьків, а вона завжди там жила і живе.

Представник відповідача -Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог за підставами, вказаними у відзиві, вважаючи заявлені вимоги необґрунтованими та не доведеними.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено і не оспорюється сторонами, що під час виконання трудових обов`язків у ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат», працюючи шихтувальником, ОСОБА_6 загинула на виробництві, через потрапляння в

стрічковий конвеєр, тобто стався нещасний випадок, внаслідок якого остання загинула ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 03 травня 2018 року. (а.с.14).

Згідно з Актом форми Н-1 про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом № 1 від 30.08.2018 (а. с. 17-21), вказаний нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом. Причини настання нещасного випадку, що стався з ОСОБА_6 : основна - порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин; супутні - не виконання посадових обов`язків, незастосування засобів індивідуального захисту (у разі їх наявності).

Акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_2 о 19.11 від 31.08.2019 року встановив, що технічні причини настання нещасного випадку не встановлені, існують організаційні причини. (а. с.22-29).

Свідоцтво про народження НОМЕР_2 видане 25.12.1979 року підтверджує, що ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і її матір`ю записана ОСОБА_9 . (а. с.13).

З наданого суду свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 встановлено, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 і її матір`ю значиться ОСОБА_6 , а запис про батька зроблений у порядку ст. 135 ч. 1 СК України. (а. с. 34).

Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища підтверджує, що 01.12.2001 року ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_11 та після реєстрації взяла прізвище ОСОБА_2 (а. с. 42). За рішенням суду від 05.09.2012 року цей шлюб було розірвано (а. с. 43).

Свідоцтво про народження НОМЕР_4 засвідчує , що у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_4 . (а. с. 47).

Як вбачається з свідоцтва про народження та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батькавідповідно до ч. 1 ст. 135 СК України та свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 і її матір`ю записана ОСОБА_2 , а батько записаний відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. (а. с.48, 50).

Свідоцтво про шлюб засвідчує, що 18.10.1984 року ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7 і після укладення шлюбу їй було призначене прізвище ОСОБА_6 (а.с.15).

З наданого суду свідоцтва про народження

ОСОБА_1 встановлено, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 і її батьком значиться ОСОБА_7 , а матір`ю ОСОБА_6 . (а. с. 34).

Як вбачається з свідоцтва про народження та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батькавідповідно до ч. 1 ст. 135 СК України та свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 і його матір`ю записана ОСОБА_1 , а батько записаний відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. (а. с. 35, 37).

Відповідно до довідки про склад сім`ї № 49 від 07.03.2019 року, виданої директором ТОВ «Квартал м. Часів-Яр» , позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично проживали з матір`ю ОСОБА_6 по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . До складу сім`ї позивачів входять діти позивачів: ОСОБА_4 ,ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . (а. с. 54).

Довідка відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Часовоярської міської ради № 1027 від 11.03.2019 року засвідчує, що за адресою: АДРЕСА_1 була зареєстрована гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 19.11.1984 р. по ІНФОРМАЦІЯ_2 та знята з реєстрації як померла, також у вищевказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (донька) - з 02.03.2005 року по теперішній час; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (онук) - з 16.05.2017 року по теперішній час; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (донька) - з 20.06.2000 року по теперішній час; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (онук) - з 09.03.2002 року по теперішній час; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (онука) - з 28.08.2017 року по теперішній час. (а. с. 55).

Також суду надані квитанції про сплату комунальних послуг Артемівському УГГ за газопостачання, за вивіз сміття, за кабельне телебачення за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкали загибла ОСОБА_6 , позивачі та їхні діти, та які сплачувались на ім`я ОСОБА_6 , як пояснили позивачі суду, за рахунок спільних коштів. (а. с. 133 - 146).

У вересні 2017 року позивач ОСОБА_1 двічі зверталася до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою про призначення позивачам одноразової допомоги на сім`ю у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак отримали відповіді № 06/3244 від 26.09.2018 року та № 06/3135 від 18.09.2018 року про відмову в призначенні вказаної одноразової допомоги, у зв`язку з тим, що у довідці про склад сім`ї значиться декілька осіб. (а. с. 52,53).

Звертаючись до суду з позовом, позивачі посилаються на те, що вони, кожен з дня реєстрації та на день смерті проживали однією сім`єю з ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, були пов`язані спільним побутом, тому на підставі ч. 6 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вважають, що має право на виплату одноразової допомоги як члени сім`ї, яка призначається у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Статтею ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Страхові виплати, зокрема, складаються із страхової виплата в установлених випадках одноразової допомоги членам сім`ї потерпілого.

Згідно з ч. 6 ст. 42 зазначеного Закону, у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім`ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат затверджено Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 27 квітня 2007 року № 24 (далі - Порядок).

Так, згідно п. 1.2 Порядку у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення виконавчої дирекції Фонду в районах та містах обласного значення (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду) зобов`язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які мають на це право.

Згідно з п. 1.4 Порядку робочі органи виконавчої дирекції Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, перелік яких визначений у пунктах 2.7, 2.8, 3.1, 5.3, 6.1.1 цього Порядку, і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.

Відповідно до п. 6.1.1. Порядку робочий орган виконавчої дирекції Фонду розглядає справи про призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого сім`ї та особам, які мають на це право, приймає рішення про виплати за умови подання документів, які видаються відповідними організаціями.

Той факт, що відповідно до п. 8 ст. 6 Постанови правління Фонду від 27.04.2007 № 24 для призначення виплат одноразової допомоги особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого заявнику необхідно надати довідку про склад сімї потерпілої на день смерті, не позбавляє позивачів можливості встановити факт проживання однією сім`єю, що є підставою для визнання за ними права на виплату одноразової допомоги в порядку ч. 6 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», оскільки відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права можуть виникати з рішення суду, тому суд не може взяти до уваги доводи представника відповідача в цій частині.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

В розумінні ст. 3 СК України, сім`я - це союз двох або кількох осіб, котрі є членами сім`ї. Члени сім`ї пов`язані спільним побутом, що стосується лише тих випадків, коли члени сім`ї проживають разом. Положення закону стосовно наявності взаємних прав і обов`язків членів сім`ї містять вказівку не на ознаку сім`ї, а на наслідки визнання спільних осіб сім`єю: якщо конкретні особи визнаються членами однієї сім`ї, то між ними існують сімейні відносини і у них виникають взаємні права і обов`язки.

З матеріалів справи вбачається, що померла внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_6 мала кровне споріднення та постійно мешкала разом з позивачками - її рідними дочками та їх дітьми- онуками за адресою: АДРЕСА_1 тривалий час до дня смерті.

Відповідно до паспортів громадян України, виданих на ім`я ОСОБА_6 ,ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у шлюбах на день смерті ОСОБА_6 та тривалий час до цього не перебували. (а. с. 10-12, 30-33, 39).

Рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99, визначено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.

Судом перевірені доводи відповідача про те, що на його думку, позивачі лише мешкали разом за однією адресою ,але не вели спільне господарство.

Допитані судом як свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , пояснили, що вони з вісімдесятих років мешкають за адресою: АДРЕСА_1 у сусідніх квартирах і підтвердили той факт, що позивачі з дітьми та померла ОСОБА_6 проживали однією сім`єю як одна родина, вели спільне господарство, мали спільний побут, а також вказували, що їм відомо, що сім`я, назбиравши гроші робила поточні ремонти у квартирі. ОСОБА_6 часто доглядала дітей позивачок, гуляла з ними у дворі, хвалилася, що купувала онукам речі, з однаковою увагою ставилася до усіх онуків. Чоловіків у цій сім`ї після смерті ОСОБА_7 не було. Їм також відомо, що сім`я, назбиравши грошей, купувала пральну машину.

Враховуючи викладене та проаналізувавши обставини справи і наявні у справі докази, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю з померлою внаслідок нещасного випадку на виробництві позивачів та їх дітей та визнання за ними права на страхову виплату одноразової допомоги в порядку ч. 6 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» і за таких обставин ухвалює рішення про задоволення позову в цій частині.

Разом з тим згідно з ч. 6 ст. 42 зазначеного Закону, у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім`ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_6 загинула ІНФОРМАЦІЯ_2 , то станом на цей день встановлений законом прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 1 762 грн. Тому позовні вимоги щодо розміру одноразової допомоги підлягають задоволенню у розмірі 176 200 грн. (сто сімдесят шість тисяч двісті) гривень (1 762 х 100), а не у розмірі 192 100 (сто дев`яносто дві тисячі сто) гривень (1 921 х 100), як помилково вважають позивачі.

Тому у задоволенні іншої суми слід відмовити частково у зв`язку із необгрунтованістю вказаної суми.

Керуючись ст. 46 Конституції України, ст. ст. 2, 4, 10, 11, 12, 19, 60, 81-95, 141, 209, 212, 214-215, 223, 258-265, 292, 294 ЦПК України, ч. 6 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», суд , -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім`єю з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її доньок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та онуків: неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на день смерті ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати право ОСОБА_1 , яка діє відносно себе та

неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , яка діє відносно себе та неповнолітніх: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на отримання одноразової допомоги відповідно до ч. 6 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 , яка діє

відносно себе та неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та на користь ОСОБА_2 , яка діє відносно себе та неповнолітніх: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , одноразову допомогу відповідно до ч. 6 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в сумі 176 200 (сто сімдесят шість тисяч двісті) гривень (1 762 х 100), що дорівнює 100 (сто) розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231) на користь держави судовий збір у сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Місце реєстрації позивачів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_8 ): АДРЕСА_1 .

Місцезнаходження відповідача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5; код ЄДРПОУ 41325231.

На підставі частини 6 статті 259 ЦПК України відкласти складання судового рішення у повному обсязі на строк десять днів з дня закінчення судового розгляду справи.

Вступна та резолютивна частини рішення складені, підписані у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 05 липня 2019 року.

Повний текст рішення суду складений 10 липня 2019 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П.Харченко