Ухвала суду № 8290372, 11.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2010 р.                               м. Київ                                        К-16796/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі Прудкій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області,

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09 липня 2007р.

у справі № 17/232

за позовом приватного підприємства „Фірма „Гемма Плюс“ (надалі –ПП „Фірма „Гемма Плюс“)

до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі –Кременчуцька ОДПІ)

про визнання протиправними та скасування податковіо повідомлення-рішення, -

встановив:

У серпні 2006р. позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ від 25.07.2006р. №0001612301/0/1635 та від 25.07.2006р. №0001622301/0/46.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, в підтвердження сплати сум податку на додану вартість (ПДВ) та правомірності віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за перевірений період підприємством були надані податкові накладні, отримані від ПП „Альмір“ та ТО „Bибip ТВК“, а отже, зауваження податкового органу щодо відсутності належної податкової звітності з боку його контрагентів ПП „Альмір“ та ТОВ „Вибір ТВК“, не може бути підставою для зменшення податкового кредиту позивача та застосування штрафних санкцій

Постановою господарського суду Полтавської області від 27 листопада 2006р. у задоволені позову відмовлено. Постанова суду першої інстанції мотивована на тому, що позивачем було віднесено до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, що були видані контрагентами ПП „Альмір“ та ТОВ „Вибір –ТВК“ які не надавали податкової звітності у цих періодах.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09 липня 2007р. постанову суду першої інстанції було скасовано. Позовні вимоги задоволено частково: скасовано податкове повідомлення - рішення від 25.07.2006р. №0001612301/0/1635 в частині визначення податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 7991,56грн. основного боргу та 3995,78грн. штрафних санкцій. В іншій частині податкове повідомлення - рішення від 25.07.2006р. №0001612301/0/1635 залишено без змін. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів справи дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення від 25.07.2006р. №0001612301/0/1635 в частині визначення податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 7991,56 грн. основного боргу та 3995,78 грн. штрафних санкцій підлягає скасуванню, оскільки посилання податкового органу на відсутність підтвердження податкового кредиту позивача за липень 2005р. спростовується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних. Разом з тим, суд апеляційної інстанції погодився із судом першої інстанції в частині визнання безпідставним заявлення позивачем до відшкодування з бюджету ПДВ, про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.07.2006р. №0001622301/0/46.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій Кременчуцька ОДПІ, звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09 липня 2007р. в частині задоволення позовних вимог та прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004р. по 31.12.2005р., про що складено акт 12.07.2006р. № 389/23-120/30446413.

За наслідками проведеної перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення від 25.07.2006р. №0001612301/0/1635 про визначення суми податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 73507 грн. у т.ч. 49004,00грн. основний борг, 24503,00грн. штрафних санкцій, та податкове повідомлення - рішення №0001622301/0/46 яким зменшено суми бюджетного відшкодування на 29493,00грн. i нарахування штрафних санкцій на зазначену суму в розмірі 2962,00грн.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 1.3 ст. 1, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість“, в результаті чого неправомірно винесено суму ПДВ до податкового кредиту.

В касаційній скарзі оскаржується задоволення позову в частині скасування податкового повідомлення - рішення від 25.07.2006р. №0001612301/0/1635 в частині визначення податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 7991,56грн. основного боргу та 3995,78грн. штрафних санкцій.

В акті перевірки зазначено, що у липні 2005р. ПП „Фірма „Гемма плюс“ було занесено до книги придбання товарів №9241 під порядковим номером 19 податкову накладну № 4-4 від 28.07.2005р. отриману від МПП „СПСХ“ на загальну суму 37862,25грн., в т.ч. ПДВ - 6310,37 та під порядковим номером 28 - податкову накладну №919 від 28.07.2005р. отриману від ПП „Альмір“ на загальну суму 10087,15 в т.ч. ПДВ - 1681,19грн., однак вказані накладні не надано на перевірку.

Отже, податковий орган встановив, що позивачем було порушено пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість“, відповідно до якого, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. В результаті даного порушення відповідач встановив заниження позивачем ПДВ на суму 7992 грн. Ця сума включена до складу податкового повідомлення - рішення №0001612301/0/1635.

Щодо твердження податкового органу про відсутність зазначених вище податкових накладних під час проведення перевірки, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, який встановив, що вказані твердження не є обґрунтованими, оскільки наявність цих податкових накладних встановлена в судовому засіданні і їх копії знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість“ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Приймаючи до уваги, що Закон України «Про податок на додану вартість»підставою для отримання відшкодування визначав дані тільки податкової декларації за звітний період, висновки податкового органу про те, що непідтвердження контрагентами своїх податкових зобов’язань не може бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення до податкового кредиту сплаченої суми ПДВ в ціні товару, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже, включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними від 28.07.2005р. №4-4 та від 28.07.2005р. №919 у липні 2005р. є правомірним.

Доводами касаційної скарги не спростовуються зазначені висновки суду.

Отже, суд апеляційної інстанції виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області –залишити без задоволення.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09 липня 2007р. в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення від 25.07.2006р. №0001612301/0/1635 в частині визначення податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 7991,56грн. основного боргу та 3995,78грн. штрафних санкцій –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.