Ухвала суду № 8290225, 03.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" лютого 2010 р.                                                                                 К-7755/07

                                                                                                              м. Київ          

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів                    Ланченко Л.В.

                              Нечитайла О.М.

                              Сергейчука О.А.

                              Степашка О.І.

при секретарі          Андрюхіній І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОН»

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2007 р.

у справі № 22/150а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОН»

до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

                              ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Донецької області від 21.11.2006 р. позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 16.05.2006 р. № 0000742342/0. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «ЮКОН»судовий збір у сумі 3,40 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2007 р. постанову суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову. У задоволенні позову відмовлено.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направили.

ТОВ «ЮКОН»подало касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

Актом від 10.05.2006 р. № 707/23-3-32050864 планової документальної перевірки за період з 01.01.2003 р. по 31.12.2005 р. зафіксовано порушення позивачем вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.2 п. 5.3, п.п. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.2.1, п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у включенні позивачем до складу валових витрат витрати з придбання нематеріальних активів - основних фондів групи 4, які підлягають амортизації.

Податкова інспекція виходила з того, що придбаний позивачем у ТОВ «ПРОСТО»на підставі договору від 02.11.2005 р. № ПР105/w інтерактивний сайт є нематеріальним активом, який відповідно до п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 цього Закону є основним фондом групи 4 і витрати на придбання якого в силу вимог п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 цього Закону не включаються до складу валових витрат.

Пунктом 1.2 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР встановлено, що нематеріальний актив - об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.

Згідно із пунктом 4 Положення(стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 р. № 242 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. за № 750/4043, під поняттям «нематеріальний актив»розуміється немонетарний актив, що не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання більше року (чи одного операційного циклу, якщо він перевищує рік) для виробництва, торгівлі, адміністративних цілей або надання в оренду іншим особам.

Абзац п’ятий п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України до групи 4 основних фондів відносить електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Отже, наведена норма Закону до основних фондів групи 4 відносить, зокрема комп’ютерні програми, а також засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, пов’язані з електронно-обчислювальними машинами, іншими машинами для автоматичного оброблення інформації.

Податкове законодавство не містить визначення «інтерактивного сайту»чи «веб-сайту», утім, аналізуючи інше законодавство, яке врегульовує відносини у сфері інформаційної політики у діяльності органів виконавчої влади, зокрема Порядок інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади та Порядок функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади, затверджений наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 25.11.2002 р. № 327/225 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2002 р. за № 1021/7309, поняття «веб-сайту»визначається як сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб'єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет.

Аналізуючи наведене вище законодавство, суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитися з позицією суду апеляційної інстанції стосовно того, що придбаний позивачем за договором інтерактивний сайт у цілях податкового та бухгалтерського обліку необхідно відносити до нематеріальних активів, витрати на придбання яких згідно із п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 підлягають амортизації, яка здійснюється відповідно до п.п. 8.3.9 п. 8.3 ст. 8 Закону, оскільки: сайт не має матеріальної форми, а має електронну форму; придбаний позивачем для власного виробничого використання; є об'єктом права власності; має ознаки інформаційної системи та складається з ряду компонентів, одними з яких можуть бути і комп’ютерні програми.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, на яке посилається позивач у касаційній скарзі, оскільки судом вирішена справа у межах позовних вимог. Суд апеляційної інстанції правильно надав оцінку зафіксованим актом перевірки порушенням норм законодавства, які зумовили прийняття податковою інспекцією спірного податкового повідомлення-рішення, і зазначення у податковому повідомленні - рішенні лише однієї норми законодавства, порушення якої зафіксовано, не позбавляє суд обов’язку повно та всебічно з’ясувати обставини в адміністративній справі, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

                                                            УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОН» залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2007 р. –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

Головуючий суддя                                         Н.Г. Пилипчук

Судді                                                            Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло

О.А. Сергейчук

                                                                      О.І. Степашко