Ухвала суду № 82899764, 08.07.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/3036/19

Провадження № 2-о/331/103/2019

УХВАЛА

08 липня 2019 року суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Жукова О.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Олександрівський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про встановлення факту смерті

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з вказаною заявою, у якій просив встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер у м. Макіївка Донецької області Україна, 03 ІНФОРМАЦІЯ_2 2019 року.

Дослідивши матеріали заяви, суд зазначає наступне.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Суд приходить до висновку, що її подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.

Так, за правилами частини 4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення зазначених вимог закону, до заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість заявником зазначено про звільнення його від сплати судового збору з посиланням на п. 16 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

Так, Закон України «Про судовий збір» визначає дві понятійні категорії, до першої відносять заяви, за яких справляння судового збору не передбачено взагалі, друга категорія, зокрема, визначає коло осіб, яким надається пільга у виді звільнення від сплати судового збору за подачу певних (визначених законом) заяв.

Аналіз положень ч.2 ст.3 ЗУ «Про судовий збір» дозволяє дійти висновку, що на законодавчому рівні визначено, що судовий збір не справляється лише за подання заяви про встановлення факту смерті за певних обставин, а саме:

- особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

- встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

З матеріалів справи вбачається, що заявник просить суд встановити факт смерті її чоловіка , який за її твердженням, помер у м. Макіївка Донецької області, причиною його смерті, за доданими до заяви копіями документів, стали: набряк легенів, іщемічна хвороба серця.

У заяві також зазначено, що факт смерті необхідно встановити для подальшої реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного свідоцтва про смерть.

А тому із поданої заяви та доданих матеріалів не вбачається виникнення у заявника обставин, що дають право на пільги щодо сплати судового збору відповідно до п.16 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», оскільки особа померла , а не загинула чи пропала безвісти, а тому суд приходить довисновку, що посилання в заяві на вищевказану норму закону є необґрунтованими, тому заявникові необхідно сплатити судовий збір у передбаченому законом розмірі і порядку.

Також суд звертає увагу, що аналізуючи ж положення п. 21 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», слід дійти висновку, що законодавцем передбачено звільнення від сплати судового збору за звернення із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, необхідність у встановленні якого виникла внаслідок:

1) вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій,

2) загибелі,

3) поранення,

4) перебування в полоні,

5) незаконного позбавлення волі або викрадення,

6) порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

В свою чергу, вище перелічені обставини, виникли внаслідок:

1) збройної агресії,

2) збройного конфлікту,

3) тимчасової окупації території України,

4) надзвичайної ситуації природного чи техногенного характеру.

Отже законодавцем чітко визначено причинно-наслідковий зв`язок між подією (збройна агресія, конфлікт тощо), яка потягла дію наслідок (вимушене переселення, загибель тощо), який і повинен бути підтверджені судом як факт, що має юридичне значення.

Сама по собі смерть особи на тимчасово окупованій території, не звільняє заявника від сплати судового збору також і на підставі п. 21, ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

У заяві також не зазначено та не підтверджено жодними доказами, що необхідність у встановленні вказаного факту виникла внаслідок вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно, у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру.

Суд наголошує на тому, що при подачі заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, в даному випадку факту смерті, навіть, якщо він і пов`язаний із обставинами, що відбулися на непідконтрольній владі України території, смерть особи на тимчасово окупованій території, - не є підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до п. 16 ч.2 ст.3 та п. 21, ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», оскільки вказаною нормою передбачено також наявність вищенаведених обставин, які відсутні у поданій суду заяві та доданих до неї документах.

Суд також зазначає, що за наслідками дослідження заяви та доданих до неї документів, не встановлено підстав, передбачених ЗУ «Про судовий збір», за якими вказана заява підпадала б під категорію заяв, судовий збір за які не справляється.

Будь-яких інших документів , які б підтверджували , що заявник звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суду не надано суду.

У відповідності з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. п. 4, п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду заяви у справах окремого провадження, фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01 січня 2019 року становить 1921, 00 грн., то за подання до суду даної заяви, розмір судового збору становить – 384, 20 грн.

Судовий збір належить оплатити за наступними реквізитами:

Отримувач коштівУК в Олександрівському районі м.Запоріжжя Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38025440 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувача31210206008003 Код класифікації доходів бюджету22030101

При цьому суд зазначає, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»)). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від предявлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

У зв`язку із наведеними недоліками, а також враховуючи, що судом не знайдено підстав для звільнення заявника від сплати судового збору, дану заяву слід залишити без руху.

При цьому, суд зазначає, що вимога сплати судового збору прямо передбачена нормами чинного законодавства та відповідно до ст. 6 Конвенції з прав та основоположних свобод людини, не є перешкоджанням доступу до правосуддя, оскільки чинним законодавством передбачений порядок звільнення від сплати судового збору судом.

Дані обставини виключають можливість суду відкрити провадження у справі і призначити справу до розгляду по суті.

Крім того, в порушення п. 2 ч. 3 ст.175 ЦПК України заявником у заяві не вказано ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) заінтересованої особи , а також відома офіційна електронна адреса та адреса електронної пошти заінтересованої особи.

Також, суд звертає увагу, що діяльність Олександрівського районного у місті Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області за адресою 69095, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ПРИХОДСЬКА, будинок 58 - припинено.

За вимогами ч. ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Проте заявником в порушення п.8 ч. 3 ст.175 ЦПК України в заяві не зазначено про наявність у заявника або іншої особи оригіналів письмових доказів, що додані до заяви.

Вищенаведені недоліки заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене, заявнику в строк наданий судом, необхідно самостійно усунути зазначені недоліки, тобто оформити заяву у відповідності до вимог ст.ст. 175 і 177 ЦПК України.

У разі не виправлення недоліків заява буде вважатися не поданою та повернена заявнику у відповідності із ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.с. 175 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Олександрівський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про встановлення факту смерті, залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити , що у разі невиконання ухвали суду, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.Є. Жукова

08.07.2019