Ухвала суду № 82896909, 09.07.2019, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

225/4273/19

2/225/913/2019

У Х В А Л А

09 липня 2019 року м. Торецьк

Суддя Дзержинського міського суду Донецької області Нємиш Н.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дзержинського міського суду Донецької області від 08.07.2019 року, цивільне провадження 2\225\913\2019 (ЄУНСП 225/4273/19) за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди було розподілено для розгляду судді Нємиш Н.В.

Ознайомившись з даним позовом та додатками доданими до нього вважаю за необхідне заявити самовідвід виходячи з такого.

Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з вимогами ч.1ст.39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37, і 38 цього Кодексу, суддя зобов`язані заявити самовідвід.

Положеннями ст.40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до вимог ч.4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до вимог ст.15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Згідно з приписами п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року), суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Відповідно до положень п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, а також те, що позивач у справі є знайомим судді Нємиш Н.В., з метою недопущення можливості виникнення у сторін спору та стороннього спостерігача будь-яких сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості судді, вважаю за необхідне заявити самовідвід.

Керуючись ст.ст. 36-41 ЦПКУкраїни, -

УХВАЛИВ:

Заявити самовідвід у цивільному провадженні № 2\225\913\2019 (ЄУНСП 225/4273/19) за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Справу передати в канцелярію суду для повторного розподілу в порядку ст.33 ЦПК України.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя