Ухвала суду № 82895759, 08.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

08 липня 2019 року м. Київ № 826/2583/18

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: судді Мазур А.С., при секретарі судового засідання Узерчук О.В., розглянувши у підготовчому засіданні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві про відвід судді в адміністративній справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Неоклеус та Довбенко" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.09.2017 рокуза участю представників сторін:

представник позивача, Мосунов Ю.А. ,

представник відповідача, Борозна М. П.,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Неоклеус та Довбенко" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 08.09.2017 №0046441404 та повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 08.09.2017 №0046451404.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2018 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2018, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019, зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/9984/17.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що рішення по справі №826/9984/17 набрало законної сили, а відтак підстави за яких провадження у справі було зупинено - відпали.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду.

У підготовчому засіданні, що відбулося 08.07.2019 представник відповідача заявив усний відвід судді Мазур А.С., мотивуючи тим, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено письмової форми для відводу. Разом з тим підставою для відводу представник відповідача зазначив п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, останній вважає, що суд, прийнявши ухвалу про зупинення провадження у даній справі, помилково надав преюдиційного значення рішенню по адміністративній справі №826/9984/17, що в свою чергу мало негативні наслідки для відповідача.

На запитання суду з якого моменту представник відповідача дізнався про наявність підстав для відводу судді, останній зазначив, що підстави для відводу стали останньому з моменту винесення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 по справі №826/2583/18.

Представник позивача в свою чергу, визнав заяву про відвід судді необґрунтованою , крім того, зазначив про зловживання відповідачем процесуальними правами, щодо заявлення безпідставного відводу.

Розглянувши усну заяву про відвід, заслухавши пояснення учасників справи щодо підстав для відводу судді, суд зазначає наступне.

Так, статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту заяви, підставою для відводу є наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, зокрема: винесення судом ухвали про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/9984/17.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 було залишено без змін ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2018.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, з вищевказаного слідує, що судом апеляційної інстанції встановлено законність і обґрунтованість ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2018, зміст якої покладений в основу заяви про відвід судді.

Крім того, суд звертає увагу представника відповідача, що згідно вимог ч. 3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Як вбачається з пояснень представника відповідача, останній дізнався про наявність підстав для відводу 23.04.2019, однак із заявою про відвід судді звернувся тільки 08.07.2019, тобто, поза межами процесуального строку, визначеного ч. 3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не наведено обставин, передбачених ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді у підготовчому судовому засіданні.

Згідно з частиною четвертою ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду зупинити провадження до вирішення питання про відвід.

Керуючись ст.ст. 18, 31, 36,39, 40, 241, 242, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відвід судді Мазур А.С. вважати необґрунтованим.

Зупинити провадження у справі №826/2583/18 до вирішення питання про відвід судді.

Відповідно до статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передати заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала в частині необґрунтованості заявленого відводу окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур