Рішення № 82895146, 09.07.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 липня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2427/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про скасування постанови від 27 травня 2019 року ВП № 59214342 про стягнення виконавчого збору,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває адміністративна справа за позовом Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - позивач) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточненої позовної заяви від 24 червня 2019 року № 12308/08 (арк. спр. 28-32) позивач просить скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 27 травня 2019 року про стягнення з Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн з виконання виконавчого листа № 360/3521/18, виданого Луганським окружним адміністративним судом 02 травня 2019 року у виконавчому провадженні ВП № 59214342.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30 травня 2019 року ним отримано постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 27 травня 2019 року ВП № 59214342 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн. Позивач не погоджується з зазначеною постановою, вважає її безпідставною та незаконною, такою, що винесена з порушенням норм діючого законодавства та підлягає скасуванню.

Частиною четвертою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Розмір виконавчого збору за примусове виконання рішення передбачений частинами другою, третьою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження". Так, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів або за примусове виконання рішення немайнового характеру - в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.

Відповідно до пункту 7 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, в мотивувальній частині постанови зазначаються мотиви, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову.

Згідно з розділом 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

У мотивувальній частині оскаржуваної постанови головним державним виконавцем Галушкою М.В. зазначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. У резолютивній частині оскаржуваної постанови головним державним виконавцем Галушкою М.В. вирішено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 16692,00 грн.

Таким чином, головним державним виконавцем Галушкою М.В. під час винесення оскаржуваної постанови неправильно застосовані норми права, передбачені статтею 27 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 360/3521/18 є рішенням немайнового характеру.

Також позивач зазначив, що пенсія є періодичним платежем, призначається відповідно до українського законодавства довічно (зокрема - у зв`язку із втратою годувальника). Тобто, відновлюється не разова виплата, відновлюється виплата пенсії як періодичного платежу, призначеного довічно.

Частиною першою статті 7 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий документ про стягнення періодичних платежів, може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 812/3521/18 зобов`язано Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з невиплаченої пенсії за період з 18 жовтня 2017 року по 31 травня 2018 року.

На виконання рішення суду від 05 грудня 2018 року відповідачем 17 грудня 2018 року прийнято рішення за № 155 "Про відновлення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно з рішенням суду" в межах суми стягнення за один місяць з 18 жовтня 2017 року по 17 листопада 2017 року на рахунок, відкритий в ПАТ "Державний ощадний банк України". У грудні 2018 року на виплату у січні 2019 року ОСОБА_1 нараховано пенсію за віком за період з 18 жовтня 2017 року по 17 листопада 2017 року в сумі 2756,02 грн на рахунок, відкритий у ПАТ "Державний ощадний банк України". Нарахована на виплату сума складається з суми 1222,31 грн за період з 18 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2017 року та з суми 1533,71 грн за період з 01 листопада 2017 року по 17 листопада 2017 року, разом у межах місяця в сумі 2756,02 грн.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 13 грудня 2018 року № 27-1 "Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсії у 2019 році" встановлено, що з 01 січня 2019 року фінансування пенсійних виплат здійснюється відповідними головними управліннями Пенсійного фонду України в областях.

З метою виконання рішення суду відповідачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області направлено лист від 19 грудня 2018 року № 20387/03.1 "Щодо фінансування виплати пенсії за рішенням суду ОСОБА_1 ". Зазначеним листом відповідач просив профінансувати виплату нарахованої ОСОБА_1 пенсії за жовтень 2017 року. У січні 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Луганській області профінансовано виплату ОСОБА_1 пенсії за період з 18 жовтня 2017 року по 17 листопада 2017 року в сумі 2756,02 грн.

У зв`язку з набранням рішенням від 05 грудня 2018 року законної сили відповідач рішенням від 15 березня 2019 року за № 95 відновило нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 18 жовтня 2017 року по 31 травня 2018 року з урахуванням рішення управління від 17 грудня 2018 року № 155 про виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць. Пенсійні виплати ОСОБА_1 з червня 2018 року та по день надання відповіді включно управлінням не припинялись. З урахуванням того, що управління здійснює нарахування у поточному місяці на майбутній у березні 2019 року управлінням на відомість квітня 2019 року ОСОБА_1 поновлено нарахування пенсії за віком за період з 18 жовтня 2017 року по 31 травня 2018 року в сумі 17412,14 грн та нараховано поточну пенсію за квітень 2019 року в розмірі 2706,55 грн. У квітні 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області ОСОБА_1 профінансовано виплату поточної пенсії за квітень 2019 року в розмірі 2706,55 грн, нараховану пенсію за період з 18 жовтня 2017 року по 31 травня 2018 року не профінансовано.

З об`єктивних причин, які унеможливлюють виконання рішення та які не залежать від власного волевиявлення відповідача, виплату нарахованої ОСОБА_1 пенсії за віком за період з 18 жовтня 2017 року по 31 травня 2018 року проведено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області не в повному обсязі.

Таким чином рішення відповідачем виконано до відкриття виконавчого провадження.

З урахуванням викладеного позивач вважає, що постанова від 27 травня 2019 року ВП № 59214342 про стягнення виконавчого збору підлягає скасуванню.

Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області адміністративний позов не визнало, про що подало відзив на позовну заяву від 04 липня 2019 року за № 3933, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити за необґрунтованістю (арк. спр. 42-44). Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що 27 травня 2019 року на виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області надійшов виконавчий лист, виданий Луганським окружним адміністративним судом 02 травня 2019 року у справі № 360/3521/18 про зобов`язання Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з невиплаченої пенсії за період з 18 жовтня 2017 року по 31 травня 2018 року.

27 травня 2019 року державним виконавцем, керуючись вимогами статей 3, 4, 24-27 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

27 травня 2019 року державним виконавцем, керуючись вимогами статей З, 27, 40 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

При винесенні постанови державним виконавцем помилково зазначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

При визначенні розміру виконавчого збору за виконавчим документом державний виконавець діяв відповідно до статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

04 липня 2019 року державним виконавцем, керуючись статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі.

Відповідно до розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Розмір мінімальної заробітної плати на 2019 рік встановлено Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та складає 4173 гривні.

Крім того, вищезазначене судове рішення не відноситься до рішень про стягнення періодичних платежів, а є рішенням немайнового характеру, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у справі № 295/13991/16-а (провадження К/9901/232/18).

Також необґрунтованим є посилання позивача на те, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів, оскільки виконавчий лист у справі № 360/3521/18 носить зобов`язальний характер. Вказаний виконавчий лист передбачає одноразовий характер виконання шляхом перерахунку пенсії та подачі відповідних платіжних документів, а не стягнення періодичних платежів.

Отже, у даному випадку виконання виконавчого листа не відбувається у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а тому не може бути застосовано положення пункту 3 частини п`ятої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження". Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у справі № 703/1086/17 (провадження № К/9901/21336/18).

Отже, дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області є правомірними, а оскаржувана постанова не підлягає скасуванню відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження".

З огляду на викладене, відповідач вважає, що жодних законних підстав для задоволення позову не існує.

Ухвалою від 12 червня 2019 року позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви (арк. спр. 19-21).

Ухвалою від 01 липня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 09 липня 2019 року о 15 год. 30 хв. (арк. спр. 1-3).

Представники сторін у судове засідання не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином (арк. спр. 36, 37, 38, 39, 40, 41). Позивач в уточненій позовній заяві від 24 червня 2019 року за № 12308/08 просив розглянути справу за відсутності його представника (арк. спр. 28-32).

Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (частина друга статті 268 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, судом встановлено таке.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 360/3521/18 серед іншого адміністративний позов ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено (арк. спр. 68-71):

- визнано протиправною бездіяльність управління Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за період з 18 жовтня 2017 року по 31 травня 2018 року;

- зобов`язано Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з невиплаченої пенсії за період з 18 жовтня 2017 року по 31 травня 2018 року.

02 травня 2019 року позивачу за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 360/3521/18, яке набрало законної сили 01 березня 2019 року та підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", видано виконавчий лист (арк. спр. 47-48).

На підставі заяви ОСОБА_1 від 23 травня 2019 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 27 травня 2019 року ВП № 59214342 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 02 травня 2019 року у справі № 360/3521/18, про зобов`язання Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з невиплаченої пенсії за період з 18 жовтня 2017 року по 31 травня 2018 року (арк. спр. 33 зв., 46, 50, 72-74).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 27 травня 2019 року ВП № 59214342 стягнуто з Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області виконавчий збір у розмірі 16692,00 грн (арк. спр. 34 зв., 52, 72-74).

На виконання постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 27 травня 2019 року ВП № 59214342 про відкриття виконавчого провадження Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області листом від 05 червня 2019 року за № 11255/08 повідомило, що на виконання рішення суду від 05 грудня 2018 року відповідачем 17 грудня 2018 року прийнято рішення за № 155 "Про відновлення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно з рішенням суду" в межах суми стягнення за один місяць з 18 жовтня 2017 року по 17 листопада 2017 року на рахунок, відкритий в ПАТ "Державний ощадний банк України". У грудні 2018 року на виплату у січні 2019 року ОСОБА_1 нараховано пенсію за віком за період з 18 жовтня 2017 року по 17 листопада 2017 року в сумі 2756,02 грн на рахунок, відкритий у ПАТ "Державний ощадний банк України". Нарахована на виплату сума складається з суми 1222,31 грн за період з 18 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2017 року та з суми 1533,71 грн за період з 01 листопада 2017 року по 17 листопада 2017 року, разом у межах місяця в сумі 2756,02 грн. Постановою правління Пенсійного фонду України від 13 грудня 2018 року № 27-1 "Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсії у 2019 році" встановлено, що з 01 січня 2019 року фінансування пенсійних виплат здійснюється відповідними головними управліннями Пенсійного фонду України в областях. З метою виконання рішення суду відповідачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області направлено лист від 19 грудня 2018 року № 20387/03.1 "Щодо фінансування виплати пенсії за рішенням суду ОСОБА_1 ". Зазначеним листом відповідач просив профінансувати виплату нарахованої ОСОБА_1 пенсії за жовтень 2017 року. У січні 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Луганській області профінансовано виплату ОСОБА_1 пенсії за період з 18 жовтня 2017 року по 17 листопада 2017 року в сумі 2756,02 грн. У зв`язку з набранням рішенням від 05 грудня 2018 року законної сили відповідач рішенням від 15 березня 2019 року за № 95 відновило нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 18 жовтня 2017 року по 31 травня 2018 року з урахуванням рішення управління від 17 грудня 2018 року № 155 про виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць. Пенсійні виплати ОСОБА_1 з червня 2018 року та по день надання відповіді включно управлінням не припинялись. З урахуванням того, що управління здійснює нарахування у поточному місяці на майбутній у березні 2019 року управлінням на відомість квітня 2019 року ОСОБА_1 поновлено нарахування пенсії за віком за період з 18 жовтня 2017 року по 31 травня 2018 року в сумі 17412,14 грн та нараховано поточну пенсію за квітень 2019 року в розмірі 2706,55 грн. У квітні 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області ОСОБА_1 профінансовано виплату поточної пенсії за квітень 2019 року в розмірі 2706,55 грн, нараховану пенсію за період з 18 жовтня 2017 року по 31 травня 2018 року не профінансовано. З об`єктивних причин, які унеможливлюють виконання рішення та які не залежать від власного волевиявлення відповідача, виплату нарахованої ОСОБА_1 пенсії за віком за період з 18 жовтня 2017 року по 31 травня 2018 року проведено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області не в повному обсязі (арк. спр. 53-65).

04 липня 2019 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області винесено постанову у виконавчому провадженні ВП № 59214342 про виправлення помилки у процесуальному документі, а саме внесено виправлення до документу від 27 травня 2019 року «Постанова про стягнення виконавчого збору» та зазначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (арк. спр. 67, 72-74).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначає стаття 287 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 лютого 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404, у відповідній редакції).

За визначенням статті 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону № 1404).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону № 1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (пункти 1, 3 частини другої статті 18 Закону № 1404).

Підпунктом 1 частини першої статті 42 та частиною третьою статті 45 Закону № 1404 регламентовано, що кошти виконавчого провадження складаються з виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404 визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону № 1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з частинами першою, третьою статті 27 Закону № 1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 27 Закону № 1404 державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Вичерпний перелік підстав, за яких виконавчий збір не стягується, наведено у частинах п`ятій - дев`ятій статті 27 Закону № 1404.

Зокрема, згідно з частиною п`ятою статті 27 Закону № 1404 виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Частинами шостою, сьомою та восьмою статті 27 Закону № 1404 передбачено, що у разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання. У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню. Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

Відповідно до частини дев`ятої статті 27 Закону № 1404 виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Оскільки виконавчий лист, виданий Луганським окружним адміністративним судом 02 травня 2019 року у справі № 360/3521/18, стосується виконання судового рішення, що має зобов`язальний характер (зобов`язання виплатити заборгованість з невиплаченої пенсії за період з 18 жовтня 2017 року по 31 травня 2018 року), тому вимоги пункту 1 частини п`ятої статті 27 Закону № 1404, якими передбачено, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів, до спірних правовідносин не застосовуються.

За змістом частини першої статті 2 Закону України від 05 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.

Оскільки зобов`язання Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з невиплаченої пенсії за період з 18 жовтня 2017 року по 31 травня 2018 року не може вважатись ні стягненням коштів, ні зобов`язанням вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, норми Закону № 4901 до спірних правовідносин також не застосовуються.

У державного виконавця не було інших підстав, передбачених у частинах п`ятій - дев`ятій статті 27 Закону № 1404, не стягувати з боржника виконавчий збір.

Допущена державним виконавцем у мотивувальній частині оскарженої постанови описка щодо розміру виконавчого збору, не невілює тієї обставини, що державним виконавцем прийнято правильне за змістом рішення, у резолютивній частині якого зазначений правильний розмір виконавчого збору.

Посилання боржника на неможливість виконання судового рішення у зв`язку з об`єктивними причинами (не проведення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області фінансування виплати заборгованості з пенсії в повному обсязі) не є підставою для скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору.

Обставин виконання боржником судового рішення у справі № 360/3521/18 у повному обсязі добровільно до відкриття виконавчого провадження судом під час судового розгляду не встановлено.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень є правомірним, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити повністю.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 205, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код 41245565, місцезнаходження: 93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, буд. 35 А) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 22) про скасування постанови від 27 травня 2019 року ВП № 59214342 про стягнення виконавчого збору відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 287 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.І. Чернявська