Ухвала суду № 82894641, 09.07.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

м. Миколаїв.

09 липня 2019 р.справа № 1440/1677/18

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мороза А.О., розглянув клопотання позивача про накладення штрафу у справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачіввідповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 відповідача 2: Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, пр. Центральний, 141-В, м. Миколаїв, 54055

провизнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач), в якому просив суд:

- визнати бездіяльність відповідача щодо невиплати відповідно до рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2018 р. у справі № 814/2756/17 різниці не доплаченої пенсії з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р., в розмірі 22 316,40 грн.;

- зобов`язати відповідача негайно провести виплату відповідно до рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2018 р. у справі № 814/2756/17 різниці не доплаченої пенсії з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р., в розмірі 22 316,40 грн.;

- визнати бездіяльність відповідача щодо не виплати різниці пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та довідки про розмір грошового забезпечення від 21 березня 2018 р., за період з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р., в сумі 6 375,60 грн.;

- зобов`язати відповідача негайно провести виплату різниці пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та довідки про розмір грошового забезпечення від 21 березня 2018 р., за період з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р., в сумі 6 375,60 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати виплатити компенсацію за втрату частини доходів, в розмірі 4 611,57 грн.;

- зобов`язати відповідача негайно провести виплату моральної шкоди в розмірі 10 мінімальних заробітних плат;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення в даній адміністративній справі.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено (т. 1 а. с. 116-120).

За апеляційною скаргою позивача рішення суду першої інстанції 6 грудня 2018 р. переглянуто П`ятим апеляційним адміністративним судом, який частково задовольнив апеляційну скаргу, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду скасував та прийняв нове рішення, яким позов задоволено частково, а саме:

1) визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донорахованої за період з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р. пенсії;

2) відповідача зобов`язано нарахувати і виплатити позивачу компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донорахованої за період з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р. пенсії, у відповідності до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159 (надалі - Порядок № 159).

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено (т. 1 а. с. 180-187).

27 грудня 2018 р. в даній справі видано виконавчий лист (т. 1 а. с. 197).

За завою позивача, 18 лютого 2019 р. П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою роз`яснив прийняту ним постанову таким чином, що компенсація втрати частини доходів підлягає нарахуванню позивачу, починаючи з 26 січня 2016 р., тобто з моменту, коли відповідач допустив бездіяльність щодо виплати позивачу пенсії. Стосовно порядку виплати компенсації, суд зазначив, що в цій частині рішення суду є чітким і зрозумілим, не допускає двоякого тлумачення і виплата позивачу компенсації повинна проводитись відповідно до приписів Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку № 159 (т. 1 а. с. 203-205, 223-227).

28 березня 2019 р. позивач подав до Миколаївського окружного адміністративного суду заяву в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиконанні постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2018 р. та ухвали про його роз`яснення від 18 лютого 2019 р.;

- прийняти й інші передбачені законом заходи, які здатні забезпечити виконання вищезазначених рішень П`ятого апеляційного адміністративного суду;

- за наявності підстав постановити ухвалу в порядку ст. 249 КАС України (т. 1 а. с. 240-245).

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2019 р. вищезазначена заява повернута позивачу (т. 1 а. с. 238-239).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 р. ухвала суду першої інстанції скасована, справу направлено для продовження розгляду (т. 2 а. с. 18-22).

За наслідками розгляду заяви позивача, поданої в порядку ст. 383 КАС України, 13 червня 2019 р. судом прийнято окрему ухвалу, відповідно до якої:

- визнано протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиконанні постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2018 р. у справі № 1440/1677/18, з урахуванням ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2019 р. у справі № 1440/1677/18 щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донорахованої за період з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р. пенсії;

- визнані протиправними дії відповідача, які полягають у виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донорахованої за період з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р. пенсії у відповідності до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 6494;

- відповідача зобов`язано вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2018 р. у справі № 1440/1677/18, а також порушенню вимог ст. 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та п. 5 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159;

- відповідачу встановлено строк для подання відповіді на окрему ухвалу - 15 календарних днів з дня її отримання (т. 2 а. с. 35-39).

5 липня 2019 р. від позивача надійшло клопотання, в якому порушено питання про накладення на керівника відповідача штрафу у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (т. 2 а. с. 45-47).

Клопотання обґрунтовано тим, що протягом 15 днів з дня отримання окремої ухвали, відповідач повинен був подати на неї відповідь. Окрема ухвала отримана відповідачем 19 червня 2019 р., відповідно, 15-денний строк сплив 4 липня 2019 р., але відповідач відповідь на неї не подав. Позивач зазначає, що відповідно до приписів ст. 249 ч. 2 КАС України, у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними, а за правилами ст. 383 ч. 2 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Клопотання позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Окрема ухвала прийнята судом за наслідками розгляду заяви позивача, поданої в порядку ст. 383 КАС України.

Дана стаття передбачає право суду визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, які вчинені відповідачем на виконання судового рішення.

Як передбачено ст. 383 ч. 6 КАС України, за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Таким чином, при розгляді заяви позивача, поданої в порядку ст. 383 КАС України, суд має право постановити рішення виключно про 1) визнання протиправним рішення відповідача, прийнятого ним на виконання рішення суду, 2) визнати протиправними дії відповідача, вчинені ним на виконання рішення суду і 3) визнати протиправною бездіяльність відповідача, допущену ним при виконання рішення суду. Якщо маються підстави для задоволення заяви, суд приймає одне з перелічених рішень в порядку ст. 249 КАС України, яка містить норми щодо процедури прийняття окремої ухвали.

Стаття 249 ч. 2 КАС України, на яку посилається позивач в своєму клопотанні і яка передбачає право суду разі необхідності постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними, не може бути застосована до даного випадку, так як таке рішення (про притягнення до відповідальності посадових осіб відповідача), не може бути прийнято в результаті розгляду заяви в порядку ст. 383 КАС України.

Так само помилкові посилання позивача на ст. 383 ч. 2 КАС України, в якій, як вважає позивач, передбачено право суду, у разі неподання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Така норма міститься не в ст. 383 ч. 2, а в ст. 382 ч. 2 КАС України, яка регулює питання судового контролю.

За ст. 382 КАС України, судовий контроль може бути встановлено на розсуд суду, шляхом покладення на суб`єкта владних повноважень обов`язку подати звіт про виконання судового рішення і саме за наслідками розгляду такого звіту, суд вирішує питання про накладення штрафу.

Суд звертає увагу позивача на те, що ані рішення суду першої інстанції, яким у задоволенні позову було відмовлено, ані постанова апеляційного суду, якою позов задоволено частково, не містять положень про встановлення судового контролю за її виконанням.

Так як судами контроль за виконанням рішення не встановлювалася, у відповідача не виникло обов`язку подавати звіт на його виконання, відповідно, це унеможливлює розгляд питання про накладення штрафу.

Позивач помилково ототожнює відповідь, яка надається суб`єктом владних повноважень за наслідками розгляду окремої ухвали, подання якої передбачено ст. 249 ч. 5 КАС України, із звітом, який подається суб`єктом владних повноважень у разі встановлення судового контролю за правилами ст. 382 КАС України.

Судом враховано і те, що 5 квітня 2019 р. відповідач подав заяву, в якій зазначив, що окрема ухвала суду ним розглянута і за наслідками розгляду до Пенсійного фонду України направлено лист щодо виділення додаткових асигнувань для забезпечення виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду, хоча доказів такого звернення відповідач до заяви не додав (т. 2 а. с. 48-49).

Крім того, згідно даних автоматизованої системи "Діловодство", окрема ухвала оскаржена в апеляційному порядку.

Керуючись ст. ст. 241, 248, 250, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області штрафу у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст. ст. 295-297, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.

Суддя А. О. Мороз