Ухвала суду № 82891967, 09.07.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2103/18

1-кп/212/137/19

У Х В А Л А

09 липня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Борис О.Н., за участі секретаря судового засідання Деменко А.С., за участю прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Потєшного М.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого - адвоката Солодовника О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України по кримінальному провадженню № 12018040730000117 від 11.01.2018 року,

встановив:

В провадженні суду перебуває вищезазначене кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , у відношенні якого застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, останній день тримання під вартою 17 липня червня 2019 року.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання щодо продовження у відношенні обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що на даний час існує ризик вчинення нового злочину та ухилення від суду.

Обвинувачений та його захисник заперечили проти продовження терміну тримання під вартою, просили змінити на домашній арешт, обґрунтовуючи наявністю міцних соціальних зв`язків у обвинуваченого, який зобов`язався не ухилятися від суду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження (зміну) запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначених прокурором.

Також, суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний на даний час відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, оскільки у суді перебуває ще одне кримінальне провадження у відношенні обвинуваченого та ризик вчинення нового злочину, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину в період іспитового строку.

Також суд враховує особу обвинуваченого, який одружений, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей та існування у останнього таких соціальних зв`язків, які на думку суду не є виключним стимулюючим фактором для запобігання ризикам визначеним ст. 177 КПК України, окрім іншого обвинувачений не працює, судимий за аналогічні умисні корисливі злочини, і тому відсутні підстави для зміни запобіжного заходу на даній стадії судового розгляду, оскільки, на думку суду, інший менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому клопотання прокурора про продовження тримання під вартою обвинуваченого, підлягає задоволенню, але не на максимальний строк.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 331, 369 КПК України, суд,

постановив:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України - до 30 липня 2019 року включно.

У задоволені клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: О. Н. Борис