Рішення № 82891168, 08.07.2019, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/769/17

Провадження № 2/172/7/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.07.2019 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Битяка І.Г.

за участі: секретаря судового засідання - Глушко О.М.

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання договору про надання відновлювальної кредитної лінії недійсним, -

В С Т А Н О В И В

19.07.2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 09 листопада 2007 року між АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 07.1/275-7. Відповідно до умов договору позивач надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти окремими частинами (траншами) зі сплатою 15 % річних та комісій, в межах максимального ліміту заборгованості до 265000,00 грн. з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 08.11.2022 року.

Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши позичальнику грошові кошти. Відповідач, в порушення умов договору, свої зобов`язання не виконує, внаслідок чого станом на 21.03.17 утворилася заборгованість на загальну суму 928617,63 грн. У зв`язку з чим позикодавець звернувся до суду.

09.11.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання договору про надання відновлювальної кредитної лінії недійсним.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що в ході розгляду справи за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» йому стало відомо, що 09 листопада 2007 року між ним та АКБСР «Укрсоцбанк» укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії. Однак, даний договір ним не укладався та не підписувався, при яких обставинах та як саме було укладено даний договір йому не відомо, зі змістом документу він не ознайомлювався, довіреностей на укладення кредитного договору нікому не надавав. Просив суд визнати недійним спірний договір.

Ухвалою судді від 17.01.2018 року у зв`язку з набранням чинності 15.12.2017 року Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року відкрито провадження у справі та постановлено розглянути за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі. Вважав, що банк звернувся до суду у межах встановлених законом строків позовної давності, а тому немає підстав для відмови у позові у зв`язку зі спливом строків позовної давності. Зустрічну позовну заяву не визнав.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав у повному обсязі. Пояснив, що договір не укладав та не підписував.

Представник відповідача ОСОБА_3 надав суду клопотання про відмову в позові у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд приходить до такого.

09 листопада 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступниками якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», і ОСОБА_1 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 07.1/275-7, за умовами якого останній отримав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти окремими частинами (траншами) зі сплатою 15 % річних та комісій, в межах максимального ліміту заборгованості до 265000,00 грн. з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 08.11.2022 року.

Пунктом 1.1.1 договору встановлено графік змін максимального ліміту заборгованості, згідно з яким позичальник зобов`язаний погашати заборгованість 5 числа кожного місяця рівними платежами, починаючи з 05.12.2007 до 08.11.2022 року.

За умовами договору відповідно до п. п. 3.3.8, 3.3.10, 3.3.12, 3.3.12 позичальник зобов`язаний сплачувати кредитору проценти у розмірі, передбаченому п. 1.1.1 цього договору та комісії в розмірах та в порядку, передбаченому п.п. 2.4, 2.5, 2.8 цього договору, здійснювати погашення кредиту відповідно до графіку змін максимального ліміту заборгованості, визначеного п. 1.1.1 договору, своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими відсотками за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п. 1.1 договору та достроково повернути наявну заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії, можливі штрафні санкції у випадках, визначених відповідними пунктами договору.

За приписами п. 4.4 вказаного договору у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених п. п. 3.3.8, 3.3.9,3.3.12 цього Договору, протягом більше, ніж 90 (дев`яносто) календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі, сплатити відсотки за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

У разі настання обставин, визначених п. п. 2.6.3, 3.2.3, 4.3, 4.4, 4.5, 5.4 цього договору, термін надання та використання кредиту вважається таким, що закінчився і, відповідно, позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити нараховані відсотки за фактичний час користування кредитом та нараховані штрафні санкції (п. 7.4 договору кредиту).

30 червня 2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся з досудовою вимогою про погашення заборгованості за договором кредиту до позичальника ОСОБА_1 .

З наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що останній раз погашення боргу за кредитним договором здійснено 03.02.2009 року. Тобто з березня 2009 року ОСОБА_1 припинив виконувати зобов`язання за кредитом. Оскільки термін внесення щомісячних кредитних платежів встановлено 5 числа кожного місяця, то саме 6 березня 2009 року почалося невиконання умов кредитного договору, яке тривало більше ніж 90 днів, у зв`язку з чим строк виконання основного зобов`язання ОСОБА_1 щодо повернення всієї суми кредиту відповідно до п. 4.4 договору кредиту настав 5 червня 2009 року. Саме з цієї дати розпочався перебіг строку позовної давності.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 261 ЦК України за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Оскільки строк виконання основного зобов`язання було змінено на 5 червня 2009 року, то саме з цього моменту в позивача виникло право на звернення до суду щодо захисту своїх порушених прав, однак банк звернувся до суду із зазначеним позовом лише 19 липня 2017 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

За змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно).

Після зміни строку виконання зобов`язання до 4 червня 2009 року усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мали правового значення, оскільки за вимогою підпункту 4.4 договору позичальник був зобов`язаний повернути кредит в повному обсязі до вказаної дати, а усі наступні щомісячні платежі за графіком після вказаної дати не підлягали виконанню.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-900цс16.

Відповідно до умов договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 07.1/275-7 від 09.11.07 строк виконання основного зобов`язання ОСОБА_1 за цим договором (повернення всієї суми кредиту, сплати процентів за фактичний час використання кредиту та нарахованих штрафних санкцій) настав 5 червня 2009 року, тобто після спливу 90 днів з дня порушення умов договору боржником.

Перебіг трирічного строку для пред`явлення АТ «Укрсоцбанк» вимог до позичальника розпочався 5 червня 2009 року та закінчився 6 червня 2012 року.

У зазначений проміжок часу АТ «Укрсоцбанк» у будь-якій формі вимог до боржника не пред`являло.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Представником відповідача ОСОБА_3 по справі заявлено про застосування позовної давності, яке відповідачем підтримано у судовому засіданні.

Зі свого боку позивачем не заявлено клопотання про поновлення строку позовної давності та не наведено поважних причин його пропуску.

Таким чином суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

В ході судового розгляду позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 та його представником заявлено клопотання про проведення судово-почеркознавчої експертизи оскільки він не складав та не скріплював своїм підписом спірного договору.

Ухвалою суду від 30.07.2018 року вказане клопотання задоволено, однак експертною установою цивільну справу разом з ухвалою про призначення експертизи повернуто до суду без виконання, оскільки ОСОБА_1 не сплачено кошти за проведення експертизи.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі вимог статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 не надано суду достовірних, належних та допустимих доказів на обґрунтування своїх позовних вимог, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання договору про надання відновлювальної кредитної лінії недійсним задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 207, 261, 266, 267, 509, 526, 530, 559, 610-612, 631, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В

1. Відмовити Акціонерному товариству «Укрсоцбанк» у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні зустрічного позову до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання договору про надання відновлювальної кредитної лінії недійсним.

3. Судові витрати залишити за сторонами, які їх понесли.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 09.07.2019 року.

Суддя І.Г. Битяк