Ухвала суду № 82889910, 08.07.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/16236/18

Номер провадження 2-з/522/490/19

У Х В А Л А

08 липня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Науменко А.В.,

за участі секретаря Полегенького В.М.,

дослідивши заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Одесжитлобуд» про захист прав споживачів шляхом визнання умов договору інвестування у пайове будівництво житлового будинку несправедливими, розірвання цього договору та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Одесжитлобуд» про захист прав споживачів шляхом визнання умов договору інвестування у пайове будівництво житлового будинку несправедливими, розірвання цього договору та відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

04 липня 2019 року від представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» (код ЄДРПОУ 31851437, 65014, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 80, кв. 71) в сумі 26642330,9 (двадцять шість мільйонів шістсот сорок дві тисячі триста тридцять гривень 90 копійок) гривень, які знаходяться на рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 в ПАТ АБ «Південний» МФО №328209.

Заява про забезпечення позову отримана головуючим 05 липня 2019 року та розглянута без виклику сторін.

Як вбачається зі змісту заяви позивач просить накласти арешт на грошові рахунки відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» (код ЄДРПОУ 31851437, 65014, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 80, кв. 71) в розмірі, що відповідає розміру відшкодування завданої матеріальної шкоди, яку позивач оцінює 692025,6 грн. штрафу, 25258934,4 грн. пені, на загальну суму 26642330,9 гривень.

Проаналізувавши матеріали поданої заяви, суд вважає, що у задоволенні такої слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 ст.149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ст.151 ЦПК України заява відповідає зазначеним вимогам.

Згідно з ч.1 ст.150 ЦПК позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Судом встановлено, що розгляд цивільної справи знаходиться в судовому розгляді.

З матеріалів справи вбачається, що наявність спірних правовідносин відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Одесжитлобуд» підтримує, а відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» заперечує. Також з матеріалів справи вбачається, що вимоги заявлені тільки до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп», яка є будівельною компанією.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Ст. 150 ЦПК України передбачає, що позов може забезпечуватися, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Положеннями ч. 3 ст. 153 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Як зазначив Пленум Верховного Суду України в п.п.4,5 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При застосуванні відповідних заходів забезпечення позову слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов`язані із втручанням у внутрішню господарську діяльність юридичних осіб.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Суд також повинен враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Відповідно до ч.5 ст. 19 Господарського кодексу України забороняється незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб`єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб.

Пунктом 4 ст. 3 ЦК України свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, є засадою цивільного судочинства. Тому втручання державних органів у господарську діяльність підприємств не допускається.

Таким чином, виходячи з заяви позивача щодо забезпечення позову в обраний нею спосіб шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках є втручанням в господарську діяльність підприємства.

Таким чином, вимоги позивача щодо забезпечення позову в цій частині є безпідставними та незаконними, оскільки направлені на втручання у вирішенні питань внутрішньої діяльності відповідача.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти не підлягає задоволенню, оскільки забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача буде мати наслідки та перешкоджатиме праву здійснення господарської діяльності.

Таким чином, суд дослідивши матеріали заяви вважає вимоги заяви позивача про забезпечення позову такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст.149-154, 353 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Одесжитлобуд» про захист прав споживачів шляхом визнання умов договору інвестування у пайове будівництво житлового будинку несправедливими, розірвання цього договору та відшкодування матеріальної та моральної шкоди – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Згідно з ст. 354 та відповідно до п. 8 та п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до апеляційного суду Одеської області.

Суддя А.В. Науменко

08.07.2019