Ухвала суду № 82889629, 05.07.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/14972/19

Провадження № 1-кс/520/8332/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Модебадзе О.Т., захисника підозрюваного – адвоката Загарнюка Д.А., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Парастюк І.Є., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Модебадзе О.Т. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12018160000000013 від 10.01.2018 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рені, Одеської області, громадянина України, українця, з середньою технічною освітою, неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у тому, що у невстановлений день, час та місці, за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, вступив у попередню змову з невстановленими особами, направлену на здійснення вербування та переміщення кількох осіб з метою подальшого їх втягнення у злочинну діяльність з використанням обману та уразливого стану на території Республік Італії, Греція, Туреччина, пов`язану з перевезенням нелегальних мігрантів.

Зокрема, ОСОБА_1 , постійно знаходячись на території України, згідно відведеної йому ролі, мав підшукати осіб, які перебували в уразливому стані, в подальшому здійснювати їх вербування, сприяти оформленню ними документів для виїзду за кордон та забезпечити переправлення таких осіб до Республік Італія, Греція, Туреччина.

Так, 31.10.2018 року, ОСОБА_1 , перебуваючи біля торгівельного центру «Лаванда», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 2, маючи умисел, довідавшись, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 внаслідок збігу тяжких сімейних та матеріальних обставин, викликаних скрутним матеріальним становищем, відсутністю роботи, постійного джерела доходів, наявності боргів, перебувають в уразливому станів, усвідомлюючи ці обставини, умисно використовуючи їх у своїх протиправних цілях став пропонувати роботу пов`язану з морськими перевезеннями людей.

При цьому, ОСОБА_1 роз`яснив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що вони повинні будуть здійснювати незаконне перевезення мігрантів, за що передбачена кримінальна відповідальність, проте діючи умисно, шляхом обману ОСОБА_1 запевнив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що вказана робота незаконна, а найтяжчі наслідки, які можуть настати – це його депортація в Україну.

Також, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 умови проживання та праці, а також розміри оплати за виконану ними роботу.

З метою остаточного переконання потерпілого, ОСОБА_1 запевнив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що всі витрати, пов`язані з виїздом за кордон, будуть оплачені роботодавцем, та завдяки цій роботі змінять своє скрутне матеріальне становище.

05.07.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримав у повному обсязі.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказавши, що ризики не доведені, його підзахисний визнає свою вину, має на утриманні малолітню дитину та матір, постійне місце реєстрації та проживання, з огляду на що, в задоволенні клопотання сторони обвинувачення просив відмовити та застосувати відносно його клієнта запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби. У випадку, якщо все ж слідчий суддя прийде до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити мінімальний розмір застави.

Підозрюваний в судовому засіданні з пред`явленою підозрою погодився, проти задоволення клопотання сторони обвинувачення заперечував.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як вбачається з клопотання та наданих в його обґрунтування матеріалів, 05.07.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, за кваліфікуючими ознаками: вербування та переміщення людини, вчинене з метою втягнення в злочинну діяльність з використанням обману та уразливого стану особи, щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих суду матеріалах, серед яких, зокрема, протокол обшуку від 05.07.2019 року, протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 20.06.2018 року, протокол допиту потерпілого ОСОБА_2 від 21.06.2018 року, протокол допиту потерпілого ОСОБА_2 від 10.01.2019 року, протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 02.07.2019 року, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні прокурором наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

З огляду на викладене, враховуючи обґрунтованість підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, тяжкість покарання, яке загрожує останньому у випадку визнання підозрюваного винним у його вчиненні, а саме покарання у вигляді позбавлення волі строком від до 12 років з конфіскацією майна, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Враховуючи специфіку інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, зухвалість такого кримінального правопорушення та ступінь суспільної небезпеки, враховуючи, що основним та безпосереднім об`єктом такого кримінального правопорушення є воля та гідність людини, в даному випадку як мінімум двох людей, анкетні та контактні дані яких відомі підозрюваному, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику можливого незаконного впливу підозрюваного на потерпілого та свідка в рамках даного кримінального провадження, з метою зміни їхніх показань, з метою подальшого уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

Крім того, беручи до уваги кваліфікуючі ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, а саме ймовірне вчинення кримінального правопорушення щодо кількох осіб, з використанням уразливого стану потерпілих, з метою їх подальшого втягнення у злочинну діяльність, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладені обставини у сукупності, специфіку, ступінь тяжкості та ступінь суспільної небезпеки інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, встановлені ризики у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого та свідка в рамках даного кримінального провадження, вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, в свою чергу більш м`який запобіжний захід, з огляду на вищевикладені обставини, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що ОСОБА_1 з пред`явленою підозрою погоджується та свою вину визнає, беручи до уваги, що останній має на утриманні малолітню дитину, з огляду також на встановлені в судовому засіданні ризики, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність визначення підозрюваному ОСОБА_1 застави у вигляді 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 153 680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яка в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, у випадку її внесення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Парастюк І.Є., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Модебадзе О.Т. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12018160000000013 від 10.01.2018 року відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153 680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № 37317035005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – Державна казначейська служба України, МФО – 820172, отримувач - ТУ ДСА України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 02.09.2019 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;

- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали припиняє свою дію 02.09.2019 року, в межах строків досудового розслідування.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.