Ухвала суду № 82888815, 05.07.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/9767/14-к

Провадження № 1-кп/127/407/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

Колегія суддів в складі:

судді доповідача Каленяка Р.А.

суддів Антонюка В.В., Шидловського О.В.,

при секретарі Бедрак М.М.,

за участю:

прокурора Серветника В.П.,

представника потерпілого Вознюка О.Д.,

захисника Цвєткова О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №42013010010000524, внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань 17 грудня 2013 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувають матеріали кримінального провадження №42013010010000524 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні у відкритому судовому засіданні.

Крім того, надав суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою на шістдесят діб. Клопотання мотивував тим, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, є ймовірність, що обвинувачений, перебуваючи на волі, буде незаконно впливати на свідків чи потерпілого, ухилятися від суду, в інший спосіб перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження.

Представник потерпілого в судовому засіданні не заперечив щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду, підтримав клопотання прокурора щодо продовження строку тримання обвинуваченого під вартою на 60 діб, пояснив, що збитки нанесені обвинуваченим потерпілому становлять майже 4 млн. гривень, збитки ним не відшкодовані, обвинувачений, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків чи потерпілого, ухилятися від суду. Крім того, звернув увагу суду на те, що Вінницький апеляційний суд, скасовуючи вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 26 січня 2017 року щодо ОСОБА_1 не вбачав підстав для звільнення обвинуваченого з-під варти, вважав за необхідне продовжити йому запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк не більше 60 діб.

Обвинувачений в судовому засіданні проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечив, з приводу клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою пояснив, що клопотання прокурора є безпідставним, перебуваючи на волі він не буде впливати на потерпілого та свідків, уникати судового розгляду не планує, хоче «прозорого суду».

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 вважав за неможливе проведення підготовчого судового засідання та призначення кримінального провадження до судового розгляду за відсутності потерпілого, заявив клопотання про скасування обвинуваченому запобіжного заходу та звільнення його з-під варти, яке мотивував тим, що обвинувальний акт складений з порушеннями норм КПК України, вважав, що продовження запобіжного заходу неможливе, оскільки обраний запобіжний захід обвинуваченому не було. Рішення Вінницького апеляційного суду про продовження обвинуваченому запобіжного заходу є немотивованим та незаконним, ухвалене з порушенням вимог КПК України, клопотання про обрання запобіжного заходу ніким не заявлялося, ризики не перевірялися. Обвинувачений під час судового розгляду не уникав судових засідань, має постійне місце проживання, мав постійне місце роботи, тому запобіжний захід має бути скасований або змінений на більш м`який.

Заслухавши думку учасників процесу, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Кримінальне провадження підсудне Вінницькому міському суду Вінницької області.

Підстави для прийняття рішення, передбаченого пунктами 1-4 ч.3 ст.314 КПК України відсутні. Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що обвинувальний акт може бути призначений до судового розгляду, який слід призначити у відкритому судовому засіданні, оскільки відсутні підстави, передбачені ч.2 ст. 27 КПК України.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні, відповідно до ч.1 ст. 31 КПК України, слід провести колегіально у складі трьох професійних суддів у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

При вирішенні питання про продовження терміну дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Також суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд також враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, якій не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Оцінюючи тяжкість вчиненого злочину, який інкримінується обвинуваченому, колегія суддів враховує ступінь суспільної небезпечності злочину в конкретних умовах місця і часу та враховує, що до особи, яка обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, взяття під варту як запобіжний захід може бути застосовано за мотивом однієї лише небезпечності злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад три роки, крім виняткових випадків.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності, за який передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що може спонукати обвинуваченого до втечі, намагання уникнути покарання або незаконно впливати на потерпілого, свідків, у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, колегія суддів дійшла висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне залишити обвинуваченому раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Колегія суддів вважає клопотання захисника Цвєткова О.В. таким, що не підлягає задоволенню, оскільки воно ґрунтується виключно на тому, що захисник вважає рішення Вінницького апеляційного суду про продовження обвинуваченому запобіжного заходу таким, що не відповідає вимогам КПК України та немотивованим, однак суд першої інстанції не вповноважений переглядати чи оцінювати рішення суду вищої інстанції, вважає його законним, оскільки інакше не встановлено рішенням суду касаційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 183, 186, 193, 194, 196, 314-316, 369-370, 372 КПК України, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» суд,-

У Х ВА Л И В:

Судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, призначити на 15:00 год. 12 липня 2019 року.

Судовий розгляд провести судом колегіально у складі трьох професійних суддів.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Цвєткова О.В., потерпілого ОСОБА_3 , представника потерпілого Вознюка О.Д. та свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.

В задоволенні клопотання захисника Цвєткова О.В. про скасування запобіжного заходу та звільнення обвинуваченого з – під варти відмовити.

Клопотання прокурора Серветника В.П. про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб.

Ухвала про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє з 05 липня 2019 року по 02 вересня 2019 року включно.

Копію ухвали суду направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.

Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя доповідач:

Судді: