Ухвала суду № 82886855, 08.07.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

08.07.2019Справа № 910/8649/19

Суддя Підченко Ю.О., розглянувши

позовну заяву Печерської районної в місті Києві державної адміністрації

Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва"

до Фізичної особи-підприємця Ільїна Олександра Юрійовича

про стягнення заборгованості 99 343,51 грн. та виселення

ВСТАНОВИВ:

Печерська районна в місті Києві державна адміністрація та Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Ільїна Олександра Юрійовича про:

- стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди № 191/КК/607 від 29.11.2018 в розмірі 99 343, 51 грн;

- виселення з нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 4, загальною площею 42,2 кв.м.

Позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява має містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складають з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залучення свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, проведення експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого судового збору (ч.ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України).

Таким чином, позивачам необхідно надати суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачі понесли і очікують понести в зв`язку із розглядом справи.

Крім того, згідно із статтями 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв в господарському суді немайнового характеру з 01.01.2019 року становить 1 921,00 грн.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру МЗП та не більше 150 розмірів МЗП.

У позові заявлено дві немайнові вимоги. Позивачі як доказ сплати судового збору надають платіжне доручення на загальну суму 3 842, 00 грн.

Відповідно до п. 2.9 Постанови від 21 лютого 2013 року N 7 Пленуму Вищого Господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо до господарського суду звертаються кілька позивачів з вимогою немайнового характеру до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірі, передбаченому підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

В даному випадку мають місце 2 немайнові вимоги та із вказаними вимогами звертаються два позивача, таким чином кожним із позивачем мало було сплачено судовий збір за 2 немайнові вимоги, в той час, як до позовної заяви додано лише 1 платіжне доручення на суму 3 842, 00 грн.

За вказаних обставин, суд вважає, що позивачами не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, тому дана позовна заява і додані до неї документи підлягають залишенню без руху.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись п.п. 9, ч. 3 ст. 162, п. 2 ст. 164 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва до Фізичної особи-підприємця Ільїна Олександра Юрійовича про стягнення заборгованості та виселення залишити без руху.

2. Надати позивачам строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити позивачам, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається згідно з п.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Ю.О. Підченко