Рішення № 82886747, 24.06.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.06.2019Справа № 910/16686/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.,

за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі

до Київської міської державної адміністрації

про зобов`язання вчинити дії

Представники учасників справи:

від позивача: Бабій А.Б.;

від відповідача: Кравець В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії, а саме:

- зобов`язати Київську міську державну адміністрацію отримати протягом 3 (трьох) місяців з дати набрання рішення суду законної сили в Укрморрічінспеції дублікат свідоцтва на право власності на судно "Восход -21 ", яке зареєстроване у Державному судновому реєстрі України під номером Д-070;

- зобов`язати Київську міську державну адміністрацію передати Регіональному відділенню Фонду державного майна в Херсонської області, АР Крим та м. Севастополі дублікат свідоцтва на право власності на судно "Восход -21", яке зареєстроване у Державному судновому реєстрі України під номером Д-070.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 року позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб для усунення недоліків.

14.01.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2019 розгляд справи № 910/16686/18 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.02.2019 року.

Представник відповідача у підготовче засідання 25.02.2019 не з`явився.

Судом у підготовчому засіданні 25.02.2019 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 11.03.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

Представник відповідача у підготовче засідання 11.03.2019 не з`явився.

Судом у підготовчому засіданні 11.03.2019 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 25.03.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

Представник позивача у підготовче засідання 25.03.2019 не з`явився.

Судом у підготовчому засіданні 25.03.2019 постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого засідання на тридцять днів та відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 15.04.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

04.04.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, обґрунтований тим, що позивачем не доведено наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судом у підготовчому засіданні 15.04.2019 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 24.04.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

24.04.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про доручення додаткових документів до матеріалів справи.

Судом у підготовчому засіданні 24.04.2019 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 21.05.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

21.05.2019 року підготовче засідання не відбулось у зв`язку з відсутністю постачання електроенергії до приміщень Господарського суду міста Києва та відповідно неможливістю здійснювати фіксацію судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що підтверджується актом від 21.05.2019, який наявний в матеріалах справи. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.19 підготовче засідання призначено на 27.05.19 року.

27.05.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.06.2019.

28.05.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

В судовому засіданні 24.06.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 24.06.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши усні пояснення сторін, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Спільним наказом Фонду державного майна України та Київської міської державної адміністрації від 26.04.1999 № 769/624 теплохід «Восход 21» у порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482, був переданий до сфери управління Київської міської державної адміністрації.

Відповідно до розпорядження КМДА від 07.02.2000 №144 «Про використання водонтонажних пасажирських, вантажних суден та швидкісних суден на підводних крилах» закріплено на праві повного господарського відання за Комунальною судноплавною компанією «Київ» водотонажні пасажирські, вантажні судна та швидкісні судна на підводних крилах згідно з додатком, зокрема, теплохід «Восход-21».

Наказом Фонду державного майна України від 14.07.2009 року № 1079 «Про перелік об`єктів, що підлягають приватизації» та наказом Фонду державного майна України від 27.03.2018 р. № 447 до Переліку об`єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні, включено окремо індивідуально визначене майно — теплохід «Восход-21», який знаходиться за адресою: м. Херсон, Карантиний острів, 1.

Орган уповноважений управляти вказаним майном — Київська міська державна адміністрація.

Орган приватизації — Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонської області, АР Крим та м. Севастополі (правонаступник — Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонської області).

Під час проведення Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (далі - Регіональне відділення) передприватизаційної підготовки вказаного окремого індивідуально визначеного майна позивачем було з`ясовано наступне.

Відповідно до вимог пункту 4 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» договір купівлі-продажу не підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до вимог ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Частиною 2 п. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України передбачено, що режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Згідно з вимогами ст. 26 Кодексу торговельного мореплавства України, українські судна, технічний нагляд за якими здійснюють класифікаційні товариства, підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України. Судно, побудоване на території України, підлягає реєстрації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.1997 № 1069 (далі по тексту - Порядок).

Абз. 2 п. 11 Порядку передбачено, що внесення річкових суден до Державного суднового реєстру України здійснюється безпосередньо Укрморрічінспекцією.

Отже, на підставі вищезазначених норм позивач дійшов висновку, що договір купівлі-продажу державного майна - теплоходу «Восход-21» підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до підпункту 1.1 другої глави розділу ІІ Порядку вчинення дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, правочини щодо відчуження майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що посвідчують право власності на майно, що відчужується, та у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують.

На звернення Регіонального відділення Укрморрічінспекція листом від 12.04.2016 № 2195/20/15-16 повідомила, що у Державному судновому реєстрі України під номером С-427 зареєстровано судно «Восход-21», власником якого є Комітет транспорту Київської міської державної адміністрації.

12.07.2016 Регіональне відділення звернувся до КМДА з листом № 04-04-02117 про надання оригіналів свідоцтв або їх дублікатів про право власності на спірне судно.

Листом від 22.07.2016 № 062/06/90-7532 Київська міська державна адміністрація повідомила позивача про відсутність оригіналу свідоцтва на право власності на теплохід «Восход-21», який обліковується на балансі Комунальної судноплавної компанії «Київ».

Листом від 24.11.2017 № 03-09-03831 Регіональне відділення повторно звернулось до Київської міської державної адміністрації та Комунальної судноплавної компанії «Київ» з проханням надіслати на адресу Регіонального відділення копію або дублікат свідоцтв про право власності на судно «Восход-21». Вказаний лист залишений без відповіді та виконання.

Листом від 24.11.2017 № 08-09-03830 Регіональне відділення звернулось до Укрморрічінспекції з проханням надати на адресу Регіонального відділення копії вищевказаних свідоцтв. В обґрунтування наведеного прохання у вказаному листі позивач зазначив, що відповідно до п. 3 ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного майна» та пп. 2 п. 1 ст. 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України у сфері приватизації державного майна здійснює повноваження власника державного майна. Вказаний лист залишений без відповіді та виконання.

Пунктом 30 Порядку передбачено, що видача дублікатів втрачених суднових реєстраційних документів здійснюється після розгляду заяви про їх втрату до Укрморрічінспекції, а для риболовних суден - Держрибагентству та Укрморрічінспекції та опублікування за рахунок судновласника в газеті "Урядовий кур`єр" оголошення про втрату цих документів та визнання їх недійсними. Заява про видачу дубліката втрачених документів розглядається протягом не більше 30 діб від дня опублікування зазначеного оголошення.

Відповідно до Інформаційної картки адміністративної послуги з видачі дублікатів суднових реєстраційних документів Суднової книги України, затвердженої наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 31.03.2017 № 328 передбачено, що для отримання адміністративної послуги з видачі дублікатів суднових реєстраційних документів Суднової книги України необхідно подати у тому числі заяву судновласника стосовно видачі дубліката втрачених суднових реєстраційних документів.

У зв`язку із викладеним, Регіональне відділення вважає, що лише Київська міська державна адміністрація як власник судна «Восход-21» має право отримати дублікат свідоцтва про право власності на нього.

Позивач стверджує, що ненадання Київською міською державною адміністрацією правоустанавлюючого документу на теплохід Восход-21» унеможливлює приватизацію цього майна, тобто Регіональне відділення не має можливості укласти договір купівлі-продажу цього майна та нотаріально його посвідчити за відсутністю свідоцтва про право власності на судно, що стало підставо для звернення до суду з позовом у даній справі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частинами першою та третьою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна» приватизація державного майна - це платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об`єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

Згідно з статтею 6 Закону України «Про приватизацію державного майна» суб`єктами приватизації є: державні органи приватизації, покупці (їх представники), посередники.

Відповідно до частини першої, другої статті 7 Закону України «Про приватизацію державного майна» державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні. Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що діють на підставі Закону України «Про Фонд державного майна України», цього Закону, інших законів України з питань приватизації.

Статтею 326 Цивільного кодексу України передбачено, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Частиною третьою статті 7 Закону України «Про приватизацію державного майна» визначено, що державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження, в тому числі, здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації.

Як встановлено судом, наказом Фонду державного майна України від 14.07.2009 № 1079 «Про перелік об`єктів, що підлягають приватизації» та наказом Фонду державного майна України від 27.03.2018 № 447 до Переліку об`єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні, включено окремо індивідуально визначене майно — теплохід «Восход-21», який знаходиться за адресою: м. Херсон, Карантиний острів, 1.

Орган уповноважений управляти вказаним майном — Київська міська державна адміністрація.

Орган приватизації — Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонської області, АР Крим та м. Севастополі (правонаступник — Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонської області).

Таким чином, в силу положень Закону України «Про приватизацію державного майна» позивач є суб`єктом приватизації та під час здійснення дій щодо приватизації теплоходу «Восход-21» здійснює повноваження власника вказаного державного майна.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, об`єктами малої приватизації є: окреме індивідуально визначене майно, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано (група А), до якого відносяться теплохід «Восход-21».

Статтею 8 статті 2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» визначена процедура підготовки об`єкта малої приватизації до продажу.

Так, частиною другою статті 8 статті 2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» визначено, що строк підготовки об`єкта малої приватизації до продажу, крім об`єктів, набуття права власності на які пов`язане з переходом права на земельну ділянку державної власності, не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

Так, судом встановлено, що об`єкт приватизації - теплохід «Восход-21» був включений до переліку приватизації на підставі наказу Фонду державного майна від 14.07.2009 № 1079 «Про перелік об`єктів, що підлягають приватизації» у 2009 році.

Тобто, з 2009 року по теперішній час позивач здійснює заходи щодо приватизації вказаних об`єктів приватизації, при цьому позивач, тільки у 2016 році звернувся до відповідача щодо надання документів, а щодо реєстрації права власності у 2017 році.

Відповідно до статті 26 КТМ України українські судна, технічний нагляд за якими здійснюють класифікаційні товариства, підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України. Українські судна, що не підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України, реєструються у Судновій книзі України.

Судно, побудоване на території України, підлягає реєстрації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Відповідно до пункту 6 Порядку, реєстрація судна в Україні полягає у внесенні відомостей про нього до Державного суднового реєстру України, що ведеться за формою згідно з додатком 1, або Суднової книги України, що ведеться за формою згідно з додатком 2, та отримання цим судном свідоцтва про право плавання під Державним прапором України.

Абз. 2 п. 11 Порядку передбачено, що внесення річкових суден до Державного суднового реєстру України здійснюється безпосередньо Укрморрічінспекцією.

Пунктом 30 Порядку передбачено, що видача дублікатів втрачених суднових реєстраційних документів здійснюється після розгляду заяви про їх втрату до Укрморрічінспекції, а для риболовних суден - Держрибагентству та Укрморрічінспекції та опублікування за рахунок судновласника в газеті "Урядовий кур`єр" оголошення про втрату цих документів та визнання їх недійсними. Заява про видачу дубліката втрачених документів розглядається протягом не більше 30 діб від дня опублікування зазначеного оголошення.

Відповідно до Інформаційної картки адміністративної послуги з видачі дублікатів суднових реєстраційних документів Суднової книги України, затвердженої наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 31.03.2017 р. № 328 передбачено, що для отримання адміністративної послуги з видачі дублікатів суднових реєстраційних документів Суднової книги України необхідно подати у тому числі заяву судновласника стосовно видачі дубліката втрачених суднових реєстраційних документів.

Відповідно до вимог статті 20 KTM України судновласником вважається юридична або фізична особа, яка експлуатує судно від свого і незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних підставах. Власником судна є суб`єкт права власності або особа, яка здійснює відносно закріпленого за нею судна права, до якого застосовуються правила про право власності.

Як встановлено судом, розпорядженням КМДА від 07.02.2000 №144 «Про використання водонтонажних пасажирських, вантажних суден та швидкісних суден на підводних крилах» на праві повного господарського відання за Комунальною судноплавною компанією «КИЇВ» закріплено, зокрема, теплохід «Восход-21».

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що судновласником судна «Восход-21» є Комунальна судноплавна компанія «Київ».

А тому твердження позивача про те, що лише Київська міська державна адміністрація, як власник судна «Восход-21», має право отримати дублікат свідоцтва про право власності на нього є помилковим.

Також, позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявності у відповідача обов`язку звернутись до Укрморрічінспекції для отримання дубліката свідоцтва про право власності на спірне судно та передати його позивачу.

Крім того, з метою здійснення реєстрації об`єктів приватизації позивач як суб`єкт приватизації, який в силу положень Закону України «Про приватизацію державного майна» здійснює повноваження власника державного майна, має право самостійно звернутись до Укрморрічінспекції з метою отримання дубліката свідоцтва про право власності на судно «Восход-21».

При цьому, судом встановлено, що листом від 24.11.2017 № 08-09-03830 Регіональне відділення звернулось до Укрморрічінспекції з проханням направити на адресу Регіонального відділення копію свідоцтва про право власності на судно «Восход-21».

В обґрунтування наведеного прохання у вказаному листі позивач зазначив, що відповідно до п. 3 ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного майна» та пп. 2 п. 1 ст. 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України у сфері приватизації державного майна здійснює повноваження власника державного майна.

Викладене свідчить, що при зверненні до суду з позов у даній справі позивач усвідомлював можливість самостійно отримати у Укрморрічінспекції дублікат свідоцтва про право власності на судно «Восход-21».

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Аналогічні положення містяться у ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України.

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України визначено основні способи захисту цивільних прав та інтересів.

З огляду на положення зазначених норм та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Разом з тим, звертаючись до господарського суду, позивач вказує у позовній заяві предмет та підстави позову, тобто, самостійно визначає, яке його право, на його суб`єктивну думку, є порушеним, та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права.

Натомість, вирішуючи спір, судам належить з`ясувати наявність порушеного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним у законодавстві.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

При цьому, господарський суд зазначає, що під порушенням права слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Проте, обставини, на які посилається позивач, не свідчать про наявність у нього порушеного суб`єктивного права з боку відповідача.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, позивачем не доведено підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Згідно з підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147- VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 08.07.2019 року.

СуддяМ.Є. Літвінова