Рішення № 82886421, 09.07.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2019м. ДніпроСправа № 904/2325/19

за позовом Міністерства оборони України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКТОРГ", м. Дніпро

про стягнення штрафних санкцій по договору від 28.03.2017 № 286/2/17/7

Суддя Ярошенко В.І.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Військторг" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 4941, 23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору від 28.03.2017 за № 286/2/17/7 в частині дотримання якісних показників наданих послуг.

Ухвалою суду від 05.06.2019 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, відповідно до положень статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, ухвалою від 05.06.2019 судом для подання відповідачем відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання (вручення) ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалу суду від 05.06.2019 відповідачем було отримано 10.06.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням № 1903815611530 про вручення поштового відправлення. Однак, відповідач відзив на позов не надав, причини неподання суду не повідомив.

Відповідно до частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.03.2017 між Міністерством оборони України (далі – позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІЙСЬКТОРГ» (далі – відповідач, виконавець) було укладено Договір №286/2/17/7 про закупівлю харчування (послуги щодо забезпечення харчуванням, харчовими продуктами особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право па забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах, у тому числі годування штатних тварин) (далі - договір).

Відповідно до пункту 2.1 договору, виконавець зобов`язується у 2017 році надати Міністерству оборони України послуги, зазначені у специфікації до цього договору, освіження продовольства, замовник – прийняти послуги і оплатити у строки та за цінами згідно з положеннями цього договору.

08.12.2017 сторонами було укладено додаткову угоду № 11 про продовження терміну дії договору до 31.03.2018 (включно). В подальшому, додатковою угодою №12 від 17.01.2018 до договору, термін дії договору було продовжено до 3.12.2018 року включно.

Пунктами 2.2.3 договору визначено перелік військових частин закладів, установ, яким будуть надаватися послуги щодо забезпечення харчовими продуктами, зокрема, військова частина А 155 м. Мукачеве.

Пунктом 2.4 договору встановлено, що ціна, кількість та строки надання послуг зазначаються у специфікації договору.

Згідно пункту 3.2 договору, послуги надаються відповідно до законодавства України, а саме, Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту», постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2001 № 1348 «Про норми годування штатних тварин військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ та установ кримінально-виконавчої системи», наказів Міністерства оборони України, зазначені у ньому пункті Договору, наказу Міністра оборони України від 09 грудня 2002 року № 402 «Про затвердження Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час» та інших нормативно-правових актів України, а також прийнятих під час дії договору нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання відносин, визначених умовами даного договору.

Харчові продукти, які використовуються виконавцем для надання послуг за договором повинні відповідати вимогам чинних стандартів для харчових продуктів: ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ У та ТУ, розробленими та затвердженими Міністерством оборони України, які зареєстровані установленим порядком відповідно до чинного законодавства (п. 3.3 договору).

Приймання послуг, відповідно до пункту 3.5 договору, за якістю та обсягом здійснюють представники замовника відповідно до вимог чинного законодавства у присутності представника виконавця.

Якість та обсяг наданих послуг щодо забезпечення харчування оформлюється актом приймання наданих послуг з харчування, який складається представником виконавця та представником замовника щоденно у трьох примірниках: перший – замовнику, другий – представнику замовника, третій – представнику виконавця.

На підставі щоденно оформлених актів приймання наданих послуг з харчування, тричі на місяць (станом на 10, 20 та на останнє число місяця) складається зведений акт приймання наданих послуг із харчування, який підтверджує виконання своїх зобов`язань виконавцем за відповідний період.

У пункті 6.17.1 договору встановлено, що контроль за станом виконання договірних зобов`язань виконавцем здійснюють замовник та представники замовника.

Контроль здійснюється за: технологією приготування їжі, її якістю; відповідно даних накладних фактичній наявності виданих харчових продукт; санітарним станом об`єктів продовольчої служби; безпекою якості харчових продуктів під час постачання та зберігання; відповідністю харчових продуктів, що використовуються для надання послуг за цим договором чинним стандартам; порядком зберігання харчових продуктів на складі (або місцях); якістю та повнотою доведення встановлених норм харчування до кожного військовослужбовця та норм годування для штатних тварин і забезпечення їх кормами та фуражем, вивозом і виданою їжі; порядком освіження харчових продуктів; дотримання санітарних заходів під час кулінарної обробки харчових продуктів, приготування і роздачу готової їжі, утримання їдалень, складів, овочесховищ; своєчасним проходженням медичного обстеження обслуговуючим персоналом, який задіяний в організації продовольчого забезпечення; використанням і утриманням виконавцем військового майна та його обслуговуванням відповідно до експлуатаційної документації.

Будь-які контрольні заходи здійснюються в обов`язковій присутності представника виконавця, в разі його відмови та його відсутності – комісійно (у складі не менше трьох осіб представників замовника). Результати проведення контрольних заходів оформлюються актом контролю, який підписується представником замовника, що здійснював перевірку, та представником виконавця, а у разі його відсутності або відмови – членами комісії (пункт 6.17.2 договору)

Проведення контрольних заходів представником замовника може проводитись фото – та/або відео фіксація (6.17.2.3).

У пункті 6.17.3 договору встановлено, що при виявленні порушень будь-яких умов договору представником замовника складається Акт про порушення договірних зобов`язань за участі представника виконавця, а у разі його відсутності або відмови – членами комісії та засвідчується підписами сторін.

На підставі акта замовником оформлюється претензія та направляється в установленому порядку виконавцю.

З матеріалів справи вбачається, що 07.06.2018 командиром військової частини А 1556, заступником командира військової частини А 1556, начальником продовольчої служби військової частини А 1556 за участі представника ТОВ «ВІЙСЬКТОРГ» було складено Акт про порушення суб`єктом господарювання договірних зобов`язань у військовій частині А 1556 (додаток до акту приймання послуг військовою частиною А 1556 послуг з харчування від ТОВ «Війсьторг» за 01 червня 2018 року і зведеного акту приймання військовою частиною А 1556 послуг з харчування від ТОВ «Військторг» з 01 по 10 червня 2018 року). Даний Акт підписаний представником відповідача без заперечень.

У вищевказаному Акті встановлено, що 01.06.2018 від особового складу варти надійшла скарга про те, що на обід на другу страву було видано сало варене, а не гуляш зі свинини та вміст першої страви складав варене сало і декілька картоплин. На що командування відреагувало негайно та виїхало для проведення заходів щодо фіксування порушення та подальшого оформлення даного Акту.

Під час з`ясування обставин було проведено фотофіксацію (арк. с. 31) та відбір пояснювальних записок у начальника варти та двох чоловіків особового складу варти (арк. с. 32-34). В результаті даного випадку суб`єктом господарювання було порушено пункти 3.1, 3.2, 6.17.1, 7.4.1 договору (арк. с. 26-27).

Також, позивачем та відповідачем було підписано зведений акт № 81/1556 приймання наданих послуг із харчування з 01 червня по 10 червня 2018 року (включно), в якому зазначено щодо якості наданих 01.06.2018 послуг – Акт про порушення № 152 від 07.06.2018 (арк. с. 28-29) та Акт № 425 приймання наданих послуг з харчування від 01 червня 2018 року, в якому визначено, що на обід щодо якості послуг було складено Акт про порушення № 152 від 07.06.2018 (а.с. 30). Зазначені акти були підписані представником відповідача без зауважень.

Так, у зв`язку із порушенням відповідачем встановлених договором норм харчування під час надання послуг (обід військової частини А 1556 01.06.2018 року), позивачем було нараховано відповідачу штрафні санкції у розмірі 4941,23 грн., про стягнення яких позивач й звернувся із позовом до суду.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми штрафних санкцій, обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростував.

Суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Пунктом 8.2.2 договору визначено, що при не доведенні встановлених норм харчування (зміни одних продуктів на інші без письмового дозволу представника замовника). Виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % вартості наданих послуг за окремими прийомами їжі за кожний встановлений та зафіксований випадок.

Дослідивши додані до матеріалів справи документи, перевіривши правильність нарахування позивачем штрафних санкцій, враховуючи відсутність доказів сплати їх відповідачем та заперечень з приводу викладених у позові обставин, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог щодо стягнення з відповідача 4941, 23 грн штрафних санкцій за порушення умов договору.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1921 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрянофлотський, 6; ідентифікаційний код 00034022) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Військторг" (49038, м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, 68; ідентифікаційний код 39896098) про стягнення штрафних санкцій у розмірі 4941, 23 грн задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЙСЬКТОРГ» (49038, м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, 68; ідентифікаційний код 39896098) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрянофлотський, 6; ідентифікаційний код 00034022) штрафні санкції у розмірі 4941, 23 грн та 1921, 00 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України

Повне рішення складено 09.07.2019

Суддя В.І. Ярошенко