Рішення № 82886420, 03.07.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2019м. ДніпроСправа № 904/2050/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е. за участю секретаря судового засідання Бондаренко О.М. розглянувши у відкрито судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ "МГ-ТРАНС", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ГРУП УКРАЇНА", смт. Обухівка, Дніпровський район, Дніпропетровська область

про стягнення грошових коштів у розмірі 680 844,75 грн. (за договором транспортного експедирування № 364/ДЕ від 23.02.2017)

Представники:

від позивача : не з`явився

від відповідача : не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

В травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ "МГ-ТРАНС" (далі – позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ГРУП УКРАЇНА" (далі – відповідач) із позовом про стягнення грошових коштів у розмірі 680 844,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору транспортного експедирування №364/ДЕ від 23.02.2017, а саме, перевищення нормативного строку знаходження вагонів на станції навантаження.

Заперечення відповідача грунтуються на тому, що подання 22 вагонів відбувалося не в порядку, визначеному Договором (без погодження сторонами виду та обсягу послуг, виду та найменування вантажу, розміру плати експедитору, вартості перевезення, пункту відправлення та призначення, терміну надання послуг), що виключає його застосування до даного перевезення; погоджені між позивачем та відповідачем заявки по 22 вагонам відсутні; Інформація з архіву вагонних операцій Філії "ГІОЦ" ПАТ "Укрзалізниця" не містить інформації про вантажовідправника та вантажоотримувача, не містить інформацію про дату, з якої вагони були подані безпосередньо для завантаження, з якої можуть обраховуватися строки простою.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2018, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2018, позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ГРУП УКРАЇНА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ "МГ-ТРАНС" 547 396,15 грн. - штрафних санкцій згідно договору, 163 448,60 грн. - документально підтверджених витрат та 10 212,67 грн. - судового збору.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.03.2019 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2018 у справі № 904/2050/18 скасовано. Справу № 904/2050/18 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи попередні судові рішення Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій, прийняли в якості доказу знаходження вагонів на станції навантаження з перевищенням нормативного строку, надану позивачем інформацію про вагонні операції, надану Філією "ГІОЦ" ПАТ "Укрзалізниця". Однак, як вбачається з матеріалів справи, господарські суди належним чином не дослідили роздруківку, надану Філією "ГІОЦ" ПАТ "Укрзалізниця" в частині встановлення по кожному вагону дати прибуття на станцію Тинчлик та дати відправлення вагонів саме з названої станції, оскільки з наданої роздруківки не можна дійти однозначного висновку щодо кількості днів простою вагонів по станції Тинчлик. Вказана роздруківка не містить інформації щодо кожного окремого вагону в частині прибуття на станцію Тинчлик та дати відправлення саме з цієї станції. Приймаючи в якості доказу простою вагонів надану позивачем роздруківку, суди належним чином не з`ясували та не надали належної оцінки датам відправлення вагонів з інших станцій, не з`ясували значення скорочень, які відмінні від "ПРИБ" і "ОТПР", зокрема, "СДЧ".

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що по суті, суд першої інстанції не перевірив правильність здійснених позивачем розрахунків та обґрунтованість позовних вимог в частині розміру заявленої до стягнення суми, на що суд апеляційної інстанції не звернув уваги.

Крім того, суд апеляційної інстанції щодо двох вагонів № 29012499 та 52663119, замовлення яких не підтверджується заявкою відповідача, посилаючись на лист Joint Stock Company "Navoiyazot" (вантажовідправника Відповідача) на адресу перевізника (АТ "Узбекистон темир йуллари"), яким надано замовлення про перевезення двох вагонів з вантажем "аміачна селітра" за маршрутом: ст. Тинчлик - ст. Куп`янськ-Сортувальний в адресу Відповідача та додаткову заявку на перевезення вантажів на вересень-жовтень 2017 року ( форма ГУ-12), поданою вантажовідправником Відповідача перевізнику АТ "Узбекистон темир йуллари" про перевезення двох вагонів з вантажем "аміачна селітра" за маршрутом: ст. Тинчлик - ст. Куп`янськ-Сортувальний в адресу Відповідача, дійшов висновку, що фактично перевезення було здійснено на замовлення відповідача.

Колегія суддів зазначає, що у даному випадку суд помилково ототожнив виконання зобов`язань за контрактом №022С/2017, стороною якого позивач не є та обов`язків за договором транспортного експедирування №364/ДЕ, неналежне виконання якого є підставою даного позову, помилково поклавши обов`язок з оплати простою таких вагонів на відповідача.

Під час нового розгляду справи господарським судам слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін і в залежності від встановленого та відповідно до чинного законодавства вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні (пункти 36-39,43 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.03.2019).

Відповідно до частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2019 справу № 904/2050/18 передано на розгляд судді Петренко Н.Е.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2019 прийнято справу №904/2050/18 до свого провадження, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 30.05.2019.

27.05.2019 до суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у якому представник позивача просив суд, перенести судове засідання на іншу дату, у зв`язку з відрядженням.

В підготовче судове засідання 30.05.2019 з`явився представник відповідача.

Розглянувши матеріали справи та подані документи, господарський суд вирішив задовольнити клопотання позивача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2019 відкладено підготовче судове засідання на 25.06.2019.

30.05.2019 від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення.

20.06.2019 від представника позивача до суду надійшли письмові пояснення.

В підготовче судове засідання 25.06.2019 з`явився представник відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2019 закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 03.07.2019.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

Судовий процес, враховуючи неявку представників сторін та на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 03.07.2019, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

За приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України та ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно статті 933 Цивільного кодексу України клієнт зобов`язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов`язків, встановлених договором.

23 лютого 2017 року між ТОВ "ТЕК "МГ-Транс" та ТОВ "ЕМ ГРУП УКРАЇНА" укладено Договір транспортного експедирування № 364/ДЕ (надалі за текстом - "Договір"), за умовами якого Відповідач доручає, а Позивач за плату, за дорученням Відповідача і за його рахунок, організовує транспортно-експедиційне обслуговування внутрішньоукраїнських, експортно-імпортних і транзитних вантажів Відповідача і порожнього транспорту при їх перевезенні по території України та інших країн.

Перелік послуг, що надаються Експедитором, конкретизується і визначається в Додатках (Заявка та/або Протоколах погодження договірної ціни) до цього Договору (Примітка до п.2.1.10 до Договору).

Згідно п.2.2.1 Договору Клієнт зобов`язаний надсилати заявки на перевезення, відвантаження та переадресування вантажів за 5 (п`ять) робочих днів до початку перевезення.

Згідно п.2.2.6 Договору Клієнт зобов`язаний при наданні Експедитором рухомого складу використовувати вагони для перевезення погоджених з Експедитором вантажів і виключно по маршрутах (напрямках), затверджених Сторонами в заявках до даного Договору. Не допускати без письмової згоди Експедитора зміни маршрутів слідування та переадресування вагонів з місць призначення.

Згідно п.3.1 Договору конкретизація додаткових послуг, що надаються Клієнту, вартість транспортурвання і страхування заявлених Клієнтом вантажів, якщо таке страхування здійснюється на підставі письмової заявки Клієнта, а також їх експедирування, визначаються в додатках, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що Клієнт здійснює на розрахунковий рахунок Експедитора 50% (п`ятдесяти відсоткову) попередню оплату вартості перевезення і транспортно-експедиційного обслуговування вантажів в установомленом цим Договором порядку послуг на підставі рахунків Експедитора, не менше ніж за п`ять банківських днів до дати початку перевезення. Залишок вартості перевезення, в розмірі 50% оплачується Клієнтом по факту перетину навантажених вагонів кордону країни призначення, але в будь-якому випадку до прибуття навантажених вагонів на станцію призначення.

В позовній заяві Позивачем зазначено, що Відповідачем було замовлено надання вагонів для перевезення вантажу "селітра аміачна "Б" зі станції Тинчлик, Республіка Узбекистан (відправник АО "NAVOIYAZOT") призначенням на станцію Куп`янськ-Сортувальний, Україна (отримувач ТОВ "ЕМ ГРУП УКРАЇНА"). На виконання умов замовлення Відповідача, Позивачем було організовано надання вагонів №№ 52503687, 29006483, 52527082, 29012499, 52663119, 29006079, 29015542, 29772092, 29258696, 28056364, 28811735, 28347151, 28009637, 28006138, 28174597, 28004471, 28058055, 28053189, 28010387, 28050433, 28052132, 29258399 для виконання зазначеного перевезення.

У відповіді на відзив на позовну заяву від 05.07.2018 Позивачем зазначено, що Відповідачем було надано дві заявки на перевезення: Заявка №10 від 21.07.2017 і Заявку №12 від 24.05.2017 на двадцять вагонів, а саме: №№ 52503687, 29006483, 52527082, 29006079, 29015542, 29772092, 29258696, 28056364, 28811735, 28347151, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , 29258399.

Стосовно двох вагонів №№ 29012499, 52663119, на замовлення яких позивач не має можливості надати копію заявки відповідача, позивачем надано лист Компанії Joint Stock Company "Navoiyazot" (вантажовідправника Відповідача) на адресу перевізника (АТ "Узбекистон темир йуллари"), яким надано замовлення про перевезення двох вагонів з вантажем "аміачна селітра" за маршрутом: ст. Тинчлик - ст. Куп`янськ-Сортувальний в адресу Відповідача та додаткову заявку на перевезення вантажів на вересень-жовтень 2017 року (Форма ГУ-12).

Доказом знаходження вагонів на станції навантаження з перевищенням нормативного строку Позивач вважає інформацію про вагонні операції, надану Філією "ГІОЦ" ПАТ "Укрзалізниця".

20.06.2019 позивачем надано до суду письмові пояснення, в яких звернуто увагу суду на те, що відповідно до приписів пункту 4.3 Договору, час знаходження вагонів на станції вантаження/вивантаження визначається за даними диспетчерського контролю Позивача.

Як зазначено в п.29 Постанови Верховного Суду від 25.03.2019 предметом спору у цій справі є стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору транспортного експедирування та документально підтверджених витрат на підставі пункту 4.3 договору, з огляду на що до кола обставин, які підлягають доказуванню, належать, зокрема, обставини порушення відповідачем таких умов договору та обгрунтованість розміру нарахованих штрафних санкцій.

Відповідно до п.2.2.3 Договору Клієнт зобов`язаний забезпечити відправку вантажів в суворій відповідності до погоджених з Експедитором строках та обсягах.

В Заявці № 10 від 21.07.2017 зазначено назву клієнта: ТОВ "ЕМ ГРУП УКРАЇНА", місяць перевезення: липень-серпень 2017 року, станція відправлення: АО "NAVOIYAZOT", 210105, г. Навои-5, Узбекистан, Ж\д код 5291, станція призначення: Купянськ-Сортировочний, вантажоодержувач: ТОВ "ЕМ Групп Україна", найменування вантажу: селитра аміачна "Б", 680 т, 10 вагонів по 68 т.

В Заявці №12 від 24.05.2017 зазначено назву клієнта: ТОВ "ЕМ ГРУП УКРАЇНА", місяць перевезення: травень-червень 2017 року, станція відправлення: АО "NAVOIYAZOT", 210105, г. Навои-5, Узбекистан, Ж\д код 5291, станція призначення: Купянськ-Сортировочний, вантажоодержувач: ТОВ "ЕМ Групп Україна", найменування вантажу: 433070 селитра аміачна, 680 т, 10 вагонів.

Отже, сторонами Договору погоджено маршрут перевезення зі станції Навои-5, Узбекистан, Ж\д код 5291 (станція відправлення) - Купянськ-Сортировочний (станція призначення).

Заявки Відповідача про замовлення вагонів з відправленням зі станції Тинчлик, код станції 731401 та письмового погодження зміни станції відправлення Позивачем не надано. Таким чином матеріали справи не містять доказів замовлення відповідачем вагонів на станцію Тинчлик.

Крім того, в Заявці №12 від 24.05.2017 зазначено місяць перевезення травень-червень 2017, в той час як згідно позовної заяви подання вагонів позивачем здійснювалося в серпні-вересні 2017.

Суд також критично ставиться до тверджень позивача про те, що відповідач зобов`язаний оплатити простой вагонів № 29012499 та 52663119, наданих згідно листа Joint Stock Company "Navoiyazot" (вантажовідправника Відповідача) на адресу АТ "Узбекистон темир йуллари" та додаткової заявки на перевезення вантажів на вересень-жовтень 2017 року (форма ГУ-12), поданою вантажовідправником Відповідача перевізнику АТ "Узбекистон темир йуллари", оскільки Договором передбачено, що перелік послуг, що надаються Експедитором конкретизується і визначається в Додатках (заявках та/або Протоколах погодження договірної ціни) до цього Договору. Таким чином відповідач не може відповідати перед позивачем за дії Компанії "Navoiyazot" (вантажовідправника Відповідача) у зв`язку з направленням нею листа на адресу АТ "Узбекистон темир йуллари".

В письмових поясненнях позивача від 19.06.2019 позивачем надано тлумачення скорочень, що застосовуються в інформаційних таблицях про вагонні операції, зокрема "СДЧ – здача перевізнику", "ОТПР – відправка", "ПГР2 – погрузка на путях клиентуры", "ПРМ – приймання на дорогу". Позивачем зазначено, що час знаходження вагонів на станції вантаження/вивантаження визначається за даними диспетчерського контролю Позивача, що базуються на інформації філії "ГІОЦ" ПАТ "Укрзалізниця". Згідно наданої позивачем Інформації про вагонні операції, наданої філією "ГІОЦ" ПАТ "Укрзалізниця", вагони перебували на станції Тинчлик, а саме:

1. Вагон №52503687 прибув на станцію Тинчлик 14.08.17, станція призначення Тинчлик, здача перевізнику на станції Каракалпакст 19.09.17;

2. Вагон №29006483 прибув на станцію Тинчлик 11.08.17, станція призначення Тинчлик, здача перевізнику на станції Каракалпакст 16.09.17;

3. Вагон № 52527082 прибув на станцію Тинчлик 21.08.17, станція призначення Тинчлик, здача перевізнику на станції Каракалпакст 16.09.17;

4. Вагон №29012499 прибув на станцію Тинчлик 13.08.17, станція призначення Тинчлик, здача перевізнику на станції Каракалпакст 16.09.17;

5. Вагон №52663119 прибув на станцію Тинчлик 11.08.17, станція призначення Тинчлик, здача перевізнику на станції Каракалпакст 08.09.17;

6. Вагон №29006079 прибув на станцію Тинчлик 28.07.17, станція призначення Тинчлик, здача перевізнику на станції Каракалпакст 16.09.17;

7. Вагон №29015542 відправлений зі станції Чукурсай 05.08.17, станція призначення Навои, відправлений зі станції Тинчлик 28.09.17;

8. Вагон №29772092 прибув на станцію Тинчлик 22.07.17, станція призначення Тинчлик, здача перевізнику на станції Каракалпакст 16.09.17;

9. Вагон №29258696 прибув на станцію Тинчлик 11.08.17, станція призначення Тинчлик, здача перевізнику на станції Каракалпакст 16.09.17;

10. Вагон №28056364 здача перевізнику на станції Сари-Агач 31.08.17, станція призначення Тинчлик, відправлення зі станції Тинчлик 07.10.17;

11. Вагон №28811735 здача перевізнику на станції Сари-Агач 31.08.17, станція призначення Тинчлик, відправлення зі станції Тинчлик 07.10.17;

12. Вагон №28347151 здача перевізнику на станції Сари-Агач 04.09.17, станція призначення Тинчлик, «погрузка на путях клиентуры» на станції Тинчлик 26.09.17;

13. Вагон №28009637 здача перевізнику на станції Сари-Агач 04.09.17, станція призначення Зарафшан, «погрузка на путях клиентуры» на станції Тинчлик 26.09.17;

14. Вагон №28006138 здача перевізнику на станції Сари-Агач 06.09.17, станція призначення Самарканд, «погрузка на путях клиентуры» на станції Тинчлик 26.09.17;

15. Вагон №28174597 здача перевізнику на станції Сари-Агач 04.09.17, станція призначення Зарафшан, «погрузка на путях клиентуры» на станції Тинчлик 26.09.17;

16. Вагон №28004471 здача перевізнику на станції Галаба 05.09.17, станція призначення Галаба Експ, «погрузка на путях клиентуры» на станції Тинчлик 27.0 Вагон №28058055 здача перевізнику на станції Сари-Агач 03.09.17, станція призначення Галаба Експ, «погрузка на путях клиентуры» на станції Тинчлик 27.09.17;

18. Вагон №28053189 здача перевізнику на станції Сари-Агач 03.09.17, станція призначення Галаба Експ, «погрузка на путях клиентуры» на станції Тинчлик 27.09.17;

19. Вагон №28010387 здача перевізнику на станції Галаба 05.09.17, станція призначення Галаба Експ, «погрузка на путях клиентуры» на станції Тинчлик 27.09.17;

20. Вагон №28050433 приймання на дорогу на станції Галаба 12.09.17, станція призначення Галаба, «погрузка на путях клиентуры» на станції Тинчлик 27.09.17;

21. Вагон №28052132 приймання на дорогу на станції Галаба 12.09.17, станція призначення Галаба, «погрузка на путях клиентуры» на станції Тинчлик 27.09.17;

22. Вагон №29258399 прибув на станцію Тинчлик 23.08.17, станція призначення Тинчлик, здача перевізнику на станції Каракалпакст 19.09.17.

З викладеного аналізу роздруківки Інформації про вагонні операції, наданої філією "ГІОЦ" ПАТ "Укрзалізниця", вбачається відсутність відомостей про кількість днів простою вагонів по станції Тинчлик щодо всіх зазначених вагонів.

Посилання позивача на те, що час знаходження вагонів на станції вантаження/вивантаження визначається за даними диспетчерського контролю Позивача, що базуються на інформації філії "ГІОЦ" ПАТ "Укрзалізниця" судом оцінюються критично, оскільки Інформація про вагонні операції, надана філією "ГІОЦ" ПАТ "Укрзалізниця" щодо кожного вагону не містить інформації про час перебування вагонів на станції Тинчлик.

Інших доказів перебування зазначених вагонів на станції Тинчлик з перевищенням строку навантаження матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення грошових коштів у розмірі 547 396,15 грн. є безпідставними та недоведеними і в їх задоволенні слід відмовити.

Також суд вважає такими, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення витрат на тимчасове розміщення вагонів №№ 29015542, 52503687, 29772092, 29258696, 52663119, 52527082, 29006483, 29012499, 29006079, 29258399.

Пунктом 4.3. Договору встановлено, що у разі порушення п.п. 2.2.3 цього договору, клієнт оплачує експедитору документально підтверджені витрати, а також штрафну санкцію за простій вагонів у розмірі гривневого еквіваленту 35,00 (тридцяти п`яти) доларів США без ПДВ на добу за кожен вагон. Неустойка за неповну добу нараховується як за повну добу. Час знаходження вагонів на станції навантаження/вивантаження визначається за даними диспетчерського контролю Позивача. Для умов цього пункту при конвертації застосовується курс купівлі валюти в системі підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку на дату оплати.

В обгрунтування понесення витрат за договором в розмірі 6 260 (шість тисяч двісті шістдесят) доларів США, 00 центів, позивач надав копії накопичувальних карток для додаткових зборів форми ФДУ-92 №№ 5-1092, 1419-84. Проте суд констатує, що накопичувальні картки №5-1092 та №1419-84 відомостей про платника додаткових зборів не містить. Інших доказів документально підтверджених витрат позивачем до позовної заяви не надано.

Таким чином, судом встановлено відсутність в матеріалах справи доказів підтвердження витрат, понесених позивачем у зв`язку з виконанням умов Договору

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності до приписів частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд, з урахуванням висновків та вказівок Верховного Суду, викладених в Постанові від 25.03.2019 вважає, що позовні вимоги є безпідставними та недоведеними і в їх задоволенні слід відмовити.

Судові витратии: з урахуванням приписів частин 1 та 14 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача. в тому числі сплаченого відповідачем судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-257, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ "МГ-ТРАНС" (01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 16-22, офіс 1304; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 33602016) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ГРУП УКРАЇНА" (52030, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, селище міського типу Обухівка, вулиця Харківська, будинок 44-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39836678) про стягнення грошових коштів у розмірі 680 844,75 грн. (за договором транспортного експедирування № 364/ДЕ від 23.02.2017) - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ "МГ-ТРАНС" (01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 16-22, офіс 1304; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 33602016).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ "МГ-ТРАНС" (01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 16-22, офіс 1304; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 33602016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ГРУП УКРАЇНА" 52030, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, селище міського типу Обухівка, вулиця Харківська, будинок 44-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39836678) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 15 319,02 грн. (п`ятнадцять тисяч триста дев`ятнадцять грн. 02 коп.) та касаційної скарги в розмірі 20 425,37 грн. (двадцять тисяч чотириста двадцять п`ять грн. 37 коп.).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 09.07.2019.

Суддя Н.Е. Петренко