Ухвала суду № 8288545, 04.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. КиївК-38125/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.

розглянула в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя на постанову Господарського суду Запорізької області від 18.06.2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2009 року по справі № 11/269/08-АП за позовом ТОВ «Восток Авто»до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Запорізької області від 18.06.2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2009 року, позовні вимоги ТОВ «Восток Авто»до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач 31.08.2009 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.01.2010 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та винести нову постанову, якою в задоволені позовних вимоги відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення без змін з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанції, працівниками ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, на підставі направлень №№270499,270499/1 від 03.09.2007 року та 21.09.2007 року, була здійснена виїзна планова перевірка ТОВ «Восток Авто»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.03.2006 року по 30.06.2007 року, за результатами якої складено акт №2000/2302/34268039 від 11.10.2007 року.

На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001672302/0 від 22.10.2007 року, яким визначено суму податкового зобовязання в сумі 28396,2 грн., з яких 20283 грн. основний платіж та 8113,2 грн. штрафні фінансові санкції.

Зокрема, в зазначеному акті податковий орган посилається на порушення позивачем пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.2.3 та 7.2.4 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, підприємством занижено податок на додану вартість у червні 2007 року в сумі 20283 грн.

Судами також встановлено, що 22.06.2007 року між позивачем (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір №ВА-00000208, предметом якого є купівля-продаж Тоуоіа Аuris 1.6 НВ 5D ММ/Т МID NМТКV56Е50R001750 (Товар), за умовами якого Продавець зобовязується передати у власність Покупця вказаний транспортний засіб.

Згідно з пунктом 1.2 цього Договору сторони погодились, що товар за цим договором може придбаватися Покупцем із залученням банківського кредиту.

Відповідно до пункту 2.10 вказаного Договору оплата товару здійснюється Покупцем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця або в готівковій формі, виключно на підставі рахунків-фактур Продавця.

Пунктом 3.10 зазначеного Договору встановлено, що протягом 3-х (трьох) робочих днів з дня зарахування на рахунок Продавця грошових коштів, що становлять 100% ціни Товару та виконання Покупцем всіх інших зобовязань за цим Договором, Продавець зобовязується передати, а Покупець зобовязується прийняти Товар, про що Сторони складають Акт приймання-передання Товару.

Пункт 3.6 вищезазначеного Договору передбачає, що в момент підписання Акту приймання Товару, у Покупця виникає право власності на Товар, а у Продавця право при тримання Товару, його при належностей та документів, що стосуються Товару, до виконання Покупцем у повному обсязі зобовязань щодо оплати Товару та інших зобовязань за цим Договором.

Крім цього, встановлено, що відповідно до виписки ВАТ КБ «НАДРА»від 02.07.2007 року на розрахунковий рахунок позивача було перераховано кошти в сумі 121700,00 грн., в якій зазначено, що сплата проводиться за авто Тоуоіа Аuris 1.6 НВ 5D ММ/Т МID NМТКV56Е50R001750 згідно оскаржуваного договору та 02.07.2007 року складено акт приймання-передачі товару (авто).

Підпункт 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлює, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Отже, вищезазначене спростовує доводи податкового органу про те, що датою відвантаження товару є дата складання довідки-рахунку серії ЄГП №663509 від 26.06.2007 року, оскільки умовами договору передбачено, що право власності Товару у Покупця виникає в момент підписання Акту приймання-передачі.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанції, щодо неправомірності визначення позивачу податкового зобовязання в розмірі 28 396,2 грн.

Частина 1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 210, 211, 220, 220-1, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Запорізької області від 18.06.2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________Т.М. Шипуліна

Судді:/підписи/________Л.І. Бившева

________М.І. Костенко

________Н.Є. Маринчак

________Є.А. Усенко Суддя Т.М. Шипуліна