Рішення № 82871773, 05.07.2019, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Провадження № 2/337/1520/2019

ЄУН № 337/1973/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2019 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого – судді : Ширіної С.А.,

за участю секретаря - Бикової С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, суд , -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 в якому просить стягнути з нього аліменти на утримання повнолітньої дитини – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку(доходу) відповідача щомісячно до закінчення навчання. Позивач в позові зазначила , що рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2001 року з відповідача на її користь було стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку(доходу) відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_2 дочка ОСОБА_3 стала повнолітньою,у зв`язку з чим стягнення аліментів припиняється. На теперішній час їх повнолітня дочка навчається на денній формі навчання у Державному закладі «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей», термін закінчення навчання становить 18.01.2020 року. У зв`язку з тим , що дочка продовжує навчання, вона потребує матеріальної допомоги, яку їй мають надавати обидва батьки. Разом з тим позивач в позові зазначила, що рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2014 року з відповідача на її користь було стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку(доходу) відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а також додаткові витрати на обох дітей. Тому позивач, просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_5 саме у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку(доходу), який було стягнуто на з відповідача до набуття дочкою повноліття до закінчення нею навчання, вважає, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу дочці, оскільки працевлаштований та має постійний дохід. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати понесені нею на правничу допомогу в розмірі 450 грн. Ухвалою суду від 13.06.2019 року було відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання позивач не з`явилась . Надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги просить задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, причину відсутності суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Повідомлень щодо поважності причин його відсутності, заяви про слухання справи за його відсутністю та відзиву на позов до суду не надходило. За даними Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської, відповідач ОСОБА_6 зареєстрований за адресою зазначеною в позові, куди й надсилались судові повістки , однак поштовий конверт повернувся до суду із зазначенням про відсутність адресата. Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Згідно з вимогами ст. 131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання, повістка вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає. Тому, суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважаних причин.

Третя особа - ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась . Надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги заявлені позивачем підтримує , проти їх задоволення не заперечує.

Суд, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим відповідно до ст. ч.1 п.2 ст.280 ЦПК України провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши обставини, які враховуються при визначенні розміру аліментів, суд дійшов висновку, що вимоги позивачки обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно з ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991р. та набула чинності для України 27.09.1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.8,9 ст.7 Сімейного кодексу України (далі – СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Судом встановлено, що з 10.03.2000 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбу, який рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2015 року було розірвано. Від шлюбу мають двох дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають з позивачкою .

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2001 року з відповідача ОСОБА_4 на користь позивачки ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку(доходу) відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2014 року з відповідача ОСОБА_4 на користь позивачки ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку(доходу) відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а також додаткові витрати на обох дітей

16.05.2019 року дочка ОСОБА_5 стала повнолітньою,у зв`язку з чим стягнення аліментів припинено.

На теперішній час повнолітня дочка сторін їх навчається на денній формі навчання в бюджетній групі у Державному закладі «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей», термін закінчення навчання становить 18.01.2020 року, що підтверджується Довідкою №209 від 03.09.2019 р. виданою ДНЗ «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей», яка знаходиться в матеріалах справи на арк. № 12.

У зв`язку з тим , що ОСОБА_5 продовжує навчання, вона потребує матеріальної допомоги, яку їй мають надавати обидва батьки.

Відповідач ОСОБА_5 офіційно працевлаштований та щомісячно отримує дохід, але кошти а утримання повнолітньої дочки добровільно не виділяє, хоча має можливість надавати дитині матеріальну допомогу, на неодноразові прохання позивачки до відповідача про належне забезпечення дитини, він не звертає уваги , уникає розмов на цю тему, що в свою чергу ставить позивачку в скрутне матеріальне становище бо на її утриманні знаходиться двоє дітей і вона докладає всіх зусиль для забезпечення дітей всім необхідним.

Відповідно до статті 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно зі статтею 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених устатті 182 цього Кодексу.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

При ухваленні рішення, суд виходить з того, що стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Обов`язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину є беззаперечним. Способи виконання такого обов`язку повинні визначатись за спільною домовленістю між батьками. За відсутності такої домовленості, той з них, з ким проживає дитина, вправі звернутись до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів.

Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (стаття 200 СК України).

Отже, згідно ч.3 ст.199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Скориставшись своїм правом, передбаченим вищезазначеною нормою закону, позивач і звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.79 та ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Підстав, встановлених сімейним законодавством, для звільнення відповідача від обов`язку утримувати свою повнолітню дитину на даний час судом не встановлено, що в даному випадку розцінюється як відсутність домовленості між батьками щодо утримання дитини.

При визначенні розміру аліментів, судом враховується стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, який працездатний, має постійне джерело доходу , з нього за виконавчим листом здійснюються стягнення на неповнолітнього сина у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно . Таким чином, беручи до уваги вказані вище обставини в сукупності, виходячи з принципу справедливості та розумності, з максимально можливим урахуванням інтересів повнолітньої дитини, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із дня подання позовної заяви і до закінчення навчання. Згідно із ст.430 ЦПК України суд вважає можливим допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Позивачка просить стягнути з відповідача судові витрати понесені нею за правничу допомогу в розмірі 450,00 грн.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України).

Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові втирати витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №б/н від 10.05.2019 року позивачем ОСОБА_1 сплачено адвокату за складання позовної заяви 450,00 грн., що також підтверджується Актом прийому передачі наданих послуг від 10.05.2019 р., що знаходяться в матеріалах справи.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

Таким чином, розмір понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 450,00 грн., підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 768,40 грн.

Керуючись ст. ст. ст.2,4,5,12,13,76-82,89,133,141,258,263-265,280-282, 430 ЦПК України, ст. ст.7,198,199, 191 Сімейного Кодексу України, Конституцією України, Законом України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р., Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України», суд,–

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Запоріжжя, РНОКПП № НОМЕР_1 , працює КП «МТМ», адреса : АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки м. Запоріжжя, РНОКПП № НОМЕР_2 , мешкає за адресою : АДРЕСА_2 аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку(доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16.05.2019 р. і до закінчення навчання – до 18.01.2020 року.

Стягнути з ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Запоріжжя, РНОКПП № НОМЕР_1 , працює КП «МТМ», адреса : АДРЕСА_1 ,на користь держави (стягувач-Державна судова адміністрація України, 01601, м.Київ, вул. Липська 18/5, р/р НОМЕР_3 в ГУ ДКСУ у м.Києві, МФО 820019, ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 768,40 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Запоріжжя, РНОКПП № НОМЕР_1 , працює КП «МТМ», адреса : АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки м. Запоріжжя, РНОКПП № НОМЕР_2 , мешкає за адресою : АДРЕСА_2 понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 450,00 гривень.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя : С.А.Ширіна

05.07.2019