Ухвала суду № 82870919, 27.05.2019, Запорізький районний суд Запорізької області

Провадження № 1-кп/317/37/2019

Справа № 317/3823/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі :

головуючого судді: Громової І.Б.,

при секретарі: Коваль В.В.,

за участю:

прокурора Беценка Д.В.

потерпілий ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Хмарського Р.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого Сєчина Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12016080230001924 від 24.10.2016 року відносно ОСОБА_2 по обвинуваченню за ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2017 року до Запорізького районного суду Запорізької області від прокурора Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016080230001924 від 24.10.2016 року відносно ОСОБА_2 по обвинуваченню за ч.1 ст. 135, ч.2 ст. 286 КК України.

05.04.2019 року від потерпілого ОСОБА_1 через канцелярію до суду надійшло клопотання про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_2 для розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивоване тим, що 23 жовтня 2016 року , приблизно о 19 год. 00 хв., керуючи автомобілем «Opel Admiral А» реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом «Бджілка» реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював рух по проїзній частині вул. Центральної в с. Лежине Запорізького району Запорізької області з боку с. Новостепнянського в напрямку с. Степного. В цей же час, в зустрічному напрямку, по смузі його руху, рухались пішоходи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Під час подальшого руху по вказаній проїжджій частині, в районі буд. 53, водій ОСОБА_2 ,здійснюючи рух в темну пору добизі швидкістю, що не перевищує дозволену швидкість в населеному пункті та безпечну швидкість за умовами видимості дороги, маючи при цьому об`єктивну можливість своєчасно виявити на проїжджій частині пішоходів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та маючи технічну можливість уникнути наїзду на них шляхом своєчасного застосування мір гальмування з моменту виявлення останніх на проїжджій частині як при русі з дійсною швидкістю, так і при русі з максимально безпечною швидкістю за умовами видимості в напрямку руху та з максимально допустимою швидкістю руху в межах населеного пункту, відповідних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу не вжив, внслідок чого скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 отримала несумісні з життям тілесні ушкодження, від яких померла на місці події, а пішохід ОСОБА_4 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження. Після цього ДТП водій ОСОБА_2 , який своїми діями поставив постраждалих пішоходів в небезпечний для життя стан, самовільно залишив місце ДТП не надавши самостійно першої медичної допомоги, не викликавши карету швидкої допомоги і не звернувшись за допомогою до присутніх.

Зазначає, що ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні злочинів, один з яких відноситься до категорії тяжких (ч. 2 ст. 286 КК України) та передбачає міру покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого. Незважаючи на не, ОСОБА_2 ще в період досудового слідства порушував умови обраного йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту а під час судового розгляду справи допускає грубе порушення своїх обов`язків обвинуваченого, зокрема:

01 березня 2018 року о 14:00 годині обвинувачений ОСОБА_2 з`явився до Запорізького районного суду у нетверезому стані, внаслідок чого судовий розгляд справи було відкладено на 06 квітня 2018 року о 9:30 годин, з повторним викликом всіх учасників процесу.

06 квітня 2018 року о 9:30 годин обвинувачений ОСОБА_2 до суду не з`явився, і про причини своєї неявки суду не повідомив ані особисто ані через свого захисника з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

10 травня 2018 року ОСОБА_2 не прибув за судовим викликом та причин своєї неявки суду не повідомив, після чого за клопотанням сторін обвинувачення та потерпілого судом було застосовано привод до обвинуваченого.

23 червня 2018 року обвинувачений ОСОБА_2 не з`явився за судовим викликом, та згідно рапорту працівників поліції, яким було доручено привод, він зловживає спиртними напоями та був відсутній вдома.

Після двох судових засідань (10 грудня 2018 року та 23 січня 2019 року), де ОСОБА_2 було роз`яснено суть обвинувачення, він своєї провини вирішив не визнавати та перестав з`являтися за судовими викликами.

27 березня 2019 року обвинувачений ОСОБА_2 не з`явився до суду і причин своєї неявки не повідомив, а також не повідомив свого захисника про причини своєї відсутності.

04 квітня 2019 року обвинувачений ОСОБА_2 повторно не з`явився за викликом до суду, привод відносно нього не виконано з причин відсутності за місцем проживання.

За таких умов, потерпілий вважає що необхідно обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_2 виключний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, з урахуванням того, що злочином спричинено загибель людини.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, на його думку, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України з тих підстав, що ОСОБА_2 вже допускав порушення умов домашнього арешту, а також систематично не з`являється до суду, та згідно з даними органів внутрішніх справ не проживає за місцем своєї реєстрації. Крім того, наявна інформація про те, що ОСОБА_2 не має постійного місця роботи, джерела доходів, зловживає спиртними напоями, тобто не має міцних соціальних зв`язків. Таким чином, є підстави вважати, що ОСОБА_2 грубо порушує процесуальні обов`язки обвинуваченого і переховується від органів суду з метою уникнення покарання за вчинені ним злочини.

Потерпілий ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання підтримали. Зауважили, що на теперішній час ризики зазначені в клопотанні не відпали та обвинувачений ухиляється від явки до суду, у зв`язку з чим двічі оголошувався у розшук.

Прокурор Беценко Д.В. у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити, застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Сєчин Я.М. заперечували проти задоволення клопотання.

Суд, розглянувши клопотання та надані матеріали, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

У матеріалах провадження наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_2 , обвинувачується у вчиненні злочину який відноситься до категорії тяжких злочинів, він не працевлаштований, не має постійного джерела доходу. Знаходячись на волі ОСОБА_2 може в подальшому вчиняти нові злочини, ухилятися від суду незаконно впливати на свідків у провадженні.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.

Отже, суд приходить до висновку, що обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню спробам переховуватися від суду, вчиненню ним інших злочинів, незаконного впливу на свідків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 є обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Як передбачено ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України.

Суд, співставивши існуючі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом виконання процесуальних обов`язків, особу обвинуваченого, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2019 року складає 1921,00 грн., вважає за необхідне визначити заставу у вигляді 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 194,331 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання потерпілого ОСОБА_1 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 по обвинуваченню за ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України – задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят днів у Запорізькому слідчому ізоляторі.

Визначити заставу у розмірі 57630,00 грн., що становить 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2019 року складає 1921,00 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області:

ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, р/р 37319085001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу – застава ОСОБА_2 по справі 317/3823/17, провадження № 1-кс/317/372019, Запорізький районний суд Запорізької області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_2 покладаються наступні обов`язки:

1) прибувати до прокурора або суду, із визначеною ними періодичністю;

2) не відлучатися за межі населеного пункту де він постійно проживає без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Запорізького слідчого ізолятора.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Запорізького слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області Беценка Д.В. та Запорізький районний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали доручити співробітникам Запорізького РВП ДВП ГУНП в Запорізькій області.

Термін дії ухвали закінчується 25.07.2019 року.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відраховувати з моменту затримання.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.

Суддя І.Б. Громова