Вирок № 82870635, 08.07.2019, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1/19

ЄУН 226/1/19

Провадження №1-кп/226/92/2019

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої – судді Клепка Л.І.,

за участю секретаря Тіссен О.В.,

прокурорів Малюги В.В., Касьянова Є.Л.,

захисників Педченка В.Г., Онілова В.Л.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Мирноград Донецької області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Новоекономічне Красноармійського району Донецької області, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, неповнолітніх дітей не має, судимого 11.12.2006 Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,76 КК звільнений від покарання з випробуванням терміном 2 роки; 18.08.2009 Олександрівським районним судом Донецької області за ст.ст.185 ч.2, 187 ч.2, 70 ч.1,71 ч.1 КК України до 10 років позбавлення волі, вирок скасовано; 07.06.2011 року Олександрівським районним судом Донецької області за ст.ст.185 ч.2, 187 ч.2, 70 ч.1,71 ч.1 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 28.09.2018 року за відбуттям строку покарання, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , за ст.186 ч.3 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт.Новоекономічне, Покровського району, Донецької області, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, має неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судимого 18.08.2009 Олександрівським районним судом Донецької області за ст.ст.185 ч.2, 187 ч.2, 70 ч.1,71 ч.1 КК України до 7 років позбавлення волі, вирок скасовано; 07.06.2011 року Олександрівським районним судом Донецької області за ст.ст.185 ч.2, 187 ч.2, 357, 70 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 12.07.2013 року умовно достроково на 2 роки 2 місяці 25 днів, проживаючого в АДРЕСА_2 , за ст.186 ч.3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2018 року, приблизно о 23.45 год., точного часу не встановлено, обвинувачені ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, проходили біля магазину господарчих товарів «Люкс», розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_1 . В цей час обвинувачений ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3 проникнути до приміщення вказаного магазину з метою викрадення майна, на що той дав свою згоду. Розподіливши між собою ролі, ОСОБА_3 залишився біля магазину, щоб спостерігати за оточуючою обстановкою та в разі необхідності подати ОСОБА_2 сигнал про небезпеку, а ОСОБА_2 підійшов до вхідних дверей торгового павільйону, з яких невстановленим предметом зірвав навісний замок та «віджав» другі двері магазину. Після цього обвинувачені ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, проникли до приміщення магазину, звідки стали виносити майно у виді товару. Після чого, побачивши сторожа ОСОБА_5 , яка знаходилася в іншому приміщенні вказаного магазину і через двері просила їх припинити протиправні дії, ОСОБА_2 і ОСОБА_6 , не зважаючи на це, переслідуючи корисливі мотиви, діючи відкрито, умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, викрали з приміщення торгівельного павільйону дві гладильні дошки без рукава вартістю 570, 66 грн., одну гладильну дошку для прасування одягу з рукавом вартістю 279,17 грн., одну форму для ліплення вареників вартістю 13,27 грн., дві металеві форми для ліплення пельменів вартістю 45,34 грн., три підноси пластикові круглі вартістю 68,70 грн., два підноси пластикові прямокутні вартістю 57,02 грн., три підноси пластикові прямокутні вартістю 100,47 грн., один піднос металевий, прямокутний вартістю 42,26 грн., одну лампу дитячу настільну світлодіодну «Led desk lamp» моделі «HL-5575» вартістю 339,33 грн., одну лампу настільну на струбцині Е27 торгової марки «Right Housen» моделі «HN-24.4.01.1» вартістю 363,38 грн., одну лампу дитячу настільну з торшером, вартістю 197 гривень, один вентилятор підлоговий торгової марки «Aurora» моделі «UA3070» вартістю 332,67 грн., одну хлібницю торгової марки «Lamela» вартістю 117,67 грн., одну хлібницю торгової марки «Lamela» Міді вартістю 102,67 грн., одну форму для ліплення пельменів вартістю 11,83 грн., одну сковорідку торгової марки «Aurora 5711» вартістю 307 грн., одну сковорідку торгової марки «Aurora 5720» вартістю 483 грн., одну сковорідку торгової марки «Aurora 5718» вартістю 525 грн., одну сковорідку торгової марки «WB 2341» вартістю 543 грн., одну сковорідку торгової марки «WB 2081» вартістю 591 грн., одну сковорідку торгової марки «WB 2303» вартістю 485 грн., одну сковорідку торгової марки «WB 2302» вартістю 705 грн., одну сковорідку торгової марки «WB 2300» вартістю 462 грн., один термос торгової марки «Aurora 870» вартістю 372 грн., один термос торгової марки «Aurora 874» вартістю 470 грн., один термос торгової марки «Aurora 872» вартістю 482 грн., один термос торгової марки «BG 7503» вартістю 470 грн., один термос торгової марки «BG 7505» вартістю 369 грн., один термос торгової марки «КН 0605» вартістю 453 грн., один термос торгової марки «КН 0608» вартістю 484 грн., один тепло вентилятор торгової марки «Сатурн 7643» вартістю 516 грн., один тепловентилятор торгової марки «Сатурн 7645» вартістю 501 грн., одне радіо торгової марки «Colon RX 306» вартістю 578 грн., одне радіо торгової марки «Colon RX 308» вартістю 605 грн., одне радіо торгової марки «Atlanfa 8933» вартістю 698 грн., одне радіо торгової марки «Atlanfa 8934» вартістю 698 грн., одне радіо торгової марки «Colon RX 9122» вартістю 516 грн., одне радіо торгової марки «Atlanfa 8936» вартістю 605 грн., що належить потерпілому ОСОБА_1 , на загальну суму 14 559,44 грн. Після цього ОСОБА_2 і ОСОБА_3 разом з викраденим майном залишили місце вчинення злочину, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 14,559 грн. 44 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину визнав і суду пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_2 він знайомий протягом тривалого часу і підтримує з ним дружні стосунки. В 2011 році він разом з Доценком був засуджений Олександрівським районним судом за вчинення корисливих злочинів. В липні 2013 року він звільнився з місць позбавлення волі умовно-достроково, а Доценко продовжував відбувати покарання до вересня 2018року. 09 листопада 2018 біля 17.00 ОСОБА_2 прийшов до нього в гості, і вони разом стали вживати спиртні напої. Обидва знаходилися в стані алкогольного сп`яніння. Біля 23 години, коли спиртні напої у них закінчилися, вони вирішили вийти на вулицю, щоб в якомусь із кіосків придбати пива. Проходячи біля магазину господарчих товарів «Люкс», розташованому на мікрорайоні « ОСОБА_7 », ОСОБА_2 запропонував йому зламати замок на торгівельному павільйоні і щось звідти вкрасти. Він спочатку заперечував, а потім погодився з пропозицією ОСОБА_8 , який відразу ж пішов до дверей павільйону, а він став спостерігати за навколишньою обстановкою, щоб в разі виникнення небезпеки подати йому сигнал. Коли ОСОБА_9 зламав замок і відчинив двері, вони разом проникли всередину магазину, де стали брати все підряд. Що конкретно брав кожен з них – пояснити не може, так як був сильно п`яний. Пам`ятає, що той товар, який був невеликим за розмірами і габаритами, складав собі у куртку. Набравши товару стільки, скільки можна було донести, він першим вийшов з приміщення магазину і пішов з ним в сторону дитсадка, а ОСОБА_9 йшов за ним. Скільки разів вони так виносили товар з магазину, він через стан сп`яніння не пам`ятає, але не виключає, що це могло бути більше, аніж один раз. Виходячи з товаром із магазину, він бачив якусь жінку, яка перебувала в іншому приміщенні магазину і, стоячи за скляними дверима, спостерігала за ними та була дуже налякана. Вона бачила, як вони виносили товар, але з цією жінкою він не розмовляв, і вона йому нічого не говорила. Ідучи по дорозі з викраденим з магазину товаром, він почув, як до нього хтось обізвався та крикнув «Стій!». Він злякався і, кинувши товар на асфальт, хотів утекти, але перечепився і впав. Потім до нього підбігло два чоловіка, які затримали його. Як виявилося пізніше, це був потерпілий ОСОБА_1 і його зять, які, дізнавшись від сторожа про крадіжку, поспішали до магазину. Через деякий час прибули співробітники поліції, які попросили показати, що у нього в кишенях і посадили його у поліцейський автомобіль, а потім доставили до відділення поліції. Перелік викраденого майна, вказаного в обвинувальному акті, за виключенням грошових коштів в сумі 5000грн., він не спростовує, так як не виключає, що все це майно могло бути ними викрадено з магазину. Що стосується грошових коштів в сумі 5000грн., зазначає, що він їх в магазині не бачив і не брав. Вказує, що по дорозі він був затриманий потерпілим, який потім передав його працівникам поліції, які оглядали вміст його кишень, і будь-яких грошових коштів при ньому не було. Вказує, що у ОСОБА_8 , коли виходили з дому за пивом, була невеличка сума. З цивільним позовом, заявленим потерпілим, погоджується частково. Позовні вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди за викрадений та пошкоджений товар з магазину в сумі 14559,44грн. визнає повністю. Вимоги про відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальними роботами, здійсненими потерпілим, в сумі 8507,65грн., які складаються з вартості придбаних для цього матеріалів та вартості роботи, визнає частково, за виключенням вартості відновлення стіни павільйону. Вказує на те, що стіну павільйону вони з Доценком не пошкоджували, так як заходили до магазину через двері, відкриті Доценком, і необхідності в цьому не було. Тому вимоги позивача щодо стягнення витрат на відновлення стіни, які за розрахунком позивача складають 2171,65грн., вважає безпідставними, а розмір моральної шкоди, заявленої позивачем в сумі 7000грн. - завищеним.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, не погоджуючись переліком викраденого майна, зазначеним в обвинувальному акті, та правовою кваліфікацією його дій за ст.186 ч.3 КК України, і суду пояснив, що 9 листопада 2018року біля 17.00год. він прийшов додому до обвинуваченого ОСОБА_3 , з яким стали вживати спиртні напої. Біля 23 години вони, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вирішили вийти на вулицю. Проходячи біля магазину «Люкс», він звернув увагу на те, що на дверях торгового павільйону не було замка і запропонував ОСОБА_10 проникнути всередину приміщення, щоб щось звідти викрасти. Підійшовши до вхідних дверей павільйону, він побачив, що за цими дверями знаходяться іще одні пластикові двері, які були замкнуті. Надавивши плечем на двері, йому вдалося їх відчинити, і вони з ОСОБА_11 проникли всередину приміщення, звідки стали брати побутові товари, які виносили з магазину за два рази. Точно сказати, який товар вони виносили, він не може, так як, беручи з магазину товар, він не бачив, що бере, оскільки в магазині було темно і світло вони не вмикали, але зазначає, що тепловентиляторів, радіо, термосів, сковорідок та зошита, в якому, зі слів потерпілого, лежали 5000грн., вони не брали. Першого разу вони віднесли викрадений товар кудись до паркану, де поклали його і знову повернулися до магазину. Вказати точно, який товар він брав першого разу, не може, так як не пам`ятає, вказує на те, що ніс три світильника, а що ще - не знає. Що ніс ОСОБА_12 , також пояснити не може. Вказує, що все це вони залишили день під парканом. Після цього вони з ОСОБА_13 знову повернулися в магазин. Зазначає, що другого разу він взяв з магазину якісь плоскі предмети, як потім виявилося, це були три дошки для прасування, що із товару брав ОСОБА_14 не бачив. Коли вони несли цей викрадений товар, їх побачив чоловік, як потім виявилося - потерпілий, який став щось кричати на адресу ОСОБА_15 , який йшов попереду нього. Він бачив, як ОСОБА_12 , злякавшись потерпілого, кинув викрадене майно на землю. Як йому здається, кинув його в тому ж місці, де вони склали той товар, що винесли першого разу, а сам намагався втекти. Побачивши це та зрозумівши, що вони зараз будуть викриті, він також кинув прасувальні дошки та хлібницю на землю і втік. Приблизно протягом 20-30 хвилин він переховувався на відстані, а потім вирішив повернутися на те місце, де вони з Єрмолаєвим залишили товар. Підійшовши до того місця, він побачив там потерпілого, декількох співробітників поліції і ОСОБА_15 . Співробітники поліції, звернувши на нього увагу, підійшли до нього і запитали документи, а після цього запропонували показати, що у нього в кишенях. У нього в кишенях було трошки грошей, пачка сигарет та ліхтарик. Працівники поліції, дізнавшись від ОСОБА_15 , що і він причетний до проникнення в магазин та викрадення товару, його також затримали і разом з Єрмолаєвим відвезли до відділення поліції. Вказує, що під час викрадення товару з магазину він нікого зі сторонніх осіб не бачив і жодних зауважень, в тому числі і жінки сторожа, не чув. Зазначав, що він погоджується лише з тим переліком майна, яке було виявлено в ході огляду місця події та яке направлялося на експертизу для оцінки його ринкової вартості. Інше майно, таке як сковорідки, тепловентилятори, термоси, радіо, гроші в сумі 5000грн. він не брав, тому і позовні вимоги потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди в цій частині не визнає. Не заперечує проти відшкодування потерпілому вартості майна, виявленого на місці при його затриманні. Вказує на безпідставність вимог позивача в частині стягнення з нього грошових коштів в сумі 5000грн., так як зошита, на який вказує потерпілий, у якому начебто зберігалися ці гроші, він не брав і не бачив. З вимогами позивача про відшкодування йому витрат, понесених на придбання замка, доводчика на двері та роботи з їх встановлення, погоджується. Вказує, що двері торгівельного павільйону пошкоджені від його дій. Вимоги про відшкодування позивачу матеріальних збитків, понесених ним у зв`язку з відновленням стіни павільйону, не визнає, так як ні він, ні ОСОБА_12 її не пошкоджували і ввійшли до магазину через двері. Позовні вимоги потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди вважає завищеними.

Вина обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їм злочину, окрім їх показань, підтверджується також показаннями потерпілого, свідків, дослідженими судом доказами: витягом з ЄРДР, протоколами огляду місця події, протоколами пред`явлення осіб для впізнання, протоколами слідчих експериментів, висновком судової товарознавчої експертизи.

Так, потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що він є власником магазину «Люкс», розташованого на мікрорайоні «Світлий» в м.Мирноград. Біля магазину є прибудова у формі павільйону, де здійснюється продаж господарчих товарів, вхід у який здійснюється з вулиці через металопластикові двері. В нічний час за магазином наглядає ОСОБА_5 , яка зателефонувала йому 09.11.2018 біля 24 години ночі і повідомила, що якісь чоловіки проникли до павільону і виносять звідти товар. Отримавши дане повідомлення, він разом зі своїм зятем ОСОБА_16 , побігли до магазину і по дорозі, неподалік недіючого дитячого садка, зустріли невисокого, раніше невідомого їм світловолосого хлопця приблизно 27-29 років, який ніс господарчі товари: підноси, світильники, вентилятор, хлібницю та ін. Зрозумівши, що цей хлопець несе майно, викрадене з його магазину, він крикнув йому «Стій!». Хлопець злякався і, кинувши все, що було у нього в руках, став тікати, але спіткнувся через бордюру і упав, був сильно п`яним. Позаду нього, метрів за 15, може більше, йшов іще один чоловік високого зросту, віком приблизно 30 років, який ніс в руках прасувальні дошки і хлібницю. Побачивши їх, він також кинув все, що ніс, і став утікати. Наздогнати його йому не вдалося, тому він повернувся до того хлопця, з яким залишився його зять ОСОБА_16 , і зателефонував в поліцію. Так як він запам`ятав обличчя того чоловіка, що втік, він вирішив до приїзду співробітників поліції його пошукати і побачив його неподалік будинку №21 на мікрорайоні «Світлий». Зробивши вигляд, що він його не пізнав, він відійшов і знову зателефонував співробітникам поліції, які відразу ж під`їхали і затримали його. Спочатку його заява до поліції про викрадення майна містила лише той перелік товарів, які були виявлено при затриманні обвинувачених, а після проведення в цей же день ревізії в магазині цей перелік майна був доповнений відсутніми на час ревізії товарами, які зникли в ніч з 09.11. на 10.11.2018року. Так як той товар, який був виявлений поза межами магазину, став непридатним для реалізації, бо був пошкоджений, а інший товар за переліком, зазначеним в обвинуваченні, йому не було повернуто, ним до початку судового розгляду по суті заявлено цивільний позов про відшкодування йому шкоди на загальну суму 28067,09грн., яка складається з вартості викраденого майна (пошкодженого і не повернутого) за переліком, зазначеним в обвинувальному акті, на суму 14559,44грн., 5000грн., які знаходились в магазині і лежали у зошиті, в якому продавці записували щоденну виручку від продажу товару, який разом з товаром був викрадений обвинуваченими з магазину та виявлений в купі товару при огляді, коштів в сумі 8507,65грн., які були витрачені ним на придбання замка, доводчика для дверей, матеріалів для відновлення пошкодженої стіни павільйону, виконаної із металевого профілю, та відновлювальні роботи. Крім цього, зазначаючи на спричинення йому незаконними діями обвинувачених моральної шкоди, яка виразилася в моральних стражданнях, пов`язаних з негативними змінами у його житті, необхідності докладати додаткових зусиль для організації свого життя та усунення наслідків, спричинених йому неправомірними діями обвинувачених, що негативно вплинуло на його психологічний стан та психологічний стан його членів його родини, позивач просить суд стягнути з обвинувачених на його користь моральну шкоду в розмірі 7000грн.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що на прохання свого знайомого ОСОБА_1 вона вночі охороняє його магазин господарчих товарів « ОСОБА_17 » на мікрорайоні «Світлий» в м.Мирноград. 09 листопада 2018 року вона заступила на чергування приблизно о 18.00год. ОСОБА_18 із павільйону зачинила двері і віддала їй ключі. Впевнившись, що двері павільйону зачинені, в тому числі і на навісний замок, вона зайшла всередину магазину, де вона зазвичай знаходиться під час чергування, зачинивши за собою на ключ вхідні двері. Біля 24 години ночі вона виявила, що на дверях павільйону відсутній навісний замок і стала телефонувати ОСОБА_1 . Хоча вона і виходила на вулицю, щоб впевнитися, що навісного замка дійсно немає, чи були зачинені другі двері павільйону, вона не перевіряла. В той час, коли вона вже зайшла всередину магазину і стала набирати номер його власника, побачила, як до вхідних дверей павільйону підійшло двоє хлопців. Вона стала стукати їм через скляні двері, за якими стояла, і кричала «Куди ви йдете?” Один з обвинувачених, як потім вияснилося на прізвище ОСОБА_9 , повернувся до неї. Тримаючи телефон в руках, вона знову сказала «Що ви робите, я буду телефонувати в поліцію», на що ОСОБА_9 запитав у неї «Хочеш неприємностей?» і разом з іншим чоловіком зайшов в павільйон. Вона в телефонному режимі повідомила про це ОСОБА_1 , сказала, що крадуть товар з торгового павільйону, на що той сказав їй, щоб вона телефонувала в поліцію, що вона і стала робити. В цей час двоє чоловіків вийшли з магазину, що у них було в руках, вона згадати не може, так як дуже злякалася. Потім приблизно через 3 хвилини, вони повернулися до павільйону знову. Вона так і стояла за зачиненими дверми в приміщенні магазину, але більше цим чоловікам вже нічого не говорила, чекаючи приходу ОСОБА_1 , а вони, незважаючи на неї, знову зайшли в приміщення павільйону. Вона бачила, як ОСОБА_9 , виходячи з павільйону, виніс звідти прасувальні дошки, тримаючи їх під рукою, а інший чоловік ніс вентилятор, хлібницю, що ще – не пам`ятає. Вона знову зателефонувала ОСОБА_1 , запитавши, де він є та сказала, що з магазину знову виносять товар. Він сказав, що вже йде, і невдовзі він прийшов разом з працівниками поліції. Вказує на те, що добре запам`ятала обох хлопців, один з яких був одягнутий в одежу темного кольору та на голові якого був одягнутий капюшон, а другий був одягнутий в одежу світлого кольору. При проведенні впізнання вона впізнала обох обвинувачених.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що 09.11.2018 він знаходився у гостях у свого тестя ОСОБА_1 , коли біля 24.00год. тому хтось зателефонував і повідомив про те, що в павільйон магазину «Люкс», яким володіє ОСОБА_1 , залізли два невідомих чоловіка, які виносять звідти товар. Після цього вони разом з ОСОБА_1 одяглися і побігли до магазину. По путі, неподалік дитсадка, побачили незнайомого їм хлопця невисокого зросту, світловолосого, який ніс підноси, світильники, вентилятор. Зрозумівши, що це товар з магазину, вони крикнули йому « ОСОБА_19 !». Злякавшись, хлопець кинув на землю все, що у нього було в руках, і став тікати, але перечепився і впав, бо був сильно п`яний. Позаду нього приблизно за 30 метрів, йшов інший чоловік – високого зросту, одягнутий у одяг чорного кольору, який ніс в руках три прасувальні дошки і хлібницю. Побачивши їх, він також кинув все на землю і став втікати, але наздогнати йому їм не вдалося. Тоді він повернувся до того хлопця, який впав, і наглядав за ним до приїзду співробітників поліції, а ОСОБА_1 шукав того хлопця, якому вдалося від них втекти. Коли до нього під`їхали співробітники поліції, він їм повідомив, що один зі злодіїв втік та що його тесть ОСОБА_1 пішов його шукати. Невдовзі співробітники поліції затримали і цього викрадача. Поясняє, що добре запам`ятав обличчя обох чоловіків і безпомилково впізнав їх при пред`явленні йому осіб для впізнання.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що вона протягом восьми років працює у потерпілого ОСОБА_1 продавцем в магазині господарчих товарів «Люкс», розташованому на мікрорайоні «Світлий» в м.Мирноград. Її робоче місце знаходиться в торгівельному павільйоні, а в магазині працює інший продавець. Напередодні крадіжки вона була вихідною. Коли прийшла на роботу наступного дня, то дізналася, що сталася крадіжка. Зі слів власника магазину їй стало відомо, що на павільйоні були зламані двері. Коли вона стала переглядати товар, то виявилося, що багато товару немає, і була здійснена ревізія. Також зазначає, що був викрадений і зошит, в якому вони фіксували продаж товару та де лежали 5000грн., які залишив ОСОБА_1 для поставщиків. Якими купюрами були гроші, вона не пам`ятає. Зазначає, що це була виручка за 2-3 дні, яку ОСОБА_1 не забирав. В день, коли вона була вихідна і в павільйоні торгував підмінний продавець, вона заходила до неї і казала, щоб та гроші не здавала, так як наступного дня мали приїхати поставщики. Коли вранці поставщики приїхали, то вона, виявивши, що зошита з грошима немає, зателефонувала ОСОБА_1 , і той привіз гроші для поставщиків. Які то були поставщики, вона не пам`ятає. Також зазначає, що в стіні павільйону була виявлена дірка розміром із середній м`яч.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснила, що вона працює підмінним продавцем у приватного підприємця ОСОБА_1 . Коли, вона вже не пам`ятає, їй зателефонувала постійний продавець на ім`я ОСОБА_22 і запитала, скільки вона наторгувала. Вона сказала, що у її відсутність вона наторгувала близько 700грн. Та до того ж, коли вона приступила до роботи, в магазині було біля 4000грн. ОСОБА_22 сказала, що ці гроші для поставщиків. Коли вона після закінчення робочого дня уходила з роботи, в магазині залишалося 5100грн., які вона поклала в зошит в ящик стола. Зачинивши двоє дверей павільйону, вона передала ключі жінці сторожу і пішла додому. Навісний замок на вхідних дверях був. Вдень вона обходила павільйон, але пошкоджень на ньому не бачила.

Згідно витягу з ЄРДР №12018050490000876, відомості за фактом проникнення невідомих осіб до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за адресою: АДРЕСА_3 - АДРЕСА_3 та відкрите заволодіння майном за ст.186 ч.3 КК України внесені до ЄРДР за заявою власника магазину ОСОБА_1 10.11.2018 о 06.00 (а.с.7 т.1).

З долучених до матеріалів кримінального провадження рапортів співробітників поліції Мирноградського ВП вбачається, що повідомлення про крадіжку майна з магазину «Люкс» на лінію 102 надходили 10.11.2018 тричі: о 00год.24 хв. – від дружини потерпілого ОСОБА_23 , о 00год.26хв. – від самого потерпілого і о 00год 27 хв. – від сторожа ОСОБА_5 (а.с.11-14, т.1).

Згідно протоколу огляду від 10.11.2018, який здійснювався в період часу з 00год. до 02.30год., та фототаблиці до нього, місцем огляду є приміщення металевого павільйону магазину «Люкс» ПП «Пихтя» за адресою: м.Мирноград Донецької області, м-р «Світлий»,1, вхід до якого здійснюється через двостворчаті металеві двері, за якими маються пластикові двері, на яких біля циліндру замка на пластиковій лутці виявлені пошкодження у вигляді вдавлювання у пластик та відгинання. При огляді зовнішньої частини павільйону встановлено, що він по усій площині виконаний з металевого профілю синього кольору. На тильній стороні павільйону виявлено пошкодження металевої обшивки у вигляді відрізу та відгинання розмірами 5 х 60см. Біля будинку №3 мікрорайону «Світлий» виявлено три гладильні дошки, вкриті полімерною плівкою прозорого кольору, та одну хлібницю з полімерного матеріалу коричневого кольору з вставками сірого кольору з написом «Ламела». Неподалік будинку №18 мікрорайону «Світлий» та дитсадка на бетонній доріжці також виявлена хлібниця з полімерного матеріалу коричневого та бежевого кольору, вкрита полімерною плівкою, яка має візуальні пошкодження у вигляді тріщини від низу догори та у виді пошкодження корпусу, дві форми для ліпки вареників і пельменів, які візуально пошкоджень не мають, три пластикові підноси круглої форми, п`ять пластикових підносів прямокутної форми з пошкодженнями, один піднос з нержавіючої сталі сріблястого кольору з пошкодженнями у вигляді деформації металу, дві настільні лампи, комплектуюча частина до настільної лампи у вигляді торшеру з різьбою, вентилятора в розібраному вигляді з пошкодженнями та тріщинами (а.с.24-49).

Постановою слідчого від 10.11.2018 зазначені предмети визнані речовими доказами (а.с.44 т.1).

Згідно протоколів пред`явлення осіб для впізнання від 11.11.2018, свідок ОСОБА_5 упізнала ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , які вночі 09 листопада 2018 викрали з павільйону магазину «Люкс» майно і не реагували на її зауваження, після чого вона відразу ж зателефонувала власнику магазину (а.с.50-55, 74-79т.1). Впізнання здійснювалося за присутності захисників Доценка Ю.С. і Єрмолаєва Д.С.

Згідно протоколів пред`явлення потерпілому ОСОБА_1 і свідку ОСОБА_16 осіб для впізнання, вони також чітко вказали на ОСОБА_2 і ОСОБА_3 як осіб, які йшли їм назустріч з викраденим товаром, та, побачивши їх, кинули товар на землю і намагалися втекти. При цьому ОСОБА_3 спіткнувся і впав, що допомогло його затримати до приїзду співробітників поліції, а ОСОБА_2 спочатку втік, але через невеликий проміжок часу також був затриманий працівниками поліції ( а.с.56-73 т.1).

Обставини проникнення обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до торгівельного павільйону магазину «Люкс» в ніч з 09.11. на 10.11.2018 та викрадення майна в повній мірі підтверджується і протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 , який в присутності понятих та свого захисника пояснив, що здійснити крадіжку з магазину запропонував йому ОСОБА_9 , який сказав, щоб він дивився, щоб не було сторонніх осіб, коли він буде зламувати двері. Він стояв приблизно в 2-3 метрах від входу в павільйон, спостерігаючи за обстановкою, а ОСОБА_9 в цей час намагався відчинити двері. Коли ОСОБА_9 повідомив, що відкрив двері і можна заходити, їх з іншого приміщення побачила жінка похилого віку, яка просила їх припинити дії, так як вона телефонуватиме до поліції, але вони на її зауваження не відреагували, сказавши їй, щоб вона нікого не викликала, бо у неї будуть проблеми, і зайшли в приміщення павільйону. Після цього вони з викраденим товаром пробігли під аркою і направилися в сторону дитячого садка, де побачили двох незнайомих чоловіків і, злякавшись їх, кинули викрадений товар. На місці розташування павільйону Єрмолаєв показав, яким чином вони з ОСОБА_2 проникали в приміщення павільйону, де стояла жінка, яка виявила їх дії, та куди він біг та де викинув викрадене майно (а.с.112-120). Про те, що жінка зсередини магазину «Люкс» дивилася на них через скляні двері і була дуже налякана їх діями, ОСОБА_3 вказав і під час судового розгляду, пояснивши при цьому, що у зв`язку з тим, що він перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння, достеменно пояснити, що говорила жінка, він не може.

Підозрюваний ОСОБА_2 під час досудового розслідування від проведення слідчого експерименту відмовився, про що підтвердив в судовому засіданні, пояснивши це тим, що йому було дуже ніяково за свої дії.

Обставини проникнення та викрадення майна з павільйону магазину «Люкс» знайшли своє підтвердження і під час слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_5 , яка під час слідчого експерименту пояснила, де вона знаходилася в той момент, як побачила біля магазину Доценка і ОСОБА_15 , які виносили товар з павільйону, як вона робила зауваження викрадачам, закликаючи їх припинити дії та намагаючись їх залякати зверненням до поліції (а.с.247-254). В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 спростувала пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 щодо того, що він її не бачив під час викрадення майна з павільйону, зазначивши суду, що вони дивилися в очі один одному, що саме йому вона говорила, що викличе поліцію.

Під час проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_1 останній показав, де він після телефонної розмови з ОСОБА_5 зустрів обвинуваченого ОСОБА_15 , який ніс викрадений з його магазину товар та, побачивши його, злякався і, кинувши товар, намагався втекти, але не зробив цього, так як упав. Також показав, де він бачив обвинуваченого ОСОБА_8 , який ніс в руках три прасувальні дошки і хлібницю та, побачивши його, кинув їх та втік (а.с.255-263).

Ці ж обставини підтверджені і під час проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_16 (а.с.265-272).

Згідно висновку дактилоскопічної експертизи №2/5-332 від 27.11.2018 слід пальця руки розмірами 14 х 28мм, виявлений на поверхні двері прилавку, під час огляду місця події в прибудові магазину «Люкс» за адресою: АДРЕСА_3 , залишений продавцем ОСОБА_20 Слідів, які б були залишені обвинуваченими на місці вчинення злочину, зокрема на прилавку, не виявлено (а.с.166-169 т.1).

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи №2/20-1218 від 10.12.2018, ринкова вартість у новому стані двох прасувальних дошок без рукава станом на 09.11.2018 року могла становити 570,66 грн, ринкова вартість у новому стані дошки для прасування одягу з рукавом - 279,17 грн., ринкова вартість у новому стані форми для ліплення вареників - 13,27 грн., ринкова вартість у новому стані двох металевих форм для ліплення пельменів - 45,34 грн., ринкова вартість у новому стані трьох підносів -68,70 грн., двох підносів пластикових прямокутних - 57,02 грн., трьох підносів пластикових прямокутних - 100,47 грн., підноса металевого прямокутного - 42,26 грн., лампи дитячої настільної світлодіодної «Led desk lamp» моделі «HL-5575» у новому стані - 339,33 грн., ринкова вартість лампи настільної на струбцині Е27 торгової марки «Right Hauzen» моделі «HN-24.4.01.1» у новому стані - 363,38 грн. Вартість лампи дитячої настільної з торшером без маркування визначити не представляється можливим у зв`язку з відсутністю необхідних вихідних даних. Ринкова вартість у новому стані вентилятора підлогового торгової марки «Aurora» моделі «AU3070» станом на 09.11.2018 року могла становити 332,67 грн., ринкова вартість у новому стані хлібниці торгової марки «Lamela» - 117,67 грн., ринкова вартість у новому стані хлібниці торгової марки «Lamela» Міді могла становити 102,67 грн., а ринкова вартість у новому стані форми для ліплення пельменів - 11,83 грн. (а.с.195-230).

Відповідно до акту ревізії від 10.11.2018року, проведеного в магазині «Люкс» за участю власника магазину ОСОБА_1 та продавців ОСОБА_20 і ОСОБА_24 , станом на час здійснення ревізії серед товару відсутні: дві прасувальні дошки без рукава, одна дошка для прасування одягу з рукавом, одна форма для ліплення вареників, дві металеві форми для ліплення пельменів, три підноси пластикові круглі, два підноси пластикові прямокутні середньої форми, три великих пластикових підносів прямокутної форми, один піднос металевий, прямокутний, одна лампа дитяча настільна світлодіодна «Led desk lamp» моделі «HL-5575», одна лампа настільна на струбцині Е27 торгової марки «Right Housen» моделі «HN-24.4.01.1», одна лампа дитяча настільна з торшером, один вентилятор підлоговий торгової марки «Aurora» моделі «UA3070», одна хлібниця торгової марки «Lamela», одна хлібниця торгової марки «Lamela» Міді, вартість яких визначена судовою товарознавчою експертизою, з якою погодилися всі сторони, та одна сковорідка торгової марки «Aurora 5711» вартістю 307 грн., одна сковорідка торгової марки «Aurora 5720» вартістю 483 грн., одна сковорідка торгової марки «Aurora 5718» вартістю 525 грн., одна сковорідка торгової марки «WB 2341» вартістю 543 грн., одна сковорідка торгової марки «WB 2081» вартістю 591 грн., одна сковорідка торгової марки «WB 2303» вартістю 485 грн., одна сковорідка торгової марки «WB 2302» вартістю 705 грн., одна сковорідка торгової марки «WB 2300» вартістю 462 грн., один термос торгової марки «Aurora 870» вартістю 372 грн., один термос торгової марки «Aurora 874» вартістю 470 грн., один термос торгової марки «Aurora 872» вартістю 482 грн., один термос торгової марки «BG 7503» вартістю 470 грн., один термос торгової марки «BG 7505» вартістю 369 грн., один термос торгової марки «КН 0605» вартістю 453 грн., один термос торгової марки «КН 0608» вартістю 484 грн., один тепло вентилятор торгової марки «Сатурн 7643» вартістю 516 грн., один тепловентилятор торгової марки «Сатурн 7645» вартістю 501 грн., одне радіо торгової марки «Colon RX 306» вартістю 578 грн., одне радіо торгової марки «Colon RX 308» вартістю 605 грн., одне радіо торгової марки «Atlanfa 8933» вартістю 698 грн., одне радіо торгової марки «Atlanfa 8934» вартістю 698 грн., одне радіо торгової марки «Colon RX 9122» вартістю 516 грн., одне радіо торгової марки «Atlanfa 8936» вартістю 605 грн. Представлений потерпілим акт ревізії обвинувачені не заперечували. Загальна вартість викраденого майна за результатами судової товарознавчої експертизи та акту ревізії становить 14 559,44 грн.

Правова оцінка досліджених доказів, оцінених судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, дає суду підстави для висновку про доведеність винуватості обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у вчиненні злочину та правильності кваліфікації їх дій органом досудового розслідування за ст.186 ч.3 КК України, так як кожен з них своїми діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), скоєне повторно, за попередньою змовою у групі осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Суд не погоджується з твердженнями обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що він не усвідомлював, що його дії під час викрадення майна були помічені сторожем, так як вони спростовуються поясненнями обвинуваченого ОСОБА_3 , який під час слідчого експерименту в присутності понятих і захисника поясняв, що під час викрадення майна з магазину вони з Доценком бачили жінку, яка з приміщення магазину стукала їм у скляні двері та казала, щоб вони припинити дії, бо вона зателефонує в поліцію, але, незважаючи на це, продовжили свої дії, викрадаючи товар з магазину. Під час судового розгляду зазначені пояснення спростовані не були. Такі ж пояснення були надані і свідком ОСОБА_5 , яка як в судовому засіданні, так і під час слідчого експерименту зазначала, що робила зауваження обвинуваченим, вимагала від них припинити дії, лякала їх поліцією, на що отримала від ОСОБА_2 відповідь, що якщо вона хоче неприємностей, хай телефонує. Вказані обставини надають суду об`єктивні підстави для кваліфікації дій обвинувачених як грабіж, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.03.2018 № 192/2621/16-к. Пояснити свою версію подій на слідчому експерименті обвинувачений ОСОБА_2 під час досудового розслідування відмовився. Отже, встановлені судом обставини та досліджені судом докази дають суду підстави розцінювати позицію обвинуваченого ОСОБА_2 як стратегію захисту, направлену на уникнення більш суворішого покарання.

Відповідно до ст.91 КПК України обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, є вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. На думку суду, органом досудового розслідування поза розумним сумнівом не доведено заволодіння обвинуваченими грошовими коштами потерпілого в сумі 5000грн., які, за його поясненнями, зберігалися в магазині у зошиті. Як слідує з обвинувального акту, викрадення зазначеного зошиту обвинуваченим не інкримінується, цей зошит в ході досудового розслідування у відповідності з вимогами процесуального закону не оглядався, речовим доказом не визнавався. Тому взяти до уваги твердження потерпілого про те, що саме цей зошит, в якому зі слів продавців знаходились 5000грн., було виявлено серед майна під час його огляду працівниками поліції та зафіксовано в фототаблиці до протоколу огляду, суд за наведених вище підстав взяти як безспірний доказ не може. Інші докази на підтвердження наявності цих коштів у потерпілого та викрадення їх обвинуваченими з магазину відсутні, з огляду на що суд вважає за необхідне виключити цю суму із розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що частину майна, викрадення якого їм з ОСОБА_3 ставиться в вину, вони не викрадали, а саме тепловентилятори, сковорідки, термоси, радіо, суд також прийняти до уваги не може, так як доказів цьому судом не встановлено. І Єрмолаєв, і ОСОБА_9 не заперечували, що викрадення майна відбувалося в ніч з 09 на 10 листопада 2018року. До цього будь-яких крадіжок з магазину зафіксовано не було. Потерпілий і працівники поліції прибули на місце вчинення злочину майже відразу після їх виклику. Кожен з обвинувачених, не заперечуючи, що двічі виносили майно з магазину, пояснити, яке майно виносилося ними першого разу та де воно поділося, не змогли, а акт ревізії, представлений власником магазину, не заперечували. До того ж, обвинувачений ОСОБА_12 з переліком викраденого майна та розміром завданої потерпілому шкоди, яка складається з загальної вартості викраденого товару та становить 14559,44грн., погодився повністю, не заперечуючи можливості викрадення ними тепловентиляторів, сковорідок, термосів та радіо.

Вирішуючи питання призначення обвинуваченим покарання, суд враховує загальні засади його призначення, визначені ст.65 КК України, дані про особи обвинувачених та обставини, що впливають на призначення покарання.

Так, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів притягується не вперше, звільнився з місць позбавлення волі в вересні 2018року, а в листопаді 2018 року знову вчинив тяжкий злочин, що свідчить про його високу суспільну небезпеку та небажання ставати на шлях виправлення. Суспільно-корисною працею він не займається, сім`ї не має, на обліках у лікаря психіатра чи нарколога не перебуває, характеризується посередньо. Згідно досудової доповіді органу пробації ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, з огляду на що орган пробації вважає неможливим його виправлення без ізоляції від суспільства. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 приніс свої вибачення потерпілому, зазначивши суду, що шкодує про свою протиправну поведінку, що надає суду підстави розцінювати це як його щире каяття та врахувати цю обставину як таку, що пом`якшує йому покарання. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд вважає вчинення ним злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Обвинувачений ОСОБА_3 також раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, одружений, має сім`ю, неповнолітню дитину, на обліках у лікаря психіатра і нарколога не перебуває. З моменту попереднього звільнення з місць позбавлення волі працював у вугільній галузі, з грудня 2018року працює без офіційного працевлаштування і до вчинення даного злочину будь-яких правопорушень не вчиняв. Згідно досудової доповіді органу пробації ризик вчинення ним повторного злочину також є високим, що вказує на необхідність призначення йому покарання в умовах ізоляції.

Щире каяття обвинуваченого, про що свідчить його поведінка в судовому засіданні, принесення вибачень потерпілому, а також активне сприяння розкриттю злочину суд розцінює в якості пом`якшуючих покарання обставин. В якості обставини, яка обтяжує обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує вчинення ним злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Приймаючи до уваги наведене, ступінь тяжкості та обставини вчинення злочину, позицію потерпілого, яка зводилася до призначення обвинуваченим суворого покарання, суд вважає за необхідне з урахуванням принципу індивідуалізації покарання застосувати до кожного з обвинувачених покарання в виді позбавлення волі, визначеного в межах санкції кримінально-правової норми, яке вони мають відбувати реально, що, на думку суду, буде необхідним і достатнім для їх виправлення і попередження нових злочинів, відповідатиме принципам ефективності і справедливості правосуддя та не суперечитиме цілі покарання. Підстав для застосування більш м`якого покарання з врахуванням встановлених судом обставин суд не вбачає.

Згідно ухвали слідчого судді Димитровського міського суду від 12.11.2018року ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з внесенням застави в розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому вирізі складає 92050грн., яка була внесена за нього 13.11.2018року заставодавцем ОСОБА_25 на розрахунковий рахунок Територіального управління державної судової адміністрації у Донецькій області. Термін дії покладених на обвинуваченого за заставою обов`язків визначено у два місяці з моменту його звільнення з-під варти. Згідно довідки Ізолятора тимчасового утримання №3, ОСОБА_2 в порядку ст.208 КПК України був затриманий 10.11.2018року та поміщений до ІТУ №3. 14.11.2018 о 12.00год. він був звільнений з ІТУ у зв`язку з внесенням застави на розрахунковий рахунок ТУ ДСА у Донецькій області, про що 14.11.2018 було повідомлено ІТУ. Підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні було призначено на 28.01.2019року. Термін дії обов`язків обвинуваченому у даному кримінальному провадженні не подовжувався, інший запобіжний захід не обирався. 09.01.2019року ухвалою Красноармійського міськрайонного суду до ОСОБА_2 у іншому кримінальному провадженні було застосовано домашній арешт, який ухвалою того ж суду від 28.01.2019 було змінено на утримання під вартою (а.с.44-48). Оскільки дія запобіжного заходу у виді застави була припинена, порушень обвинуваченим ОСОБА_2 визначених йому обов`язків не встановлено і підстав для звернення внесеної застави в дохід держави суд не вбачає, вона у відповідності до ч. 11 ст.182 КПК України підлягає поверненню заставодавцю. Так як за законом застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою, а така згода у суду відсутня, правові підстави для звернення застави на відшкодування майнових стягнень у суду відсутні.

Приймаючи до уваги, що суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання в виді позбавлення волі, суд вважає за необхідне з метою забезпечення виконання вироку застосувати до нього до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань №6». Строк покарання за даним вироком має обчислюватися ОСОБА_2 з моменту винесення вироку. Перебування ОСОБА_2 з 10.11.2018 року по 14.11.2018року під вартою підлягає зарахуванню йому у строк покарання.

Вирішуючи питання заходів забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , запобіжний захід до якого в ході досудового розслідування було обрано у виді домашнього арешту, який на час судового розгляду припинив свою дію у зв`язку з його спливом і в подальшому будь-який запобіжний захід до нього не застосовувався, суд вважає за можливе з огляду на його належну процесуальну поведінку запобіжний захід до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Приймаючи рішення по цивільному позову про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, поданому потерпілим до початку судового розгляду по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду по суті пред`явити до обвинуваченого цивільний позов, який у кримінальному провадженні розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального Кодексу. Статтею 129 КПК України визначено, що суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому залежно від доведеності підстав і розміру позову.

За правилами ч.1 ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоду, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Відповідно до частини 2 ст.22 КПК, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів. Частина 6 тієї ж статті передбачає обов`язок суду створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у тому числі забезпечити, щоб права, надані законом стороні, могли бути ефективно реалізовані.

Відповідно до ч.1ст.1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Потерпілим ОСОБА_1 , як цивільним позивачем, до обвинувачених (цивільних відповідачів) заявлено позов на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 28067,09грн., яка складається з вартості викраденого майна на загальну суму 19559 грн., куди входить вартість викраденого з магазину товару на суму 14559,44 грн. та грошових коштів в розмірі 5000грн., і придбання матеріалів та витрат на ремонтні роботи в розмірі 8507,65грн., а також заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди в розмірі 7000грн. Позов обвинуваченими визнано частково. Згідно їх позиції, позивачем безпідставно включено до сум відшкодування матеріальної шкоди витрати на відновлення стіни павільйону, так як до пошкодження стіни вони непричетні, а розмір моральної шкоди, заявлений позивачем, є завищеним та недоведеним. До того ж, обвинувачений ОСОБА_2 вказував на необгрунтованість включення до переліку викраденого майна того майна, яке не було виявлено.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані позивачем докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, і на користь позивача підлягає стягненню з відповідачів солідарно матеріальна шкода в розмірі вартості викраденого з магазину товару на суму 14559,44 грн., так як викрадення грошових коштів у сумі 5000грн. суд визнав недоведеним. Доказів того, що обвинувачені не причетні до викрадення всього товару, що їм інкримінується згідно обвинувачення, не встановлено. Що стосується витрат позивача на придбання матеріалів і ремонтно-відновлювальні роботи дверей, то стягненню на його користь підлягає 6336,00 грн. (вартість замка - 2821,00грн., вартість доводчика дверей - 2515,00грн. та роботи з їх установлення в сумі 1000грн.). Так як доказів пошкодження обвинуваченими ОСОБА_2 і ОСОБА_3 стіни павільйону не встановлено і вказані дії їм за обвинувальним актом не інкримінуються, відшкодування вартості відновлення стіни на них не може бути покладено. Отже, загальна сума матеріальної шкоди, яка відповідно до ч.1 ст.1190 ЦК України має бути стягнута з відповідачів на користь позивача в солідарному порядку, становить 20895,44грн. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи вимоги щодо стягнення з обвинувачених на користь потерпілого моральної шкоди, суд враховує наступне.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст.23 цього Кодексу моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні, порушення прав людини вже само по собі тягне моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (рішення ЄС від 15 жовтня 2009 року у справі Антипенко проти Російської Федерації).

Так як винуватість обвинувачених у інкримінованому їм злочині є доведеною, суд з врахуванням доводів потерпілого, глибини і тривалості душевних страждань, яких він зазнав від вчиненого правопорушення, та встановлених обставин, вважає за необхідне стягнути з них солідарно на користь потерпілого моральну шкоду в розмірі 5000грн., таким чином частково задовольнивши вимоги потерпілого щодо стягнення моральної шкоди, що відповідатиме принципам розумності, виваженості і справедливості. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Процесуальні витрати у справі, які складаються з вартості товарознавчої експертизи №20/20-1218 від 10.12.2018, яка становить 3342,00грн., та дактолоскопічної експертизи №2/5-332 від 27.11.2018, що становить 1144,00грн., підлягають стягненню з обвинувачених в порядку ст.124 КПК України в рівних частках.

Речові докази у справі: три прасувальні дошки, форма для ліплення вареників, три форми для ліплення пельменів, 9 підносів (8 пластикових і один металевий), лампа дитяча настільна світлодіодна «Led desk lamp» моделі «HL-5575», лампа настільна на струбцині Е27 торгової марки «Right Hauzen» моделі «HN-24.4.01.1», лампа дитяча настільна з торшером, вентилятор підлоговий торгової марки «Aurora» моделі «AU3070», дві хлібниці торгової марки «Lamela», які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_1 , підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 Кримінального процесуального Кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним за ст.186 ч.3 КК України і призначити йому за ст.186 ч.3 КК України покарання в виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань №6»

Строк покарання ОСОБА_2 обчислювати з дати постановлення вироку, тобто з 08 липня 2019року. Зарахувати ОСОБА_2 у строк відбутого покарання перебування його під вартою з 10 листопада 2018 року по 14 листопада 2018року.

Заставу у розмірі 92050грн., внесену ОСОБА_25 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Донецькій області на підставі ухвали слідчого судді Димитровського міського суду від 12.11.2018року за квитанцією № 0.0. 1182972886.1 від 13.11.2018 року, р/р 37311047011792, МФО 820172, код отримувача 26288796, повернути заставодавцю ОСОБА_25 відповідно до ст.182 КПК України після набрання вироком законної сили.

ОСОБА_3 визнати винним за ст.186 ч.3 КК України і призначити йому за ст.186 ч.3 КК України покарання в виді 4 років шести місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_3 не застосовувати.

Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання та його фактичного затримання на виконання вироку.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь потерпілого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , у відшкодування матеріальної шкоди 20895,44 грн. та у відшкодування моральної шкоди 5000грн. В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів по 2243,00грн. з кожного.

Речові докази у справі: три прасувальні дошки, форма для ліплення вареників, три форми для ліплення пельменів, 9 підносів (8 пластикових і один металевий), лампа дитяча настільна світлодіодна «Led desk lamp» моделі «HL-5575», лампа настільна на струбцині Е27 торгової марки «Right Hauzen» моделі «HN-24.4.01.1», лампа дитяча настільна з торшером, вентилятор підлоговий торгової марки «Aurora» моделі «AU3070», дві хлібниці торгової марки «Lamela» повернути потерпілому ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Димитровський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченими - в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Л.І.Клепка