Ухвала суду № 82868659, 02.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 липня 2019 року м. Київ № 640/11247/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., ознайомившись із позовом та доданими до нього матеріалами

ОСОБА_1 до третя особа (згідно позову)Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) подав на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (надалі - відповідач або Уповноважена особа або ОСОБА_2 ), третя особа (згідно позову) - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи щодо невключення ОСОБА_1 до переліку рахунків вкладників для виплати гарантованої суми за договором поточного банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний» № НОМЕР_1 від 13.05.2016, номер рахунку № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_3 ;

- зобов`язати Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача ОСОБА_1 - як вкладника ПAT «Банк Михайлівський», який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором поточного банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний» № НОМЕР_1 від 13.05.2016, номер рахунку № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_3 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 наголошує на тому, що рішення Уповноваженої особи про визнання транзакції нікчемною є протиправним, таким, що порушує права ОСОБА_1 на володіння коштами, що знаходиться на його поточному рахунку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

До позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у розмірі і порядку, визначених законодавством.

Проте, позивачем у мотивувальній та резолютивній частинах позову заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В межах окресленого позивач посилається, серед іншого, на постанову Великої палати Верховного суду від 21.03.2018 по справі № 761/24881/16-ц та ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідно до яких позивач, за подання зазначеного позову, звільнений від сплати судового збору в силу цього Закону.

Ознайомившись із вказаним клопотанням, суд зазначає наступне.

За ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

У той же час, згідно з преамбулою Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У відповідності до ст. 1 Закону, споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, виконавець - суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; виробник - суб`єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім`я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб`єкта господарювання; або імпортує товар.

Відповідно, позивач є споживачем у відносинах з ПАТ «Банк Михайлівський», з яким позивачем укладено договір банківського рахунку, тоді як Фонд (та його уповноважені особи) виконавцем та виробником послуг в розумінні Закону не є.

За положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно ст. 3 Закону, фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

У відповідності до ч. 1 ст. 35 Закону, тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (та його уповноважені особи) не надають послуги у розумінні Закону України "Про захист прав споживачів", тоді як є суб`єктом владних повноважень, який виконує функції з виконання зобов`язань зі сплати вкладникам гарантованої суми відшкодування.

Отже, у даному випадку не підлягають застосуванню положення ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Окремо суд зазначає, що перелік випадків звільнення від сплати судового збору, передбачений спеціальним Законом України "Про судовий збір", не є вичерпним, і положення ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" підлягають до застосування у випадках, на яких поширюється вказаний Закон, тому правова позиція, викладена у постанові Великої палати Верховного суду від 21.03.2018 по справі № 761/24881/16-ц, не підлягає до застосування в даному випадку.

Таким чином, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" є невмотивованим.

Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за звернення фізичної особи з адміністративним позовом немайнового характеру стягується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (764,80 грн.).

Позивачем в адміністративному позові заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали суд встановив, що позивачем до матеріалів справи не додано оригінал документу про сплату судового збору.

Частиною другою статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, зазначені недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в сумі 768,40 грн. на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м. Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - 34310206084021, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998, або інших документів, які можуть підтверджувати підстави звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 241, 243 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 - залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача, що в разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений строк, до позовної заяви будуть застосовані наслідки визначені п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Пащенко