Ухвала суду № 82868569, 08.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

08 липня 2019 року м. Київ № 640/11811/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши заяву про забезпечення позову

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Шахта 1-3 «Новогродівська»доДержавної служби геології та надр Українипро визнання протиправним та скасування рішення,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта 1-3 «Новогродівська» (далі також - позивач, заявник, Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України (далі також - відповідач, Держгеонадра), в якому просить визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Державної служби геології та надр України від 23.04.2019 року № 125 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5615 від 25 липня 2012 року, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Шахта 1-3 «Новогродівська» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 37909199) і пункт 23 Додатку 2 до наказу Державної служби геології та надр України від 23.04.2019 № 125 «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дію яких зупинено».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2019 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Через канцелярію суду 05.07.2019 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, в який просить зупинити дію пункту 2 наказу Державної служби геології та надр України від 23.04.2019 року № 125 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 25.07.2012 року № 5615, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Шахта 1-3 «Новогродівська» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 37909199) і пункт 23 Додатку 2 до наказу Державної служби геології та надр України від 23.04.2019 року № 125 «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дію яких зупинено» до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим за наслідкам розгляду цієї адміністративної справи.

До заяви по забезпечення позову долучено оригінал платіжного доручення від 03.07.2019 року №389 про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову у сумі 576,30 грн.

В обґрунтування заяви про забезпечення адміністративного позову заявником зазначено, що основними видами господарської діяльності ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» є видобування кам`яного вугілля (КВЕД 05.10.) та оптова торгівля твердим паливом (46.71.).

Ведення основної господарської діяльності позивачем можливо виключно на підставі Спеціального дозволу на користування надрами № 5615, виданого 25.07.2012 року Державною службою геології та надр України (далі також - Спеціальний дозвіл №5615).

Водночас, оскаржуваним пунктом 2 наказу Державної служби геології та надр України від 23.04.2019 року № 125 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів» зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами № 5615 від 25.07.2012 року, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Шахта 1-3 «Новогродівська» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 37909199).

Позивач вважає наказ Державної служби геології та надр України в частині зупинення дії Спеціального дозволу №5615 протиправним та таким, що унеможливлює здійснення позивачем своїх зобов`язань за договорами/контрактами, укладеними з іншими підприємствами, що, в свою чергу, призведе до застосування останніми штрафних санкцій до позивача.

Таким чином, на думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову призведе: до невиправданих витрат позивача у виді застосування до нього штрафних санкцій, що унеможливить ефективний захист прав та інтересів Товариства, за захистом яких позивач звернувся до суду; руйнування усталених господарських відносин; псування ділової репутації позивача на ринку та інших несприятливих наслідків, які в свою чергу можуть призвести до банкрутства ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська».

Крім того, позивач вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову будуть порушені права та інтереси підрядної організації, яка за завданням Товариства виконує комплекс робіт з проведення гірничих виробок, монтажу лави, планується виймання корисних копалин із запасів позивача.

Підрядною організацією, що проводить роботи для позивача, є Державне підприємство «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська», яке у розумінні статті 1 Гірничого закону України вважається гірничим підприємством. Гірничі роботи виконуються підрядником із залученням власної робочої сили.

Джерелом доходу підрядника є отримання від замовника-позивача оплати за виконувані останнім роботи, що передбачає, у тому числі, відшкодування прямих витрат підрядника на оплату праці робітників, задіяних на цих роботах.

До прикладу, позивачем повідомлено суд, що 02.05.2018 року останнім укладено договір поставки № 02/05/18, згідно з умовами якого ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» взяло на себе зобов`язання поставляти у власність Покупцеві вугільну продукцію, вугілля кам`яне Г 0-100, у межах встановленого договором строку (із змінами згідно з додатковими угодами від 19.12.2019 року і від 28.12.2019 року). Вказаним договором встановлено обов`язок покупця оплатити вугілля на умовах повної попередньої оплати, який виконано повністю.

Позивачем звернуто увагу, що оскільки останній не є технологічно відокремленим відносно діючої шахти (ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля»), у межах якої знаходиться шахтоділянка ТОВ «Шахта 1-3 «Нововгродівська», проведення гірничих робіт на наданій йому в користування шахтоділянці здійснюється шляхом залучення підрядника (діючої шахти) на умовах договору підряду. Наразі завершено роботи з підготовки 18-ї південної лави пласта 11 до видобування кам`яного вугілля із її запасів відпрацювання. У лаві змонтовано сучасне обладнання (очисний комбайн та скребковий конвеєр чеського виробництва), яке є власністю Товариства, загальний обсяг інвестицій склав понад 300 млн. грн.

Зупинення проведення гірничих робіт унеможливлює видобування вугілля, наслідком чого є порушення Товариством виконання взятих на себе зобов`язань за договором поставки від 02.05.2018 року № 02/05/18 щодо поставки вугілля в межах установлених ним строків.

Отже, зупинення проведення гірничих робіт через, на думку позивача, протиправні дії відповідача, і, як наслідок, невиконання підрядником робіт, передбачених вищезазначеним договором, позбавить його єдиного джерела, за рахунок якого здійснювалася оплата праці робітників підрядника.

Крім того, заявником зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення прав працівників самого Товариства, оскільки, станом на дату звернення до суду з цією заявою в ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» реалізують своє право на працю 19 осіб. Протиправне зупинення дії Спеціального дозволу призведе до неможливості виконання позивачем своїх обов`язків по виплаті заробітної плати перед працівниками підприємства, скорочення чисельності, що, в свою чергу, свідчить про порушення державних гарантій на працю та оплату праці, адже позивач не матиме реальної можливості виконувати свої зобов`язання перед працівниками, у зв`язку з неможливістю здійснювати свою господарську діяльність.

Щодо очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень позивачем зазначено, що фактичною підставою зупинення Спеціального дозволу №5615 відповідачем вказано порушення Товариством статті 51 Кодексу України про надра, посилаючись на відсутність погодженого проекту розробки запасів вугілля з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (лист Держгеонадра від 07.05.2019 року № 8406/03/14-19).

Дії відповідача з видання наказу від 23.04.2019 року № 125 в частині зупинення позивачеві дії Спеціального дозволу № 5615 мають очевидні ознаки зловживання повноваженнями, оскільки питання з приводу погодження Проекту вже досліджувалось судом і стосовно нього зроблено відповідні висновки в судовому рішенні від 30.11.2018 року, ухваленому за результатами розгляду іншої адміністративної справи № 200/11311/18-а, в якій брали участь ті ж самі особи.

Крім іншого, за посиланням позивача, відповідачем протиправно прийнято оскаржуваний наказ від 23.04.2019 року №125, зокрема, з огляду на те, що підставою зупинення дії спеціального дозволу оскільки перевірка позивача не проводилась, акту за результатами проведення перевірки не складалося, припису щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування не виносилося, що унеможливлює застосування до Товариства заходів реагування шляхом зупинення дії Спеціального дозволу.

З огляду на вищевикладене, заявник просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії пункту 2 наказу Державної служби геології та надр України від 23.04.2019 року № 125 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 25.07.2012 року № 5615, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Шахта 1-3 «Новогродівська» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 37909199) і пункт 23 Додатку 2 до наказу Державної служби геології та надр України від 23.04.2019 року № 125 «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дію яких зупинено» до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим за наслідкам розгляду цієї адміністративної справи.

В якості доказів до заяви про забезпечення позову заявником долучено копію листа Держгеонадр від 07.05.2019 року №8406/03/14-19; копію договору на постачання вугільної продукції № 02/05/18; копію договору підряду від 05.09.2019 року №3-18/П; довідку ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» від 21.05.2019 року № 114/1 про отримання передплати за договором № 02/05/18; довідку ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» від 21.05.2019 року № 114/2 про обсяг поставленої продукції за договором № 02/05/18; довідку ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» від 21.05.2019 року № 114/3 про кількість працівників; копію рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2018 року по справі №200/11311/18-а; копію ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2018 року по справі №640/18534/18; копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 року по справі №640/18534/18; копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 року по справі №640/18534/18.

Дослідивши позовні матеріали, виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.

Згідно частини четвертої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Частина друга статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Пунктами першим, другим частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до частини п`ятої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

При цьому частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з вимогами статей 16, 19 Кодексу України про надра від 27.07.1994 року № 132/94-ВР, Закону України від 06.09.2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі також - Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності») надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям лише за наявності спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Згідно з вимогами статті 19 Гірничого Закону України від 06.10.1999 року № 1127-ХІV (із змінами і доповненнями) гірничі роботи проводяться за спеціальним дозволом на користування надрами, який видається згідно з законодавством.

Відповідно до частини восьмої статті 16 Кодексу України про надра переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

Згідно зі статтею 25 Кодексу України про надра права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Відповідно до пункту 22 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615 «Про затвердження порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» (далі також - Постанова №615) після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.

Так, з аналізу матеріалів справи та заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення в цьому спорі, у разі задоволення позовних вимог заявників, з огляду на наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності є видобування кам`яного вугілля та оптова торгівля твердим паливом.

Положеннями Кодексу України про надра та Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» користування надрами загальнодержавного значення здійснюється тільки за наявності Спеціального дозволу на користування надрами.

Позивачем 25.07.2012 року отримано Спеціальний дозвіл на користування надрами № 5615, вид користування надрами: видобування кам`яного вугілля і супутніх корисних копалин, виданий Державною службою геології та надр України.

Відповідно до підпункту 4 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30.05.2011 року № 615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди з підстав невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища.

Положеннями абзацу 1 пункту 25 Постанови № 615 про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.

Судом враховано, що позивачами надано докази наявності ознак очевидної необхідності забезпечення позову, оскільки з матеріалів заяви про забезпечення позову та позовної заяви убачаються обставини, відповідно до яких зупинення дії спеціального дозволу до прийняття судового рішення за результатами розгляду справи №640/11811/19 по суті унеможливить здійснення господарської діяльності заявником, що ускладнить ефективний захист прав в разі задоволення позовних вимог, позаяк існують ризики, що права позивача на свободу підприємницької діяльності, заборону від незаконного втручання та перешкоджання його господарській діяльності може бути порушено.

Крім того, суд враховує й ті обставини, що в разі не вжиття заходів забезпечення позову будуть порушені права та інтереси інших осіб, оскільки, як вбачається з матеріалів заяви, станом на дату звернення до суду з цією заявою на виробництві заявника реалізують своє право на працю 19 громадян України.

Крім іншого, суд звертає увагу, що позивачем до заяви про забезпечення позову долучено, як доказ очевидної протиправності оскаржуваного наказу, копії судових рішень Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2018 року у справі по справі №200/11311/18-а, Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2018 року по справі №640/18534/18, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 року по справі №640/18534/18; копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 року по справі №640/18534/18, які набрали законної сили, відповідно до яких, позивачем також оскаржувалися подібні накази Державної служби геології та надр України щодо зупинення дії Спеціального дозволу №5615 на підставах, вказаних у позовній заяві у справі №640/11811/19.

Згідно із змістом вказаних судових рішень, позовні вимоги ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» задоволено.

Суд звертає увагу, що за жодних умов заходи забезпечення позову не можуть бути використані як санкція для відповідача або як спосіб примусити відповідача діяти певним чином під загрозою заподіяння збитків шляхом вжиття заходів забезпечення позову, а також не можуть бути наслідком зловживання позивачем своїми правами на шкоду відповідачеві з санкціонованого дозволу суду.

Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.

Отже, в межах розгляду заяв про забезпечення позову, суд дійшов висновку щодо доведеності позивачами наявності ризиків, які унеможливлять відновлення порушених прав позивачів в разі задоволення позовних вимог рішенням суду.

Враховуючи, що предметом спору є визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу Державної служби геології та надр України від 23.04.2019 року № 125 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 25.07.2012 року № 5615, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Шахта 1-3 «Новогродівська» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 37909199) і пункт 23 Додатку 2 до наказу Державної служби геології та надр України від 23.04.2019 року № 125 «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дію яких зупинено», суд вважає, що заявником наведено обґрунтовані підстави вважати, що в разі невжиття заходів щодо забезпечення адміністративного позову для відновлення його прав, свобод та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, що невжиття відповідних заходів може призвести до застосування до позивача з боку контрагентів штрафних санкцій.

Відповідно до частини четвертої статті 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Також, слід звернути увагу на те, що задоволення заяви є співмірним заявленим позовним вимогам. У даному випадку, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення адміністративного позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат та поставити під загрозу господарську діяльність підприємства.

Суд бере до уваги приписи частини першої статті 9 Конституції України, відповідно до якої чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, та і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного прав Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів» ефективний засіб - це запобігання тому щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Суд зазначає, що зупинення дії оскаржуваного наказу відповідача носить тимчасовий характер, не скасовує його, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване на забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення адміністративного позову та недопущення настання його негативних наслідків для позивача, крім того, при зупиненні дії оскаржуваного наказу не відбувається жодного втручання у дискреційні повноваження Державної служби геології та надр України, оскільки суд виконує власну компетенцію по здійсненню правосуддя відповідно до повноважень, наданих Конституцією та законами України.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 28.03.2018 року по справі №804/2789/17.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про можливість руйнування усталених господарських відносин позивача, завдання шкоди діловій репутації та збитків товариству, оскільки позивач позбавлений можливості здійснювати свій основний вид діяльності через зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, та процес судового оскарження такого рішення суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 10 Закону України від 06.09.2005 № 2806-ІV "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (в редакції на час вчинення процесуальної дії судом) передбачено, що шкода, завдана фізичним або юридичним особам посадовими особами дозвільного органу внаслідок їх неправомірних діянь, відшкодовується у встановленому законом порядку.

В зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що співмірним заявленим позовним вимогам є задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 2 наказу Державної служби геології та надр України від 23.04.2019 року № 125 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 25.07.2012 року № 5615, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Шахта 1-3 «Новогродівська» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 37909199) і пункт 23 Додатку 2 до наказу Державної служби геології та надр України від 23.04.2019 року № 125 «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дію яких зупинено» до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/11811/19.

З огляду на обґрунтованість очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта 1-3 «Новогродівська» про забезпечення адміністративного позову задовольнити.

Керуючись статтями 150 - 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта 1-3 «Новогродівська» про забезпечення адміністративного позову задовольнити.

2. Зупинити дію пункту 2 наказу Державної служби геології та надр України від 23.04.2019 року № 125 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 25.07.2012 року № 5615, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Шахта 1-3 «Новогродівська» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 37909199) і пункт 23 Додатку 2 до наказу Державної служби геології та надр України від 23.04.2019 року № 125 «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дію яких зупинено» до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/11811/19.

3. Роз`яснити, що ухвала діє до вирішення адміністративної справи №640/11811/19 по суті та набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта 1-3 «Новогродівська» (85302, м. Покровськ, вул. Центральна, 149, код ЄДРПОУ 37909199).

Боржник: Державна служба геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 16, код ЄДРПОУ 37536031).

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку статей 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повну ухвалу складено 08.07.2019 року.

Суддя Л.О. Маруліна