Ухвала суду № 82866530, 08.07.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8880/19

Провадження № 1-кс/344/4877/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., з участю секретаря Бухвак І.С., прокурора Баландіної Ю.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Сімутіна Р.В., Галузинського Є.О., Покутній О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12016100010001219 від 06.02.2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

22.05.2019 слідчий звернувся до суду із клопотанням про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотанням, з одночасним поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке погоджено з прокурором, зазначив, що 01.07.2005 компанією «Druce Corporate Holdings Limited» (далі по тексту - «Друс Корпорейт Холдингз Лімітед») та ОСОБА_2 засновано товариство з обмеженою відповідальністю «Русава-К» (далі по тексту - Товариство). Відповідно до пунктів 3.1, 7.3 статуту Товариства, частка в статутному фонді (капіталі) компанії «Друс Корпорейт Холдингз Лімітед», від імені якої виступав перший директор ОСОБА_3 , складала 97,21% майнового вкладу на загальну суму 690140 доларів США (за курсом НБУ на 21.06.2005 - 3488657,70 грн), частка ОСОБА_2 складала 2,79% майнового вкладу на загальну суму 100000 грн. ОСОБА_3 у період часу з 01.06.2014 проходив службу в другому батальйоні спеціального призначення «Донбас» військової частини №3027, увесь цей час знаходився в зоні проведення Антитерористичної операції (Донецька, Луганська області) та ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув. Користуючись фактом трагічної загибелі ОСОБА_3 в зоні проведення АТО, ОСОБА_4 , діючи за вказівками ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та іншими особами, в тому числі із залученням посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, протиправно 05.02.2015 заволоділи 100% часткою в статутному капіталі ТОВ «Русава-К». У подальшому, діючи спільно з умислом, спрямованим на протиправне заволодіння майном товариства «Русава-К», шляхом організації документального виготовлення, оформлення, підписання та реєстрації правочинів з використанням підроблених документів, а також осіб, заволоділи грошовими коштами, рухомим (автомобілі, трактори та сільськогосподарська техніка) та нерухомим майном - майновими комплексами, розташованими за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, заподіявши велику шкоду товариству «Русава-К», що складає суму 66 635 000 гривень.

14 травня 2019 складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України, яке йому вручено 16 травня 2019 року.

Матеріалами клопотання зазначено, що у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 206-2 КК України обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_1 , уродженець м. Севастополь Кримської області, житель АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з вищою освітою, на утриманні неповнолітня дитина, депутат Київської обласної ради 7 скликання, раніше не судимий.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, та просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні захисники підозрюваного клопотання заперечили, оскільки вважають підозру не обґрунтованою, а наведені прокурором ризики - не доведеними, тому просили врахувати характеризуючі дані підозрюваного, стан його здоров`я та відмовити в задоволенні поданого клопотання.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисників.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 Суду пояснив, що на даний час ОСОБА_1 має нестабільний стан у зв`язку з захворюванням сердечно-судинної системи та потребує нагляду лікарів в умовах стаціонару.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисників, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З матеріалів клопотання вбачається, що 16 травня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено ч. 3 ст. 206-2 КК України, зокрема покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Посилання сторони захисту на той факт, що пам"ятка про процесуальні права і обов"язки підозрюваному не була вручена прокурором Івано-Франківської області не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст.277 КПК України права підозрюваного зазначені у повідомлені про підозру, яка була вручена прокурором Івано-Франківської області, про що не заперечив ОСОБА_1 .

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.05.2019 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотанням.

Як вбачається з повідомлення старшого слідчого слідчого управління ГУ НП в Івано-Франківській області Дацко Н.І., яке зареєстроване Івано-Франківським міським судом 04.07.2019 року, 03.07.2019 року підозрюваний ОСОБА_1 з`явився до Івано-Франківського міського суду та СУ ГУ НП в Івано-Франківській області, а о 16 год. 52 хв. йому вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою такої матеріалів кримінального провадження.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допитів ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , висновками судово-почеркознавчих експертиз.

При цьому доводи захисників підозрюваного фактично зводяться до оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на предмет доведеності його вини, що не стосується питань даного судового розгляду.

Також як зазначається матеріалами кримінального провадження, необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Кримінальне правопорушення ним скоєно у період перебування депутатом Київської обласної ради. Підозрюваний ОСОБА_1 , усвідомлюючи неминучість покарання має змогу залишити місце проживання, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній має реальну змогу виїхати за межі області та України. Встановлено, що ОСОБА_1 володіє паспортом громадянина України для виїзду за кордон, а також паспортом громадянина Словенії. Крім того, він має нерухомість в Республіці Словенія. Сам ОСОБА_1 як особа та його дії представляють підвищену суспільну небезпеку, оскільки він, будучи депутатом Київської обласної ради, відомою в Кагарлицькому районі особою, має фактичну можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Останній вживає усіх можливих заходів з метою уникнення прибуття до органу досудового розслідування, посилаючись на різні нібито поважні обставини, пов`язані із зверненням до лікувальних установ, таким чином затягуючи хід досудового розслідування.

Посилання, що підозрюваний ОСОБА_1 має паспорт громадянина Словенії належними доказами не підтверджено.

З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш мяких запобіжних заходів та обґрунтування обовязків.

Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурором доведено наявність ризику, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Однак, прокурором не доведено, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.4 ч.1 ст.177 КПК України.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров`я ( інвалід 3 групи, з травня 2019 року перебуває за лікуванні у зв"язку з серцево-судинними захворюваннями) та майновий стан, міцність соціальних зв`язків, його репутацію, наявність постійного місця проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину, працює, та раніше не судимий.

Зі змісту ст. 131-132 КПК України встановлено, що запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

У відповідності до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрювану обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Аналізуючи доводи прокурора щодо наявних ризиків, пояснення захисників та підозрюваного, долучені до клопотання матеріали, не вдаючись до оцінки доказів на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя констатує, що під час розгляду клопотання прокурор не довів недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеного у клопотанні.

Відповідно ч. 1 ст. 182 КПК України визначено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави, наряду з положеннями ст.ст.182,183 КПК України враховую практику Європейського суду з прав людини,відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Також враховую тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини вчинення злочину, зокрема розмір заподіяної шкоди, та матеріальний стан підозрюваного, який має заощадження та нерухоме майно, та вважає за необхідне визначити розмір застави- 625 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов`язків.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування.

А тому, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. 181,183, 193,196,309,395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді застави - 625 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1 200 625 ( один мільйон двісті тисяч шістсот двадцять п"ять ) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 15 липня 2019 року обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Татарінова О.А.

Повний текст ухвали складено 08 липня 2019 року