Рішення № 82863165, 16.05.2019, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/1278/18

Провадження №2/472/95/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2019 року смт. Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

за участю секретаря

судового засідання - Крамарчук Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 смт. Веселинове цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2018 року позивач Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві позивач зазначив, що 25 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та АТ КБ "ПриватБанк" було укладено кредитний договір № б/н, згідно з яким ОСОБА_1 (позичальник) отримала кредит у розмірі 21600 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки - 10/2015 року.

Однак, відповідач порушив виконання своїх зобов`язань в частині погашення кредиту та сплати відсотків згідно з Умовами кредитування.

Оскільки відповідач добровільно не погасив суму боргу, то позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в розмірі 14104,10 грн., з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 2850 грн. 14 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 9306 грн. 15 коп., заборгованість за пенею в розмірі 800 грн. 00 коп., штраф (фіксована сума) в розмірі 500 грн. 00 коп.; штраф (процентна складова) в розмірі 647 грн. 81 коп.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надійшло при надходженні позову клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача та згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання: 22.03.2019 року не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення повістки від 12 лютого 2019 року; 16.05.2019 року не з`явилася, до суду повернувся конверт з повісткою з відміткою «адресат за вказаною адресою не проживає».

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини неявки в судове засідання, та те, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то суд вважає за необхідне розглядати справу в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 25 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та АТ КБ "ПриватБанк" було укладено кредитний договір № б/н, згідно з яким ОСОБА_1 (позичальник) отримала кредит у розмірі 21600 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки - 10/2015 року.

Відповідач ОСОБА_1 згідно з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами зобов`язана була вносити щомісячний платіж до - 25 числа місяця, наступного за звітним. Із наданої позивачем Виписки по рахунку вбачається, що відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами. Внаслідок ненадання відповідачем своєчасно грошових коштів Банку виникла заборгованість, яка відповідачем не погашена.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України)

Банк виконав передбачені Договором зобов`язання, надавши 25 жовтня 2007 року відповідачу кредит у вигляді ліміту на картковий рахунок.

Як вбачається з наявних у справі доказів - розрахунку заборгованості та виписки по рахунку відповідача, ОСОБА_1 систематично використовувала кредитні кошти, але їх повернення та виплата обов`язкових за умовами договору платежів відбувалося з порушенням умов укладеного сторонами договору.

В зв`язку з порушенням відповідачем умов договору щодо погашення кредиту та відсотків по ньому виникла заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 16 жовтня 2018 року заборгованість відповідача складає 14104,10 грн., з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 2850 грн. 14 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 9306 грн. 15 коп., заборгованість за пенею в розмірі 800 грн. 00 коп., штраф (фіксована сума) в розмірі 500 грн. 00 коп.; штраф (процентна складова) в розмірі 647 грн. 81 коп.

Відповідно до довідки, наданої позивачем, строк дії картки, наданої відповідачу, - до 31 жовтня 2015 року.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (справа № 14-318цс18).

За умовами укладеного кредитного договору сторони по справі погодили щомісячну сплату заборгованості за кредитом (частинами) та відсотків за наданим кредитом на суму залишку заборгованості.

Відтак, у межах строку кредитування (строку дії картки - 31 жовтня 2015 р.) відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредитні кошти і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами. Після закінчення строку дії картки, починаючи з 1 листопада 2015 р., відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість.

За такого позивач мав право на нарахування процентів за користування кредитом лише в межах строку дії кредитної картки - по 31 жовтня 2015 р.

Суд при цьому вважає, що слід виходити із відсоткової ставки у 22,80 % за весь період нарахування процентів та безпідставним застосування позивачем зміненої (підвищеної) процентної ставки, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 1048 ЦК України передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування зміненої процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Відомостей щодо повідомлення відповідача про збільшення процентної ставки Банком надано не було, а тому при розрахунку процентів за користування кредитом треба виходити з процентної ставки 22,80% річних.

Згідно з розрахунком заборгованості АТ КБ «Приватбанк» станом на 16 жовтня 2018 року заборгованість відповідача складає 14104,10 грн., з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 2850 грн. 14 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 9306 грн. 15 коп., заборгованість за пенею в розмірі 800 грн. 00 коп., штраф (фіксована сума) в розмірі 500 грн. 00 коп.; штраф (процентна складова) в розмірі 647 грн. 81 коп.

Зазначений розрахунок враховував збільшення процентної ставки з 01.01.2013 року до 30,00% річних, 01 вересня 2014 року до 34,80% річних, а з 01 квітня 2015 року до 43,20% річних та стягнення як пені, так і штрафу.

Оскільки відповідач отримав кредитні кошти, за користування якими мав сплатити проценти, виходячи з 22,80% річних, то його заборгованість за процентами за період з 14 січня 2008 року (початок заборгованості згідно з розрахунком Банку) до 31 жовтня 2015 року (строк дії картки) становить 5126 грн. 40 коп. - (2850,14 грн. (тіло кредиту) х 22,80%) / 360 = 1,8 грн. процентів за 1 день х 2848 днів (період з 14.01.2008 р. по 31.10.2015 р.).

Щодо вимог про стягнення неустойки (пені, штрафів).

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Неустойка є одним з видів забезпечення виконання зобов`язання (ст. 546 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Фактично за одне й те саме порушення умов договору - несвоєчасне повернення кредитних коштів та процентів, у договорі передбачено два види відповідальності: штраф та пеня.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 р.

Виходячи з викладених обставин справи, положень закону та правової позиції, на відповідача може бути покладено лише один вид цивільно-правової відповідальності, а саме - штраф, оскільки умови його стягнення в Умовах та Правилах виписані в зрозумілій для позичальника формі і, ознайомлювавшись з ними, відповідач міг зрозуміти порядок їх нарахування.

За такого у зв`язку із порушенням відповідачем умов договору щодо повернення кредитних коштів з нього на користь позивача необхідно стягнути крім суми заборгованості за кредитом та за процентами за користування кредитними коштами також і передбачений договором штраф, який складається з фіксованої частини та з процентної.

Штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн. підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Враховуючи, що процентна складова штрафу становить 5% від суми загальної заборгованості, а заборгованість по даному кредиту судом перерахована та є меншою ніж та, яку заявив позивач, то в такому разі штраф (процентна складова) становить 398,73 грн.

Таким чином відповідач повинен сплатити АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитом у сумі 2850,14 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 5126,40 грн., штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 398,83 грн., що разом становить 8875,37 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з вимог цієї статті, та з врахуванням того, що позивач просив в позовній заяві стягнути з відповідача на свою користь судовий збір, враховуючи, що позов задоволено частково, то суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 1108,78 грн. судового збору (8875,37 грн. х 1762 грн. : 14104,10 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 14, 19, 77, 78, 81, 141, 223, 259, 263-265, 273, 280, 281, 282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , уродженки смт. Веселинове Миколаївської області, яка має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, р/р № НОМЕР_2 , МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по кредитному договору № б/н від 25.10.2007 року на загальну суму 8875 (вісім тисяч вісімсот сімдесят п`ять) гривень 37 (тридцять сім) копійок, з яких: заборгованість за кредитом у сумі 2850,14 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 5126,40 грн., штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 398,83 грн., та судовий збір в сумі 1108 (одна тисяча сто вісім) гривень 78 (сімдесят вісім) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення (або з дати складення повного заочного рішення суду).

Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення (або в день складення повного заочного рішення суду), має право на поновлення пропущеного строку, на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги через Веселинівський районний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення, а в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення - після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко