Вирок № 82862559, 04.07.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/14139/16-к

Провадження №1-кп/127/117/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Каленяка Р.А.,

при секретарях Табачук В.О., Шевченка О.В., Сташко В.С.,Бобовській Т.А.,

Курутіної О.В., Ковбасюк Ю.С., Кравчук Т.В., Бедрак М.М.,

за участю:

прокурорів Мазуренка В.С., Багрія Є.А., Вознюка Д.В., Карнауха О.П.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Вичікова В.М.

захисників Ланге С.Ю., Стьоби Ю.М., Жовмір Д.О.,

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці матеріали кримінального провадження №12016020000000088, які надійшли з прокуратури Вінницької області з обвинувальним актом по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, українця, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , розлученого, має на утримання неповнолітню дитину, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 189 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Тетріцкаро, Республіка Грузія, українця, громадянина України, ідентифікаційний код НОМЕР_2 , одруженого, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 189 КК України,-

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Вінниця, українця, громадянина України, ідентифікаційний код НОМЕР_3 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 189 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Досудовим слідством ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що вступивши у попередню злочинну змову із ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, та іншими невстановленими особами, переслідуючи корисливий мотив, направлений на протиправне заволодіння чужим майном та звернення його на свою користь, 03 березня 2016 року, використовуючи засоби мобільного зв`язку через смс - повідомлення та соціальну мережу Інтернет-ресурсу «ВКонтакте», назначили ОСОБА_1 від імені його знайомого ОСОБА_5 , використовуючи телефон останнього, зустріч на автостоянці, розташованій поряд із закладом швидкого харчування «МакДональдс», що знаходиться по вул. Соборна в м. Вінниці. Цього ж дня, близько 22.30 години ОСОБА_1 , підійшов до зазначеної автостоянки, де невстановлена особа примусово посадила його до салону автомобіля марки «BMW 745 і» чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, окрім якого у салоні також знаходились ОСОБА_4 та ще одна невстановлена особа. Після цього, шляхом залякування та постійних погроз, пов`язаних із заподіянням фізичної шкоди, демонстрації ножа, як предмету залякування, незаконно позбавили ОСОБА_1 волі та можливості вільно пересуватись на власний розсуд, вимагаючи при цьому незаконно передати їм грошові кошти в сумі один мільйон гривень. Так, вказані особи перевезли зазначеним автомобілем ОСОБА_1 за межі м. Вінниці у бік смт. Стрижавка, де зустрілись, відповідно до попередньої домовленості, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які приїхали на автомобілі БМВ сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_5 . У подальшому всі зазначені особи, залякуючи ОСОБА_1 та вимагаючи у нього гроші, продовжили незаконного його утримувати, перевозячи на вказаних автомобілях по м. Вінниці до 02.00 години 04.03.2016 року. Сприймаючи погрози фізичної розправи реально, ОСОБА_1 погодився на незаконні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та особи, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, ОСОБА_3 та невстановлених осіб, повідомивши, що має 10 000 доларів США, які зберігаються за місцем проживання його батьків в с. Станилівка, Погребищенського району. Після чого, близько 02.30 години 04.03.2016 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , домовившись із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, і ОСОБА_4 зустрітись вранці, відвезли ОСОБА_1 до готелю «Вагнес», розташованого в смт. Стрижавка, Вінницького району, де замкнули в одному із номерів, позбавивши його можливості вільно залишити приміщення, незаконно утримували до ранку 04.03.2016.

Приблизно о 10.00 годині 04.03.2016 до вказаного готелю на автомобілі «BMW 745 і», д.н.з. НОМЕР_4 , приїхали особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, та ОСОБА_4 , які з метою доведення свого злочинного умислу до завершення, направленого на незаконне отримання коштів, продовжили незаконно утримувати ОСОБА_1 у вищезазначених автомобілях та відвезли спільно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в с. Станилівка, Погребищенського району, де були затримані співробітниками поліції.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, ОСОБА_4 та невстановлені особи незаконно позбавили волі ОСОБА_1 в період приблизно з 22.30 години 03.03.2016 по 12.30 годину 04.03.2016.

Крім того, досудовим слідством ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що вступивши у попередню злочинну змову із ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження та іншими невстановленими особами, з метою незаконного збагачення, шляхом протиправного вимагання передачі грошових коштів з погрозою застосування фізичного насильства та незаконного позбавлення волі, 03.03.2016 використовуючи засоби мобільного зв`язку через СМС повідомлення та соціальну мережу Інтернет-ресурсу «ВКонтакте», назначили ОСОБА_1 від імені його знайомого ОСОБА_5 , використовуючи телефон останнього, зустріч на автостоянці розташованій поряд із закладом швидкого харчування «МакДональдс», що знаходиться по вул. Соборна в м. Вінниці. Цього ж дня, близько 22.30 години ОСОБА_1 підійшов до зазначеної автостоянки, де невстановлена особа примусово посадила його до салону автомобіля марки «BMW 745 і» чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням особи, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, окрім якого у салоні також знаходились ОСОБА_4 та ще одна невстановлена особа. Після цього, шляхом залякування та постійних погроз, пов`язаних із заподіянням фізичної шкоди, демонстрації ножа, як предмета залякування, незаконно позбавили ОСОБА_1 волі та можливості вільно пересуватись на власний розсуд, вимагаючи при цьому незаконно передати їм грошові кошти в сумі 1 000 000 грн. З метою досягнення своєї злочинної мети, вказані особи перевезли зазначеним автомобілем ОСОБА_1 за межі м. Вінниці у бік смт. Стрижавка, де зустрілись, відповідно до попередньої домовленості з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які приїхали на автомобілі БМВ, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_5 . У подальшому всі зазначені особи, залякуючи ОСОБА_1 та вимагаючи у нього гроші, продовжили незаконного його утримувати, перевозячи на вказаних автомобілях по м. Вінниці до 02.00 години 04.03.2016. Сприймаючи погрози фізичної розправи реально, ОСОБА_1 погодився на незаконні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, ОСОБА_3 та невстановлених слідством осіб, повідомивши, що має 10 000 доларів США, які зберігаються за місцем проживання його батьків в с. Станилівка, Погребищенського району. Після чого, близько 02.30 години 04.03.2016 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , домовившись із особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження і ОСОБА_4 зустрітись вранці, відвезли ОСОБА_1 до готелю «Вагнес», розташованого в смт. Стрижавка, Вінницького району, де, замкнули в одному із номерів, позбавивши його можливості вільно залишити приміщення, та незаконно утримували до ранку 04.03.2016.

Приблизно о 10.00 годині 04.03.2016 до вказаного готелю на автомобілі «BMW 745 і», д.н.з. НОМЕР_4 приїхали особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, та ОСОБА_4 , які з метою доведення свого злочинного умислу до завершення, направленого на незаконне отримання коштів, продовжили незаконно утримувати ОСОБА_1 у вищезазначених автомобілях та відвезли спільно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в с. Станилівка, Погребищенського району, де були затримані співробітниками поліції.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях за обставин викладених в обвинувальному акті не визнав, відмовився давати показання.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях за обставин викладених в обвинувальному акті не визнав, відмовився давати показання.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях за обставин викладених в обвинувальному акті не визнав, відмовився давати показання.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 , суду пояснив, що обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 він раніше знав, вони пропонували йому роботу.

На початку березня 2016 року, коли він повертався додому ввечері, на його соціальну сторінку «В Контакті» прийшло повідомлення від одногрупника ОСОБА_5 з проханням зустрітись. ОСОБА_1 погодився та домовився зустрітись біля закладу швидкого харчування «МакДональдс», що знаходиться в м. Вінниці по вул. Соборній. Прийшовши на місце зустрічі потерпілий виявив, що ОСОБА_5 ще не було. На телефон потерпілого від ОСОБА_5 прийшло смс - повідомлення з проханням вийти на стоянку на задньому дворі «МакДональдса». Коли потерпілий прийшов на задній двір, побачив, що на стоянці стояла чорна «BMW», з якої вийшов раніше невідомий потерпілому хлопець, і заштовхав його на заднє сидіння вказаного авто проти його волі.

В автомобілі було четверо осіб: ОСОБА_7 за кермом, ОСОБА_4 на передньому пасажирському сидінні. ОСОБА_1 посадили в авто і повезли в невідомому напрямку. По дорозі ОСОБА_7 сказав, що «він (потерпілий) обманув їхню людину на 5 млн. грн., а тому має відповідати за свої вчинки», потім вони погрожували ножем, який був, загальною довжиною приблизно 15-20 см. з дерев`яною ручкою, за ручкою перед лезом було залізне заокруглення, форма леза загнута вверх, на лезовій частині наявний малюнок, схожий на мисливський ніж, не складний.

Потерпілий підтвердив, що оглянутим в судовому засіданні речовим доказом, а саме цим ножем йому погрожував обвинувачений ОСОБА_4 і саме цей ніж був в руках у ОСОБА_4 . Пізно ввечері, приблизно о 22 год. на початку березня 2016 року, точної дати не пам`ятає, потерпілий разом з ОСОБА_4 , та ОСОБА_7 на автомобілі «БМВ» сірого кольору, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 були на другій машині «БМВ» білого кольору, під`їхали до потерпілого, де він винаймає житло на АДРЕСА_4 , щоб перевірити чи є у нього вдома гроші. Коли доїхали до провулку, ОСОБА_4 , тримаючи ніж в руках, повів потерпілого додому, щоб він не втік. Також, коли потерпілого забрали від «МакДональдса» в машині у ОСОБА_4 був ніж, він ним йому погрожував.

Точного напрямку руху автомобіля ОСОБА_1 не пам`ятає, на запитання куди вони їдуть, йому відповідали, що його везуть в ліс, де вб`ють та вимагали повернення невідомого боргу. Потерпілий хвилювався за своє життя та вирішив шляхом обману врятуватися. ОСОБА_1 повідомив викрадачам, що він готовий повернути борг, також сказав, що в нього є 10 тис. доларів США., які знаходяться в селі у матері. ОСОБА_7 і ОСОБА_4 не повірили вказаному, на що потерпілий сказав, що за нього може поручитись ОСОБА_2 , якого останні знали. Через годину ОСОБА_1 передали в автомобіль, де були ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , які відвезли останнього в готель «Вагнес» в смт. Стрижавка, де тримали його до ранку.

Змоги викликати поліцію чи повідомити сторонніх осіб потерпілий не мав, так як ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не відпускали його, забрали мобільний телефон та погрожували.

Вранці наступного дня ОСОБА_1 попросив свій мобільний телефон, щоб зателефонувати мамі, на що ОСОБА_2 дав телефон, а сам заснув. Потерпілий написав своїй матері смс - повідомлення про, те що його викрали, погрожують вбити, та з проханням викликати поліцію. Пізніше обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прокинулись, до готелю приїхали ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , всі разом вони поїхали в село до потерпілого за грошима.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неодноразово наголошували потерпілому, що йому необхідно повернути борг в сумі 1 млн. грн.

Доїхавши до села ОСОБА_1 пересадили до автомобіля за кермом якого перебував ОСОБА_7 на передньому сидінні був ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 їхали в автомобілі позаду.

Потерпілий ОСОБА_1 боявся за своє життя та життя своєї матері, яка знаходилась в будинку одна з малолітньою дитиною, а тому попросив обвинувачених, щоб вони його відпустили на під`їзді до його будинку, та він їм сам принесе грошові кошти, на що останні погодились. ОСОБА_1 прибіг додому де вже знаходились працівники поліції, останній повідомив їм всі обставини та обвинувачених було затримано.

При обранні виду та міри покарання просив суворо покарати обвинувачених.

Після оглянутого в судовому засіданні відеозапису потерпілий ОСОБА_1 підтверджує, що на обох відеозаписах з камер відеоспостереження, розміщених ззовні будівлі закладу швидкого харчування «Макдональдс», зображений він та чорний автомобіль, який на задньому плані, також підтверджує, що він стоїть і до нього підходять двоє незнайомих людей, також підтверджує що він сідає до даного автомобіля.

Після оглянутого відеозапису з камери відеоспостереження, розміщеної ззовні будівлі готелю «Вагнес», потерпілий підтвердив той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 вийшов з готелю до машини, яка була припаркована біля готелю за зарядним пристроєм до телефону потерпілого. Зарядний пристрій був потерпілого, він не пам`ятає чому вона залишилася в машині, коли він з обвинуваченими зайшов до готелю, також не пам`ятає чому він зарядний пристрій взяв з собою. Телефон потерпілого розрядився, він був не у потерпілого, але його поставили на зарядку.

Обвинувачений ОСОБА_2 , коли перебував в кімнаті готелю разом з потерпілим, фізичного впливу на нього не здійснював, вони спілкувалися, він нічого не вимагав. Потерпілий не пам`ятає чи закривалися двері кімнати готелю на ключ, коли виходив ОСОБА_3 , він не знав чи вони були відкриті чи закриті.

Коли їхали до готелю, зупинялися біля кафе в м. Калинівці. Потерпілий не пам`ятає чи були працівники поліції, він їх не бачив, потерпілий виходив з автомобіля.

Обвинувачені ОСОБА_2 і ОСОБА_3 потерпілому не погрожували, вони сказали, щоб потерпілий віддав гроші тим хлопцям і тоді йому нічого не буде. Вони казали що за потерпілого поручилися, щоб їх не підставив.

Обвинувачений ОСОБА_4 та ОСОБА_7 погрожували потерпілому, ОСОБА_7 був постійно за кермом. ОСОБА_4 погрожував саме більше, він обшукував житло, яке знімав потерпілий, шукав гроші. В цей час у обвинуваченого ОСОБА_4 в руках був ніж. Саме більше потерпілий боявся їх.

До батьків потерпілого їздили ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і ОСОБА_7 за кермом. Телефон потерпілому повернув ОСОБА_2 і потерпілий написав матері «смс» з проханням викликати поліцію, бо він в небезпеці. Весь час потерпілий боявся за своє життя, оскільки знаходився з обвинуваченими не по своїй волі, також боявся тікати.

Потерпілий стверджує, що коли знаходився в автомобілі разом з обвинуваченими не пам`ятає чи були працівники поліції. Весь час потерпілий боявся за своє життя, навіть коли приїхали до його батьків в село і проїжджали працівники поліції, він боявся їх зупинити, бо може вони не стануть.

Після того, як ОСОБА_4 і ОСОБА_7 забрали потерпілого від «Мак Дональса», він зателефонував до ОСОБА_2 , оскільки він його знає і більше не знав до кого телефонувати, також ОСОБА_4 і ОСОБА_7 теж знали ОСОБА_2 Потерпілий в своєму телефоні показав номер телефону ОСОБА_2 і ОСОБА_4 з ОСОБА_7 зателефонували до нього, домовились про зустріч, потім чекали його на заправці в кінці вул. Київській.

Після оглянутого відеозапису з камери відеоспостереження, розміщеної в будівлі готелю «Вагнес», потерпілий пояснив, що зранку усі ходили пити каву, потерпілий не пам`ятає хто розраховувався за каву і чи були ще люди в кафе.

Потерпілий почав вживати наркотичні засоби півтора року тому, з липня 2016 року, на момент усіх подій з потерпілим та проведення слідчих дій, він наркотики не вживав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що обвинувачених раніше не знав, потерпілого знає, оскільки він навчався із сином свідка. Станом на березень 2016 року він проживав з дружиною, донькою та сином ОСОБА_12

03 березня 2016 року близько 19 год. його син ОСОБА_5 ввечері пішов на тренування і додому не повернувся. Свідок неодноразово телефонував до сина, приблизно о 23.00 год., він взяв трубку та повідомив, що з ним все добре, вдома буде пізніше. Свідок ОСОБА_11 запідозрив, що з його сином, щось сталось, раніше його син так довго не затримувався, а якщо затримувався то обов`язково повідомляв. Близько 04.00 год. свідок поїхав шукати по всім кафе м. Калинівці свого сина, при цьому постійно телефонував на його мобільний телефон, але пошуки результату не дали. Приблизно о 07.30 ранку наступного дня, його син вийшов на зв`язок та повідомив, що з ним все добре, він на залізничному вокзалі чекає електричку їхати в м. Вінницю на навчання.

04 березня 2016 року о 12.00 год. до свідка ОСОБА_11 зателефонували з Калинівського відділу поліції та повідомили, що його син ОСОБА_12 був учасником грабежу в Погребищенському районі, про що свідок повідомив свого сина, але останній заперечував вказаний факт. Ввечері того, ж дня син свідка приїхав додому до м. Калинівки і розповів, що вночі його викрали з кафе «Техас» громадян «ОСОБА_16» та «ОСОБА_17», заштовхали в автомобіль, цілу ніч возили по м. Калинівці, забрали мобільний телефон. Син розповідав свідку, що його «ОСОБА_3, «ОСОБА_49» вивозили за «ягуар», там йому погрожували, возили до ОСОБА_1 , щоб показав де він живе в м. Вінниці, щоб звів їх там.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знає, ОСОБА_4 не знає. Свідок користується номером мобільного телефону - НОМЕР_6 . Потерпілого ОСОБА_1 свідок знає, так як разом навчався з ним чотири роки в одній групі.

Свідку відомо, що ОСОБА_1 займався програмуванням, добре розуміється в комп`ютерних програмах. Свідок своєму знайомому ОСОБА_15 взимку, точної дати не пам`ятає, розповідав, що в нього є друг ОСОБА_1 , який займається програмуванням, в Інтернеті заробляє великі гроші, має телефони нові дорогі.

В березні 2016 року свідок йшов з тренажерного залу з подругою і зайшли в кафе «Техас» попити чаю, де також відпочивав громадян « ОСОБА_16 », який покликав свідка на вулицю поспілкуватись. Вийшовши на вулицю свідка примусово посадили в чорний «BMW» автомобіль де знаходились ОСОБА_3 та « ОСОБА_17 », поруч був автомобіль ОСОБА_2 - сірий «BMW». Вони забрали у свідка мобільний телефон, сказали що свідок «попав» та возили по м. Калинівці. ОСОБА_2 запитував номер ОСОБА_18 , свідок переживаючи за своє життя дав їм номер потерпілого.

Пізніше ОСОБА_5 пересадили в автомобіль білого кольору, за кермом якого перебував « ОСОБА_16 », та вранці приблизно о 11 год. наступного дня коли до свідка зателефонувала мати і повідомила про пограбування в Погребищі, що там фігурує прізвище свідка, його привезли додому та повернули мобільний телефон. В мобільному телефоні свідка дзвінків та повідомлень до ОСОБА_1 не було.

Напередодні вказаних подій, в середині лютого 2016 року коли свідок був у ОСОБА_19, до свідка зателефонував ОСОБА_16 і сказав що треба зустрітися. Коли приїхав ОСОБА_16 , до нього вийшов свідок разом з ОСОБА_19 і всі поїхали в центр. В центрі ОСОБА_19 висадили, а свідка повезли дальше і на аеродромі на прохання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , він показав де проживає ОСОБА_1 в м. Вінниці, останні хотіли запропонувати йому роботу. Коли приїхали до ОСОБА_1 , свідок поговорив з ним, все розповів і ОСОБА_1 сказав дати їм його номер телефону, бо він не може до них вийти. Свідок віддав номер телефону ОСОБА_1 і всі поїхали в м. Калинівку, де свідок пішов додому.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 надала суду аналогічні показання ОСОБА_11

Суду пояснила, що особисто обвинуваченого ОСОБА_2 вона не знає, свідку відомо, що він характеризується негативно, обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не знає.

Свідок помітила, що поведінка її сина ОСОБА_12 змінилась в лютому 2016 року, він став замкнутий, знервований, ні з ким не розмовляв, але вона вирішила що через те, що він припинив відносини з дівчиною, з якою довго зустрічався.

В березні 2016 року, її син пішов на тренування, та не повернувся, свідок телефонувала неодноразово на його телефон він не підіймав слухавки. Опівночі вдалось додзвонитись до сина, він сказав, що в нього все добре, він вирішує свої проблеми. До ранку син не з`явився. Близько 04.00 год. ранку свідок прокинулася коли в будинок повернувся її чоловік ОСОБА_11 , який їздив на машині і шукав сина по всім закладам м. Калинівки. Вранці о 07.30 год. свідок додзвонилась до сина, останній сказав, що у нього все добре, він їде до м. Вінниці на навчання. Через деякий час до свідка зателефонувала класний керівник сина і повідомила, що син на навчання не прийшов, коли свідок зателефонувала до сина, він слухавку не брав. Після 10 год. до свідка зателефонував чоловік і повідомив, що йому дзвонили знайомі з поліції і повідомили, що терміново потрібно привести сина на допит до райвідділу, оскільки він задіяний в крадіжки складів в Погребищі. Коли свідок зателефонувала до сина і повідомила про крадіжку складів, вона чула як син звертався до когось, що були поруч: «Пацани що за фокуси, які склади, яке Погребище, куди ви мене вплутали?». Після чого син повернувся додому та зі слізьми на очах все розповів, що його викрали з кафе «Техас» хлопці - « ОСОБА_16 » та «ОСОБА_17», возили в своєму автомобілі, мобільний телефон в нього забрали, і не дозволяли говорити, возили по м. Калинівці, погрожували пістолетом, що прострілять колінні чашечки. Зі слів сина свідок зрозуміла, що вищевказані особи, хотіли дізнатись адресу ОСОБА_18 . Син показав адресу ОСОБА_1 , але наступного дня попередив його про людей, які ним цікавились, щоб з ними не зв`язувався.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 , суду пояснила, що потерпілий ОСОБА_1 являється її сином, обвинувачені їй невідомі.

ОСОБА_1 навчався в технічному коледжі в м. Вінниці. В березні 2016 року свідок перебувала вдома, а її син мав йти на навчання, вона телефонувала до нього, але він трубки не брав. ОСОБА_23 зателефонувала до жінки, у якої її син винаймав квартиру і вона повідомила, що ОСОБА_1 вдома не ночував.

Через певний проміжок часу свідок додзвонилась до сина та запитала, де останній знаходиться, але чіткої відповіді не отримала. ОСОБА_22 злякалась за життя свого сина, так як він вперше не ночував вдома, натомість з номера її сина почали надходити «смс» повідомлення зі змістом «викликати поліцію», «не перебувати самій в будинку», «хай поліція сховається, не стоїть біля хати», «хочуть гроші». Коли свідок додзвонилася до сина, він відповів, що скоро буде вдома, ночував у хлопців, на навчанні не був, оскільки захворів, а писав зовсім інше. ОСОБА_23 злякалася, сприйняла всерйоз вказані повідомлення та покликала свого сусіда ОСОБА_24 і попросила бути поруч з нею та її неповнолітньою дитиною.

Прочитавши повідомлення ОСОБА_24 викликав працівників поліції та повідомив їм вказану інформацію. Подальші події свідок повідомити не може так як вона перебувала в будинку з своєю неповнолітньою дитиною, а працівники поліції перебували на вулиці.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що обвинувачених він не знає, потерпілий ОСОБА_1 являється його сусідом.

Точної дати свідок не пам`ятає вранці, до свідка зателефонувала сусідка ОСОБА_22 та попросила прийти до неї, тому що вона боїться за своє життя та свого сина, який присилає їй «смс» зі свого телефону. Свідок прийшов прочитав вказані «смс» та вирішив викликати працівників поліції, так як він та ОСОБА_23 всерйоз сприйняли «смс» потерпілого, про загрозу його життю. В подальшому свідку не відомо подальші події, які відбувались.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 суду пояснив, що з обвинуваченими знайомий, з потерпілим не знайомий.

04 березня 2016 год. близько 11 год. біля Калинівського технологічного технікуму свідок зустрів ОСОБА_5 , ОСОБА_16 і ОСОБА_17 , вони сиділи в машині «Кія» білого кольору. Свідок сів до них в автомобіль на заднє сидіння біля ОСОБА_5 , переговорити по питанню гаражних крадіжок, так як свідок працює оперуповноваженим Калинівського райвідділу поліції і запитав у них, чи вони нічого не чули про крадіжки. Свідок перебував в салоні 3-4 хв., за цей час ніяких повідомлень, заяв не надходило. Десь через годину, півтори коли свідок прийшов до райвідділу, там були ОСОБА_5 з батьком, вони сиділи в кабінеті керівника і він пояснював, що його в автомобілі утримували насильно. Після чого свідок запитав у ОСОБА_5 чому він нічого йому не повідомив, не сказав допомогти, оскільки знав що свідок працівник поліції, але він свідку нічого не відповів.

Коли свідок знаходився в салоні автомобіля, він не бачив у ОСОБА_5 в руках телефону, а чи був він в руках інших - не звернув увагу.

Свідку невідомі дії, які вчиняли ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відносно потерпілого ОСОБА_1 , оскільки дане правопорушення було скоєне в іншому районі, де працює свідок.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 суду пояснила, що обвинуваченого ОСОБА_2 знає, він товариш її чоловіка, інших обвинувачених та потерпілого свідок не знає.

З обвинуваченим ОСОБА_2 свідок познайомилась через свого чоловіка, який в 2015 році продав йому автомобіль «BMW» 645, сірого кольору. Автомобіль чоловік ОСОБА_28 продав за певну суму коштів, за яку свідок не пам`ятає, їй не відомо яким саме чином здійснювався продаж автомобіля і чи знімався з обліку автомобіль. Свідок розписалася тільки в дорученні, в МРЕО не їздила.

Свідок один раз була у слідчого, її допитували про автомобіль.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_2 являється її сином.

Автомобіль марки «BMW 745» придбали приблизно десять років тому, на даний час він перебуває у користуванні свідка, його часто надавали у користування для проведення хрестин, весіль.

Свідок не пам`ятає чи передавала автомобіль в березні 2016 року у користування обвинуваченим по даному провадженні.

Точної дати свідок не пам`ятає, автомобіль забрали на штраф майданчик і за постановою слідчого його повернули.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що відповідно до вимог ст. 63 Конституції України відмовляється від надання показів в судовому засіданні.

Допитана в судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_30 суду пояснила, що сліди залишаються на об`єкті дослідження при контактному способі, тоді буде більше ймовірності що там будуть ДНК-клітини, тобто самі клітини самої людини, але також може бути повітряно-краплинний шлях передачі, наприклад людина чхає, також може бути передача ДНК. Експертиза була проведена і руків`я ножа і клинка ножа, клітини з ядрами були і на руків`ї і на клинку ножа. По кількості епітелію, які були виявлені на ножі, не можливо встановити чи ножа торкалися чи його тримали в руках, можна лише повідомити, що клітини цієї людини знаходились на руків`ї ножа, як вони туди потрапили невідомо - як варіант, можна брати руками, потерти об шкіру.

Під час проведення експертизи можливо встановити природу походження слідів, тобто від контакту, чихання, чи ще якимось іншим способом, але цим займається імулогічна експертиза. Експерту не відомо чи проводилась така експертиза в рамках даного кримінального провадження, але скоріш за все не проводилась, оскільки більше призначається манікулярно-генетична експертиза, імулогічних дуже мало.

Експертизу проводять по питаннях які зазначені в ухвалі суду, в рамках експертизи яку проводила експерти по даному кримінальному провадженні питання кількості ядер, які виявлені на ножі і яким чином вони потрапили не проводились.

Якщо достатня кількість клітинних ядер, встановлюється ДНК профіль і його порівнюють із зразком сліду, а якщо не достатня кількість цих клітин з ядрами і не можливо встановити генетичні ознаки бо їх просто мало, тоді генетичні ознаки не встановлені. Якщо іде збіг клітин з ядрами з особами, то ті клітини з ядрами належать саме тій особі, з якою вони збігаються.

Слідчий приносить зразок букального епітелію, або зразок крові підозрюваної особи, який досліджується, встановлюється ДНК профіль саме цієї особи. Далі якщо є сліди об`єкта дослідження, проводиться з них дослідження, встановлюється генетичні ознаки клітин з ядрами і якщо вони ідентичні з зразком особи, яку встановили і за яку питають, значить ця особа причетна саме до цього об`єкта дослідження, вони мають співпадати те що на ножі і те що в людини відібрали.

Органом обвинувачення надано суду наступні докази, які на думку прокурора свідчать про винуватість обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 згідно обвинувального акту у вчиненні ними злочинів, передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 189 КК України:

- витяг з кримінального провадження №12016020000000088 відповідно до якого 04 березня 2016 року, на підставі заяви ОСОБА_1 до ЄРДР внесені відомості за ч.2 ст.189, ч.2 ст. 146 КК України;

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04 березня 2016 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_1 просить прийняти міри до чотирьох невідомих осіб, чоловічої статі, які 03 березня 2016 року о 22:00 год. за допомогою соціальної мережі «В Контакте» зв`язались з ним з сторінки його одногрупника ОСОБА_12 та домовились про зустріч на зупинці «МакДрайв» по вул. Соборній у м. Вінниці. Після чого в момент зустрічі о 22.30 год. цього ж дня дані особи примусово посадили його до автомобіля державний номерний знак НОМЕР_7 та повезли в напрямку виїзду з м. Вінниці до лісу. Зупинившись дані особи почали вимагати у потерпілого грошові кошти в сумі 1 мільйон грн.. Злякавшись погроз вбивством даних чоловіків потерпілий сказав, що у нього є 10 000 доларів США за адресою проживання його батьків, що у АДРЕСА_10. Після чого вказані хлопці передали потерпілого до автомобіля ОСОБА_2 , та продовжуючи погрожувати повезли в м. Калинівку де вони разом заночували в одному з готелів. Під час перебування в готелі потерпілого позбавили можливості пересуватись та виходити за межі номера. 04 березня 2016 року о 10.30 год. вони всі разом поїхали в с. Станилівка, Погребищенського району, Вінницької області, щоб потерпілий на вимогу вищевказаних осіб передав їм грошові кошти в сумі 10 000 доларів США;

- протокол огляду місця події від 04 березня 2016 року та фототаблицями до нього, відповідно до якого, за участю понятих, спеціаліста, власника приміщення ОСОБА_22 оглянуто домогосподарство, що за адресою: АДРЕСА_5 . В ході огляду в одній із кімнат виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Леново S720» ІМЕІ НОМЕР_8 , в якому були наявні СМС-повідомлення, а саме:

Вихідне повідомлення «ОСОБА_1 щось случилось. Передзвони . Я переживаю. ОСОБА_54 каже, що тебе немає вдома»;

Вхідне повідомлення від номера НОМЕР_9 - ОСОБА_1 «Викликай міліцію, і не будь сама вдома, це бандіти. Ми в 10.00 год. виїжджаємо з Вінниці в село, вони хочуть гроші. Вчора ввечері мене викрали. По телефону нічого не говори, на смс не відписуй»;

Вхідне повідомлення від номера НОМЕР_9 - ОСОБА_1 «Тільки хай машину міліції сховає. Вони ще вчора хотіли мене прибити. Ночував з ними в готелі.»;

Вхідне повідомлення від номера НОМЕР_9 - ОСОБА_1 «Хтось розказав просто їм». «Вони біля мене. Не говори по телефону про це»;

Вхідне повідомлення від номера НОМЕР_9 - ОСОБА_1 «Це якісь круті Вінницькі , не знаю хто вони. Пишу смс поки не бачать. Батарея майже сіла. Ти не відписуй, щоб вони не знали».

Вхідне повідомлення від номера НОМЕР_9 - ОСОБА_1 «Я не знаю коли точно ми виїдемо, по ідеї десь в 10, вони так говорили. Сказав, що є гроші, бо якби сказав, що немає, забили б просто. Вивозили просто за місто.»

Вхідне повідомлення від номера НОМЕР_9 - ОСОБА_1 «Головне, щоб міліція біля нас не стояли. Вони злякаються».

Вхідне повідомлення від номера НОМЕР_9 - ОСОБА_1 «Все нормально. По телефону нічого не питай»

Вхідне повідомлення від номера НОМЕР_9 - ОСОБА_1 «Батарея майже сіла, виключаю телефон.»

- протокол огляду місця події від 04 березня 2016 року та фототаблицями до нього, відповідно до якого, за участю понятих, спеціаліста, власника ОСОБА_3 , на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11 березня 2016 року, оглянуто автомобіль марки «BMW» сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_3 та розташований в напрямку с. Станилівка, Погребищенського району, Вінницької області. В ході огляду вказаного автомобіля в багажному відділенні було виявлено та вилучено шапку чорного кольору. В салоні автомобіля виявлено сумку чорного кольору, в якій виявлено пістолет Форт-12 РМ з 11 набоями чорного кольору, травматичної дії. Також біля пістолета в сумці знаходиться інший магазин, в якому знаходяться 12 набоїв, аналогічні першому магазину. Пістолет був заряджений, в патроннику було виявлено патрон із гумовою кулею. Після закінчення огляду з вказаного автомобіля було вилучено: чоловічу шапку, пістолет Форт НОМЕР_11 , два магазини з набоями, дозвіл на зброю, які поміщено до спеціального пакету експертної служби;

- протокол огляду місця події від 04 березня 2016 року та фототаблицями до нього, відповідно до якого, за участю понятих, спеціаліста, власника ОСОБА_7 , на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09 березня 2016 року, оглянуто автомобіль марки «BMW» чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_7 та розташований в напрямку с. Станилівка, Погребищенського району, Вінницької області. Під час поверхневого огляду салону автомобіля в середині підлокотника задніх сидінь салону виявлено та вилучено ліцензійний компакт диск в паперовому футлярі, під паперовою накладкою, виявлено фрагмент фольгового паперу, на поверхні якого міститься порошкоподібна речовина білого кольору із специфічним запахом, яку поміщено до спеціального пакету. В ході огляду вказаного автомобіля, на передньому пасажирському сидінні салону, було виявлено та вилучено ніж зовні схожий на мисливський.

- висновок судової комп`ютерно-технічної експертизи №25к від 21 квітня 2016 року, відповідно до якого в мобільному телефоні Lenovo S720i (IMEI - НОМЕР_8 ), вилученому під час огляду місця події 04.03.2016, відсутні Sim-картки.

У телефонній книзі мобільного телефону Lenovo S720i (IMEI - НОМЕР_8 ), вилученого під час огляду місця події 04.03.2016, виявлено 68 записів про абонентів, інформація про які представлена в таблиці 1 дослідницької частини.

В пам`яті мобільного телефону Lenovo S720i (IMEI - НОМЕР_8 ), вилученого під час огляду місця події 04.03.2016, виявлено 16 SMS-повідомлень (14 вхідних та 2 вихідних). Перелік виявлених смс-повідомлень представлений в таблицях 2 та 3 дослідницької частини.

У зв`язку з тим, що в мобільному телефоні Lenovo S720i (IMEI - НОМЕР_8 ), вилученому під час огляду місця події 04.03.2016, відсутні Sim-кapти, питання «Які смс-повідомлення містяться на сім-картці (їх текст та абоненти, час надходження та відправлення)?» не вирішувалось;

- протокол проведення слідчого експерименту від 07 квітня 2016 року, оглянутого в судовому засіданні, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_1 в присутності понятих ОСОБА_35 та ОСОБА_36 відтворив на місцевості обстановку та обставини події від 03.03.2016 року;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08 квітня 2016 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_1 , в присутності понятих, серед представлених фото впізнав особу на фотознімку №3, як ту особу, яка 03 березня 2016 року сиділа поряд з водієм в автомобілі «BMW» чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_7 , до салону якого потерпілого примусово посадили. Вказаною особою являється громадянин ОСОБА_4 ;

- протокол огляду компакт-диску «DVD-R «VS» 4,7 GB» від 05 квітня 2016 року, на якому міститься відеозапис з камери відеоспостереження від 04.03.2016, розміщеної ззовні будівлі готелю «Вагнес», що розташований по АДРЕСА_6 та оглянутого в судовому засіданні;

- протокол огляду двох компакт-дисків, один з яких «DVD-R «hp» 4,7 GB» від 04 квітня 2016 року, а інший «DVD-R «FRITA» 4,7 GB»,на яких міститься відеозапис з камер відеоспостереження від 03.03.2016, розміщеної ззовні будівлі закладу швидкого харчування «Макдональдс», що розташований по вул. Соборній 51-а в м. Вінниці та оглянутих в судовому засіданні;

- протокол огляду предмета від 17 червня 2016 року, а саме мобільного телефону «Lenovo VIBE», який на момент огляду у вимкнутому стані. В ході огляду потерпілий ОСОБА_1 повідомив, що востаннє він бачив його, коли залишав телефон на зарядці в салоні автомобіля ОСОБА_2 ;

- протокол проведення слідчого експерименту від 27 травня 2016 року із свідком ОСОБА_5 за участю прокурора Мазуренка В.С. в присутності понятих ОСОБА_37 та ОСОБА_38 , оглянутого в судовому засіданні, відповідно до якого свідок відтворив на місцевості обстановку та обставини події на початку року (точної дати свідок не пам`ятає);

- протоколи огляду транспортних засобів від 11 березня 2016 року та фото таблицями до них, а саме автомобіля «BMW 645 ci» сірого кольору, д.н.з НОМЕР_5 та автомобіля «BMW 745 і» чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_7 , з яких виявлено та вилучено змиви з поверхонь та з середини салонів;

- висновок експерта №176 від 22 квітня 2016 року, відповідно до якого в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки (ДНК-профілі) зразків букального епітелію потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_5 ;

- висновок експерта №175 від 20 травня 2016 року, відповідно до якого на представленій на експертизу чорній шапці, вилученій 04.03.2016 з багажного відділення, під час огляду автомобіля марки «BMW 645 сі», д.н.з. НОМЕР_5 , виявлені клітини з ядрами.

В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження генетичні ознаки клітин, виявлених на чорній шапці не встановлені, тому дати відповідь на питання: "Чи збігаються генетичні ознаки (ДНК-профіль) потерпілого ОСОБА_1 або ж свідка ОСОБА_5 , з генетичними ознаками слідів, виявлених на чорній шапці, вилученій 04.03.2016 з багажного відділення, під час огляду автомобіля марки «BMW 645 сі», д.н.з. НОМЕР_5 ? не представляється можливим.

На представленій на експертизу чорній матерчатій чоловічій кепці типу «блайзер» із логотипом «Puma», вилученій 11.03.2016 з заднього сидіння, під час огляду автомобіля марки «BMW 645 сі», д.н.з. НОМЕР_5 виявлені клітини з ядрами.

В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин, виявлених на чоловічій кепці типу «блайзер» із логотипом: «Puma».

Генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин, виявлених на чоловічій кепці типу «блайзер» із логотипом «Puma», вилученій 11.03.2016 з заднього сидіння, під час огляду автомобіля марки «BMW 645 сі», д.н.з. НОМЕР_5 не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_5 та належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі.

На представлених на експертизу змивах, зроблених з поверхонь внутрішньої ручки правих пасажирських дверей 11.03.2016 під час огляду автомобіля марки «BMW 645 сі», д.н.з. НОМЕР_5 , виявлені клітини з ядрами.

В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження генетичні ознаки клітин, виявлених на змивах, зроблених з поверхонь внутрішньої ручки правих пасажирських дверей 11.03.2016 під час огляду автомобіля марки «BMW 645 сі», д.н.з. НОМЕР_12 , не встановлені, тому дати відповідь на питання: «Чи збігаються генетичні ознаки (ДНК-профіль) потерпілого ОСОБА_1 або ж свідка ОСОБА_5 , з генетичними ознаками слідів, виявлених в змивах, зроблених 11.03.2016 з поверхонь внутрішньої ручки правих пасажирських дверей, під час огляду автомобіля марки «BMW 645 сі», д.н.з. НОМЕР_5 ?» не представляється можливим;

-висновок експерта № 174 від 12 травня 2016 року, відповідно до якого на представлених на експертизу змивах, зроблених 11.03.2016 з поверхонь внутрішніх ручок правих передніх, правих задніх, лівих задніх пасажирських дверей та з підголовника правого заднього сидіння, під час огляду автомобіля марки «BMW 745 і», д.н.з. НОМЕР_4 , виявлені клітини з ядрами.

В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки (ДНК-профілі) клітин, виявлених на змивах з поверхні внутрішньої ручки правих передніх дверей, підголовника правого заднього сидіння, які наведені в таблиці результатів дослідження та клітин, виявлених на змиві з поверхні внутрішньої ручки правих задніх дверей, які є змішаними, належать більше ніж двом особам та є непридатними для подальшої ідентифікації.

Генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин, виявлених на змиві з поверхні внутрішньої ручки лівих задніх дверей не встановлені.

Генетичні ознаки (ДНК-профілі) клітин, виявлених на змивах, зроблених 11.03.2016 з поверхні внутрішньої ручки правих передніх дверей та підголовника правого заднього сидіння під час огляду автомобіля марки «BMW 745 і», д.н.з. НОМЕР_4 , не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_5 та належать двом різним невстановленим особам чоловічої генетичної статі;

-висновок експерта № 165/194-Х від 15 квітня 2016 року, відповідно до якого на представленому на експертизу ножі, який 04.03.2016 року вилучено під час огляду з салону автомобіля марки «BMW 745 і», д.н.з. НОМЕР_4 виявлені клітини з ядрами.

В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин, виявлених на поверхні руків`я та ножа.

Генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин, виявлених на поверхні клинка ножа належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі.

Генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин, виявлених на руків`ї ножа є змішаними, належать більше ніж одній особі, містять генетичні ознаки (алелі) особи, ДНК-профіль клітин якої встановлений на поверхні клинка ножа та невстановленої особи чоловічої генетичної статі.

Ніж вилучений з салону автомобіля марки «BMW 745 і», д.н.з. НОМЕР_4 , являється холодною зброєю.

Даний ніж відноситься до клинкової холодної зброї колюче-ріжучої дії,виготовлений саморобним способом по типу мисливських ножів загального призначення;

- висновок експерта № 232 від 20 травня 2016 року, відповідно до якого в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки (ДНК-профілі) зразків букального епітелію підозрюваних ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4

Генетичні ознаки клітин., виявлених на чорній шапці, вилученій 04.03.2016 з багажного відділення, під час огляду автомобіля марки «BMW 645сі», д.н.з. НОМЕР_5 не встановлені, тому дати відповідь на питання: «Чи збігаються генетичні ознаки (ДНК-профіль) підозрюваних ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 з генетичними ознаками слідів, виявлених на чорній шапці, вилученій 04.03.2016 з багажного відділення, під час огляду автомобіля марки «BMW 645сі», д.н.з. НОМЕР_5 ?" не представляється можливим.

Генетичні ознаки клітин, виявлених на чорній матерчатій чоловічій кепці типу «блайзер» із логотипом «Рuma», вилученій 11.03.2016 з заднього сидіння, під час огляду салону автомобіля марки «BMW 645 сі», д.н.з. НОМЕР_5 збігаються з генетичними ознаками зразка сукального епітелію підозрюваного ОСОБА_2 і не збігаються з генетичними зразків букального епітелію підозрюваних ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4

Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку букального епітелію підозрюваного ОСОБА_2 та клітин, виявлених на поверхні кепки типу «блайзер» складає 3,56928 х 10-20.Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаному об`єкті, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 28 квінтильйонів (2,80 х 1019) осіб.

Походження вищевказаних слідів від підозрюваних ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 виключається.

Генетичні ознаки клітин, виявлених у змивах, зроблених 11.03.2016 з поверхонь внутрішньої ручки правих пасажирських дверей, під час огляду автомобіля марки «BMW 645 сі», д.н.з. НОМЕР_5 , не встановлені, тому дати відповідь на питання: «Чи збігаються генетичні ознаки (ДНК-профіль) підозрюваних ОСОБА_2 .. ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 з генетичними ознаками слідів, виявлених в змивах, зроблених 11.03.2016 з поверхонь внутрішньої ручки правих пасажирських дверей, під час огляду автомобіля марки «BMW 645 сі», д.н.з. НОМЕР_5 ?" не представляється можливим.

Генетичні ознаки клітин, виявлених у змиві з внутрішньої ручки правих передніх дверей збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 і не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію підозрюваних ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку букального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 та клітин, виявлених у змиві з внутрішньої ручки правих передніх дверей складає 4,41764 х 10-14.Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаному об`єкті, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 22,6 трильйонів (2,26 х 1013) осіб.

Походження вищевказаних слідів від підозрюваних ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_39 виключається.

Генетичні ознаки клітин, виявлених на змиві з поверхні внутрішньої ручки правих задніх дверей є змішані, належать більше ніж двом особам та є непридатними для подальшої ідентифікації та генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин, виявлених на змиві з поверхні внутрішньої ручки лівих задніх дверей не встановлені, тому дати відповідь на питання: «Чи збігаються генетичні ознаки (ДНК-профіль)підозрюваних ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 з генетичними ознаками слідів, виявлених в змивах, зроблених 11.03.2016 з поверхонь внутрішніх ручок пасажирських дверей, під час огляду автомобіля марки «BMW 745 і», д.н.з. НОМЕР_4 ?" не представляється можливим.

Генетичні ознаки клітин, виявлених у змивах, зроблених 11.03.2016 з підголівника правого заднього сидіння салону, під час огляду автомобіля марки «BMW 745 і», д.н.з. НОМЕР_4 не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію підозрюваних ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 і належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі.

Походження вищевказаних слідів від підозрюваних ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 виключається.

Генетичні ознаки клітин, виявлених на руків`ї ножа, вилученого 04.03.2016 з салону автомобіля марки «BMW 745 і», д.н.з. НОМЕР_4 є змішані, належать більше ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразків букального епітелію підозрюваних ОСОБА_7 і ОСОБА_4 і не містять генетичних ознак зразків букального епітелію підозрюваних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Походження вищевказаних слідів від підозрюваних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виключається.

Генетичні ознаки клітин, виявлених на клинку ножа, вилученого 04.03.2016 з салону автомобіля марки «BMW 745 і», д.н.з. НОМЕР_4 збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 і не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію підозрюваних ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку букального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 та клітин, виявлених на поверхні клинка ножа складає 7,93172 х 10-26.Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаному об`єкті, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 12,6 сентильйонів (1,26 х 1025) осіб.

Походження вищевказаних слідів підозрюваних ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виключається.

Адвокат Жовмір Д.О. заявила суду клопотання про визнання доказів наданих прокурором недопустимими, а саме: рапорт на ім`я начальника Погребищенського ВМ Хмільницького ВП ГУНП у Вінницькій області, протокол огляду домоволодіння АДРЕСА_5 , висновок експерта від 21.04.2016, відеозапис з камер спостереження закладу громадського харчування «Макдональдс», протокол проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_1

Згідно довідки КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. Ющенка» ОСОБА_2 . перебував на стаціонарному лікуванні з 20 липня 1993 року по 25 серпня 1993 року з діагнозом: «Енурез неврозоподібний, первинний» .

Згідно довідки Вінницького обласного наркологічного диспансеру «Соціотерапія» ОСОБА_2 на обліку не перебуває.

Згідно довідки Калинівської центральної районної лікарні ОСОБА_2 на обліку у лікаря нарколога та у психіатричному кабінеті не перебуває.

За місцем проживання ОСОБА_2 характеризуються негативно.

Згідно довідки КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. Ющенка» ОСОБА_3 на обліку не перебуває.

Згідно довідки Вінницького обласного наркологічного диспансеру «Соціотерапія» ОСОБА_3 на обліку не перебуває.

Згідно довідки Калинівської центральної районної лікарні ОСОБА_3 на обліку у лікаря нарколога та у психіатричному кабінеті не перебуває.

За місцем проживання ОСОБА_3 характеризуються посередньо.

Згідно довідки КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. Ющенка» ОСОБА_4 на обліку не перебуває.

Згідно довідки Вінницького обласного наркологічного диспансеру «Соціотерапія» ОСОБА_4 на обліку не перебуває.

За місцем проживання ОСОБА_4 характеризуються позитивно.

Згідно з положеннями ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Оцінивши досліджені докази, суд вважає, що вина обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду, а тому суд прийшов до висновку, що з врахуванням наявних доказів, органом обвинувачення не доведено винуватість обвинувачених згідно обвинувального акту у вчиненні ними злочинів, передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 189 КК України, і таких слід виправдати відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.373 КПК України, зокрема, якщо не доведено, що в діянні обвинувачених є склад кримінальних правопорушень.

До вказаного висновку суд прийшов з наступних підстав.

Суд враховує роз`яснення, надані в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 p., «Про судову практику у справах про злочини проти власності», згідно з яким відповідно до ст. 189 КК вимагання полягає у незаконній вимозі передати чуже майно чи право на майно або вчинити будь-які дії майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмежити права, свободи або законні інтереси цих осіб, пошкодити чи знищити їхнє майно або майно, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголосити відомості, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.

Суд також приймає до уваги, що позбавлення волі може полягати у триманні особи в місці, де вона взагалі не бажає або більше не бажає перебувати, або в поміщенні її в місце, яке вона не має змоги вільно залишити, хоча бажає цього. Відтак, обов`язковою ознакою складу злочину у його першій формі є місце. Ним можуть бути як приміщення (кімната, камера, погріб тощо) чи комплекси приміщень (підвал багатоповерхового будинку, лікарня), так і інші місця (дах багатоповерхового будинку, транспортний засіб) чи місцевості (скала, острів тощо.

В судовому засіданні встановлено, що 04.03.2016 р. на ім`я начальника Погребищенського ВМ Хмільницького ВПГУНП у Вінницькій області надійшов рапорт (посада та прізвище написані нерозбірливо), згідно з яким його автору на мобільний телефон зателефонувала невідома особа жіночої статі, яка повідомила, що у с. Станилівка Погребищенського району 04.03.2016 р. біля 10.00 год. невідомі особи неподалік будинку культури вимагали кошти у (написано нерозбірливо). Вказаний рапорт було зареєстровано у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події за № 376. Відомостей про подальший рух або розгляд даного рапорту суду надано не було. Натомість стороною обвинувачення надано суду заяву ОСОБА_1 про вчинення відносно нього злочину, яка зареєстрована у Погребищенському ВМ 04.03.2016 р. за № 381. Відповідно до зазначеної заяви остання була прийнята слідчим Погребищенського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_55 о 15.15 год. З наданих стороною обвинувачення витягів з ЄРДР випливає, що відомості про злочин було зареєстровано 04.03.2016 р. Зі змісту даного витягу слідує, що слідчими у даному кримінальному провадженні є: ОСОБА_56, Каянчук Ю.А., Коваль І.А., Хмеляр О.В., Шпера Б.М., Кавун О.В. , Плита А.П. та ОСОБА_57 Відомості про здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження слідчим ОСОБА_55 у наданому суду витягу з ЄРДР відсутні. Згідно з фабулою, зазначеною у даному витязі, до чергової частини Погребищенського відділення поліції Хмільницького ВП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те, що 03.03.2016 р. біля 22.00 год. в м. Вінниці по вул. Соборній на стоянці для автомобілів, що розташована поряд із закладом громадського харчування «Макдональдс», невідомі йому особи примусово посадили його до свого автомобіля, після чого шляхом залякування та погроз, пов`язаних із заподіянням фізичної шкоди здоров`ю, незаконно позбавили його волі та незаконно вимагали передати їм грошові кошти. Відомості за ч. 2 ст. 189 КК України, як слідує з наданих суду витягів з ЄРДР, були внесені 04.03.2016 p., а за ч. 2 ст. 146 КК України - 05.03.2016 р.

Стороною обвинувачення надано суду постанову начальника СУ - начальника відділу ГУНП у Вінницькій області Солдатова О.Б. про створення групи слідчих у даному кримінальному провадженні. Проте, суд враховує, що відомості про вчинення злочину стосовно ОСОБА_1 були зареєстровані саме Погребищенським ВП ГУНП у Вінницькій області. Яким чином матеріали кримінального провадження потрапили до СУ ГУНП у Вінницькій області надані суду матеріали кримінального провадження відомостей не містять.

Суд також враховує, що в наданому стороною обвинувачення відсутні точні дані щодо часу надходження до чергової частини повідомлення ОСОБА_1 про вчинення стосовно нього зазначеного злочину. При цьому суд враховує, що відповідного повідомлення, яке надійшло до нерозбірливо зазначеної службової особи Погребищенсвкого ВП суду надано не було. Крім того, в рапорті, наданому суду, відсутні відомості про дані, з якого номеру надійшло зазначене повідомлення. Як вбачається з наданих суду матеріалів, в ході досудового розслідування дій, спрямованих на встановлення даних обставин, вчинено не було. Крім того, стороною обвинувачення відповідне клопотання в судовому засіданні заявлене не було і особа, яка здійснила відповідний телефонний дзвінок, в судовому засіданні допитана не була.

На підтвердження винуватості обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм злочинів сторони обвинувачення посилалась на протокол огляду від 04.03.2016 p., згідно з яким було оглянуто домоволодіння АДРЕСА_5 . Зазначений огляд було проведено слідчим ОСОБА_55 з 13.30 год. до 15.00 год., тобто до прийняття останнім заяви ОСОБА_1 про вчинення злочину стосовно нього. Суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 214 КПК України здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом; огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду. Таким чином, суд вважає, що підстави для визнання зазначеного протоколу недопустимим доказом у зв`язку з проведенням огляду до внесення відомостей до ЄРДР відсутні й зазначений протокол підлягає оцінці в сукупності разом з іншими доказами, наданими сторонами кримінального провадження.

Разом з тим, суд враховує, що у вказаному протоколі, зазначено, що домоволодіння належить ОСОБА_22 При цьому як підставу для проведення огляду вказаного домоволодіння прокурором надано суду заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на проведення огляду. Також суд враховує, що в ході огляду зазначеного домоволодіння було виявлено мобільний телефон марки «Леново», який згідно із заявою ОСОБА_22 від 04.03.2016 р. належить останній.

Зі змісту ч. 1 ст. 167 КПК України випливає, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 168 КПК України слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.

Зі змісту ч. 5 ст. 171 КПК України випливає, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відомостей, які б свідчили про виконання вищевказаних приписів кримінально- процесуального закону, суду надано не було. При цьому, стороною обвинувачення надано суду висновок експерта від 21.04.2016 p., згідно з яким зафіксовано смс-повідомлення, збережені в пам`яті телефону марки «Леново». З наданого стороною обвинувачення вказаного висновку випливає, що із зазначеного номеру надходили повідомлення, в яких повідомлялось про вимагання бандитами грошей та утримання особи за містом. Разом з тим, суд враховує, що стороною обвинувачення не надано суду переконливих та обґрунтованих доказів, які б свідчили про належність абонентського номеру, на який здійснюється посилання у висновку експерта. Крім того, як вбачається з протоколу огляду місця події, останній було вилучено 04.03.2016 р. Таким чином, вказаний мобільний телефон згідно з приписами ч. 3 ст. 168, ч. 5 ст. 171 КПК України мав бути повернутий його законному володільцю не пізніше 05.03.2016 p., однак перебував у володінні органів досудового розслідування і з ним проводилися ряд процесуальних дій. Наявність у матеріалах кримінального провадження постанови про визнання даного мобільного телефону речовим доказом суд оцінює критично у зв`язку з порушенням порядку його отримання. Крім того, ч. 1 ст. 100 КПК України також містить застереження про необхідність негайного повернення володільцю речового доказу, крім випадків, передбачених ст. 160-166, 170-174 цього Кодексу. Відомостей про наявність зазначених обставин, суду надано не було. За таких обставин суд приходить до переконання, що висновок експерта від 21.04.2016 р. відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України підлягає визнанню недопустимим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки під час здійснення досудового розслідування було порушено порядок отримання мобільного телефону.

Стороною обвинувачення надано суду протоколи огляду автомобілів марки «БМВ», згідно з якими описано наявні в їх салоні та багажному відділенні речі. Зокрема, згідно з протоколом огляду автомобіля марки «БМВ», д.н. НОМЕР_4 , в його салоні було виявлено та вилучено ніж. Відомостей, які б свідчили про проведення з даним ножем криміналістичних досліджень суду надано не було. Крім того, ні в ході досудового розслідування, ні під час проведення судового розгляду даного кримінального провадження вищевказаний ніж, як слідує з наданих суду матеріалів, потерпілому для впізнання пред`явлений не був.

Також стороною обвинувачення надано суду протокол огляду автомобіля марки «БМВ», д.н. НОМЕР_5 .

Суд враховує, що огляд вищевказаних транспортних засобів проведено 04.03.2016 р. з 15.00 год. по 16.22 год. слідчим СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_57 та 04.03.2014 р. з 15.30 год. по 16.10 год. слідчим СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_56 відповідно. Зазначені слідчі, як слідує з наданим стороною обвинувачення витягом з ЄРДР та постановою про створення групи слідчих, уповноважені на вчинення відповідних процесуальних дій у даному кримінальному провадженні. Однак, як вже судом було зазначено, стороною обвинувачення не надано відомостей, які б свідчили про час реєстрації відповідних відомостей про злочин у ЄРДР та винесення відповідної постанови про створення групи слідчих. Також в наданих стороною обвинувачення матеріалах відсутні відомості про те, що слідчі ОСОБА_57 та ОСОБА_56 здійснювали реєстрацію відомостей про злочин у ЄРДР. Не надано суду і відомостей, які б свідчили про виконання зазначеними слідчими вимог ч. 6 ст. 214 КПК України щодо повідомлення слідчими ОСОБА_57 та ОСОБА_55 керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування, натомість наявне лише таке повідомлення від слідчого ОСОБА_56

Чинне законодавство України, зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» передбачає можливість використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності як приводи та підстави для початку досудового розслідування. Згідно з приписами ч. 1 ст. 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами, зокрема, Національної поліції - підрозділами кримінальної та спеціальної поліції. Крім того, чинне кримінально-процесуальне законодавство України, зокрема ст. 38 та ст. 41 КПК України розмежовує орган досудового розслідування, яким є, зокрема, слідчий підрозділ органів Національної поліції та оперативні підрозділи, якими є, зокрема, оперативні підрозділи органів Національної поліції, які здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора.

Рапорт з нерозбірливим посиланням на посаду та прізвище службової особи про надходження телефонного дзвінка від невідомої особи про вчинення злочину може розцінюватись як повідомлення від підрозділу спеціальної поліції. Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» у складі поліції функціонує, зокрема, спеціальна поліція. Проте, відомості про оформлення вищевказаного рапорту службовою особою підрозділу спеціальної поліції суду надано не було. Зі змісту рапорту також можна припустити, що він був сформований службовою особою кримінальної поліції, яка відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» також діє в складі поліції та згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» уповноважена на здійснення оперативно-розшукової діяльності. Однак дане припущення не ґрунтується на наданих суду матеріалах кримінального провадження і згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України має тлумачитись на користь обвинувачених. Крім того, як вже було зазначено судом, відомості про подальший рух рапорту про надходження повідомлення про вчинення злочину в наданих суду матеріалах кримінального провадження відсутні.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що з наданих суду матеріалів кримінального провадження не зрозуміло, яким чином слідчі ОСОБА_57 та ОСОБА_56 опинились у Погребищенському районі Вінницької області до прийняття слідчим ОСОБА_55 заяви від ОСОБА_1 про вчинення стосовно нього злочину.

Суд також враховує, що потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні не зміг повідомили, хто саме посадив його до автомобіля біля парковки «Макдональдс». За його словами в автомобілі сидів ОСОБА_4 та ОСОБА_7 Також потерпілий в судовому засіданні повідомив, що він зателефонував ОСОБА_2 , той приїхав і невідомі хлопці передали його ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а наступного дня вони мали їхати до нього в село по гроші. Потерпілий в судовому засіданні зазначав, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 йому не погрожували.

З оглянутих в судовому засіданні записів з камер спостереження закладу громадського харчування «Макдональдс» випливає, що зафіксовано лише, як до ОСОБА_1 підійшов якийсь невстановлений чоловік і посадив його до салону автомобіля, після чого автомобіль поїхав. При цьому якість відеозображення не дозволяє ідентифікувати осіб, а також автомобілі.

З оглянутих в судовому засіданні відеозаписів з камер спостереження готелю «Вагнес» випливає, що до готелю приїхав автомобіль темного кольору, з якого вийшли особи, ідентифіковані органами досудового розслідування як ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і попрямували разом з жінкою по коридору. Згідно з пред`явленим органом досудового розслідування обвинуваченням потерпілого було замкнено в одному з номерів готелю «Вагнес».

Згідно з ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Зі змісту ч. 6 ст. 22 КПК України випливає, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. При цьому ч. 3 ст. 26 КПК України регламентовано, що суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Також з відеозаписів випливає, що зранку наступного дня до вказаного готелю приїхав автомобіль темного кольору, з якого вийшли особи, ідентифіковані органами досудового розслідування, як ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , які почали спілкування з особою, ідентифікованою органом досудового розслідування як ОСОБА_2 . Після цього до них підійшли особи, ідентифіковані органом досудового розслідування як ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Привітавшись між собою, усі присутні сіли до двох автомобілів та поїхали з території готелю.

Таким чином, суд приймає до уваги, що до готелю «Вагнес» згідно з оглянутими в судовому засіданні відеозаписами особа, ідентифікована органом досудового розслідування як ОСОБА_1 , приїхала з особами, ідентифікованими органами досудового розслідування як ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Стороною обвинувачення суду не було надано відомостей, які б свідчили про спосіб ідентифікації вказаних осіб. Суд також враховує, що потерпілий в судовому засіданні не заперечував, що по приїзду в готель йому дали можливість скористатись належним йому мобільним телефоном і він написав матері смс-повідомлення, щоб вона звернулась у міліцію.

Разом з тим, суд враховує, що вищевказані докази не свідчать про вчинення обвинуваченими будь-яких дій, які охоплюються об`єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 146 КК України. Стороною ж обвинувачення відповідно до вимог ч. 2 ст. 22 та ч. 3 ст. 26 КПК України не було надано суду беззаперечних доказів, які б свідчили про протилежне.

На підтвердження винуватості обвинувачених стороною обвинувачення надано суду протокол пред`явлення особи за фотознімками, відповідно до якого ОСОБА_1 впізнав ОСОБА_4 як особу, яка була присутня в салоні автомобіля марки «БМВ», до якого його примусово посадили. Разом з тим, суд враховує, що в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 не зміг впізнати зазначену особу. При цьому ч. 1 ст. 228 КПК України регламентовано, що перед тим, як пред`явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з`ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. В наданому суду протоколі пред`явлення особи для впізнання відсутнє посилання на прикмети, за якими ОСОБА_1 впізнав ОСОБА_4 Клопотання про виклик та допит в судовому засіданні понятих, які були присутні під час проведення вказаної дії, до суду подано не було. Об`єктивних відомостей, які б свідчили про критерії відбору фотокарток для проведення впізнання особи, суду надано не було.

Таким чином, вищевказаний протокол в якості підтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину суд до уваги не приймає.

Показання свідка ОСОБА_5 в якості підтвердження винуватості обвинувачених суд до уваги не приймає. Зокрема, свідок ОСОБА_5 повідомив суду, що його посадили в автомобіль ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які забрали у нього мобільний телефон. Вони їздили по Калинівці, зупиняючись на заправці. Також свідок повідомляв, що на аеродромі він зустрівся з ОСОБА_49 та Гасіком, який погрожував прострелити ногу, якщо він не повідомить інформацію про місце проживання потерпілого. Суд враховує, що відомостей, які б дали можливість ідентифікувати особи ОСОБА_53 та ОСОБА_49 суду надано не було.

Стороною обвинувачення надано суду протокол допиту ОСОБА_5 з додатками, згідно з якими останній надав роздруківку з соціальних мереж, в тому числі й переписку з особою на ім`я ОСОБА_1 . Згідно з фотозображеннями. на знімках зображено ОСОБА_2 . Однак, дана обставина не була предметом дослідження в судовому засіданні й сторона захисту заперечувала проти здійснення аналізу матеріалів якості доказу в зв`язку з не доведенням стороною обвинувачення джерела їх походження.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 99 КПК України до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати, зокрема, матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні). Згідно з ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відомостей про виконання вимог ст. 93 КПК України в частині отримання зазначених матеріалів суду надано не було і належним чином процесуально оформлено не було, оскільки стороною обвинувачення не було надано відомостей про їх отримання в ході здійснення витребування, тимчасового доступу тощо.

Таким чином, наявність у матеріалах кримінального провадження вищевказаних фотоматеріалів та переписки між особами на ім`я « ОСОБА_1 » та «ОСОБА_12» суд в якості належного та допустимого доказу в даному кримінальному провадженні до уваги не приймає.

Посилання сторони обвинувачення на протокол проведення з потерпілим слідчого експерименту в якості підтвердження винуватості обвинувачених суд до уваги не приймає.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 240 КПК України, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

З протоколу проведення слідчого експерименту та оглянутого відеозапису вказаної слідчої дії випливає, що потерпілий давав показання на місцях, де здійснювались зупинки автомобіля, в якому його утримували. Разом з тим, яким чином було здійснено прибуття до зазначених місць оглянуті в судовому засіданні відеозаписи відомостей не містять. Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту потерпілий вказував, куди потрібно їхати. Однак, під час перегляду відеозапису було встановлено, що потерпілий повідомляв слідчому, що не пам`ятає, куди потрібно їхати і не міг зазначити про напрямок руху. Відповідних клопотань про здійснення виклику та подальшого допиту в судовому засіданні понятих з метою з`ясування та уточнення даної обставини в судовому засіданні сторонами кримінального провадження заявлено не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна правова конструкція закріплена й у ч. 4 ст. 17 КПК України. Зі змісту ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (п. 45), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

У відповідності до вимог ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Статтею 85 КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачені ст. 91 КПК України, і такими є зокрема винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно ст.93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23.02.2006 р. передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, здійснюючи судовий розгляд даного кримінального провадження відповідно до вимог ч. 6 ст. 22, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 337 КПК України, оцінюючи досліджені у справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд прийшов до висновку, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом не доведено винуватість ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй злочинів. Як наслідок, на переконання суду, вказані обвинувачені відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України підлягають виправданню.

Аналізуючи всі докази органу обвинувачення в сукупності з наведеними вище обставинами, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин», суд приходить до висновку, що усі надані органом обвинувачення докази ґрунтуються на припущеннях і не можуть свідчити про винуватість обвинувачених згідно обвинувального акту у вчинені ними злочинів, передбачених ч.2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13 квітня 2016 року на автомобіль марки «BMW 645 CI», сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_5 , який зареєстрований на ОСОБА_28 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_9 та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 - підлягає скасуванню.

Речові докази по справі:

автомобіль марки «BMW 745 і» чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_7 та автомобіль марки «BMW 645 сі» сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_5 - передані на відповідальне зберігання на територію майданчику тимчасово затриманих транспортних засобів Вінницького ВП ГУ НП у Вінницькій області;

мобільний телефон марки «Леново S720і» ІМЕІ НОМЕР_8 належний ОСОБА_22 - переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_22 ;

паперову упаковку із компакт диском та фрагментом фольгового паперу із нашаруванням білої порошкоподібної речовини, що містить психотропну речовину - амфетамін, масою 0,00025 г., вилучені із салону автомобіля марки «BMW 745 і», д.н.з. НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_7 ; ніж, вилучений з салону автомобіля марки «BMW 745 і», д.н.з. НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_7 та оглянутий в судовому засіданні - передані під розписку на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Вінницького ВП ГУ НП у Вінницькій області;

Також суд вважає, що судові витрати стягуються з обвинувачених в разі ухвалення обвинувального вироку (ст. 124 КПК України), тому витрати за проведення ек спертиз в даному кримінальному правопорушенні слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_2 обвинуваченого за ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 189 КК України, визнати невинуватим та виправдати за недоведеністю в його діянні складу кримінальних правопорушень.

ОСОБА_3 обвинуваченого за ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 189 КК України, визнати невинуватим та виправдати за недоведеністю в його діянні складу кримінальних правопорушень.

ОСОБА_4 обвинуваченого за ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 189 КК України, визнати невинуватим та виправдати за недоведеністю в його діянні складу кримінальних правопорушень.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13 квітня 2016 року на автомобіль марки «BMW 645 CI», сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_5 , який зареєстрований на ОСОБА_28 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_9 та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 - скасувати.

Речові докази по справі:

автомобіль марки «BMW 745 і» чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_7 та автомобіль марки «BMW 645 сі» сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_5 , які передані на відповідальне зберігання на територію майданчику тимчасово затриманих транспортних засобів Вінницького ВП ГУ НП у Вінницькій області - повернути власникам;

мобільний телефон марки «Леново S 720і» ІМЕІ НОМЕР_8 належний ОСОБА_22 , який переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_22 - залишити останній;

паперову упаковку із компакт диском та фрагментом фольгового паперу із нашаруванням білої порошкоподібної речовини, що містить психотропну речовину - амфетамін, масою 0,00025 г., вилучені із салону автомобіля марки «BMW745 і», д.н.з. НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_7 ; ніж, вилучений з салону автомобіля марки «BMW 745 і», д.н.з. НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_7 та оглянутий в судовому засіданні, які передані під розписку на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Вінницького ВП ГУ НП у Вінницькій області - знищити;

Процесуальні витрати за проведення експертних досліджень та експертиз віднести на рахунок держави.

На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: