Вирок № 82861312, 05.07.2019, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/682/17

Провадження № 1-кп/506/15/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.07.2019с.м.т.Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області в складі

головуючого судді Чеботаренко О. Л.

за участю секретаря Нечитайло Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в с.м.т. Окни кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 14 березня 2017 року за №12017160350000075 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця та мешканця

АДРЕСА_1 ,громадянина України, з середньою спеціальною

освітою, не працює, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

за участю

сторони обвинувачення - прокурорів Дар`яша В.І., Федосєєва С.В.

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представника потерпілих адвоката Шаталіна М.В.

сторони захисту - захисника Приходченка С.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

13 березня 2017 року близько 23.50 г, ОСОБА_1 , діючи з необережності у формі злочинної недбалості, керуючи технічно справним автомобілем ЗАЗ- DAEWOO р/н НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, не маючи посвідчення водія на керування транспортним засобом відповідної категорії , в порушення :

- п.2.9 а) ПДР України, яким водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- п.2.1 ПДР України, яким водій зобов`язаний мати посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

здійснюючи рух в правій смузі проїжджої частини по ходу свого руху на 241 км+ 300 м автошляху сполученням «Кіровоград-Платоново» в напрямку від с.м.т.Окни до с.Малаївці Окнянського району Одеської області, по прямолінійній частині дороги, на якій організований двосторонній однорядний рух, грубо порушуючи, внаслідок сп`яніння:

- п.п. 2.3, «б» ПДР України, яким передбачено , що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п.10.1 ПДР України, яким передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- 12.1 ПДР України, згідно з яким , під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу ,щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним,

- 12.3 ПДР України , згідно з яким у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди ,яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу,

уважним не був, за дорожньою обстановкою та її зміною не слідкував, обрав швидкісний режим без врахування дорожньої обстановки, втратив пильність та, не впоравшись з керуванням, виїхав на зустрічну смугу, при цьому ,маючи об`єктивну можливість виявити перешкоду для свого руху - автомобіль «Nissan vanette » р/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку ,по правій смузі проїжджої частини по ходу свого руху цього автошляху, своєчасно заходів для відвернення зіткнення транспортних засобів шляхом повернення на свою смугу руху чи зменшення швидкості аж до зупинки керованого транспортного засобу не вжив, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «Nissan vanette » р/н НОМЕР_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Nissan vanette » р/н НОМЕР_2 ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді розтрощеної рани лівої гомілки з розривом препателярної зв`язки, уламкового крайового перелому бугристості лівої велико-гомілкової кістки, крайовий перелом нижнього латерального краю лівого наколінника, забій м`яких тканин лівого суглобу, садна тім`яної області справа, які згідно з висновком судово-медичної експертизи, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Крім того, під час дорожньо-транспортної пригоди в автомобілі «Nissan vanette» р/н НОМЕР_2 в якості пасажира перебувала ОСОБА_3 , яка внаслідок вказаної ДТП отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, забійної рваної рани правої виличної області, відкритого перелому правої виличної кістки з крововиливом у праву гайморову порожнину, травматичний неврит правого лицьового та трійчастого нервів з парезом та больовим синдромом, садна лобної області справа та тім`яної області справа, синців області рота справа та наколінника справа та зліва, які згідно з висновком судово-медичної експертизи, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

В процесі слухання справи обвинувачений ОСОБА_1 свою вину не визнав і на підставі ст.63 Конституції України відмовився давати пояснення, при цьому повідомив, що він не виїжджав на зустрічну смугу, не заперечуючи щодо результатів його медичного обстеження, яким було встановлено, що під час ДТП він перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Судом були перевірені надані стороною обвинувачення докази.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 повідомив , що 13 березня 2017 року близько 23.50 г він рухався на автомобілі «Nissan vanette» р/н НОМЕР_2 по автодорозі «Кіровоград-Платонове» в напрямку від с.Малаївці Окнянського району Одеської області до с.м.т. Окни. Разом з ним в автомобілі знаходилися його дружина ОСОБА_3 та неповнолітній син ОСОБА_4 Видимість була добра і він бачив, що назустріч йому, по своїй смузі, рухається транспортний засіб з ввімкненим дальнім світлом. Він почав миготіти світлом фар, щоб спонукати водія переключитися на ближнє світло, однак водій вказаного транспортного засобу не тільки не перемкнув світло, а й почав зміщуватися на його смугу. Тоді він почав гальмувати і зміщуватися вправо, до обочини, але транспортний засіб продовжував рухатися по його, зустрічній для вказаного транспортного засобу, смузі. Він майже зупинився, а вправо вже не міг взяти, бо знав, що там кювет і в той час, на його ж смузі, відбулося зіткнення з транспортним засобом, як потім його стало відомо , автомобілем ЗАЗ- DAEWOO р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 Після удару його автомобіль розвернуло на цій же смузі, а автомобіль ОСОБА_1 відкинуло на смугу , де мав би рухатися автомобіль ЗАЗ- DAEWOO р/н НОМЕР_1 . В результаті ДТП він отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Потерпіла ОСОБА_3 дала аналогічні пояснення.

Крім того, свідок ОСОБА_5 суду повідомив, що 13 березня 2017 року близько півночі він разом з ОСОБА_6 на автомобілі поверталися зі служби, рухаючись по автодорозі «Кіровоград-Платоново». Біля повороту на с.Малаївці Окнянського району йому зателефонували і він зупинився на обочині. У цей час з цього ж повороту на автодорогу «Кіровоград-Платоново» виїхав бус червоного кольору (потім він з`ясував, що це автомобіль «Nissan vanette») . Бус, на його думку, їхав не більше 60 км/г, рухався по своїй смузі. Видимість була нормальна, дорожнє покриття також, осадків не було. У цей час він побачив, що по зустрічній смузі назустріч вдалині рухається автомобіль з увімкненим дальнім світлом і цей же автомобіль почав виїжджати на зустрічну смугу, де рухався бус. Бус зменшував швидкість, зміщувався до обочини, але зіткнення не вдалося уникнути, так як автомобіль (як потім він з`ясував Део) із зустрічної смуги так і рухався на смугу руху буса і саме на смузі руху буса /на правій смузі/ відбулося зіткнення. Після зіткнення, від удару, «Део» винесло на ліву смугу, а бус розвернуло майже поперек правої смуги. Вони під`їхали та побачили, що у буса - автомобіля «Nissan vanette» вирвало ліву стойку, ліві двері зім`яло, у водія була зажата в автомобілі нога, також в цьому ж автомобілі були пасажири - жінка та дитина, у них також були пошкодження, але вони вийшли самостійно із автомобіля. Водій «Део» також самостійно вийшов із автомобіля і був, на його думку, у стані алкогольного сп`яніння. У «Део» був пасажир, якого не вдалося розбудити, так як він був у стані алкогольного сп`яніння. У «Део» було пошкоджено ліву сторону. На смузі руху бусу була пляма, схожа на тосол і він вважає, що саме у тому місці був удар. Потім приїхали дві швидкі, які забрали учасників ДТП. Після того, як приїхала поліція, вони поїхали з місця ДТП.

Аналогічні пояснення дав свідок ОСОБА_6

Свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 суду повідомили, що невдовзі після ДТП вони прибули на місце пригоди, так як ОСОБА_13 є їх родичами. Зазначені свідки стверджують, що видимість була хороша, дорожнє покриття сухим, погодні умови нормальні, на тій ділянці дороги ям не було. Обидва автомобіля були пошкоджені з лівої сторони біля водія, на дорозі був осип скла , а під машиною ОСОБА_2 було розлите масло.

Крім того, свідок ОСОБА_8 повідомив, що коли він приїхав на місце ДТП, до нього підійшов ОСОБА_14 та сказав « ОСОБА_15 , я не хотів цього зробити».

Крім того, свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 суду повідомили, що вони прибули двома екіпажами «Швидкої допомоги» після повідомлення про ДТП на трасі Кіровоград -Платонове. Їх дії загалом були направлені на надання допомоги всім учасникам ДТП, однак вказані свідки повідомили, що видимість була хороша, дорожнє покриття сухим, погодні умови нормальні, на тій ділянці дороги ями були, але незначні. Автомобілі були кожен на своїй смузі.

При цьому свідок ОСОБА_17 уточнив, що ОСОБА_21 у кареті «Швидкої допомоги» говорив, що він намагався уникнути удару, тікав на узбіччя.

Всім вищевказаним допитаним у судовому засіданні свідкам судом було запропоновано скласти схему, де саме знаходились автомобілі «Nissan vanette» та DAEWOO одразу після ДТП і всі власноруч складені свідками схеми ДТП були долучені до матеріалів справи.

Судом також були перевірені письмові докази :

-витяг з ЄРДР від 14 березня 2017 року за №12017160350000075, згідно з яким 13 березня 2017 року надійшло повідомлення про те, що цієї ж дати о 23.50 г на автошляху сполученням «Кіровоград-Платонове» біля с.Малаївці Окнянського району Одеської області трапилося зіткнення автомобіля ЗАЗ- DAEWOO р/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався зі сторони с.м.т.Окни з автомобілем «Nissan vanette » р/н НОМЕР_2 під керування ОСОБА_2 , у якому було ще два пасажира, та який рухався у протилежному напрямку. В результаті ДТП ОСОБА_2 та два пасажира отримали тілесні ушкодження. / т.1, а.п.194/;

- протокол огляду місця ДТП від 14 березня 2017 року, в період часу з 00.20 г до 00.40 г, з фото таблицями, яким є 241 км+ 300 м автодороги сполученням «Кіровоград-Платонове» . Під час огляду було штучне освітлення, сухо ,без опадів, температура повітря +4 С, дорога пряма, покриття цементно-бетонне, сухе, складається з двох напрямків шириною 8 м. Одна смуга для руху в напрямку огляду шириною 4 м, одна смуга для руху назустріч напрямку огляду шириною 5 м, на проїжджій частині нанесені лінії повздовжньої розмітки відсутні, ширина розділяючої смуги 0,1м, ширина узбіччя 2,5 м. До проїжджої частини ліворуч примикає лісопосадка. Ділянка дороги освітлена іншими джерелами. Видимість 200 м, із увімкненим дальнім світлом фар - 200 м, ближнім - 50 м. Транспортний засіб - ЗАЗ- DAEWOO р/н НОМЕР_1 під кутом 130 градусів перпендикулярно дорозі на відстані 6,7 м від автомобіля «Nissan vanette» р/н НОМЕР_2 , розміщеного під кутом 90 градусів відносно дороги. Сліди шин та гальмування відсутні ./ т.1,а.с.195-201/.

Згідно із висновком судово-медичної експертизи № 14 від 18 квітня 2017 року, у ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження у виді «закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, забійної рваної рани правої скулової області, відкритого перелому правої скулової кістки з крововиливом у праву гайморову порожнину, травматичного невриту правого лицьового та трійчастого нервів з парезом та больовим синдромом , садна лобної області справа та тім`яної області справа ,синців області рота справа та наколінника справа та зліва», які згідно з висновком судово-медичної експертизи, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Вищевказані тілесні ушкодження могли утворитися 13.03.2017 року о 23.50 г.

Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів.

Враховуючи чисельність, різноманітність локалізації тілесних ушкоджень, дані тілесні ушкодження могли утворилися внаслідок ДТП та вкладаються в картину травмування постраждалої в салоні автомобіля і могли бути спричинені частинами салону автомобіля при зіткненні транспортних засобів. / т.1, а.п.207-208/

Згідно із висновком судово-медичної експертизи №15 від 18 квітня 2017 року, у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у виді «розможженої рани лівої гомілки з розривом препателярної зв`язки, осколкового крайового перелому бугристості лівої велико-гомілкової кістки, крайовий перелом нижнього латерального краю лівого наколінника, забій м`яких тканин лівого суглобу ,садна тім`яної області з права, які згідно з висновком судово-медичної експертизи, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості».

Вищевказані тілесні ушкодження могли утворитися 13.03.2017 року о 23.50 г.

Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів і могли утворилися внаслідок ДТП при травмуванні постраждалого в автомобілі, і могли бути спричинені часинами салону автомобіля, який рухався в момент зіткнення транспортних засобів. / т.1, а.п. 210-211/.

Відповідно до витягу із журналу реєстрації взяття крові на алкоголь Окнянської ЦРЛ, 14 березня 2017 року о 2.40 г у ОСОБА_1 було відібрано кров і відповідно до результату токсикологічного дослідження №863 від 16 березня 2017 року, у крові ОСОБА_1 виявлено етанол в концентрації 0,75 проміле. / т.2, а.с. 220-222/

Згідно із висновком автотехнічної судової експертизи технічного стану транспортного засобу №243-А від 17 червня 2017 року, ходова частина, рульове керування та гальмівна система автомобіля ЗАЗ- DAEWOO Sens р/н НОМЕР_1 на момент виникнення події знаходилися в працездатному стані та дозволяли водію автомобіля контролювати, змінювати напрямок та характер руху в залежності від ситуації, що виникає на дорозі./ т.1, а.с.227-233/

Згідно із висновком автотехнічної судової експертизи технічного стану транспортного засобу №245-А від 18 червня 2017 року, ходова частина, рульове керування та гальмівна система автомобіля «Nissan vanette » р/н НОМЕР_2 на момент виникнення події знаходилися в працездатному стані та дозволяли водію автомобіля контролювати, змінювати напрямок та характер руху в залежності від ситуації, що виникає на дорозі./ т.1, а.с.236-240/

Згідно із висновком судової транспортно-трасологічної експертизи № 244-А від 07 серпня 2017 року, у момент контакту автомобіль ЗАЗ- DAEWOO Sens р/н НОМЕР_1 контактував передньою лівою стороною із передньою лівою частиною автомобіля «Nissan vanette » р/н НОМЕР_2 .

Кут (?) між повздовжніми осями транспортних засобів у момент первинного контакту орієнтовно був тупий, близьким до розгорнутого, при відліку кута від повздовжньої осі автомобіля «Nissan vanette » р/н НОМЕР_2 проти ходу годинникової стрілки до подовжньої осі автомобіля ЗАЗ- DAEWOO Sens р/н НОМЕР_1 / т.1, а.с.244-252/.

Крім того, свідок ОСОБА_5 в процесі проведення слідчого експерименту підтвердив надані ним пояснення, вказавши місце - близько 1,5 м від осьової лінії на смузі руху автомобіля «Nissan vanette » р/н НОМЕР_2 , де сталося зіткнення вказаного автомобіля з автомобілем ЗАЗ- DAEWOO Sens р/н НОМЕР_1 / т.1,а.с.253-254/.

З метою перевірки показань потерпілих та свідків по справі судом в порядку ст.361 КПК України було проведено огляд місця події, з відеофіксацією, за участю учасників судового провадження та свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_20 та експерта ОСОБА_26., про що було складено протокол /т.2, а.с.23-28а/, в процесі якого свідки /допитані окремо/ підтвердили раніше надані ними пояснення, при цьому свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 показали, де саме відбулося зіткнення автомобілів «Nissan vanette» р/н НОМЕР_2 та ЗАЗ- DAEWOO Sens р/н НОМЕР_1 . За допомогою експерта було зафіксовано вказане свідками місце зіткнення, яке зазначили останні - свідок ОСОБА_6 - 1,9 м, а свідок ОСОБА_5 - 1,75 м від краю правої смуги. Потерпілий ОСОБА_2 підтвердив, що саме в зазначеному місці сталася ДТП.

Крім того, свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , ОСОБА_12 підтвердили, що бачили осип скла на правій смузі, біля автомобіля «Nissan vanette», а останній свідок також підтвердив, що на цій же смузі бачив плями мастила.

Після проведення зазначеного огляду судом була призначена автотехнічна експертиза, згідно з висновком якої у діях водія ОСОБА_2 не вбачаються невідповідності вимогам п.12.3 ПДР, дотримуючись яких він не мав технічної можливості запобігти зіткнення з автомобілем ЗАЗ- DAEWOO, при цьому водій автомобіля ЗАЗ-DAEWOO у даній дорожній обстановці повинен був діяти відповідно до вимог п.п.12.2, 12.6(г) та 11.3 ПДР і можливість запобігти дорожньо-транспортній події водієм ОСОБА_1 визначалася виконанням вимог п.11.3 ПДР, згідно з яким на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

Приведений об`єм доказів суд визнає достатнім, самі докази допустимими, у зв`язку з чим вважає за можливе покласти їх в основу вироку відносно обвинуваченого.

Перевірка судом вищеозначених доказів дозволяє суду зробити висновок про доведеність вини обвинуваченого у встановленому у судовому засіданні об`ємі.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 доведена повністю, і його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При цьому суд звертає увагу, що обвинуваченим порушено також п.11.3 ПДР, згідно з яким на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу, однак у обвинувальному акті вказані порушення не були зазначені, хоча відсутність посилання на допущення вказаного порушення ПДР не впливає на правову кваліфікацію дій обвинуваченого, при цьому суд, відповідно до ч.1 ст.337 КПК України, зобов`язаний розглядати справу лише в межах пред`явленого обвинувачення.

Вирішуючи питання щодо призначення покарання обвинуваченому, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до роз`яснень, викладених Пленумом Верховного Суду України у постанові «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003р №7, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Судом встановлено, що обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України віднесено до категорії нетяжких та із суб`єктивної сторони характеризуються злочинною недбалістю.

Оцінюючи характер та особливість вчиненого кримінального правопорушення, суд звертає увагу на те, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стало грубе порушення обвинуваченим ОСОБА_1 одночасно декількох пунктів Правил дорожнього руху,

Так, оцінюючи тяжкість наслідків, що настали унаслідок скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, суд враховує, що унаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілі отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження, обом потерпілим потребувалось тривале лікування з оперативним втручанням, з подальшою реабілітацією.

Надаючи оцінку особі обвинуваченого, суд зауважує, що незважаючи на доведеність вини, ОСОБА_1 повністю не визнає своєї вини, не вбачає у своїх діях порушень Правил дорожнього руху та стверджує, що не виїздив на зустрічну смугу.

На думку суду, це вочевидь суперечить поясненням як потерпілих, так і очевидців ДТП та свідчить про небажання обвинуваченого визнавати очевидні факти та давати критичну оцінку своїм протиправним діям, які призвели до дорожньо-транспортної пригоди .

Також надаючи оцінку ставленню обвинуваченого до скоєного, суд враховує, що за тривалий час з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, обвинувачений ОСОБА_1 , будучи ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, зокрема із медичною документацією, судово-медичними експертизами та цивільними позовами потерпілих та достовірно обізнаний про характер отриманих травм, тривалість і вартість лікування потерпілих, не надав потерпілим ніякої матеріальної допомоги, хоча одразу після ДТП обвинуваченим та членами його сім`ї одразу було наголошено про необхідність документування потерпілими всіх їх витрат.

Виходячи із роз`яснень, викладених у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року (із змінами) "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Так, суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого обвинуваченим необережного злочину, те, що обвинувачений раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що визнано судом обставинами, що пом`якшують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є перебування під час скоєння злочину у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням вищевикладеного та обставин справи, позиції прокурора та потерпілих , наслідків вчиненого злочину , вчиненого в результаті грубого порушення та нехтування вимогами правил безпеки дорожнього руху, відношення обвинуваченого на скоєного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо лише з призначенням покарання у виді обмеження волі, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, в межах санкції статті. Обраний обвинуваченому такий вид покарання, за переконанням суду, відповідатиме не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам кримінального провадження, наслідкам, що настали, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання. Менш суворий вид покарання буде недостатнім для його виправлення.

Тому суд не може погодитися із висновками досудової доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні, де орган пробації оцінив ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим як середній та ризик ймовірної небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, як низький.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст.75 КК України, про що зазначено у досудовій доповіді, також не буде відповідати загальним засадам призначення покарання.

Що стосується призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, передбаченого санкцією статті, за якою визнано обвинувачення доведеним, то суд вважає, що виходячи із факту грубого порушення правил дорожнього руху та керування обвинуваченим транспортним засобом в момент ДТП у стані алкогольного сп`яніння, та беручи до уваги позицію прокурора і те , що у суду відсутні відомості про неотримання обвинуваченим права керування будь-якими транспортними засобами, то таке покарання також слід призначити у межах санкції ч.1 ст.286 КК України.

Судом відхиляються доводи обвинуваченого та захисника щодо недоведеності види обвинуваченого в тому, що саме він є винуватцем ДТП , так як він не виїздив на зустрічну смугу, і цей факт, на думку обвинуваченого та захисника, висновком експертизи не встановлений, як і не встановлено порушення обвинуваченим швидкісного режиму.

Суд погоджується з тим, що органами досудового розслідування недостатньо належним чином складено протокол огляду місця події та в неповному обсязі зафіксована вся необхідна слідова інформація, що в подальшому, згідно із поясненнями експерта, допитаного у судовому засіданні, унеможливило встановлення експертним шляхом місця зіткнення та визначення швидкості автомобілів. Разом з тим, висновок експерта не є єдиним доказом, який суд може покласти в основу обвинувального вироку і з метою встановлення всіх обставин ДТП судом досліджувалися і перевірялися інші вищезазначені докази, які у сукупності довели вину обвинуваченого в інкримінованому йому злочині. Що стосується того, що тілесні ушкодження потерпілі не отримали б, як би дотримувалися правил дорожнього руху в частині використання пасків безпеки та правил перевезення пасажирів, то всі зазначені порушення, які потерпілі не заперечують, тягнуть за собою адміністративну відповідальність і у разі дотримання ОСОБА_1 правил дорожнього руху жодних негативних наслідків для стану здоров`я потерпілих у останніх не настало б.

Відповідно до ст.124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути належним чином підтверджені процесуальні витрати по проведенню судових експертиз, що складає 1716 грн за проведення експертизи №775-А від 21 листопада 2018 року, 791 грн 64 коп за проведення експертизи № 243-А від 17 червня 2017 року та 791 грн 64 коп за проведення експертизи № 245-А від 18 червня 2017 року.

Що стосується заявленого потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , цивільним позивачем ОСОБА_24 , а також цивільним позивачем ОСОБА_25 цивільних позовів, то суд прийшов до такого.

Частиною 5 ст. 128 КПК України визначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.55 Конституції України та положень ст.ст.4, 13, 19, 79, 81 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасники провадження розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.999 ЦК України, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Так, потерпілими заявлено позов до ПрАТ «Європейський Страховий Союз» та обвинуваченого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Між потерпілими та обвинуваченим ОСОБА_1 виникли деліктні зобов`язання із завдання шкоди внаслідок ДТП. У той же час між обвинуваченим як водієм транспортного засобу автомобілю марки ЗАЗ- DAEWOO Sens р/н НОМЕР_1 та страховою компанією ПрАТ «Європейський Страховий Союз» існували договірні зобов`язання за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності у формі страхового полісу серії НОМЕР_3 , виданого 26 липня 2016 року терміном на 1 рік , який діяв до 25 липня 2017 року.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку.

Відповідно до ст.22 зазначеного Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії НОМЕР_3 , виданого 26 липня 2016 року терміном на 1 рік, який діяв до 25 липня 2017 року, застраховано цивільно-правову відповідальність, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль ЗАЗ-DAEWOO Sens р/н НОМЕР_1 /т.1,а.с.84/. Пунктом п.5 визначено розмір франшизи в розмірі 2000 гривень. Подія, яка відбулася 13 березня 2017 року , за участю забезпеченого транспортного засобу, є страховим випадком.

Потерпілі зверталися до страхової компанії ПрАТ «Європейський Страховий Союз» з відповідними вимогами, однак будь-якого відшкодування, як і навіть відповіді від СК не отримали.

Так, відповідно до наданих потерпілими медичних документів та чеків на придбання лікарських препаратів та витрат на медичне діагностичне обстеження, ОСОБА_3 витрачено 5388 грн 67 коп., ОСОБА_2 - 4648 грн 80 коп. Крім того, потерпілими були витрачені кошти на лікування та обстеження неповнолітнього сина потерпілих ОСОБА_24 , який також був учасником ДТП (про що йшлося в повідомленні про ДТП, адресованому ПрАТ «Європейський страховий союз»), який був доставлений в хірургічне відділення Окнянської ЦРЛ, де перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом «Струс головного мозку» з 14.03.2017 р по 04.04.2017 року, однак ступінь тілесних ушкоджень йому встановлена не була, у зв`язку з чим не був визнаний потерпілим по вказаній справі, однак саме після ДТП він потребував лікування та діагностування. Тому він був визнаний цивільним позивачем як особа, якій в результаті кримінального правопорушення була завдана матеріальна та моральна шкода і представником якого в судовому засіданні є його мати - потерпіла ОСОБА_3 , і на його лікування та діагностування було витрачено 721 грн 55 коп .

Крім того, лікування та діагностування потребувало транспортних витрат, що склало 2652 грн 33 коп.

Всі вищезазначені витрати потерпілими підтверджені документально і тому відповідно до ст.ст.23, п.п.24.1, 24-2, 24.3 ст.24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» їх вимоги підлягають задоволенню. / т.1,а.с.33-53,68-83; т.2, а.с.152-165/

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов у цій частині підлягає задоволенню і з ПрАТ «Європейський Страховий Союз» на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також ОСОБА_24 в особі ОСОБА_3 , слід стягнути зазначені суми.

Крім того, потерпілими сплачено по 5000 грн кожним за надання правової допомоги /т.1 а.с.60,61/, які слід стягнути в рівних частках з ПрАТ «Європейський Страховий Союз» та ОСОБА_1

Що стосується позовних вимог щодо стягнення суми компенсації моральної шкоди, завданої злочином, суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа, якій завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року із послідуючими змінами, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного життя. Суд при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди повинен врахувати стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Розглядаючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої діями обвинуваченого, суд враховує положення ч. 2 ст. 23 ЦК України.

При цьому розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховуються вимоги розумності та справедливості.

Так, судом було встановлено, що внаслідок вчиненого кримінального правопорушення потерпілим було завдано моральну шкоду, так як вони отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження. Моральну шкоду також отримала і малолітня дитина потерпілих - ОСОБА_24 , якого було визнано цивільним позивачем .Через стрес під час самої ДТП та травми, отримані внаслідок ДТП , вищезазначені особи відчували моральні страждання, було порушено їх звичний нормальний спосіб життя, у подальшому необхідні зусилля для відновлення та реабілітації, вони відчували власну безпорадність .

Тому вимоги в частині стягнення моральної шкоди з ПрАТ «Європейський Страховий Союз» підлягають задоволенню, виходячи із ступеню як отриманих тілесних ушкоджень, так і глибини моральних переживань та у відповідності до ст.ст.9.3, 26-1 ЗУ України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що складає 5% від страхового відшкодування, яке визначено у розмірі 100000 грн. на одного потерпілого.

Що стосується розміру моральної шкоди - по 47450 грн на кожного - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_24 , яку потерпілі та цивільний позивач ОСОБА_24 просили стягнути з ОСОБА_1 , то, на думку суду, такий розмір шкоди є завищеним, та таким, що не відповідає реально спричиненій шкоді та наслідкам, що настали.

Тому, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, характер та глибину моральних страждань потерпілих та їх неповнолітньої дитини, їх наслідки й інші негативні впливи внаслідок порушення їх цивільних прав, суд вважає, що позов в цій частині слід задовольнити частково, та з урахуванням вимог розумності і справедливості розмір відшкодування моральної шкоди визначити у розмірі по 40 000 гривень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та 5 000 грн. цивільному позивачу - малолітньому ОСОБА_24 , при цьому суд виходить з наступних критеріїв: об`єму душевних страждань, понесених потерпілими, наслідків отриманих травм та глибини психологічних переживань, і вважає, що дана сума відшкодування моральної шкоди відповідає принципам розумності, виваженості та справедливості. При цьому, при визначенні розміру моральної шкоди цивільному позивачу - малолітньому ОСОБА_24 , суд виходить з того, що, незважаючи на те, що ступеню будь-яких тілесних ушкоджень останньому не встановлено, суд вважає, що сам факт перебування малолітньої дитини у салоні автомобіля, який потратив у ДТП, що само по собі є стресом для людини, а тим більш, для малолітньої дитини, та отримання у його присутності його батьками явних тілесних ушкоджень /рваної рани обличчя у матері, відкритого переламу ноги у батька/ спричинило тяжкі моральні страждання, які підлягають грошовій компенсації.

Що стосується позову цивільного позивача ОСОБА_25 , то суд прийшов до такого.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ОСОБА_25 є власником автомобіля «Nissan vanette » р/н НОМЕР_2 / т.1, а.с.93/.

Згідно зі звітом незалежної оцінки з визначення матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, вартість матеріального збитку складає 55860 грн /т.1, а.с.103-104,т.2,а.с.164-213/.

Як встановлено вище, відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії НОМЕР_3 , виданого 26 липня 2016 року терміном на 1 рік , який діяв до 25 липня 2017 року, застраховано цивільно-правову відповідальність, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль ЗАЗ- DAEWOO Sens р/н НОМЕР_1 . / т.1,а.с.84/.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з вимогами ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Цивільний позивач зверталася до страхової компанії ПрАТ «Європейський Страховий Союз» з відповідними вимогами, однак будь-якого відшкодування, як і навіть відповіді , від СК не отримала.

Відповідно до 28, ст.29,п.30.1 ст.30,п.30.2 ст.30,п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування у розмірі, встановленому оцінювачем, а також відшкодування коштів за евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди, плати за послуги стоянки, що відповідачем ПрАТ «Європейський страховий союз» виконано не було . / т.1,а.с.105, т.2 , а с. 214-215/ .

При цьому франшизу у сумі 2000 грн слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 як з особи, яка визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Тому у цій частині позов підлягає повному задоволенню.

Щодо вимоги накладення арешту на майно ОСОБА_1 , викладеної у позовній заяві, то відповідно до ст.151 ЦПК України, вона має буди викладена у формі заяви та оформлена відповідно до вимог ст.151 ЦПК України, що позивачами дотримано не було і тому така вимога розгляду не підлягає.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 368,370,371,374,376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді 2/двох/ років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2/ два/ роки.

Строк відбування покарання рахувати з дати фактичного початку відбування призначеного судом покарання.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати по проведенню судових експертиз, що складає 1716 грн за проведення експертизи №775-А від 21 листопада 2018 року, 791 грн 64 коп за проведення експертизи № 243-А від 17 червня 2017 року та 791 грн 64 коп за проведення експертизи № 245-А від 18 червня 2017 року.

Позов потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , цивільного позивача ОСОБА_24 до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз», код ЄДРПОУ 33552636, м.Київ, вул.Михайла Коцюбинського,6 ,01030 на користь ОСОБА_2 :

- страхове відшкодування витрат, викликаних необхідністю придбання ліків, необхідністю стаціонарного хірургічного лікування ,медичної діагностики, транспортування у розмірі 4648 грн 80 коп і 1326 грн коп, а всього 5974 грн 97 коп ;

- страхове відшкодування компенсації моральної шкоди у розмірі 5000 грн ;

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» , код ЄДРПОУ 33552636 , м.Київ, вул.Михайла Коцюбинського,6 ,01030 на користь ОСОБА_3 :

- страхове відшкодування витрат, викликаних необхідністю придбання ліків, необхідністю стаціонарного хірургічного лікування ,медичної діагностики, транспортування у розмірі 5388 грн 67 коп і 1326 грн коп , а всього 6714 грн 84 коп;

- страхове відшкодування компенсації моральної шкоди у розмірі 5000 грн ;

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» , код ЄДРПОУ 33552636 , м.Київ, вул.Михайла Коцюбинського,6 ,01030 на користь ОСОБА_24 :

- страхове відшкодування витрат, викликаних необхідністю придбання ліків, медичної діагностики у розмірі 721 грн 55 коп.;

- страхове відшкодування компенсації моральної шкоди у розмірі 5000 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз», код ЄДРПОУ 33552636, м.Київ, вул.Михайла Коцюбинського,6 ,01030 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування судових витрат, пов`язаних оплатою правової допомоги- 2500 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» , код ЄДРПОУ 33552636 , м.Київ, вул.Михайла Коцюбинського,6 ,01030 на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування судових витрат, пов`язаних оплатою правової допомоги- 2500 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у рахунок компенсації моральної шкоди 40000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у рахунок компенсації моральної шкоди 40000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_24 у рахунок компенсації моральної шкоди 5000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування судових витрат, пов`язаних оплатою правової допомоги - 2500 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування судових витрат, пов`язаних оплатою правової допомоги- 2500 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Позов цивільного позивача ОСОБА_25 до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» та ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» , код ЄДРПОУ 33552636 , м.Київ, вул.Михайла Коцюбинського,6 ,01030 на користь ОСОБА_25 :

- страхове відшкодування у сумі 53860 грн.

- витрати по оплаті проведення звіту спеціаліста- оцінювача у розмірі 3300 грн та по оплаті транспортування і зберігання транспортних засобів 5780 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_25 різницю між фактичним розміром матеріальної шкоди та страховим відшкодуванням у розмірі 2000 грн.

Матеріали кримінального провадження, долучені стороною обвинувачення, зберігати у матеріалах судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Красноокнянський районний суд Одеської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя О. Л. Чеботаренко