Рішення № 82854597, 05.07.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

05 липня 2019 р.справа № 400/1112/19

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у спрощеному позовному провадженні із повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомприватного підприємства "Фортуна Світ", вул. Кірова, 238, м. Миколаїв, 54031

до відповідачаГоловного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

провизнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 11.03.19 р. № № 00015381402, 00015391402, 00015401402, 00015411402, № 00015461306

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Фортуна Світ" (надалі - позивач або ПП "Фортуна Світ") звернулось з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (надалі - відповідач або ГУ ДФС), в якому просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 березня 2019 р. № № 00015381402, 00015391402, 00015401402, 00015411402, № 00015461306.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, висновки ГУ ДФС про порушення ПП "Фортуна Світ" вимог податкового законодавства є бездоказовими і ґрунтуються лише на припущеннях. Крім того, акт перевірки оформлено з порушенням вимог Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України, затвердженої наказом останньої від 6 червня 2018 р. № 365 (надалі - Інструкція з діловодства у ДФС).

Відповідач подав відзив, в якому просив відмовити в задоволені позову з наступних підстав: перевіркою ПП "Фортуна Світ" встановлено, що позивач відносив до складу витрат в серпні-вересні 2018 р. оплату експедиторських послуг, наданих ТОВ "Грета-Юг", але акти здачі-прийняття робіт, якими оформлювалась господарські операції, не містять обов`язкових реквізитів, передбачених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для первинних документів. Також, позивач занизив податкові зобов`язання з податку на додану вартість (надалі - ПДВ), так як після закінчення терміну зберігання насіння соняшнику, він повинен був задекларувати податкові зобов`язання з ПДВ, чого ним зроблено не було. Крім того, позивач порушив строки сплати податку на доходи фізичних осіб (а. с. 95-103).

Справа призначена до розгляду в спрощеному позовному провадженні із повідомленням учасників справи.

Сторони клопотали про розгляд справи в письмовому провадженні (а. с. 113-114).

Відповідно до ст. 194 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Враховуючи приписи наведеної статті, суд розглядає справу в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

У січні-лютому 2019 р. ГУ ДФС провела документальну планову виїзну перевірку ПП " Фортуна Світ " за період з 1 січня 2016 р. до 30 вересня 2018 р., результати якої оформлені Актом від 15 лютого 2019 р. № 203/14-29-14-02/38525188 (надалі - Акт перевірки) (а. с. 28-68).

У висновку Акту перевірки вказано на наступні порушення з боку позивача:

- ст. 44 п. 44.1., п. 44.2., ст. 134 п. 134.1. пп. 134.1.1., ст. 135 п. 135.1. Податкового кодексу України (надалі - ПК України), в результаті чого занижений податок на прибуток підприємств на загальну суму 328 907,0 грн.;

- ст. 185 п. 185.1., ст. 188 п. 188.1., ст. 189 п. 189.1., ст. 198 п. 198.5., ст. 200 п. 200.1., п. 200.2. ПК України, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 102 392,0 грн.;

- ст. 185 п. 185.1., ст. 188 п. 188.1., ст. 189 п. 189.1., ст. 198 п. 198.5., ст. 200 п. 200.1., п. 200.2. ПК України, внаслідок чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2018 р. в сумі 1 154,0 грн.;

- ст. 201 п. 201.1., п. 201.7., п. 201.10. ПК України, а саме не складені і не зареєстровані зведені податкові накладні, в яких позивач повинен був зазначити податкові зобов`язання з ПДВ на суму 103 546,0 грн. за квітень 2017 р.;

- розділ ХХ підрозділ 10 п. 161 ПК України, що виявилось в несвоєчасному перерахуванні військового збору за період січень-липень 2016 р. на суму 935,61 грн.

На підставі Акту перевірки, 11 березня 2019 р. ГУ ДФС прийняла податкові повідомлення-рішення:

- № 00015381402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 328 907,0 грн. і застосовано штрафну санкцію в розмірі 82 226,75 грн.;

- № 00015391402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 102 392,0 грн. і застосовано штрафну санкцію в розмірі 25 598,0 грн.;

- № 00015401402, яким за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 1201 п. 1201.2. абз. 2 ПК України податкових накладних на суму ПДВ 103 546,0 грн., застосований штраф в розмірі 51 773,0 грн.;

- № 00015411402, яким зменшено розмір від`ємного значення ПДВ за вересень 2018 р. на 1 154,0 грн.;

- № 00015461306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 437,63 грн. і нарахована пеня в розмірі 54,42 грн. (а. с. 12-27).

2 січня 2018 р. позивач уклав з ТОВ "Грета-Юг" договір № 020118 про надання експедиційних послуг, за умовами якого контрагент надавав ПП "Фортуна Світ" послуги з експедирування зернових (а. с. 73). Вартість послуг визначалась сторонами за фактом їх надання в кінці кожного місяця і фіксувалась в актах (п. 4.1. договору).

Матеріали справи містять акти здачі-прийняття робіт, в яких зазначено найменування послуги, кількість тон вантажу і ціна послуги (а. с. 74-82).

На думку відповідача, ці акти не містять інформації про зміст і обсяг наданої позивачу послуги, а тому не можуть вважатись первинними документами в сенсі ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Крім того, до цих актів обов`язково повинні додаватись інші документи, які б підтверджували надання експедиційних послуг - розшифровки, звіти, калькуляції та інше, але під час перевірки позивач таких документів не надав.

Закон України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначає, що транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів, а транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування (ст. 1 Закону).

Як визначено ст. 9 ч. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Та ж стаття в 2017 році була доповнена абзацом 9, який містить застереженням про те, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Поява цієї норми узгоджується з таким принципом бухгалтерського обліку, як превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (ст. 4 Закону).

Таким чином, первинний документ може містити недоліки, але якщо він дозволяє ідентифікувати сторін господарської операції, містить дату, а також інформацію щодо змісту і обсягу такої операції, то він є належним чином оформленим.

Досліджені судом акти здачі-прийняття робіт такі дані містять. Окремо суд зазначає про те, що оскільки поняття транспортно-експедиторської послуги надано в законі, відсутня необхідність розкривати її суть в інших документах. Обсяг господарської операції розкрито позивачем шляхом вказівки на тоннаж перевезеного товару.

Зазначення ГУ ДФС в Акті перевірки на те, що окрім актів здачі-прийняття робіт позивач повинен був оформлювати отримання експедиторських послуг розшифровками, звітами, калькуляціями, безпідставні, так як такі вимоги відповідача не ґрунтуються на приписах законодавства - жоден нормативний акт, або умови договору, не вимагають від позивача складення таких документів, а тому відповідач не має права вимагати від платника податків надання документів, складання (ведення) яких не передбаченого нормативними актами.

З огляду на наведене, є помилковим висновок ГУ ДФС про те, що первинні документи, якими оформлювались витрати позивача на оплату експедиторських послуг, у зв`язку з їх недоліками, не можуть братись до уваги.

Відповідно до договору складського зберігання зерна № 001/1, укладеного 15 липня 2018 р. між ПП "Фортуна Світ" і ТОВ "Новий елеватор ЛЛД", позивач здав на зберігання до 1 травня 2019 р. пшеницю (а. с. 69-72).

При перевірці ГУ ДФС зробила висновок про те, що так як відповідно до ДСТУ № 7011:2009 гарантійний строк зберігання насіння соняшнику, який складає 6 місяців, сплив і позивач не надав документів про продаж товару, то він використаний в операціях, які не пов`язані з господарською діяльністю, а тому позивач повинен був визначити ПДВ з цього товару.

Суд звертає увагу на те, що позивач здав на зберігання пшеницю, тоді як відповідач посилається на ДСТУ, який регламентує зберігання насіння соняшника, хоча це є різними зерновими культурами.

Відповідно до ст. 4 ч. 1 Закону України "Про стандартизацію", метою стандартизації в Україні є: 1) забезпечення відповідності об`єктів стандартизації своєму призначенню; 2) керування різноманітністю, застосовність, сумісність, взаємозамінність об`єктів стандартизації; 3) забезпечення раціонального виробництва шляхом застосування визнаних правил, настанов і процедур; 4) забезпечення охорони життя та здоров`я; 5) забезпечення прав та інтересів споживачів; 6) забезпечення безпечності праці; 7) збереження навколишнього природного середовища і економія всіх видів ресурсів.

Державні стандарти України (ДСТУ), які розробляються на підставі цього Закону - це стандарти, що встановлюють загальні правила, принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів у різних сферах економіки, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості, а тому їх норми не регулюють податкових правовідносин і їх недотримання не може тягнути визначення податкових зобов`язань.

Відповідно до п. 9.2. і 9.3. ДСТУ № 7011:2009, гарантійний строк зберігання насіння соняшнику - 6 міс. з дня закладання на зберігання. Після закінчення гарантійного строку зберігання якість насіння перевіряють на відповідність вимогам стандарту. У разі позитивних результатів аналізування строк зберігання насіння соняшнику продовжують.

Той факт, що позивач зберігав товар понад 6 місяців (з 15 липня 2018 р. до 1 травня 2019 р.) і у нього відсутні документи, які б підтверджували його перевірку після спливу 6-місячного терміну, як це передбачено ДСТУ № 7011:2009, ніяким чином не впливає на його податкові зобов`язання з ПДВ.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затверджений наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 р. № 727, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. за № 1300/277455 (надалі - Порядок № 727) в пункті 5 вимагає, щоб факти виявлених порушень законодавства з питань податкового законодавства, викладались в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

Позивач стверджує, що протягом періоду охопленого перевіркою, реалізації соняшника не відбулось, а тому у нього відсутні зобов`язання з декларування ПДВ. Перевіркою позивача не встановлено протилежного - відповідач тільки припускає, що після закінчення гарантійного строку зберігання товару позивач його використав у позагосподарській діяльності, хоча на підставі наведених вимог Порядку № 727, він повинен був встановити і зафіксувати факт такого використання.

За правилами доказування, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ст. 77 ч. 1-2 КАС України)

Суд знаходить недоведеним обставини, з якими ГУ ДФС пов`язує нарахування позивачу ПДВ і, відповідно, як похідні від цих обставин, висновки відповідача про завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2018 р. в сумі 1 154,0 грн. і відсутність реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 103 546,0 грн.

Податковим повідомлення-рішення № 00015461306 ПП "Фортуна Світ" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 437,63 грн. і нарахована пеня в розмірі 54,42 грн.

В той же час, Акт перевірки не містить опису порушення позивачем вимог ПК України щодо повноти нарахування і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб.

У відзиві відповідач зазначив, що на аркуші 37 Акту перевірки (а. с. 64), зазначено, що перевіркою встановлено несвоєчасне перерахування військового збору під час виплати заробітної плати за грудень 2015 р. і в період січень-липень 2016 р., на загальну суму 454,04 грн.

Разом з тим, військовий збір, хоч і сплачується з того ж самого об`єкта оподаткування, що і податок на доходи фізичних осіб, але є іншим збором і опис несвоєчасності перерахування позивачем військового збору, не може вважатись одночасно описом порушення сплати податку на доходи фізичних осіб, адже спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу нарахований саме цей податок, а не військовий збір.

Таким чином, нарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб здійснено фактично без опису самого порушення в Акті перевірки.

З приводу послання позивача на порушення відповідачем вимог п. 2.2.3.8. Інструкції з діловодства у ДФС, в частині присвоєння Акту перевірки штрих-коду, слід зазначити, що відповідно до п. 1.1.3. її вимоги в цій частині розповсюджується тільки на документування управлінської інформації, до якої Акт перевірки не відноситься, а Порядок № 727 не передбачає присвоєння акту перевірки штрих-коду.

Згідно із ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат, сторони суду не подавали. Позивач сплатив судовий збір в розмірі 8 888,13 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1948 від 15 квітня 2019 р. (а. с. 4) і з урахування задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному розмірі.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов приватного підприємства "Фортуна Світ" (вул. Кірова, 238, м. Миколаїв, 54031, ЄДРПОУ 38525188) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 39394277,) задовольнити.

2. Податкові повідомлення-рішення № № 00015381402, 00015391402, 00015401402, 00015411402, № 00015461306, прийняті 11 березня 2019 р. Головним управлінням ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 39394277), визнати протиправними і скасувати.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 39394277) на користь приватного підприємства "Фортуна Світ" (вул. Кірова, 238, м. Миколаїв, 54031, ЄДРПОУ 38525188) судові витрати у виді судового збору в розмірі 8 888,13 грн. (вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень тринадцять копійок).

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз