
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
05 липня 2019 року м. Ужгород№ 260/904/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Скраль Т.В.
при секретарі Стенавській А.М.,
за участю сторін:
позивача: ОСОБА_1 ;
представник позивача - адвоката Бачинської Анастасії Володимирівни,
відповідач: Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області - представник не з"явився,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Ужгородської міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Заньковецької, 10, код ЄДРПОУ 35045459) про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -
В С Т А Н О В И В:
У відповідності до частини 1 статті 271 КАС України, суд проголошує повне судове рішення.
24 червня 2019 року, ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, якою просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 05 червня 2019 року у виконавчому провадженні ВП № 59267005, видану Ужгородським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, про примусове виконання виконавчого напису № 741 виданий 21.08.2009 року. Документ видав Сергеєв О.О ., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу про звернення стягнення на майно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а саме: на будинок, що розташований на земельній ділянці площею 0,10 га, що находиться за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на суму 1525901,49 грн.
26 червня 2019 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у даній справі за окремою категорією термінових адміністративних справ та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні.
На обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначив, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята з порушенням чинного законодавства є протиправною та підлягає скасуванню. Так, позивач зазначив, що оскаржуваною постановою відповідача порушено права, свободи та інтереси позивача, а саме: піддано примусовому виконанню виконавчий документ, строк пред`явлення якого сплинув. На думку позивача, державний виконавець Копрушак Т.Г., отримавши заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №741 від 21 серпня 2009 року повинен був повернути зазначений виконавчий документ стягувачу у зв`язку з пропуском однорічного строку пред`явлення виконавчого напису до виконання. Також, вказує, що державним виконавцем не було враховано рішення апеляційного суду Закарпатської області від 10 червня 2014 року.
Особливості розгляду даної категорії справи врегульовані статтею 268, 269 КАС України, де визначено, що у справах в тому числі що передбачені ст.285-289 цього кодексу, щодо подання заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності- кур`єром або за відомим суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку .
Частиною другою статті 268 КАС врегульовано, що учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини не прибуття, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, відтак, розгляд справи проведено за відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
26 червня 2019 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву, зобов`язано надати належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №59267005 у строк до 02 липня 2019 року.
02 липня 2019 року, на виконання ухвали суду від 26 червня 2019 року від відповідача надійшли належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №59267005. Правом подати відзив на адміністративний позов відповідач не скористався.
Позивач та представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, докази, якими вони підтверджуються, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, судом у справі встановлені такі факти та обставини.
Як встановлено судом, 22 березня 2006 року ВАТ "РОДОВІД БАНК" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір, згідно якого, позичальнику було надано кредит у формі відновлювальної кредитної лінії у розмірі 145000 доларів США, з терміном користування до 22.03.2009 року під 17 % річних.
22 березня 2006 року, для забезпечення виконання цього договору було укладено договір іпотеки, згідно якого позичальник ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_5 передали банку в іпотеку належний їм будинок АДРЕСА_3 . Відповідно до умов даного договору позивачі взяли на себе солідарну відповідальність за невиконання боржником зобов`язання за кредитним договором.
21 серпня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. видано виконавчий напис № 741 про звернення стягнення на будинок, що розташований на земельній ділянці площею 0,10 га та знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Зазначений будинок, що розташований на земельній ділянці площею 0,10 га, на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського нотаріального округу Митровцій Ю.Ю., 22.03.2006 року за реєстровим № 598, передане у заставу публічному акціонерному товариству "РОДОВІД БАНК", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, строк платежу за яким настав з 12.06.2007 року по 21.08.2009 року. За рахунок коштів, отриманих від реалізації будинку, що розташований на земельній ділянці площею 0,10 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, задовольнити вимоги публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" у розмірі: кредит в сумі, еквівалентній 144966,96 доларам США; відсотки в сумі, еквівалентній 21696,58 доларам США, пеня в сумі, еквівалентній 26655,10 доларам США, що становить еквівалент 193 318,64 доларів США, що згідно з курсом НБУ становить 1524201,49 грн. З метою відшкодування кредитору внесеної за вчинення виконавчого напису плати стягнути з боржника 1700,00 грн. Виконавчий напис може бути пред`явлений до стягнення протягом року з дня його вчинення. Виконавчий напис набирає чинності від дати його вчинення, (а.с.42).
10 червня 2014 року, рішенням апеляційного суду Закарпатської області договір іпотеки, укладений 22 березня 2006 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та Закритим акціонерним товариством "Родовід Банк" в частині солідарної відповідальності майнового поручителя ОСОБА_8 за невиконання боржником ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором визнано недійсним. Стягнуто з позивача на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК» заборгованість за кредитним договором № 220360/8 від 22 березня 2006 року у розмірі 1 338 159,11 грн. (а.с. 15-17) У вимогах публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про стягнення з ОСОБА_9 у солідарному порядку 1 338 159,11 грн. заборгованості за кредитним договором - відмовлено.
Суд встановив, що 28 травня 2019 року ПАТ «РОДОВІД БАНК» звернувся до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області із заявою в порядку статті 12, 26 Закону України «Про виконавче провадження», в якій просило відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню Виконавчого документа: виконавчого напису № 741 від 21 серпня 2019 року про звернення стягнення на будинок, що розташований на земельній ділянці 0,10 га та належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_10 на користь стягувача ПАТ ""РОДОВІД БАНК" задовольнити вимоги в розмірі 193 318, 64 доларів США (сто дев`яносто три тисячі триста вісімнадцять доларів США 64 центи, що згідно курсу НБУ становить 1 524 201, 49 грн. (один мільйон п`ятсот двадцять чотири тисячі двісті одна гривня 49 коп.), а також 1 700 гривень на відшкодування витрат за вчинення виконавчого напису, (а.с.33-35).
Божником у вищезазначеній заяві стягувача визначено ОСОБА_1 , ( а.с.35)
05 червня 2019 року державним виконавцем Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Копрушаком Тарасом Геннадійовичем розглянута заява стягувача про примусове виконання Виконавчого напису № 742 виданого 21 серпня 2009 року.
За результатами розгляду 05 червня 2019 року постановлено відкрити виконавче провадження ( ВП № 59267005) з виконання Виконавчого напису № 741 виданого 21 серпня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. про звернення стягнення на майно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а саме на будинок, що розташований на земельній ділянці площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" на суму 1 525 901, 49 грн., (а.с.32).
Зазначену постанову направлено позивачу 05 червня 2019 року (а.с. 31) та отримано ним 09 червня 2019 року, (а.с.13-14).
Судом досліджені належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 59267005.
Зазначена постанова про відкриття виконавчого провадження, яка є предметом оскарження у даній справі винесена державним виконавцем на підставі ст. 3,4, 24, 25, 26,27 Закону України "Про виконавче провадження"
Норми права, з яких виходить Суд при прийнятті постанови
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2 червня 2016 року (далі по тексту - Закон № 1404-VIII) та в редакції від 21.04.1999 року № 606-XIV.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII,виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, до яких, в тому числі відносяться виконавчі написи нотаріусів.
Частиною 1 статті 5 Закону № 1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до статті 18 цього Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Стаття 26 Закону № 1404-VIII регулює початок примусового виконання рішення, відповідно до частини 5 якої, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходита майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
За приписами статті 4 частини 4 п.2 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:
2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;
Так, суд встановив, що на час вчинення виконавчого напису нотаріуса №741 від 21 серпня 2009 року, на підставі якого прийнято оскаржувану постанову діяла редакція Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV, який втратив чинність з 5 жовтня 2016 року, крім статті 4 цього Закону.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 року № 606-XIV, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Як вбачається з виконавчого напису нотаріуса № 741 від 21 серпня 2009 року, він набирає чинності з дня його вчинення і може бути пред`явлений до примусового виконання протягом одного року, (а.с.42), тобто до 21 серпня 2010 року.
Статтею 22 цього Закону встановлено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Аналогічні за змістом норми передбачені положеннями Закону №1404, зокрема, згідно ч.4 ст.12 Закону 1404, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред`явлення виконавчого документа до виконання, а згідно ч. 5 ст. 12 Закону 1404, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення. При цьому, ч. 5 ст. 37 даного Закону визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 12 цього Закону.
Матеріалами справи встановлено та у судовому засіданні підтверджено, що зазначений виконавчий напис неодноразово пред`являвся до примусового виконання, тобто, строк для пред`явлення до виконання переривався.
Зокрема такі відомості встановлені судом із доданого позивачем до адміністративного позову рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 10 червня 2о14 року, у змісті якого зазначено, що з листа начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції № 07-54/5702 від 28 березня 2014 року видно, що виконавчий напис № 741, вчинений приватним нотаріусом на час розгляду справи апеляційним судом не виконано, ( а.с.17) та перешкод для задоволення вимог банку про стягнення кредитної заборгованості у даному цивільному провадженні немає.
Водночас, як з`ясовано судом під час розгляду даної справи 25 жовтня 2018 року по справі № 807/1102/16 Закарпатським окружним адміністративним судом постановлено рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_11 до Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 05 серпня 2016 року у виконавчому провадженні № ВП 51856555, видану Ужгородським міським відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, при примусовому виконання виконавчого напису № 741, виданого 21 серпня 2009 року приватним нотаріусом Сергеєв О.О. Дане рішення набуло законної сили.
Як вже було зазначено, 05 жовтня 2016 року набув чинностіЗакон України "Про виконавче провадження"1404-VIII від 02 червня 2016 року.
Пунктом 5 Розділу ХІІІ Прикінцеві та Перехідні положення Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
В той же час, частиною 1 статті 12 цього Закону встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV було передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено Законом.
Таким чином, поширення дії норм вказаного Закону на правовідносини щодо пред`явлення виконавчого документа до виконання залежить від часу видачі такого документа.
Оскільки виконавчий напис № 741 про стягнення на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК» заборгованості за кредитним договором виданий до набрання чинності Законом № 1404-VIII, а саме 21 серпня 2009 року, він не підлягає пред`явленню до примусового виконання протягом строку встановленого цим Законом, тим більше, що такий виконавчий напис пред`являвся до виконання .
У даній справі суд будує свої висновки із матеріалів виконавчого провадження, які надані відповідачем до суду та робить висновки на підставі тих документів, яким керувався державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 05 червня 2019 року.
Оскаржувана постанова винесена відповідачем на підставі поданої заяви стягувача від 28 травня 2019 року, до якої був доданий: договір іпотеки від 22 березня 2006 року посвідчений нотаріально; оригінал виконавчого напису № 741 від 21 серпня 2009 року; копія довіреності представника АТ "РОДОВІД БАНК" .
Інших документів у матеріалах виконавчого провадження, крім оскаржуваної постанови, супровідного листа про надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження учасникам такого провадження та запиту адвоката позивача - судом не встановлено.
Висновки суду.
Як встановлено судом, державним виконавцем при відкритті виконавчого провадження питання строків не перевірялося, як і не перевірялися строки переривання такого. Тобто, банк звернувся до відповідача із заявою про відкриття виконавчого провадження після закінчення однорічного строку з дня набрання законної сили виконавчим написом, який закінчився 21 серпня 2010 року. Сама подача заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження не є безумовною підставою для відкриття виконавчого провадження.
Оскільки, у виконавчому провадженні відсутні докази щодо перевірки строків державним виконавцем, стягувач будь-яких доказів щодо безперервності при подачі заяві про відкриття виконавчого провадження не подавав, а відтак такий виконавчий напис подано поза межами встановленого однорічного строку, що є достатньою підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Суд не може не зважити на той факт, що 10 червня 2014 року, рішенням апеляційного суду Закарпатської області стягнуто з позивача на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК» заборгованість за кредитним договором № 220360/8 від 22 березня 2006 року у розмірі 1 338 159,11 грн., а відтак саме звернення стягувача відбувається поза законом. Суми за судовим рішенням 2014 року та виконавчим написом від 21 серпня 2009 року - різняться
Крім того, стягнення на підставі виконавчого напису від 21 серпня 2009 року, який виданий на підставі договору іпотеки який визнаний недійсним цим же судом 10 червня 2014 року, додатково свідчить про неправомірність дій відповідача та такі дії суд не може розцінити як такі що відповідають засадам справедливості, неупередженості та об`єктивності виконавчого провадження що визначені ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що дії державного виконавця щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження за цим виконавчим написом не відповідають критеріям добросовісності, розсудливості та об`єктивності, що визначені ст.2 КАС України. Державний виконавець не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом №1404-VIII від 02 червня 2016 року, а відтак наявні правові підстави для визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 05 червня 2019 року та задоволення позову в повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частин 1,3 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 768,40 грн., що підтверджено квитанцією від 19.06.19 № 11773, (а.с. 5).
Відповідні судові витрати належить компенсувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Інші судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 268-272, 287 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Позов ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 до Ужгородської міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження - задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 05 червня 2019 року у виконавчому провадженні ВП № 59267005, видану Ужгородським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, про примусове виконання виконавчого напису № 741 виданого 21 серпня2009 року.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Заньковецької, 10, код ЄДРПОУ 35045459) судові витрати у розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені частиною 6 статті 287 КАС України, зокрема апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.
Суддя Т.В. Скраль
Судове рішення № 82854164, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 05.07.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 260/904/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: