Рішення № 82853991, 25.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2019 р. Справа№200/2368/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кониченка О.М., при секретарі судового засідання Рудь Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Констянтинівсько-Дружківського об`єднанного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовною заявою до Констянтинівсько-Дружківського об`єднанного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності, вчинені відповідачем у зв`язку з тривалим ухиленням від виконання рішення суду першої інстанції, стягнення відшкодування моральної шкоди у сумі 20000 грн. за примушування до праці, незаконне подання відомостей до люстраційного реєстру, невжиття заходів у порушення рішення першої інстанції з припинення тривалого розповсюдження інформації, що принижує честь, гідність та нівелює ділову репутацію позивач та унеможливлює вільний вибір професії.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона з 20.11.2017 року обіймала посаду головного спеціаліста відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 1 у Констянтинівсько-Дружківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області Наказом № 15-ОС від 12.03.2018 року позивача, на підставі Висновку № 7187/10/05-99-13-05 від 16.02.2018 року та Довідки, було звільнено з 12.03.2018 року та застосовано заборону, передбачену ч. 3 ст. 1 Закону України "Про очищення влади".

Позивач не погодилась із зазначеним звільненням та звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2018 року по справі №805/2257/18-а адміністративний позов був задоволений частково.

Наказ № 15-ОС про звільнення ОСОБА_1 від 12 березня 2018 року був визнаний протиправним та скасований. Позивач була поновлена на посаді головного спеціаліста відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій №1 Констянтинівсько-Дружківського об`єднанного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, а відповідач був зобов`язаний нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.03.2018 року по 14.08.2018 року. Крім того, відповідач був зобов`язаний проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої ч.3 ст.1 Закону України "Про очищення влади".

Люстраційна заборона відповідно до вищезазначеного рішення була застосована незаконно і позивач є потерпілою особою, оскільки дані відомості тривалий час було розповсюджено на Всеукраїнському сайті та діловій репутації, честі та гідності було завдано суттєвої шкоди. До того ж невідкликання Відповідачем відомостей призвело до фактичного примушування позивача до роботи саме в цьому державному органі (відповідача), оскільки вільний вибір місця роботи вона не могла здійснювати через наявність неправомірно застосованої до неї заборони обіймати посади на публічній службі, хоча право на такий вибір регламентовано і ст. 312 ЦК України, де зазначено, що фізична особа має право на вибір та зміну роду занять.

Посадові особи відповідача всіляко ігнорувало добровільне виконання судового рішення, незважаючи на неодноразові вимоги позивача про неприпустимість подібних діянь.

Станом на час звернення позивача до суду відомості про заборону обіймати посади на публічній службі, яка застосована до позивача, за даними останнього так і не було відкликано.

Після поновлення на посаді 15.08.2018р. позивачу не було надано робочого місця, позивач самостійно шукала меблі, а пароль для роботи у програмі ППВП, необхідної для здійснення робочого процесу, було надано лише 26.10.2018 року під кінець робочого дня.

Зазначила, що внаслідок умисного невиконання судового рішення, позивачу важко було облаштувати свій робочий процес, бо кожен вбачав у ній злочинницю, її репутації було завдано величезної шкоди, а процес примушування до праці саме у цій установі без її на те бажання взагалі знизив її самооцінку, за короткий період побувала на лікарняних у зв`язку з цією стресовою ситуацією у невропатолога, лікарняні своєчасно надавала за місцем роботи. Процес лікування доволі дорого вартував позивачу. Поновлення на роботі відбулося без надання облаштованого робочого місця, а поширення відомостей про заборону так і до сих пір тривають (вже спливає термін у 10 місяців, з березня 2018 року і донині).

Такий тривалий час практично унеможливлює її працевлаштування за фахом, оскільки навіть документи на проходження конкурсу вона не може подати, а відтак працювати у більш комфортних умовах праці та з більшою зарплатнею, в результаті чого кожного дня страждає позивач та її діти, оскільки вона змушена практично у всьому необхідному себе та їх обмежувати.

Ухвалою від 18.02.2019 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання на 18.03.2019 року.

Відповідач у підготовчі судові засідання призначені на 18.03.2019 року та 26.03.2019 року свого представника не направив, надав суду клопотання про перенесення справи, 25.03.2019 року позивач через канцелярію суду надала заяву про розподіл судових витрат.

05.04.2019 року відповідач засобами електронного зв`язку через канцелярію надав відзив на адміністративний позов з додатками (оригінал якого надійшов до суду 08.04.2019 року).

У відповідності до відзиву відповідач позов не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив наступне:

1) Відповідач виконав приписи Закону України «Про очищення влади». Висновок, Довідка якими було встановлено порушення закону з боку позивача не були скасовані у судовому порядку, а є процедурними моментами та скасуванню не підлягають;

2) Відповідач не здійснював поширення інформації про внесення позивача до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади»;

3) Управління не здійснювало перевірку достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", відповідно не мало підстав вважати надану Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області інформацію у Висновку недостовірною, а лише здійснювала процедурні заходи, передбачені діючим законодавством України, по звільненню ОСОБА_1 на підставі Висновку (який був підставою для застосування заборони, частиною третьою або четвертою статті 1 Закону) та надісланню до Міністерство юстиції України інформації про звільнення для внесення її до Реєстру.

4) доводи позивача на те, що після поновлення на посаді з 15.08.2018р. по 15 жовтня 2018 року її примушували до праці та їй не було надано робочого місця вважає безпідставним у зв`язку з тим, що: позивач з 15 серпня по 23 серпня 2018 року перебувала на лікарняному; 27 серпня по 10 вересня 2018 року перебувала у відпустці; 11 вересня по 29 вересня 2018 року перебувала на лікарняному; 16 жовтня по 25 жовтня 2018 року перебувала на лікарняному.

Відповідно за 2 місяця (з 15.08.2018р. по 15 жовтня 2018 року) Позивач перебувала на робочому місті всього 10 робочих днів.

5) Позивач не зверталась до керівника Управління зі скаргами у відповідності до Закону України «Про державну службу» із зазначенням фактів порушення її прав або перешкод у їх реалізації, також до Управління не надходили вимоги про усунення відповідних порушень від Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

6) В судовому засіданні 14.08.2018 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/2257/18-а (отримане 15.08.2018 року). Повний текст рішення складено 27 серпня 2018 року. Набуло законної сили 05.11.2018 року. Управління 15 серпня 2018 року поновило на посаді Позивача та виплатила середній заробіток за один місяць (Наказ від 15.08.2018 № 53-ОС та платіжне доручення від 15 серпня 2018р. № 206), тобто виконало вимоги судового рішення з дня отримання вступної та резолютивної частини рішення.

7) 22 серпня 2018 року, Управлінням було направлено листа до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за №8339/12/14-46 з проханням вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» відомості про застосування до ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) заборони, передбаченої ч. 3 ст. 1 Закону України «Про очищення влади».

8) У листі від 03.10.2018 року Міністерство юстиції України (отримано 30 жовтня 2018 року) повідомило, що з метою належного розгляду документів та прийняття рішення по суті, стосовно вилучення відомостей щодо ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», просить направити на адресу Міністерства юстиції України копію рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2018р. по справі № 805/2257/18-а засвідчену відповідно до пункту 6.8.8 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 174, та належним чином оформленого підтвердження про набрання відповідним рішенням законної сили.

9) Копія рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2018р. по справі № 805/2257/18-а засвідчена відповідно до пункту 6.8.8 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 174 надійшла до Управління 10 січня 2019 року.

10) Управлінням 23 січня 2019 року листом за № 1790/12/14-50 було направлено до Міністерства юстиції України, з метою вилучення відомостей щодо ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», копія рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2018р. по справі № 805/2257/18-а засвідчена відповідно до пункту 6.8.8 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 174.

11) Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2018р. по справі № 805/2257/18-а набуло законної сили з 05.11.2018 року.

12) Позивач 27 листопада 2018 року звернулась до Управління з заявою про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2018р. по справі 805/2257/18-а.

27 листопада 2018 року, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2018р. по справі № 805/2257/18-а та заяви Позивача Управління платіжним дорученням № 598 сплатило ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.03.2018р. по 14.08.2018 р.

Ухвалою від 09.04.2019 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 23.04.2019 року.

У судовому засіданні 23.04.2019 року оголошувалась перерва до 10.05.2019 року.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач на підставі Наказу від 16.11.2017 року № 93-ОС була призначена на посаду головного спеціаліста відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії № 1 Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області ОУПФУ Донецької області (наразі Констянтинівсько - Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області).

Як вбачається із судового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2018 року по справі № 805/2257/18-а на підставі Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції" було подано Декларацію про майно, доходи, витрати і зобов`язання. У позиції 25 Декларації (Розділ ІІІ. Відомості про нерухоме майно та інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) відображено відомості у тому числі щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, у загальній площі 1/2 від 49,7.

Заявою від 02.10.2017 року позивач надав згоду на проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади".

Згідно Висновку Головного управління ДФС у Донецьків області № 7187/10/05-99-13-05 від 16.02.2018 року про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" встановлено не достовірність відомостей, визначених 2 частини п`ятої статті 5 Закону, вказаних ОСОБА_1 у Декларації.

Відповідно Довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" від 12.03.2018 року, як була складена відділом по роботі з персоналом відповідача за результатами проведеної перевірки встановлено, що до ОСОБА_1 застосовується заборона, передбачена частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади". Заборона застосовується на підставі ч. 8 ст. 1 Закону України "Про очищення влади".

Також за результатами проведення перевірки було складено Повідомлення про звільнення особи.

Згідно Наказу від 12.03.2018 року № 15-ОС, припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 12.03.2018 року з посади головного спеціаліста відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій №1 за угодою сторін відповідно до частини 3 статті 86 Закону України від 10.12.2015 року № 889-V "Про державну службу". Підстава: висновок ГУ ДФС у Донецькій області № 7187/10/05-99-13-05 від 16.02.2018 року.

Позивач не погодилась із таким звільненням та звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою, відповідно до якої просила суд: визнати протиправним та скасувати висновок ГУ ДФС в Донецькій області від 16.02.2018 року № 7178/10/05-99-13-05 щодо встановлення недостовірності відомостей, визначених п. 2ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади"; визнати протиправною та скасувати Довідку про результати перевірки, складену Констянтинівсько-Дружківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області № 1/08-42 від 12.03.2018 року, Повідомлення про звільнення позивача з посади та застосування заборони від 12.03.2018 року, а також Наказ від 12.03.2018 року № 15-ОС "Про припинення державної служби та звільнення позивача з посади"; поновити позивача на посаді головного спеціаліста відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 1 Констянтинівсько-Дружківського об`єднанного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 12.03.2018 року; стягнути з Констянтинівсько-Дружківського об`єднанного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 12.03.2018 року до моменту фактичного поновлення на службі; зобов`язати Констянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей - про застосування до позивача заборони, передбаченої ч. 3 ст. 1 Закону України "Про очищення влади".

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2018 року о справі за № 805/2257/18-а позовні вимоги позивача були задоволені частково.

Судом був визнаний протиправним та скасуваний наказ № 15-ОС про звільнення ОСОБА_1 від 12 березня 2018 року, позивач був поновлений на посаді головного спеціаліста відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій № 1 Констянтинівсько-Дружківського об`єднанного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, відповідач зобов`язаний нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.03.2018 року по 14.08.2018 року та проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої ч.3 ст.1 Закону України "Про очищення влади", в іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Судове рішення в частині поновлення на посаді та виплаті середнього заробітку за один місяць відповідно до ст.371 КАС України було допущено до негайного виконання.

Як вбачається із вищенаведеного судового рішення вступна та резолютивна частини рішення були прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 серпня 2018 року, а повний текст рішення було складено 27 серпня 2018 року.

Як вбачається із матеріалів справи на наступний день після проголошення вступної та резолютивної частини рішення (тобто 15.08.2018 року) відповідачем виданий Наказ від 15.08.2018 року, яким позивач була поновлена на посаді головного спеціаліста відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії № 1 та відповідач зобов`язаний виплатити середній заробіток за один місяць (Наказ від 15.08.2018 № 53-ОС та платіжне доручення від 15 серпня 2018р. № 206).

Тобто не отримавши повний текст судового рішення відповідач поновив позивача на посаді фактично та сплатив їй середній заробіток відповідно до ст. 371 КАС України.

30 серпня 2018 року відповідач направив до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області лист за № №8339/12/14-46 з проханням вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» відомості про застосування до ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) заборони, передбаченої ч. З ст. 1 Закону України «Про очищення влади».

У листі від 03.10.2018 року Міністерство юстиції України (отримано відповідачем 30 жовтня 2018 року) повідомило відповідача, що з метою належного розгляду документів та прийняття рішення по суті, стосовно вилучення відомостей щодо ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», просить направити на адресу Міністерства юстиції України копію рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2018р. по справі № 805/2257/18-а засвідчену відповідно до пункту 6.8.8 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 174, та належним чином оформленого підтвердження про набрання відповідним рішенням законної сили.

10.10.2018 року до канцелярії відповідача нарочно була надана копія рішення суду ( вступна та резолютивна частини) від 14.08.2018 року по справі № 200/2257/18-а.

Відповідач не погодився із рішенням суду першої інстанції та звернувся до суду з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного адміністративного суду, яка надійшла до Донецького окружного адміністративного суду 11.09.2018 року.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року по справі №805/2257/18-а апеляційна скарга Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року у справі № 805/2257/18-а була залишена без руху.

Відповідач не усунув недоліки апеляційної скарги внаслідок чого Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року по справі №805/2257/18-а апеляційна скарга Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року у справі № 805/2257/18-а була повернута відповідачу і рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року вступило в законну силу.

Згідно даних системи діловодство ДОАС 21 листопада 2018 року Донецьким окружним адміністративним судом позивачу направлені наступні виконавчі листи: 1) Зобов`язати Констянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.03.2018 року по 14.08.2018 року; 2) Зобов`язати Констянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої ч.3 ст.1 Закону України «Про очищення влади» ; 3) Судове рішення в частині поновлення на посаді та виплаті середнього заробітку за один місяць відповідно до ст.371 КАС України підлягає негайному виконанню; 4) Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій № 1 Констянтинівсько-Дружківського об`єднанного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

22.11.2018 року позивач звернулась до Костянтинівського міького відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області із заявою про відкриття виконавчого провадження.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до п.1 ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження » відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Законом України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" .

Доказів відкриття виконавчого провадження при розгляді спору по вищезазначеним 4 виконавчим листам сторонами до суду не надано, як і не надано доказів його закінчення.

Відповідач 23.11.2018 року шляхом направлення через пошту звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із заявою від 19.11.2018р. № 16792/13/14-46 з проханням направити на адресу Управління копію рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2018р. по справі № 805/2257/18-а засвідчену відповідно до пункту 6.8.8 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 174. У цьому ж листі відповідач зазначив, що повного тексту судового рішення до відповідача не направлено та просив суд направити належним чином засвідчену копію судового рішення.

28.12.2018 року на адресу відповідача Донецьким окружним адмністративним судом направлена належним чином посвідчена копія судового рішення.

Платіжним дорученням № 598 від 27.11.2018 року відповідач сплатив на користь позивача 26806, 24 грн. середнього заробітку у відповідності до Рішення суду.

Відповідач листом від 23.01.2019 року № 1790/12/14-50 (відправлений 25.01.2019 року) звернувся до Міністерства юстиції України, щодо вилучення відомостей щодо ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», додавши копію рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2018р. по справі № 805/2257/18-а засвідчену відповідно до пункту 6.8.8 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 174.

Тобто відповідач здійснив усі передбачені судовим рішнням дії направлені на його виконання.

Крім того, відповідачем надані до суду копії: Наказу від 23.08.2018 року № 5-ВН, яким позивачу надана відпустка тривалістю 10 календарних днів з 27.08.2018 року по 05.09.2018 року; Наказу від 23.08.2018 року № 82-В позивачу надана відпустка тривалістю 5 календарних днів з 06.09.2018 року по 10.09.2018 року.

Відповідно до копій лікарняних листів, наданих відповідачем за період з 15 серпня 2018 року по 11 лютого 2019 року позивач перебувала на лікарняному: 15 серпня по 23 серпня 2018 року перебувала на лікарняному; 11 вересня по 29 вересня 2018 року перебувала на лікарняному;16 жовтня по 25 жовтня 2018 року перебувала на лікарняному; 09 листопада по 16 листопада 2018 року перебувала на лікарняному; 19 листопада по 12 грудня 2018 року перебувала на лікарняному.

Позивачем на адресу суду 05.06.2019 року засобами електронного зв`язку, а 11.06.2019 року до канцелярії суду наданий Лист Міністерства юстиції України від 24.5.2019 року № 20042/16747-33-19/13.3 з Витягом, відповідно із якого вбачається, що відомості відносно ОСОБА_1 були внесені до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовані положення Закону України «Про очищення влади» 26 березня 2018 року. 06 лютого 2019 року позивач була виключена із зазначеного реєстру.

Такаж саме інформація була надана Міністерством юстиції відповідачу.

Позивач звернулась із позовом до суду шляхом його направлення до суду «Новою Поштою» 12.02.2019 року, яка надійшла до суду 13.02.2019 року.

Тобто на час (передача позову із додатками до пошти) звернення до суду позивач була виключена із реєстру осіб щодо яких були застосовані положення Закону України «Про очищення влади».

Позивачем ставиться питання щодо визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності, вчинені відповідачем у зв`язку з тривалим ухиленням від виконання рішення суду першої інстанції, стягнення відшкодування моральної шкоди у сумі 20000 грн. за примушування до праці, незаконне подання відомостей до люстраційного реєстру, невжиття заходів у порушення рішення першої інстанції з припинення тривалого розповсюдження інформації, що принижує честь, гідність та нівелює ділову репутацію позивач та унеможливлює вільний вибір професії.

Щодо визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності, вчинені відповідачем у зв`язку з тривалим ухиленням від виконання рішення суду першої інстанції,то суд зазначає про відсутність всіх вищеозначених позивачем подій (дій, бездіяльності).

Так, під час розгляду справи судом не встановлено, а сторонами не надано до суду доказів того, що відповідачем приймались будь-які рішення в любій формі та за змістом, направлені на ухилення від виконання відповідачем судового рішення на користь позивача.

Як і не надано до суду доказів вчинення відповідачем дій/бездіяльності, направлених на ухилення виконання рішення суду.

Так, судом встановлено, що вступна та резолютивна частина судового рішення у справі за № 805/2257/18-а оголошена 14 серпня 2018 року, а повний текст складено 27 серпня 2018 року. При цьому виконавчий лист щодо поновлення позивача на посаді, сплаті середнього заробітку за один місяць був виданий судом 19 листопада 2019 року.

Однак, відповідач вже 15 серпня 2018 року без виконавчого листа, відкритого виконавчого провадження поновив позивача на посаді та сплатив середній заробіток за один місяць, про що вже зазначалось вище у цьому рішенні.

Крім того, 30 серпня 2018 року відповідач направив до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області лист за №8339/12/14-46 від 22.08.2018 року з проханням вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» відомості про застосування до ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) заборони, передбаченої ч. З ст. 1 Закону України «Про очищення влади» на який отримав відповідь ( лист) від 03.10.2018 року Міністерства юстиції України, який отримав 30 жовтня 2018 року з роз`ясненням які документи необхідні для вилучення позивача з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».

Судове рішення у справі за №805/2257/18-а не набрало законної сили, в тому числі у частині зобов`язання відповідача проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої ч.3 ст.1 Закону України «Про очищення влади», оскільки відповідач скористався своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення, наданого йому Конституцією України та КАС України та звернувся 11 вересня 2018 року із апеляційною скаргою до Донецького окружного адміністративного суду (відповідно до даних системи діловодство Донецького окружного адміністративного суду).

Судове рішення у справі № 805/2257/18-а від 14 серпня 2018 року набрало законної сили 05 листопада 2018 року.

Відповідно до даних системи діловодство Донецького окружного адміністративного суду 16 листопада 2018 року справа надійшла до Донецького окружного адміністративного суду.

Тобто обов`язок проінформувати Міністерство юстиції України виник у відповідача саме з 05 листопада 2018 року.

Як зазначалось вище докази направлення до відповідача повного тексту судового рішення відсутні.

Відповідач звернувся до суду із заявою від 19.11.2018р. № 16792/13/14-46 з проханням направити на адресу Управління копію рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2018р. по справі № 805/2257/18-а засвідчену відповідно до пункту 6.8.8 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 174, яке було направлено на його адресу 28.12.2018 року і після його отримання направлено на адресу Міністерства юстиції України.

При цьому суд звертає увагу сторін, що відповідно до резолютивної частини судового рішення у справі № 805/2257/18-а від 14 серпня 2018 року суд зобов`язав відповідача проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої ч.3 ст.1 Закону України «Про очищення влади», а не звернутись із заявою про виключення позивача із зазначеного Реєстру.

Зазначене підтверджує, що відповідачем здійснювались дії щодо виконання судового рішення, фактів бездіяльності судом не встановлено.

Відносно позованої вимоги позивача щодо стягнення (відшкодування) моральної шкоди у сумі 20000 грн. за примушування до праці, незаконне подання відомостей до люстраційного реєстру, невжиття заходів у порушення рішення першої інстанції з припинення тривалого розповсюдження інформації, що принижує честь, гідність та нівелює ділову репутацію позивач та унеможливлює вільний вибір професії суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року (із змінами та доповненями) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Статтею 23 Цивільного Кодексу України визначено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно зі ст. 1173 цього Кодексу, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (абз.2 п.5 постанови).

Так, в обгрунтування своїх позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди позивач посилається на поширення відповідачем недостовірної інформації шляхом подання офіційного документу і як наслідок застосована заборона займати посади на публічній службі без відповідного рішення суду і тому позивача піддано покаранню без наявних на те підстав.

При цьому позивач звертає увагу на чисельні норми законодавства України про честь та гідність.

У відповідності до ч.1 ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою .

Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства (ч.5 ст.21).

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (ч.6 ст.21).

Статтею 201 ЦК України встановлено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

У відповідності до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Зазначені справи щодо захисту честі і гідності розглядаються місцевими загальними судами у порядку встановленому ЦПК України.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 21 КАС України спір розглядається адміністративним судом, оскільки предметом спору є протиправність відповідача у зв`язку із тривалим ухиленням від виконання рішення суду першої інстанції та як наслідок стягнення моральної шкоди.

Позивачем ставиться питання щодо відшкодування моральної шкоди заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень: 1) внаслідок примушування до праці, 2) незаконного подання відомостей до люстраційного реєстру та невжиття заходів у порушення рішення першої інстанції з припинення тривалого розповсюдження інформації, що принижує честь, гідність та нівелює ділову репутацію позивач та унеможливлює вільний вибір професії.

По перше, судом, не встановлена протиправність рішеня, дії/бездіяльності вчинені відповідачем у зв`язку із тривалим ухиленням від виконання рішення першої інстанції.

Позивач зазначає, що затягування відповідачем строків вирішення спору не надало позивачу можливість знайти більш оплачувану роботу за наявності двох неповнолітніх дітей, які позивач не змогла оздоровити і як наслідок вони хворіють, що потягло за собою колосальні борги і витрати на лікування, оплату зборів до шкоди та дитсадка, утримання молодшої дитини у дитсадку, отримані збитки внаслідок блокування кредитного ліміту на картці Ощадбанку через несвоєчасне погашення кредиту и погану кредитну історію.

Крім того, позивач зазначила, що після поновленння на посаді 15.08.2018 року ій не було надано робочого місці, а необхідний для роботи пароль вона отримала лише 26.10.2018 року.

Зазначила що внаслідок того, що кожен в ній вбачав злочинницю, а процес примушування до праці у відповідача знизив її самооцінку внаслідок ухилення від виконання судового рішення відповідачем та зашкодив її здоров`ю, внаслідок чого вона понесла витрати на лікування.

Внаслідок існуючої заборони позивач не може працевлаштуватись за фахом та прийняти участь у конкурсах на зайняття більш високооплачуваних посад внаслідок чого страдає позивач та її діти.

По першому питанню щодо примушення до праці внаслідок. як вважає позивач умисного не виконання рішення суду від 14.08.2018 року по справі № 805/2257/18-а.

Так, як становлено судом позивач поновлена на посаді на наступний день після проголошення вступної та резолютивної частини рішення (15 серпня 2018 року) та в цей же день ій сплачений середній заробіток за 1 місяць.

27.11.2018 року відповідачем на користь позивача сплачена вся належна сума втраченого заробітку, відповідно до судового рішення.

Тобто на час звернення позивача до суду відповідач не мав заборгованості відповідно до рішення суду від 14.08.2018 року по справі № 805/2257/18-а.

Щодо затягування судового розгляду шляхом надання апеляційної скарги відповідачем, то відповідно до ч. 6 ст. 5 КАС України відмова від права на звернення до суду є недійсною.

У відповідності до п.8 ч.2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, в тому числі забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

У відповідності до п. 5 ч.3 ст. 44 КАС України учасника справи мають право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.

Зазначене право є невід`ємним.

Тому, реалізація конституційного права не є затягуванням процесу.

Надання відповідачем апеляційної скарги не є перепоною для позивавача для пошуку більш оплачуваної роботи.

Щодо збитків, то позивачем до суду не надано обґрунтованого розрахунку зазначених збитків та доказів їх фактичного понесення.

Зазначаючи, що позивач не змогла оздоровити дітей, то суд звертає увагу що повний текст судового рішення у справі № 805/2257/18-а був виготовлений та підписаний суддею 27.08.2018 року, тоді коли навчальний процес у школі розпочинається з 01.09.2018 року.

Позивачем не надано до суду доказів понесення витрат на лікування та аналізи, а також належним чином оформленого боргових зобов`язаннь.

Блокування кредитного ліміту на картці «Ощадбанку» і як слід наявність у позивача поганої кредитної історії є порушенням договірних відносин між позивачем та установою банку та належить до цивільно- правових правовідносин.

Стосовно до примушення позивача до праці та вчинення перепон, щодо виконання позивачем трудових обов`язків: відсутності робочого місця, не забезпечення меблями та відсутність доступу для роботи на службовому комп`ютеру.

Позивачем не надано до суду жодного доказу про вищезазначені обставини, як -то звернення на ім`я керівника, службова записка, скарга до керівництва щодо обмеження у реалізації трудових прав позивача, як державного службовця.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що позивач перебувала у відпустці: тривалістю 10 календарних днів з 27.08.2018 року по 05.09.2018 року, тривалістю 5 календарних днів з 06.09.2018 року по 10.09.2018 року.

Відповідно до копій лікарняних листів, наданих відповідачем позивач перебувала на лікарняному: з 15 серпня по 23 серпня 2018 року; з 11 вересня по 28 вересня 2018 року (лікарняний та довідка); з 16 жовтня по 25 жовтня 2018 року; з 09 листопада по 16 листопада 2018 року; з 19 листопада по 12 грудня 2018 року.

Згідно з табелями робочого часу позивач фактично відпрацювала у період: серпень 2018- лютий 2019 року: серпень 2018 року - 0 днів, вересень 2018 року - 0 днів, жовтень 2018 року - 14 днів, листопад 2018 року- 6 днів, грудень 2018 року - 4 дні, січень 2019 року- 3 дні, лютий 2019 року - 13 днів.

Тобто факт примушування до праці спростовується матеріалами справи, оскільки позивач відпрацювала у період з серпня по грудень 2018 року всього 24 дні.

Відносно відшкодування моральної шкоди спричиненої незаконним поданням відомостей до люстраційного реєстру та невжиття заходів у порушення рішення першої інстанції з припинення тривалого розповсюдження інформації, що принижує честь, гідність та нівелює ділову репутацію позивач та унеможливлює вільний вибір професії.

Суд зазначає, що у провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебула справа 805/2257/18-а між позивачаем там відповідачем.

Предметом спору між сторонами були в тому числі: 1) визнання протиправним та скасування висновку ГУ ДФС в Донецькій області від 16.02.2018 року № 7178/10/05-99-13-05 щодо встановлення недостовірності відомостей, визначених п. 2ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади»; 2) визнання протиправною та скасування Довідки про результати перевірки, складену Констянтинівсько-Дружківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області № 1/08-42 від 12.03.2018 року, Повідомлення про звільнення позивача з посади та застосування заборони від 12.03.2018 року, а також Наказу від 12.03.2018 року № 15-ОС "Про припинення державної служби та звільнення позивача з посади"; 3) зобов`язання Констянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей - про застосування до позивача заборони, передбаченої ч. 3 ст. 1 Закону України "Про очищення влади" та інші вимоги.

Тобто у вищезазавченому процесі досліджувались питання дотримання вимог Закону України «Про очищення влади», в тому числі і проведення перевірки,складання та направлення відповідних документів, передбачених Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону N 1682-VII, затвердженим наказом Міністерства фінансів України N 1100 від 03.11.2014 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 року за N 1385/26162 ).

При цьому суд зазначає, що висновок ГУ ДФС в Донецькій області від 16.02.2018 року № 7178/10/05-99-13-05 щодо встановлення недостовірності відомостей, визначених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", а також Довідка про результати перевірки, складену Констянтинівсько-Дружківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області № 1/08-42 від 12.03.2018 року не були визнані судом протиправними та не були скасовані.

Доказів розповсюдження інформації у будь- якому джерелі інформації, крім Реєстру осіб, щодо яких застосовані заборони, позивачем до суду не надано.

Відповідач не мав повноважень, визначених законами України щодо перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", відповідно не мав підстав не враховувати надану Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області інформацію у Висновку та визнавати її недостовірною, а лише здійснював процедурні заходи, передбачені діючим законодавством України, по звільненню ОСОБА_1 на підставі Висновку (який був підставою для застосування заборони, частиною третьою або четвертою статті 1 Закону) та надісланню до Міністерство юстиції України інформації про звільнення для внесення її до Реєстру.

Щодо порушення прав позивача на вільне обрання професії, то останнім не надано доказів вищеозначеного, як направлення відповідних заяв, заповнення анкет та інших документів, а також відмови потенційний роботодавців у прийняті на роботу (укладання контракту та інш.).

Суд зазначає, що позивач не надав доказів та не навів достатніх та обґрунтованих обставин, які підтвердили б спричинення протиправними діями відповідача йому моральних страждань. Окрім цього позивач ніяким чином не обґрунтував розмір моральної шкоди, яку просив стягнути з відповідача на його користь.

З огляду на вищевикладене у задоволенні позову позивача повинно бути відмовлено.

Крім того, позивач ставить перед судом питання щодо розподілу судових витрат, які складаються із наступних сум: квиток Костянтинівка- Слов`янськ 18.03.2019 - 66,24 грн., Слов`янськ - Костянтинівка 18.03.2019 року - 70,30 грн., квиток Костянтинівка- Слов`янськ 26.03.2019 - 66,24 грн., Слов`янськ - Костянтинівка 26.03.2019 року - 66,39 грн., квиток Костянтинівка-Слов`янськ 09.04.2019 -70,13 грн., Слов`янськ - Костянтинівка 09.04.2019 року - 70,12 грн., квиток Костянтинівка- Слов`янськ 23.04.2019 - 66,39 грн., Слов`янськ - Костянтинівка 23.04.2019 року - 70,12 грн., квиток Костянтинівка- Слов`янськ 10.05.2019 - 66,39 грн., Слов`янськ - Костянтинівка 10.05.2019 року - 74,21 грн., квиток Костянтинівка-Слов`янськ 11.06.2019 - 70,13 грн., Слов`янськ - Костянтинівка 11.06.2019 року - 74,21 грн., квиток Костянтинівка - Слов`янськ 19.06.2019 - 70,13 грн., Слов`янськ - Костянтинівка 19.06.2019 року - 70,13 грн., квиток Костянтинівка- Слов`янськ 25.06.2019 - 66,39 грн.

Частиною 1 ст.135 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 3 вищезазначеної статті передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду.

Витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони (ч. 1 ст. 135 КАС України).

Враховуючи ту обставину, що у задоволенні позову позивачу відмовлено, то у суду відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними рішення, дії/бездіяльності, у зв`язку з тривалим ухиленням від виконання рішення суду першої інстанції, ухваленого на користь позивача та стягнення моральної шкоди у сумі 20000 грн. за примушування до праці, незаконне подання відомостей до люстраційного реєстру та невжиття заходів у порушення рішення суду першої інстанції з припинення тривалого розповсюдження інформації, що принижує честь, гідність та нівелює ділову репутацію позивача та унеможливлює вільний вибір професії - відмовити у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини рішення суду була складена та підписано у нарадчій кімнаті та проголошена 25 червня 2019 року.

Повний текст рішення складено та підписано 05 липня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.М. Кониченко