Ухвала суду № 82843393, 04.07.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 670/54/19

Провадження № 1-кп/686/827/19

УХВАЛА

04 липня 2019 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі колегії суддів: головуючого судді – Трембача О.Л., суддів: Слободяна В.С., Навроцького В.А.,

за участі секретаря Іщук В.Ю.,

з участю прокурора

Крупельницького О.Г.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

захисників – адвокатів Солов`я О.В., Батракова Ю.М.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому кримінальне провадження № 670/54/19 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

за ч.1 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в :

23.01.2019 року до Хмельницького міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт згідно якого ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 16.09.2018 року близько 12 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на території свого домогосподарства, що за адресою АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою заподіяння смерті іншій людині, а саме своїй дружині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тримаючи у руках дерев`яну палицю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання негативних наслідків, умисно, з прикладанням сили, наніс п`ять ударів по голові ОСОБА_3 , внаслідок чого остання впала на підлогу та втратила свідомість.

Одразу після вказаної події, місцеві мешканці, які помітили ОСОБА_3 без свідомості, викликали працівників швидкої медичної допомоги та в подальшому ОСОБА_3 госпіталізовано до Віньковецької центральної районної лікарні, де остання померла у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії.

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження у вигляді важкої відкритої черепно-мозкової травми, яка виразилася п`ятьма забійними ранами м`яких тканин волосяної частини голови, множинними уламковими та лінійними переломами кісток склепіння і основи черепа, крововилив під м`які покриви голови, крововиливи під м`які оболонки головного мозку, та в шлуночки мозку, геморагічний забій та пошкодження речовини лівої тім`яної долі головного мозку, ушкодженням оболонок головного мозку, ускладненої травматичним набряком головного мозку з дислокацією, зовнішньою кровотечею, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент спричинення, та знаходяться в прямому причинному зв`язку із настанням смерті ОСОБА_3 , яка настала о 13 год. 45 хв. 16.09.2018 року у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії Віньковецької центральної районної лікарні.

Ці дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Цим вимогам вказаний обвинувальний акт не відповідає.

Так, частиною 1 ст. 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що виходячи із змісту даної статті, має відображатися у обвинувальному акті відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Однак у обвинувальному акті мотив вчинення ОСОБА_2 умисного вбивства ОСОБА_3 не вказаний. У цьому обвинувальному акті зазначено, що такі дії вчинені на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, проте ні у формулюванні обвинувачення ні у фактичних обставинах кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими не зазначено з якого приводу між подружжям ОСОБА_4 виникли неприязні відносини, суть обставин, які передували цьому і призвели до виникнення такої неприязні.

Крім того, в ході підготовчого судового засідання судом було з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 абсолютно не може сприймати хід розгляду провадження внаслідок поганого слуху та зору а тому не може належним чином оцінити обставини, які досліджуються судом, у зв`язку з чим судом двічі було призначено комісійну судово-медичну експертизу.

Згідно висновку експерта № 66 від 08.04.2019 р. у ОСОБА_2 виявлена тяжка ступінь втрати слуху на обидва вуха, що підтверджується даними аудіометрії, при якій виявлено, що розмовну мову не сприймає, крик біля вуха, пороги слуху досягають до 90 децибел (при нормі до 20 децибел), кісткова провідність досягає 60 децибел з обривом на 2 тис. герц, тобто має місце приглухуватість V-глухота, яка є віковим захворюванням. Без звукосприймаючої апаратури (пристроїв) розмовну мову ОСОБА_2 сприймати не може.

За результатами судово-медичної експертизи № 86 від 27.06.2019 року слуховий апарат типу «Исток У-01», наданий родичами обвинуваченого для проведення додаткової комісійної судово-медичної експертизи, призначений для компенсації слабких і середніх (ІІ-ІІІ ступенів) втрат слуху.

У ОСОБА_2 на момент огляду 03.04.2019 року виявлена тяжка ступінь втрати слуху на обидва вуха, а тому для сприйняття ходу судового засідання на слух йому необхідно підібрати інший слуховий апарат, більш потужний.

Під час огляду офтальмологом 26.06.2019 року у ОСОБА_2 встановлено гостроту зору 20%, втрата відповідно гостроти зору складає 80 %, та нейротрофічний кератит лівого ока, початкова катаракта обох очей. Враховуючи 80 % ступінь втрати гостроти зору та нейротрофічний кератит лівого ока з початковою катарактою обох очей, ОСОБА_2 хід судового слідства може сприймати у вигляді друкованого тексту великого шрифту.

За наявності таких вад здоров`я обвинувачений не міг сприйняти та усвідомити суть висунутої йому підозри, а в подальшому і обвинувачення.

Відповідний спеціаліст під час досудового розслідування до участі в справі залучений не був, у зв`язку з чим, навіть залучення до участі в провадженні захисника не забезпечило належним чином право обвинуваченого (підозрюваного) на захист.

Європейський суд з прав людини (далі — Суд) зазначає, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії», № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», № 25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини», № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

Наприклад, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26.06.2008, ухваленому у справі «Ващенко проти України», зазначено: «Обвинувачення для цілей п. 1 ст. 6 конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п. 51)».

У рішенні від 25.07.2000, ухваленому у справі «Маттоціа проти Італії», детальніше прописано: «Обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. «b» ч. 3 ст. 6 конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення».

У рішенні від 09.10.2008, прийнятому у справі «Абрамян проти Росії», вказано: «Деталі скоєння злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він офіційно вважається письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення».

В цьому ж рішенні ЄСПЛ нагадав, що положення пп. «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, правової кваліфікації, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду.

Здійснити судовий розгляд та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення, на підставі даного обвинувального акта та за наявності вищенаведених обставин є неможливим, а тому вказаний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору. Клопотання про продовження дії, зміну чи скасування запобіжного заходу учасниками не подавалось.

На підставі наведеного та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України,

у х в а л и в :

Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України – повернути прокурору Хмельницької області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя О.Л.Трембач

судді: В.С.Слободян В.А.Навроцький