Вирок № 82836572, 25.06.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 25.06.2019

Справа№320/2159/19

1-кп/320/681/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«25» червня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді Редько О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Колеснікової Л.В.,

прокурора – Савон А.С.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

потерпілого – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12019080140000503 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка Скадовського району Херсонської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, за обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

10 січня 2019 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, знаходячись біля буд. АДРЕСА_2 22 по вул. АДРЕСА_3 місті Мелітополі, Запорізької області, у ОСОБА_1 , який у цей час, побачив ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою похилого віку і у лівій руці якої знаходилась жіноча тканинна сумка, раптово виник умисел направленим на відкрите викрадення чужого майна. З метою реалізації свого злочинного умислу направленого на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_1 керуючись корисливими мотивами, підійшов зі спини до потерпілої ОСОБА_2 і шляхом ривку заволодів вказаною сумкою потерпілої, яка не представляє для неї матеріальної цінності, в якій знаходилось наступне майно: паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серією НОМЕР_1 виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області, який не представляє для потерпілої матеріальної цінності; мобільним телефоном марки «Nokia 1616», в корпусі чорного кольору, імей: НОМЕР_2 , вартістю 350 гривень, в якому знаходилась сім карта мобільного оператору «Київстар» на рахунку якої грошових котів не було, яка не представляє для потерпілої матеріальної цінності; жіночий гаманець, сірого кольору, який не представляє матеріальної цінності для потерпілої, в середині якого знаходились грошові кошти у сумі 20 гривень та банківська картка АТ КБ «Приватбанку» № НОМЕР_3 , разом з аркушем паперу на якому знаходився пін-код до неї, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 370 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 , вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабежу), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 186 КК України.

Крім того, 10 січня 2019 року, приблизно о 17 годині 20 хвилин, знаходячись біля буд. АДРЕСА_3 , у ОСОБА_1 , після вчинення відкритого викрадення жіночої сумки, в якій знаходилось майно, що належить потерпілій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою похилого віку, та виявлення ним банківської карти АТ КБ «Приватбанку» № НОМЕР_3 , яка знаходилась разом з паперовим листом із пін-кодом до неї, раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, які знаходились на рахунку вказаної банківської картки.

ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, цього ж дня, знаходячись біля банкомату АТ КБ «Приватбанк», який розташований за адресою: вул. І.Алексєєва, буд. № 5. м. Мелітополі, Запорізька область, використовуючи вищевказану картку АТ КБ «Приватбанку» № НОМЕР_3 , діючи з єдиним умислом спрямованим на таємне викрадення чужого майна, шляхом проведення транзакцій, у вказаному банкоматі АТ КБ «Приватбанк», ввів наявний на аркуші паперу пін-код від картки АТ КБ «Приватбанку» № НОМЕР_3 , та шляхом проведення транзакції о 19 годині 35 хвилин 04 секунди, зняв 2500 гривень, та шляхом проведення транзакції о 19 годині 35 хвилин 55 секунд, зняв 50 гривень, тим самим незаконно заволодів грошовими коштами на загальну суму 2550 гривень, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на вказану суму.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 , вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у пред`явленому обвинувачені визнав повністю та пояснив, що 10 січня 2019 року приблизно о 17 годині вечора він знаходився в місті Мелітополі на вулиці Бронзоса, 22. Побачив жінку похилого віку, підбіг до неї та вихватив в неї сумку, з якої викрав банківську картку. В сумці також був паперовий лист з пін кодом від банківської карти. Він підійшов з карткою до банкомату «Приватбанк», який знаходиться на вулиці І. Алексєєва, буд. 5 в м. Мелітополі та зняв грошові кошти в сумі 2550 гривень. Сумку викинув.

Судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_1 суть обвинувачення та з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст викладених обставин та у суду відсутні сумніви у добровільності його позиції. Судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_1 положення ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Від потерпілої ОСОБА_2 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі. Претензій матеріального чи морального характеру немає. Просить суд призначити покарання на розсуд суду.

У зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився тільки допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. Інші докази по справі не досліджувалися.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що обтяжують і пом`якшують вину обвинуваченого, а так само дані про особу обвинуваченого.

Обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає те, що обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні повністю визнав провину, щиросердно покаявся у скоєному, про що свідчать надані ним правдиві покази у судовому засіданні, своїми правдивими свідченнями активно сприяв розкриттю злочину. Крім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 частково компенсував завдану потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 1000 гривень 00 копійок, позитивно характеризується за місцем мешкання. Згідно наданих довідок на обліку у лікаря – нарколога та лікаря – психіатра не значиться.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

За таких обставин суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 , попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, можливо без його ізоляції від суспільства, призначивши пакання в межах санкцій статтей, за якими кваліфіковані його діяння у вигляді позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов потерпілою не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання відносно речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369 -371, 373 -376, 349 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст. 186, ч.2 ст.185 КК України, призначивши покарання:

за ч. 1 ст. 186 КК України – 3 (три) роки позбавлення волі;

за ч.2 ст. 185 КК України – 2 (два) роки позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуванням покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

- сд-диск, на якому містяться фотографії з банкомату КБ «Приватбанк» та довідку руху грошових коштів по банківській карті ОСОБА_2 , сд-диск, на якому містяться фотографії з банкомату КБ «Привабтанк» та довідка руху грошових коштів по банківській карті потерпілої ОСОБА_2 , які згідно постанови про визнання речових доказів від 01.03.2018 року визнані речовими доказами – залишити в матеріалах кримінального провадження;

- відповідь з ломбарду «ПТ Климчук і Компанія «Ломбард Капітал», яка згідно постанови про визнання речових доказів від 25.02.2018 року визнана речовим доказом – залишити в матеріалах кримінального провадження;

- оригінал товарного чеку на мобільний телефон «Нокіа 1616», імей: НОМЕР_2 , який згідно постанови про визнання речових доказів від 19.02.2019 року визнаний речовим доказом - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- жіночу тканину сумку, яка згідно постанови про визнання речових доказів від 02 березня 2018 року визнана речовим доказом та згідно розписки передана на відповідальне зберігання ОСОБА_2 . – повернути ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, потерпілим, щодо якої здійснюється провадження та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О.В.Редько