Постанова № 82835507, 27.05.2019, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1622/16-к

Провадження № 1-м/309/1/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2019 року м. Хуст

Хустський районний суд

Закарпатської області

в складі: головуючого-судді: Савицького С.А.

суддів: Лук`янової О.В., Кемінь В.Д.

при секретарі: Данило І.С.

з участю прокурора Рошко В.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Дубчак Н. С.

кримінальне провадження про приведення у відповідність до кримінального законодавства України вироку щодо засудженого Лефортовським районним судом міста Москви Російської Федерації від 18 лютого 2013 року,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , не одруженого, не працює,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Лефортовського районного суду міста Москви Російської Федерації від 18 лютого 2013 року ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за:

- ч.3 ст.30, п."г" ч.3 ст.228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації - замах на незаконний збут психотропної речовини - амфетаміну, в особливо великому розмірі, на 8 років 6 місяців позбавлення волі, без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю і штрафу;

- ч.3 ст.30, п."б" ч.3 ст.228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації - замах на незаконний збут психотропної речовини - амфетаміну, у великому розмірі, на 6 років позбавлення волі, без призначення додаткового покарання у виді обмеження волі і штрафу;

- ч.1 ст.30, п."г" ч.3 ст.228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації - приготування на незаконний збут психотропної речовини - амфетаміну, в особливо великому розмірі, на 8 років позбавлення волі, без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю і штрафу;

на підставі ч.2 ст.69 Кримінального кодексу Російської Федерації за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання, остаточно призначено покарання у вигляді 9 років 6 місяців V позбавлення волі.

Строк покарання рахується з 22 вересня 2012 року, тобто з часу фактичного затримання.

Ухвалою судової колегії по кримінальних справах Московського міського суду Російської Федерації від 06 травня 2013 року вирок Лефортовського районного суду міста Москви Російської Федерації від 18 лютого 2013 року залишено без змін.

Після засудження ОСОБА_1 звернувся із заявою про передачу його в Україну для подальшого відбування покарання.

Наказом міністерства юстиції України від 04 травня 2016 року № 1311/5 задоволено запит Міністерства юстиції Російської Федерації про передачу ОСОБА_1 для подальшого відбування покарання.

02 червня 2016 року Міністерство юстиції України звернулось до Тячівського районного суду Закарпатської області з клопотанням про приведення вироку відносно ОСОБА_1 у відповідність з чинним законодавством України.

Представник Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився та просив розглянути клопотання без його участі.

Прокурор в судовому засіданні просив кваліфікувати дії ОСОБА_1 за законодавством України, а саме, за ч.2 ст.15, ч. 3 ст.307, ч.2 ст.15, ч.2 ст. 307 та ч. 1 ст.14, ч. 3 ст.307 КК України та призначити йому покарання, яке не перевищує термін призначений вироком Лефортовського районного суду міста Москви Російської Федерації від 18 лютого 2013 року.

Захисник Дубчак Н.В. подала до суду клопотання, згідно якого просила звільнити ОСОБА_1 з-під варти у судовому засіданні, яке відбудеться 06 грудня 2018 року о 11 год, у зв`язку з перебуванням його під вартою 8 років 3 місяці 2 дні, тобто строку вище максимальної межі покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст.307 КК України. Вирок Лефортовського районного суду міста Москви Російської Федерації від 18 лютого 2013 року привести у відповідність до законодавства України та кваліфікувати дії ОСОБА_1 за КК України виходячи з того, що підставою для кваліфікації дій особи за частинами першою, другою або третьою ст.307 КК України визначено вагу психотропної або наркотичної речовини у невеликому, великому або особливо великому розмірі. З вироку Лефортовського районного суду міста Москви Російської Федерації від 18 лютого 2013 року вбачається що така вага амфетоаміну при затриманні ОСОБА_1 по епізоду вчинення кримінального правопорушення від 21.09.2012 року становила вагу 1,43 г. відповідно до Таблиці №1, №2 визначено невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів та психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України 01.08.2000 року № 188, з наступними змінами, до великих розмірів психотропної речовини - амфетаміну відноситься маса від 1,5 до 15,0 грамів. Тобто вага психотропної речовин и вилученої у засудженого становила масу менше 1,5 г., а тому дії ОСОБА_1 по всіх епізодах зазначених у вироку Лефортовського районного суду міста Москви Російської Федерації від 18 лютого 2013 року слід кваліфікувати за ч.1 ст.14, ч.2 ст.15 - ч.1 ст.307 та ч.1 ст.307 КК України.

При визначенні покарання за такою кваліфікацією захисник просила суд вважати ОСОБА_1 засудженим :

за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 307 КК України на строк 3 років 9 місяців позбавлення волі,

за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 307 КК України на строк 3 років 9 місяців позбавлення волі,

за ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 307 КК України на строк 3 років 9 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, вважати ОСОБА_2 остаточно засудженим до покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі. Вважає таку кваліфікацію правильною Зарахувати строк попереднього ув`язнення ОСОБА_1 з моменту його затримання з 22.09.2012 року по 06.05.2013 року та строк перебування під вартою в Україні у зв`язку з вжиттям запобіжного заходу з 05.07.2017 року у строк відбування покарання за вироком Лефортовського районного суду міста Москви Російської Федерації від 18.02.2013 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 22.09.2012 року з моменту його фактичного затримання. Вважати ОСОБА_1 таким, що відбув покарання станом на 27.05.2019 року.

Засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника та просив його задоволити.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання та приводячи вирок Лефортовського районного суду міста Москви Російської Федерації від 18 лютого 2013 року до законодавства України, суд приходить до наступних висновків.

Розглядаючи клопотання про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, суд виходить із положень Конституції України, глави 46 КПК України, якими регламентовано визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб, Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та норм Кримінального кодексу України.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст. 602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом b) частини 1 статті 9 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб визначено, що компетентні власті органи держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11 Конвенції.

Пунктами а), d) статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Крім того, умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання визначені у ст. 606 КПК України, а порядок розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України регламентований положеннями ст.610 КПК України, відповідно до яких під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України, суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При призначені строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, визначених у ч. 4 ст. 610 КПК України. При цьому суд, як це визначено у ч. 3 ст. 603 КПК України, не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.

Статтею 606 КПК України визначаються умови передачі засуджених осіб для відбування покарання в Україні: якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; якщо вирок набрав законної сили; якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж як найменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув`язнення на невизначений строк; якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого; якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі; якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати; якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.

Засуджений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянином України, останнє відоме місце проживання та реєстрації в Україні: АДРЕСА_1 , згідно паспорту громадянина України, серії НОМЕР_1 виданого Тячівським РВ УМВС України в Закарпатській області 26.06.2000 р.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 засуджено Лефортовського районного суду міста Москви Російської Федерації від 18 лютого 2013 року ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за:

- ч.3 ст.30, п."г" ч.З ст.228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації - замах на незаконний збут психотропної речовини - амфетаміну, в особливо великому розмірі, на 8 років 6 місяців позбавлення волі, без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю і штрафу;

- ч.3 ст.30, п."б" ч.З ст.228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації - замах на незаконний збут психотропної речовини - амфетаміну, у великому розмірі, на 6 років позбавлення волі, без призначення додаткового покарання у виді обмеження волі і штрафу;

- ч.І ст.30, п."г" ч.З ст.228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації - приготування на незаконний збут психотропної речовини - амфетаміну, в особливо великому розмірі, на 8 років позбавлення волі, без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю і штрафу.

- На підставі ч.2 ст.69 Кримінального кодексу Російської Федерації за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання, остаточно призначено покарання у вигляді 9 років 6 місяців V позбавлення волі.

Строк покарання засудженому рахується з 22 вересня 2012 року, тобто з часу фактичного затримання.

Ухвалою судової колегії по кримінальних справах Московського міського суду Російської Федерації від 06 травня 2013 року вирок Лефортовського районного суду міста Москви Російської Федерації від 18 лютого 2013 року залишено без змін.

Відповідно до розпорядження Лефортовського районного суду міста Москви РФ від 15.05.2013 року, вирок Лефортовського районного суду міста Москви Російської Федерації від 18 лютого 2013 року набрав законної сили 06.05.2013 року. Вказана обставина стверджується наданою до клопотання копією у Ухвалою судової колегії по кримінальних справах Московського міського суду Російської Федерації від 06 травня 2013 року, якою вирок Лефортовського районного суду міста Москви Російської Федерації від 18 лютого 2013 року щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

Відповідно до довідки т.в.о. начальника ФКУ ІК № 4 сел. Белая Гора Плавського району Тульської області РФ не відбута частина покарання станом на 22.04.2014 року становила 7 років 10 місяців 29 днів позбавлення волі, відбуте покарання на вказану дату складало 1 рік сім місяців позбавлення волі. Початок строку відбування покарання визначений з 22.09.2012 року, закінчення строку відбування покарання 21.03.2022 року.

Засуджений ОСОБА_1 висловив бажання бути переданим в Україну, був ознайомлений з положеннями національного законодавства та наслідками пов`язаними з його передачею для відбування покарання на територію України, що підтверджується його письмовою заявою.

Частина 1 ст.7 КК України визначає, що громадяни України які вчинили злочин за межами своєї держави, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом. При цьому, суд України не вправі ревізувати висновки суду іншої держави щодо встановлених ним фактичних обставин.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 609 КПК України Міністерство юстиції України в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.

Відповідно до статті 610 ч. 4 КПК України, при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання.

Згідно ч. 1 ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до ч.3 ст. 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.

Санкція за п. «г» ч.4 ст.228-1 КК Російської Федерації передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 20 років, з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 20 років чи без такого, а також зі сплатою штрафу в розмірі до одного мільйона рублів чи в розмірі заробітної плати або іншого доходу засудженого за період до 5 років чи без такого. Як вбачається з вироку Лефортовського районного суду м. Москви від 18.02.2013 року, при визначенні покарання ОСОБА_1 суд на підставі ст.ст. 43,60,66 КК РФ визначив особливий порядок проведення судового розгляду та винесення судового рішення, врахував пом`якшуючі та обтяжуючі обставини покарання, а також вплив призначеного покарання на виправлення засудженого та умови життя його сім`ї, призначив остаточне покарання ОСОБА_1 у виді 9 років 6 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму.

Згідно вироку Лефортовського районного суду міста Москви РФ від 18 лютого 2013 року, що набрав законної сили 06.05.2013 року, встановлено що у засудженого ОСОБА_1 при його затриманні було виявлено та вилучено психотропну речовину загальною масою 1,52 г., а незаконне придбання цієї речовини в загальній масі становило 2,35 г. Саме така вага психотропної речовини інкримінована ОСОБА_1 по всіх епізодах кримінальних правопорушень, за якими його визнано винуватим згідно вироку від 18.02.2013 року та призначено покарання за КК РФ.

Визначаючи частини статті 307 КК України, за якими ОСОБА_1 повинен нести відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, суд виходив з того, що відповідно до Таблиці №1, №2 визначено невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів та психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України 01.08.2000 року № 188, з наступними змінами. Даним нормативним актом визначено, що до великих розмірів психотропної речовини - амфетаміну відноситься маса від 1,5 до 15,0 грамів.

- Таким чином, за вчинення кримінальних правопорушень визначених у вироку Лефортовського районного суду міста Москви РФ від 18 лютого 2013 року, дії засудженого ОСОБА_1 відповідно до КК України слід кваліфікувати за ч.2 ст.15-ч.2 ст.307 КК України, ч.2 ст.15-ч.2 ст.307 КК України, ч.1 ст.14-ч.2 ст.307 КК України на 8 (вісім) років позбавлення волі. Остаточне покарання ОСОБА_1 за цим вироком слід визначати на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань.

За діючим КК України замах на незаконний збут психотропної речовини – амфетаміну, у великих розмірах кваліфікується за ч.2 ст.15-ч.2 ст.307 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі від шести до десяти років з конфіскацією майна, а приготування на незаконний збут психотропної речовини – амфетаміну, у великих розмірах кваліфікується за ч.1 ст.14-ч.2 ст.307 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі від шести до десяти років з конфіскацією майна

Таким чином строк покарання для ОСОБА_1 за кримінальним законом Укарїни, а саме за ч.2 ст.15-ч.2 ст.307 КК України та за ч.1 ст.14-ч.2 ст.307 КК України повинно складати 9 років 6 місяців позбавлення волі. У даному випадку такий вид як обов`язкова конфіскація майна до засудженого ОСОБА_1 не застосовується, так як за основним вироком Лефортовського районного суду м. Москви РФ від 18.02.2013 року, яким ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень ч. 3 ст.30, п."г" ч.З ст.228.1 КК РФ, ч.З ст.30, п."б" ч.3 ст.228.1 КК РФ, ч. І ст.30, п."г" ч. 3 ст.228.1 КК РФ і такий вид як конфіскація не застосовувався. Строк відбування покарання ОСОБА_1 необхідно рахувати з моменту його затримання, тобто з 22.09.2012 року.

Керуючись Конвенцією про передачу засуджених осіб 1983 року, ст.ст. 602, 603, 609, 610 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Вирок Лефортовського районного суду міста Москви Російської Федерації від 18 лютого 2013 року, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, засуджено за ч.3 ст.30, п. "г" ч.З ст.228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації на 8 років 6 місяців позбавлення волі, без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю і штрафу; за ч.3 ст.30, п. "б" ч.3 ст.228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації на 6 років позбавлення волі, без призначення додаткового покарання у виді обмеження волі і штрафу; за ч.1 ст.30, п. "г" ч.3 ст.228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації на 8 років позбавлення волі, без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю і штрафу; та на підставі ч.2 ст.69 Кримінального кодексу Російської Федерації за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено остаточне покарання, шляхом часткового складання призначених покарань, у виді 9 років 6 місяців позбавлення волі, без позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю, без позбавлення волі і штрафу, з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму, привести у відповідність із законодавством України.

ОСОБА_1 вважати засудженим:

- за ч.2 ст.15 - ч.2 ст.307 КК України на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 15 - ч.2 ст.307 КК України на 6 (шість) років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.14 - ч.2 ст.307 КК України на 8 (вісім) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, вважати ОСОБА_1 остаточно засудженим до покарання у виді 9 (дев`ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відповідно до вироку Лефортовського районного суду міста Москви Російської Федерації від 18 лютого 2013 року при приведенні його у відповідність з законодавством України рахувати з 22 вересня 2012 року, тобто з часу його фактичного затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній - тримання під вартою.

Копію ухвали направити до Міністерства юстиції України та Центральному органу виконавчої влади у сфері виконання покарань в Україні. На ухвалу може бути подано апеляцію протягом 7 днів з дня її проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Хустський районний суд Закарпатської області. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Савицький С.А.

судді підпис Лук`янова О.В.

підпис Кемінь В.Д.

З оригіналом віроно:

Суддя Хустського

районного суду: Савицький С.А.