Ухвала суду № 82835375, 04.07.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7338/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого – судді Іванов А.П.,

суддів Деметрадзе Т.Р., Малюк В.М.,

з участю секретаря Боти О.І.,

прокурора Голича М.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Субота М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070170000426 від 09.04.2018 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -

встановила :

В Ужгородському міськрайонному суді перебуває вказане кримінальне провадження, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

У даному кримінальному провадженні обрано запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, термін дії якого закінчується 08.08.2019 року.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

В судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що ризики у зв`язку з якими відносно нього обрано такий вид запобіжного заходу не змінилися, а менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Субота М.І. заперечили проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинувачений просив зміни запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, подавши в письмовому виді клопотання про заміну запобіжного заходу.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Суботу М.І., колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовжити ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою оскільки вважає недостатнім застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України., а саме запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Колегія суддів враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював (у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, Феррарі-Браво проти Італії, Мюррей проти Сполученого Королівства) що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

При цьому колегія суддів враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , а також те, що на даний час судовий розгляд у даному кримінальному провадженні не завершено, ризики передбачені ст.177 КПК України, у зв`язку з якими відносно останнього обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою не зменшились, а менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання ОСОБА_1 покладених на нього згідно кримінально-процесуального законодавства України обов`язків обвинуваченого. Також, оцінюючи в сукупності всі обставини передбачені ст. 178 КПК України, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 176-178, 331, 369-372, 392 КПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства – відмовити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, до 60 днів, тобто до 02 вересня 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 05 липня 2019 року о 16 год. 30 хв.

Головуючий суддя: А.П. Іванов

Судді: Т.Р. Деметрадзе

В.М. Малюк