Вирок № 82832402, 04.07.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/6494/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2019 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Шевченко Л.В.,

при секретарі Брагіній М.В.,

з участю прокурора Медінцева С.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілих ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

захисника Косинського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Бахмут Донецької області кримінальне провадження № 1201705000000128 від 11.04.2017 року, кримінальне провадження № 12017050150001341 від 01.06.2017 року та № 12017050150001380 від 06.06.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Никифорівка Артемівського (Бахмутського) району, Донецької області, українця, громадянина України, з загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, раніше судимого 14.12.2016 року вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області за ч.1 ст.186, ч.2 ст.125, на підставі ст.70 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн., який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.189, ч.2 ст.296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

26.01.2017 року, приблизно в період часу з 01 годин 00 хвилин до 02 годин 00 хвилин, ОСОБА_4 , матеріали щодо якого були виділені у окреме провадження та ухвалою суду у справі № 219/3852/17 від 10.06.2019 року стосовно нього застосовано примусові заходи медичного характеру, яка не набрала законної сили, находячись в стані алкогольного сп`яніння, в приміщенні бару «The Best», який розташований за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Носакова, 2, діючи умисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, висловлюючись нецензурною лайкою, до сидячого боком на барному стільці ОСОБА_2 , наніс останньому удар кулаком правої руки в обличчя, а саме в праве око, після чого став штовхати та тягнути ОСОБА_2 за руки та за речі на вулицю. Витягнувши ОСОБА_2 до воріт бару «The Best», ОСОБА_4 став далі його бити. Побачивши це, ОСОБА_1 , який є другом ОСОБА_4 , підійшов до останнього, де діючи умисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо, порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, висловлюючись нецензурною лайкою, став також наносити удари спільно з ОСОБА_4 , як кулаками, так і ногами, по голові, по обличчю та тулубу ОСОБА_2 , від яких останній знепритомнів. Своїми умисними діями ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 причинив потерпілому ОСОБА_2 , згідно висновку експерта № 40 від 27.01.2017 року тілесні ушкодження у виді: синці навколо обох очей, перенісся і спинці носа, крововиливу під білкову оболонку правого ока, садна в міжбрівної області, на правій щоці і в лівій виличній області, забита рана нижньої губи, а також перелам кісток носа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, які вимагають для свого загоєння термін понад 6, але не більше 21 дня.

Також 30.05.2017 у невстановлений слідством час доби, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , матеріали щодо якого були виділені у окреме провадження та ухвалою суду у справі № 219/3852/17 від 10.06.2019 року стосовно нього застосовано примусові заходи медичного характеру, яка не набрала законної сили, вчинив умисні дії, спрямовані на відкрите викрадення майна потерпілого ОСОБА_5 , поєднаному із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого. Цього ж дня, 30.05.2017, приблизно о 15 годині 00 хвилин (більш точний час слідством не встановлений) з метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно та разом з ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні магазину «Сільпо», розташованого за адресою: Донецька область, м. Бахмут, площа Торгова, 1, підійшли до потерпілого ОСОБА_5 , який знаходився в приміщенні даного магазину, та змусили останнього показати все майно, яке знаходилося в карманах одягнених на ньому шортів, при цьому протягом 15 хвилин ОСОБА_1 та ОСОБА_4 свої дії супроводжували погрозами застосувати до останнього насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я. Після чого потерпілий ОСОБА_5 , сприймаючи дану погрозу як реальну, та побоюючись за свої життя та здоров`я, показав ОСОБА_1 та ОСОБА_4 майно, що знаходилось в карманах одягнених на ньому шортів, серед якого знаходився мобільний телефон марки «Lenovo A338T», в корпусі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 (70 НОМЕР_3 , в якому знаходилась sim-карта мобільного оператора «Vodafone», з відсутніми на ній грошовими коштами, та flash-карта пам`яті «SanDisk MicroSD 2GB», після чого, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення майна ОСОБА_5 , поєднаному з погрозою застосування насильства до нього, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, ОСОБА_1 , діючи умисно та разом з ОСОБА_4 , підійшли ближче до ОСОБА_5 , та достовірно усвідомлюючи, що їх дії є відкритими для потерпілого ОСОБА_5 , а свідками цих дій можуть бути сторонні особи, вимагали, щоб ОСОБА_5 вийшов з приміщення магазину та останній вийшов, після чого ОСОБА_4 біля входу до вищевказаного магазину, забрав з рук ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Lenovo A338T», в корпусі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 (70), вартістю 638 гривень 10 копійок, в якому знаходилась sim-карта мобільного оператора «Vodafone», з відсутніми на ній грошовими коштами, та flash-карта пам`яті «SanDisk MicroSD 2GB», які для потерпілого ОСОБА_5 матеріальної цінності не складають, після чого ОСОБА_4 з ОСОБА_1 з викраденим з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись ним на свій розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 638 гривень 10 копійок.

Також 29.05.2017 у невстановлений слідством час доби, ОСОБА_1 вступив у злочинну змову з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яких вироком суду від 20.04.2018 року у справі № 219/687/18 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.189 КК України та призначено покарання із застосуванням ст.69 ч.1 КК України у виді одного року позбавлення волі кожному, та разом із ОСОБА_4 , матеріали щодо якого були виділені у окреме провадження та ухвалою суду від 10.06.2019 року стосовно нього застосовано примусові заходів медичного характеру, яка не набрала законної сили станом на день ухвалення даного вироку, спрямовану на вимагання грошових коштів у сумі 20000 гривень у потерпілого ОСОБА_3 , з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, та вбивства потерпілого.

31.05.2017 приблизно о 10 годині 30 хвилин з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на вимагання та отримання грошових коштів у сумі 20000 гривень у потерпілого ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , діючи умисно та повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , яких вироком суду від 20.04.2018 року у справі № 219/687/18 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.189 КК України та призначено покарання із застосуванням ст.69 ч.1 КК України у виді одного року позбавлення волі кожному та разом з ОСОБА_4 , матеріали щодо якого були виділені у окреме провадження та ухвалою суду від 10.06.2019 року стосовно нього застосовано примусові заходів медичного характеру, прийшли до приміщення клубу «Українська національна лотерея», яка розташована за адресою: Донецька область, м. Бахмут, пл. Торгова, 1, достовірно знаючи про те, що в даному клубі працює потерпілий ОСОБА_3 та у зазначений час він знаходиться на робочому місці, домовившись при цьому, що ОСОБА_6 залишиться чекати їх на вулиці Ювілейна в м. Бахмут Донецької області, куди останні доставлять потерпілого ОСОБА_3 . Далі ОСОБА_1 та ОСОБА_7 разом з неосудною особою ОСОБА_4 висунули вимогу потерпілому ОСОБА_3 передати їм грошові кошти в сумі 20000 гривень до 19 години 00 хвилин цього ж дня 31.05.2017, за ніби то наявні зобов`язання перед ними через те, що потерпілий ОСОБА_3 підвів їх, і вони заборгували перед невстановленими особами грошові кошти у сумі 20000 гривень, які потерпілий ОСОБА_3 повинен передати через ОСОБА_6 . Далі з метою зустрічі із ОСОБА_6 , потерпілий ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та разом з ОСОБА_4 вийшли з приміщення клубу «Українська національна лотерея» та сіли в невстановлений автомобіль таксі марки «DAEWOO» червоного кольору фірми «Ажур», на якому приїхали до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по вулиці Ювілейна в м. Бахмут Донецької області, де зустрілись із ОСОБА_6 . Далі ОСОБА_6 підтвердив потерпілому ОСОБА_3 про ніби то наявний у них перед невстановленими особами борг в сумі 20000 гривень, в разі непогашення якого всі вони будуть вивезені до лісу. Далі ОСОБА_6 пішов із зазначеного місця, а ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що погрожує насильством, і що ця погроза здатна викликати у потерпілого побоювання за своє життя та бажаючи цього, висунув погрозу потерпілому ОСОБА_3 , яка полягала у тому, що в разі непогашення боргу у сумі 20000 гривень, він буде вивезений невстановленою особою у невідомому напрямку, та закований в кайдани у невідомому будинку до виплати ним зазначеного боргу в сумі 20000 гривень. Дану погрозу потерпілий ОСОБА_3 сприйняв як реальну, та побоюючись за свої життя та здоров`я, поїхав додому, звідки взяв грошові кошти в сумі 10000 гривень, після чого приїхав у двір будинку АДРЕСА_2 , де передав грошові кошти в сумі 10000 гривень різними купюрами ОСОБА_6 , на що ОСОБА_6 повідомив йому, що залишені 10000 гривень необхідно буде віддати до 22.06.2017.

Далі, 07.06.2017 ОСОБА_1 , діючи умисно та повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яких вироком суду від 20.04.2018 року у справі № 219/687/18 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.189 КК України та призначено покарання із застосуванням ст.69 ч.1 КК України у виді одного року позбавлення волі кожному, та разом з ОСОБА_4 , стосовно якого застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу, спрямованого на вимагання та заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_3 , не дочекавшись настання зазначеного ними дня, а саме 22.06.2017, на автомобілі таксі марки «Opel Kadett» реєстраційний номер НОМЕР_4 , фірми «Своё такси», приїхали до будинку АДРЕСА_3 , за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_3 , де продовжили вимагати грошові кошти в сумі 10000 гривень, погрожуючи застосуванням до нього насильства та фізичною розправою, вимагаючи пришвидшити видачу зазначених грошових кошів, з метою чого посадили в зазначений автомобіль таксі та заблокували його двері, а ОСОБА_4 , щодо якого матеріали були виділені у окреме провадження та ухвалою суду від 10.06.2019 року щодо нього застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, сів поряд з потерпілим ОСОБА_3 , де почав висловлюватись на його адресу лайкою, погрожувати йому та його близьким родичам фізичною розправою, усвідомлюючи, що ця погроза здатна викликати у потерпілого побоювання за своє життя і життя близьких родичів, та бажаючи цього, після чого наніс йому один удар кулаком своєї правої руки в область його обличчя справа, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження у виді: синця в правій виличній з забоєм м`яких тканин, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Внаслідок зазначених дій потерпілий ОСОБА_3 сприйняв зазначені погрози як реальні, та побоюючись за свої життя та здоров`я, а також за життя та здоров`я близьких родичів, погодився передати останнім грошові кошти в сумі 10000 гривень наступного дня 08.06.2017 за два рази.

08.06.2017 приблизно о 14 годині, ОСОБА_1 , діючи умисно та повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яких вироком суду від 20.04.2018 року у справі № 219/687/18 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.189 КК України та призначено покарання із застосуванням ст.69 ч.1 КК України у виді одного року позбавлення волі кожному, та разом з ОСОБА_4 , стосовно якого застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного наміру, з метою вимагання та отримання грошових коштів, які вони вимагали від потерпілого ОСОБА_3 , на двох невстановлених автомобілях таксі, приїхали до його будинку АДРЕСА_3 , за місцем його мешкання, де потерпілий ОСОБА_3 в присутності своєї дружини ОСОБА_8 , передав їм грошові кошти в сумі 2000 гривень різними купюрами, заявивши, що останні 8000 гривень він передасть через кілька годин, після чого ОСОБА_7 разом з ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та неосудна особа ОСОБА_4 , залишили вказане місце.

Далі 08.06.2017 приблизно о 16 годині ОСОБА_1 , діючи умисно та повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вироком суду від 20.04.2018 року у справі № 219/687/18 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.189 КК України та призначено покарання із застосуванням ст.69 ч.1 КК України у виді одного року позбавлення волі кожному та продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного наміру, з метою вимагання та отримання грошових коштів, разом з ОСОБА_4 , стосовно якого матеріали були виділені в окреме провадження та застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, ухвалою від 10.06.2019 року, яка не набрала законної сили, які вони вимагали від потерпілого ОСОБА_3 , на двох невстановлених автомобілях таксі, вдруге приїхали до його будинку АДРЕСА_3 , за місцем його мешкання, де потерпілий ОСОБА_3 в присутності своєї дружини ОСОБА_8 , передав їм останню частину грошових коштів, які вони вимагали від нього, в сумі 8000 гривень різними купюрами, після чого ОСОБА_7 разом з ОСОБА_1 , неосудна особа ОСОБА_4 та ОСОБА_6 розподілили між собою зазначені грошові кошти, а саме ОСОБА_7 отримав грошові кошти в сумі 500 гривень, ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 2500 гривень, неосудна особа ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1700 гривень, та ОСОБА_6 отримав грошові кошти в сумі 3300 гривень. Таким чином, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та разом з ОСОБА_4 реалізували свій єдиний злочинний намір, спрямований на вимагання та заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_3 на загальну суму 20000 гривень.

В судовому засіданні 03.07.2019 року обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень за викладених обставин визнав повністю та пояснив, що дійсно по епізоду з ОСОБА_3 він впливав на нього морально, погрожував йому, щоб віддав гроші. Потім просив в нього вибачення. Визнав суму моральної компенсації, оскільки 10000 грн. вже ОСОБА_3 були віддані. До правоохоронних органів претензій не має. Вважає, що у всьому винен сам. Щодо епізоду з ОСОБА_9 , пояснив, що ОСОБА_4 в магазині «Сільпо» почав вимагати, щоб ОСОБА_10 віддав йому телефон за якийсь борг. Він був разом із ОСОБА_11 , на прохання близьких ОСОБА_12 віддати телефон останньому, вони не прореагували. Сказав, розумів що таким чином вчиняє кримінальний злочин, але не припинив а ні свої дії, а ні дії ОСОБА_13 . Проте, телефону він більше не бачив, в руках його не тримав, гроші не отримував. Як телефоном розпорядився Семчук йому невідомо.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 31.05.2017 року приблизно о 10 годині 30 хвилин, до приміщення клубу «Українська національна лотерея», де він працює, прийшли ОСОБА_1 , ОСОБА_7 і ОСОБА_4 і стали вимагати від нього передати їм грошові кошти в сумі 20000 гривень до 19 години 00 хвилин цього ж дня 31.05.2017 року, за нібито наявні зобов`язання перед ними через те, що він підвів їх, і вони заборгували перед невстановленими особами грошові кошти у сумі 20000 гривень, які він повинен передати через ОСОБА_6 . Далі ,з метою зустрічі із ОСОБА_6 , він разом з ними вийшов з приміщення клубу та сіли в автомобіль таксі, на якому приїхали до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по вулиці Ювілейна в м. Бахмут, де зустрілись із ОСОБА_6 . Після чого ОСОБА_6 підтвердив йому про нібито наявний у них перед невстановленими особами борг в сумі 20000 гривень, в разі непогашення якого всі вони будуть вивезені до лісу. Далі ОСОБА_6 пішов із зазначеного місця, а ОСОБА_1 став висловлювати погрозу потерпілому ОСОБА_3 , яка полягала у тому, що в разі непогашення боргу у сумі 20000 гривень, він буде вивезений невстановленою особою у невідомому напрямку, та закований в кайдани у невідомому будинку до виплати ним зазначеного боргу в сумі 20 000 гривень. Дану погрозу він сприйняв як реальну та, побоюючись за своє життя та здоров`я, поїхав додому, звідки взяв грошові кошти в сумі 10 000 гривень, після чого приїхав у двір будинку АДРЕСА_2 , де передав грошові кошти в сумі 10 000 гривень різними купюрами ОСОБА_6 , на що ОСОБА_6 повідомив йому, що інші 10 000 гривень необхідно буде віддати до 22.06.2017 року.

Після чого 07.06.2017 року ОСОБА_6 , ОСОБА_1 ОСОБА_7 і ОСОБА_4 на автомобілі приїхали до будинку АДРЕСА_3 , за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_3 , де продовжили вимагати грошові кошти в сумі 10 000 гривень, погрожуючи застосуванням до нього насильства та фізичною розправою, вимагаючи пришвидшити видачу зазначених грошових коштів, з метою чого посадили в зазначений автомобіль таксі та заблокували його двері, а ОСОБА_4 сів поряд з потерпілим ОСОБА_3 , де почав висловлюватись на його адресу лайкою, погрожувати йому та його близьким родичам фізичною розправою, після чого наніс йому один удар кулаком своєї правої руки в область його обличчя праворуч , чим спричинив синець в правій виличній області з забоєм м`яких тканин. Внаслідок зазначених дій він сприйняв зазначені погрози як реальні, та, побоюючись за своє життя та здоров`я, а також за життя та здоров`я близьких родичів, звернувся до правоохоронних органів за допомогою, погодився передати останнім грошові кошти в сумі 10000 гривень наступного дня 08.06.2017 року за два рази. Також в судовому засіданні пояснив, що йому було відшкодовано в якості матеріальної та моральної шкоди 10000 грн. від ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Змінив позовні вимоги усно та повідомив, що просить стягнути з ОСОБА_14 матеріальну шкоду в сумі 3500 грн. та моральну 1500 грн. арк.с.60

12.07.2018 року та 01.03.2019 року від ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи в подальшому за його відсутності, претензій до ОСОБА_1 не має, просить суворо покарати (том.3 арк.к.п.72).

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, його представник, який діє в його інтересах – ОСОБА_15 , надав заяву в якій зазначив, що потерпілий ОСОБА_5 немає претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого, оскільки шкода потерпілому була відшкодована. Розгляд кримінального провадження просив провести без його участі та потерпілого (том 3 арк.34, 222).

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні 12.07.2018 року розповів про обставини того дня, коли було вчинено кримінальне правопорушення. Це було у січні 2017 року. Приблизно після 24.00 год. він з друзями приїхав в бар «The Best», який знаходиться по вул.Носова в м.Бахмуті. Всі прізвища обвинувачених він дізнався у відділі поліції на впізнанні, до цього він ні Семчука ні ОСОБА_14 не знав. Прізвища дізнався в процесі розслідування. Він знаходився біля барної стійки у вказаному кафе, до нього підійшов Семчук, та вдарив його в обличчя кулаком правої руки. Потім витягнув його на вулицю за куртку, і почав його бити, збивши його с ніг. Збоку він побачив ОСОБА_14 , який та ще дві невідомі особи також почали його бити. До його побиття, ОСОБА_14 він не бачив, ОСОБА_16 з`явився, коли ОСОБА_17 вже його бив. Краснобаєв був в компанії з Семчуком, він вийшов на вулицю, коли Семчук вже його бив. Його били в голову, спину, в груди. Потім він втратив свідомість. Скільки він був без свідомості, він не знає. Потім він зайшов в кафе привести себе в порядок. Чого його побили він не знає. Били його всі одночасно і ОСОБА_17 , і ОСОБА_16 , і ще двоє людей. Збили з ніг, спочатку він бачив, що били руками та ногами, а потім став закривати обличчя руками. Зазначив, що в обвинувальному акті зазначено вірно всі спричинені йому тілесні ушкодження. Коли він отямився, то поїхав додому до матері, а вже вдома його мати викликала швидку та поліцію. В кафе він приїхав з двома товаришами, яких також потім одного за одним побили. Ще також побили ОСОБА_18 , це його товариш, з яким він прийшов в кафе, але в лікарню він не звертався. Конфлікту не було ніякого. В той день, перед тим як прийти у вказане кафе «The Best», вони зустрілись з товаришами у пивбарі «Оболонь» десь після 23.00 год., вживали пиво, та потім приїхали в кафе бар «The Best», де теж вживали пиво. Біля барної стійки він був один, його товариши знаходились на танцевальній площадці вказаного кафе. Коли до нього підійшов Семчук біля барної стійки, поруч була якась дічина, яку він не знає, більше нікого. Краснобаєв вдарив його в спину чи рукою, чи ногою, він не знає, після чого він впав, як саме він впав, він не пам`ятає. Відвідувачів в кафе в той день було багато. ОСОБА_19 , які його били, перед його побиттям перебували біля бару в кафе, в якому вони стані перебували, він не знає. В той день з ним був ще один товариш – ОСОБА_20 . Претензій до ОСОБА_14 він не має, але йому не зрозуміло чому його побили. Вважає, що покарання ОСОБА_21 слід призначити на розсуд суду.

Пізніше 12.07.2018 та 22.02.2019 року ОСОБА_2 подав суду заяву, в якій просив суд, розглядати кримінальне провадження за його відсутності, претензій до обвинуваченого він немає, просив призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні дав показання про те, що він обвинуваченого ОСОБА_1 не знає. Він був запрошений у зв`язку з побиттям ОСОБА_23 . Це було взимку 2017 року. Час він пам`ятає, десь після 21.00. Вони з Сірим та Ємельяновим поїхали на дискотеку «Польот». В той день вживали алкоголь пиво. Вони були в середині кафе, з ним ще був ОСОБА_24 . Через деякий час, їх обох ОСОБА_23 та ОСОБА_18 не було в середині кафе, і він пішов на вулицю. Коли він вийшов на вулицю, на землі лежав ОСОБА_25 у крові, непритомний, кругом були людини. Почалася словесна перепалка, він цікавився чому його товариш лежить на землі в крові, та непритомний. Компанія, в якій був ОСОБА_16 , побила його товариша ОСОБА_23 . Він зайшов всередину забрати свій телефон, та викликати таксі, за ним пішла вся компанія, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , він їх раніше не знав, дізнався коли йшло слідство. Хто наносив удари ОСОБА_26 не знає, оскільки коли він вийшов з бару, той вже лежав на землі. Бармен казав, щоб він зайшов за барну стійку, щоб не було далі бійки. Потім його вивели з приміщення через інші двері. Подзвонив ОСОБА_27 та зустрілись на вулиці ОСОБА_28 . В кафе вони сиділи втрьох біля бару. Коли вони сиділи, ОСОБА_14 він не бачив, бачив тільки ОСОБА_13 . Чому була така агресія відносно ОСОБА_23 він не розумів. ОСОБА_25 особо нічого не розказував, він сам нічого не зрозумів. Сірий звертався до лікарні. Компанія складалася десь з 3-4 людей, облич він не пам`ятає, хто там був він не знає. Все було дуже швидко. Ємельянов казав, що в нього теж були тілесні ушкодження. Біля бару ще була якась дівчина, не з їх компанії.

За показаннями свідка ОСОБА_29 , наданими в судовому засіданні, взимку 2017 року він, ОСОБА_25 та ОСОБА_22 зустрілись Забахмуткою та поїхали в кафе «Польот». Випивали за барною стійкою, потім вийшли на вулицю покурити, та побачили, що на землі лежить ОСОБА_25 побитий, він до нього нахилився, потім почали бити його, потім переключились на ОСОБА_30 . Його побив Семчук, і він упав. Хотіли сховатись в кафе, але їх потім офіціанти завели за барну стійку та потім вивели через інші двері. Семчука він раніше не знав. До цього ніяких конфліктів не було, поряд сиділа ця компанія, десь 5 чоловік, він запам`ятав двох, потім, як дізнався це був ОСОБА_17 та ОСОБА_31 Його били зі спини, він бачив, що ОСОБА_16 знаходився в тій компанії, але щоб він бив конкретно, не бачив. Додіна також били ззаду. ОСОБА_16 його особисто не бив, а ОСОБА_23 ми побачили вже непритомного. В кафе були люди, він запам`ятав, тільки одну дівчину, яка плакала над непритомним Сірим, коли він лежав без свідомості. Сірому хтось допоміг, можливо офіціантки. Коли побачив відеозапис, було видно що б`є ОСОБА_17 .

Вислухавши обвинуваченого, потерпілих, свідків, проаналізувавши письмові докази по справі, визначених після зміни порядку дослідження доказів у зв`язку з визнанням вини обвинуваченим, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях доведена повністю та його дії, що виразилися

- в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, які супроводжувались особливою зухвалістю, вчинені групою осіб, правильно кваліфіковані за ч.2 ст.296 КК України; -

- у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднане із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене повторно, кваліфікуються за ч.2 ст.186 КК України,

- у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим ОСОБА_3 та його близькими родичами (вимагання), та вбивства потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, правильно кваліфіковані ч. 2 ст. 189 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є тяжкими злочинам; особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, у побуті характеризується задовільно; який раніше був судимий 14.12.2016 року вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області за ч.1 ст.186, ч.2 ст.125, ст.70 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн., який добровільно сплачено згідно квитанції № 0.0.6699529110.1 від 15.12.2016 року, тобто до набранням вироку законної сили (вирок набрав законної сили 14.01.2017 року).

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Суд враховує, що обвинувачений частково відшкодував завдані потерпілим матеріальні збитки, у потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_2 відсутні претензії до обвинуваченого.

Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції статей, за якими кваліфіковані його дії, у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде достатнім для його виправлення, із застосуванням ст. 70 ч.1 Кримінального кодексу України, шляхом часткового складання призначених покарань.

Згідно частини 5 статті 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув`язнення включається, зокрема, строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження.

Відповідно до Закону України № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення» від 18 травня 2017 року, який набув чинності 21 червня 2017 року, ч. 5 ст.72 КК України викладено у такий редакції: «попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Згідно ч. 6 ст. 368 КПК України обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правового висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17 (провадження № 13-31кс18) що положення ч. 5 ст.72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув`язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1 ст. 72 КК України, визначають «інші кримінально-правові наслідки діяння» у розумінні ч. 2 ст. 4 КК України. Якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII). Якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України). Таким чином, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі. Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.

Тому, з урахуванням вимог ч.5 ст.72 КК ОСОБА_1 необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення за цим кримінальним провадженням, а саме строк його перебування в установі попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій та участі у судовому розгляді кримінального провадження, тобто з 8 червня 2017 року до дня ухвалення вироку включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 08.06.2017 року.

14.11.2017 року потерпілим ОСОБА_3 пред`явлено позов, відповідно до якого він просить стягнути солідарно з ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 10000 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн. В судовому засіданні 12.07.2018 року потерпілий уточнив позовні вимоги усно та просив стягнути з ОСОБА_1 1500 грн. моральної шкоди та 3500 грн. матеріальної шкоди, а всього 5000 грн. В судовому засіданні 03.07.2019 року обвинувачений визнав позовні вимоги ОСОБА_3 в сумі 5000 грн., тому їх слід задовольнити.

Питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити згідно з положеннями ст.100 Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно довідки про витрати на проведення експертизи № 3/11 від 15.08.2017 року у кримінальному провадженні 12017050150001380 такі витрати складають 3958,40 грн.

Вироком у справі № 219/687/18 від 20.04.2018 року витрати на проведення вказаної експертизи стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь Донецького НДЕКЦ МВС України по 1979 гривень 20 копійок з кожного, тобто 3958,40 грн. Вирок набрав законної сили 22.05.2018 року. За таких обставин, судові витрати є призначеними до стягнення.

30.03.2018 року та 04.06.2018 року від ОСОБА_32 надійшло клопотання про зняття арешту з майна та повернення його законному власнику, у якому вона вказує, що кошти, на які накладено арешт ухвалою слідчого судді від 11.06.2017 року у справі № 219/6137/2017 провадження 1-кс/219/1397/2017 року, належать їй на праві власності та не є предметом знаряддя злочину. Просила повернути 400 євро, 3486 доларів США, 2000 російських рублів, 16050 гривень (арк.к.п.195 том.1, арк.к.п.29 том 3).

Ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області у справі № 291/6137/17 накладено арешт на грошові кошти в сумі 400 Євро, 2000 російських рублів, 3571 доларів США, 16050 грн. Дана ухвала не оскаржена.

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Тому, арешт, накладений на майно вищевказаною ухвалою суду від 11.06.2017 року слід скасувати в частині грошових коштів, вилучених під час обшуку 10.06.2017 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 186, ч.2 ст.189, ч.2 ст.296 КК України та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.296 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

за ч.2 ст.186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

за ч.2 ст.189 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 Кримінального кодексу України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді 4 років 1 місяця 22 днів позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання – з 08.06.2017 року.

На підставі ч.5 ст.72 Кримінального кодексу України зарахувати в строк відбування покарання строк перебування ОСОБА_1 у Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України з 8 червня 2017 року до 04.07.2019 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Оскільки ОСОБА_1 відбув визначений судом покарання у виді позбавлення волі, вважати що запобіжний захід у виді тримання під вартою закінчив свою дію. Звільнити ОСОБА_1 з під варти в залі суду.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 1500 грн. 00 коп. матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення та 3500 грн. 00 коп. моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Скасувати арешт, накладений майно ухвалою суду від 11.06.2017 року у справі № 291/6137/17 в частині грошових коштів, вилучених під час обшуку 10.06.2017 року в ОСОБА_33 .

Речові докази по кримінальному провадженню:

-вилучений у кримінальному провадженні 12017050150001341 мобільний телефон чорного коль ору марки «Lenovo A338T», визнаний речовим доказом постановою від 27.06.2017 року, після набранням вироку законної сили залишити власнику ОСОБА_5

-грошові кошти, а саме: шість купюр Euro номіналом по 50: S 19614954364,

X 52459721822, X 25908630149, Z 75185588151, S 39756625720, Z 32071241448, та одну купюру номіналом 100 Euro: X03471032351;

-дві купюри номіналом 1000 російських рублів: БЛ 1016306, БЛ 9317932;

-тридцять чотири купюри номіналом 100 доларів США: LK 38540134 E, LK 38540133 E, LK 38540135 E, LK 45528478 E, LF 12791672 H, LF 12791673 H, KB 48061836 B, HA 28098453 B, KB 58287662 C, LK 29621926 A, LF 92573530 C, HB 45525363 H, DB 94490638 A, HL 59838382 D, LL 08166872 G, LL 08166875 G, HF 68755380 B, KB 86663017 F, KB 86663004 F, HF 70790228 D, KF 31277853 A, HB 57797930 R, AB 21865971 Q, KJ 57113453 A, KB 93523718 I, KJ 57113446 A, KJ 57113445 A, HK 23016817 D, KK 28162282 C, KB 65782451 M, HB 20585608 A, DB 06322970 A, KB 96609198 D, KK 14802190 A;

-дві купюри номіналом по 50 доларів США: MB 41082514 A, IL 85154160 A;

-дві купюри номіналом по 20 доларів США: GE 38480449 D, IE 79375500 D;

-дві купюри номіналом 5 доларів США: IA 74945207 A, FL 00721884 C;

-дві купюри номіналом по 10 доларів США: IB 41973064 A, GF 19287427 A;

-одна купюра номіналом один долар США: B 41169907 G;

-п`ятдесят три купюри номіналом 100 гривень: ГБ 8382818, СД 3294681, СИ 3370910, ЗЄ 6103973, ГИ 3037070, КЙ 9827578, КЙ 0914301, МА 7083656, ЕЧ 3975098, ВФ 8852516, КЗ 4306504, ЗЄ 8318568, ГЙ 6707667, КФ 0024340, СЄ 8379255, КМ 1330060, КТ 7830546, КГ 6342834, КВ 7682653, ЕБ 6089208, ЗХ 1203232, ЗХ НОМЕР_5 , НОМЕР_6 1316857, СЖ 2019133, КЛ НОМЕР_7 , НОМЕР_8 3782416, КБ 1400609, ВЙ 4058999, ЕА 6215162, КИ 0367528, БЙ 4817242, КМ 3478488, КА 6670310, ЕА 9094018, КМ 4611294, ЗБ 3864233, ГИ 9185226, ТБ 2620858, СЕ 0960498, ЗА 9498327, КИ 7430892, КР 4649946, КУ 3036491, БУ 8718149, НБ 5639918, КБ 1598953, МА 8857893, ЗЄ 4579195, ЕГ 2291631, ЕЗ 6693996, ЕХ 6821250, МП 2361758, СБ 6316006;

-шістнадцять купюр номіналом 500 гривень: ВЖ 3553732, БК 3487553, ВИ 4911209, ВБ 6420625, ФБ 4010935, ФБ 4010934, ЗГ 2033953, СД 5611415, МВ 8291172, СБ 6915156, ГТ 4646476, ЛИ 9939797, ВГ 4661131, ВВ 1077716, ЗД 6535099, ЛГ 4233498;

-тринадцять купюр номіналом 200 гривень: ЗЗ 8626584, УС 8115777, ПЄ 3435331, КИ 8698299, ЄБ 2627889, АЄ 1863674, МБ 3559899, АВ 2296413, ЕФ 5312810, СК 8030719, ЕИ 2744303, МА 2743403, ЄФ 1735744;

-три купюри по номіналом по 50 гривень: СЄ 2834801, СЄ НОМЕР_9 , НОМЕР_10 8564849, які зберігаються у Бахмутському відділенні ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк»

повернути ОСОБА_33 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Вилучені та визнані речовими доказами постановою від 26.09.2017 року грошові кошти в сумі 2724 грн. купюри номіналом: 500 грн. серійний номер СИ2231313; 500 грн. серійний номер МВ5634884; 500 грн. серійний номер СЖ0814204; 500 грн. серійний номер ВВ4163044; 500 грн. серійний номер УЖ0322429; 200 грн. серійний номер ЕЩ7439671; 10 грн. серійний номер ХА8613999; 5 грн. серійний номер НЖ6325224; 5 грн. серійний номер СЄ1770577; 2 грн. серійний номер ПЕ1057191; 2 грн. серійний номер ТД4646214 які упаковані в спец. пакет № 4292227, та переупаковані у прозорий файл, передані на зберігання в Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», розташований за адресою: м. Бахмут, вул. Незалежності ,58 Донецької області, ідентифікаційний код 14282829), повернути власнику – ОСОБА_1 за належністю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Л.В. Шевченко