Рішення № 82829725, 05.07.2019, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 липня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/301/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Боровця Я.Я.

за участю помічника судді Шляхетки О.В., яка за дорученням судді виконує повноваження секретаря судового засідання

Розглянув справу у порядку загального позовного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР", вул. Шептицького, 4, м. Тернопіль

до відповідача Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, вул. О.Кульчицької, 8, м. Тернопіль

про стягнення заборгованості в сумі 4 891 316,77 грн.

За участю учасників справи:

від позивача: Ороновська О.М. – адвокат (свідоцтво № ТР000109 від 24.03.2016);

від відповідача: Катрук Є.А. - адвокат (ордер серія ТР№071448 від 10.06.2019)

Судові процедури

У судових засіданнях представникам сторін роз`яснено форму і стадії судового провадження, що здійснюється у межах даної справи згідно до вимог ГПК України.

Сторони, за правилами статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином у встановленому законом порядку.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (звукозапис), а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Учасникам судового процесу оголошено склад суду.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених статтями 35-37 Господарського процесуального кодексу України не надходило.

Суть справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР", м.Тернопіль, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, м.Тернопіль, про стягнення заборгованості у розмірі 4 891 316,77 грн.

Відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 16.05.2019 відкрито провадження у справі №921/301/19 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 05.06.2019.

Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження.

Підготовче провадження.

Підготовче засідання вперше призначене на 05.06.2019.

Відповідно до частини 4 статті 233 ГПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

У судовому засіданні – 05.06.2019 протокольною ухвалою підготовче засідання відкладалося на 27.06.2019, про що повідомлено учасників справи, відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 27.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/301/19 до судового розгляду по суті на 05.07.2019.

Розгляд справи по суті.

У судовому засіданні – 05.07.2019 розпочато розгляд справи по суті.

При розгляді справи по суті, суд з`ясував обставини справи, дослідив докази у справі, заслухав обґрунтування позовних вимог представника позивача його вступне та заключне слово, заперечення представника відповідача його вступне та заключне слово.

У судовому засіданні 05.07.2019, після з`ясування обставин справи та дослідження доказів у справі, проведення судових дебатів суд, після виходу із нарадчої кімнати, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Аргументи сторін

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошові зобов`язання, що виникли на підставі договору №3Е/17-19 від 29.11.2017 на закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення у Тернопільській області, в частині оплати виконаних підрядних робіт.

У судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі, просить суд задоволити позов.

Заперечення відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.07.2019 заперечив щодо позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов (вх. № 9778 від 05.06.2019), зокрема вказує на те, що Служба автомобільних доріг у Тернопільській області є державною організацією, яка здійснює управління автомобільними дорогами загального користування в межах Тернопільської області та, як отримувач бюджетних коштів, укладає договори підряду на виконання робіт з будівництва, ремонту чи експлуатаційного утримання автомобільних доріг з дотриманням вимог бюджетного законодавства, а тому фінансові зобов`язання за договором виникають при наявності та у межах бюджетних асигнувань, установлених планами використання бюджетних коштів. Зазначає про те, що Службою прийняті та оплачені роботи в межах наявних асигнувань, факт надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок замовника є моментом настання строку виконання зобов`язання за даним договором. Умовами основного договору визначено, що ненадходження коштів з державного та/або місцевого бюджету на реєстраційний рахунок замовника для оплати послуг за цим договором сторони визнають обставиною, що має місце не з вини замовника, тому як вважає відповідач, відсутні правові підстави для здійснення оплати за наданим Актами та довідками. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідь позивача на відзив.

05.06.2019 позивач долучив до матеріалів справи відповідь на відзив (вх. №9779), згідно якої доводи відповідача про відсутність фінансування на оплату наданих позивачем послуг вважає безпідставними. Вважає, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши у сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

29.11.2017 між Службою автомобільних доріг у Тернопільській області (Замовник/позивач), з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд-Центр" (Виконавець/відповідач), з іншої сторони укладено договір № 3Е/17-19 на закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення у Тернопільській області, відповідно до умов якого, Виконавець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій надати послуги: ДК 021:2015: 45230000-8 – будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення у Тернопільській області), за рахунок коштів державного бюджету (інших бюджетів) та в обумовлений цим договором термін. Замовник зобов`язується прийняти надані згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів передбачених на ці цілі на його рахунок ( п.1.1 Договору).

Вартість Договору № 3Е/17-19 від 29.11.2017, відповідно до п.3.1 Договору, становить 327 420 000,00 грн, в т.ч. ПДВ – 54 570 000, 00 грн.

Згідно п.4.1 Договору, розрахунки проводяться Замовником Виконавцю після підписання Сторонами "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма №КБ-2в) і "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (форма №КБ-3), складених у відповідності з положенням чинних ДСТУ та СОУ, які складаються Виконавцем і подаються для підписання Замовнику не пізніше як за 5 робочих днів до кінця звітного місяця, або поетапної оплати Замовником наданих послуг. Замовник може здійснювати подекадно проміжні платежі за надані послуги. Представник Замовника на протязі п`яти робочих днів відповідно до погодженого Сторонами Графіку здачі наданих обсягів послуг перевіряє надані послуги згідно представленого акту і підписує його в частині фактично наданих послуг, в межах виділених бюджетних асигнувань. Виконавець надає для перевірки накладні (або їх реєстр) на придбані матеріали, конструкції, вироби та інші документи, які підтверджують витрати та документи передбачені цим договором, а у випадку залучення Субпідрядників - з виділенням послуг наданих Субпідрядниками. Одночасно з ф. КБ-2в і ф.КБ-3 Виконавець надає Замовнику розрахунок фактичних витрат по експлуатації машин та механізмів, довідку про вартість матеріалів за підписом керівника та головного бухгалтера Виконавця. При здачі наданих послуг за звітний період Виконавець подає на погодження Замовнику калькуляції на приготування матеріалів власними силами, розраховані відповідно до МР Д.1.2-218-03450778-767:2010 "Методичні рекомендації з калькулювання вартості матеріальних ресурсів, виготовлених на власному підсобному господарстві", що не повинна перевищувати цін інших виробників на ті самі ресурси, що склалися в регіоні, крім випадків, коли це обґрунтовано особливими вимогами до технічних характеристик та якості матеріальних ресурсів.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що фінансові зобов`язання за договором виникають при наявності та у межах бюджетних асигнувань, установлених планами використання бюджетних коштів. Оплата послуг проводиться у межах одержаних асигнувань на казначейський рахунок Замовника за фактично надані обсяги послуг згідно форм № КБ-2в та № КБ-3. Попередня оплата може здійснюватися щомісячно у межах 30% від вартості завдання на наступний місяць відповідно до постанови КМУ від 23.04.2014 № 117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" терміном не більше одного календарного місяця відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника коштів та лише щодо послуг, надання яких здійснюється протягом поточного бюджетного періоду. При цьому загальна сума коштів, на яку здійснюється авансування помісячно, не може сумарно перевищувати 30 % від вартості річного обсягу робіт. Використаний аванс погашається на підставі актів виконаних робіт по формі КБ-2, підписаного уповноваженими представниками сторін. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнта 1,2, а у випадку несвоєчасного повернення (неповернення), Виконавець додатково сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Бюджетні зобов`язання за Договором виникають у разі наявності та в межах бюджетних асигнувань, передбачених планом використання бюджетних коштів, а оплата здійснюється в межах фактичного надходження бюджетних коштів. У разі затримки бюджетного фінансування не з вини Замовника, оплата за надані послуги здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок, а в разі зміни бюджетного фінансування Замовник письмово повідомляє про це Виконавця. Факт надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Замовника є моментом настання строку виконання зобов`язання за даним договором в розумінні п.2 ч.1 ст.530 ЦК України, при умові наявності підписаних сторонами ф.КБ-2в і ф.КБ-3 (п.4.3 Договору).

Згідно пункту 4.6 Договору, фінансування послуг здійснюється за рахунок коштів державного/місцевого бюджету (при надходженні коштів від головного розпорядника), які передбачені на поточний рік згідно з планом фінансування.

Термін надання послуг, відповідно до Договору № 3Е/17-19, з моменту його підписання і до 31 грудня 2019 року (п.5.1.). При цьому, даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 10.1.).

Також, між сторонами підписано Додатки до Договору №3Е/17-19 від 29.11.2017, а саме: Додаток №1 від 29.11.2017 "Акт передачі автомобільних доріг", Додаток №2 "План фінансування послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення у Тернопільській області".

Крім того, 05.04.2018 та 23.01.2019 укладено Додаткові угоди відповідно №1 та №4, якими внесено зміни до Договору №3Е/17-19 від 29.11.2017, зокрема в розділ 3 Договору " Ціна Договору".

Вказані Договір, Додаткові угоди та додатки до Договору підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

На виконання умов Договору позивачем виконано у період з травня по червень та з серпня по листопад 2018 року роботи на загальну суму 4 891 316,77 грн, про що свідчать акти приймання виконаних робіт (КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3), підписаними представниками сторін без заперечень, а саме: у травні 2018 року на суму 570 949,88 грн, у червні 2018 року на суму 225 984,60 грн, у серпні 2018 року на суму 1 492 613,38 грн, у вересні 2018 року на суму 39 564,83 грн та 514 046,70 грн, у жовтні 2018 року на суму 345 900,65 грн, у листопаді 2018 року на суму 1 344 985,33 грн та 357 271,40 грн.

Однак, відповідач договірних зобов"язань щодо оплати не виконав, вартість підрядних робіт не оплатив.

08.04.2019 ТОВ "Техно-Буд-Центр" зверталося до Служби автомобільних доріг у Тернопільській області з листом-вимогою №141/1 щодо оплати вартості виконаних робіт за договором згідно актів виконаних робіт (позивач надав їх Замовнику після закінчення виконання даного обсягу робіт на об`єкті для перевірки та підписання), які залишились не оплаченими зі сторони відповідача на загальну суму 4 891 316,77 грн.

Зазначена вимога відповідачем отримана 08.04.2019.

У відповіді №08-02/764 від 11.05.2019 на дану вимогу, Службою автомобільних доріг у Тернопільській області повідомлено, що у відповідності до умов договору Службою приймаються та оплачуються роботи в межах наявних асигнувань, а оскільки факт надходження коштів на розрахунковий рахунок відповідача є моментом настання строку виконання зобов`язання за договором, тому зважаючи на відсутність відповідних асигнувань, строк оплати виконаних робіт не настав; пред`явлені роботи перевищують місячний ліміт асигнувань.

Отже, як стверджує позивач та зазначене не спростовано відповідачем, останнім на момент звернення з позовом до суду не оплачено заборгованість у розмірі 4 891 316, 77 грн.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Зміст спірних правовідносин, які склались між сторонами.

Розглянувши матеріали справи, пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, подані ним докази судом встановлено наступне.

Оцінивши подані позивачем обґрунтування позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з укладенням договору № 3Е/17-19 на закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення у Тернопільській області від 29.11.2017, який за правовою природою є господарським договором про підряд.

Норми права, які застосував суд.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до стаття 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України господарське зобов`язання може виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

Із змісту частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (стаття 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 844 Цивільного кодексу України, ціна у договорі може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Як визначено статтею 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов"язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно статті 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Вищенаведена правова норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов`язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Зазначена норма кореспондується з ч.1 ст.318 Господарського кодексу України.

Встановлені обставини у даній справі, свідчать, що між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі укладеного договору на закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення, особливості укладення та виконання якого повинні відповідати положенням глави 33 Господарського кодексу України та 61 Цивільного кодексу України.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються взаємні права та обов`язки сторін зобов`язання.

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до частин 1-2 статті 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (частина 4 статті 879 ЦК України).

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (стаття 632 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).

Статтею 193 Господарського кодексу України зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання.

Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За приписами статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

В силу приписів статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Згідно пунктів 2.1, 2.4, 2.5 Положення визначено відповідно, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 "Про прийняття національного стандарту ДСТУ Б Д.1.1-1:2013" встановлені типові форми документів, необхідних для передання - приймання робіт: 1) "Акт приймання виконаних підрядних робіт" (ф. № КБ-2в); 2) "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт" (ф. № КБ-3).

Листом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №12/19-3-9-14-295 від 16.03.10 роз`яснено, що зазначені типові форми підлягають обов`язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають виключно у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (стаття 1 Бюджетного кодексу України).

Бюджетним зобов`язанням є будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому (п.7 ч.1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Мотивована оцінка судом аргументів наведених учасниками справи.

Аргументи та докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши у сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов наступних висновків.

Правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі Договору № 3Е/17-19 на закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення у Тернопільській області від 29.11.2017, за умовами якого Виконавець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій надати послуги: ДК 021:2015: 45230000-8 – будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення у Тернопільській області), за рахунок коштів державного бюджету (інших бюджетів) та в обумовлений цим договором термін. Замовник зобов`язується прийняти надані згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів передбачених на ці цілі на його рахунок (п.1.1 Договору).

Як вбачається з укладеного між сторонами договору №3Е/17-19 від 29.11.2017, зокрема п.п.3.1, 3.2 та договірної ціни, сторонами погоджено та визначено вартість робіт на загальну суму 327 420 000,00 грн, а також встановлено строк виконання робіт – до 31.12.2019.

Відповідно до статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

В силу приписів статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Судом встановлено, що за умовами договору передача робіт здійснюється за актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), які передаються відповідачу (Замовнику за договором), представник якого протягом п`яти робочих днів перевіряє надані послуги згідно представленого акту та підписує його в частині фактично наданих послуг, в межах виділених бюджетних асигнувань.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 "Про прийняття національного стандарту ДСТУ Б Д.1.1-1:2013" встановлені типові форми документів, необхідних для передання - приймання робіт: 1) "Акт приймання виконаних підрядних робіт" (ф. № КБ-2в); 2)"Довідка про вартість виконаних підрядних робіт" (ф. № КБ-3).

В листі №12/19-3-9-14- 295 від 16.03.2010 Міністерством регіонального розвитку та будівництва України надано роз`яснення про те, що зазначені типові форми підлягають обов`язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

Документальним підтвердженням виконання сторонами умов договору є належним чином оформлені первинні документи.

Вказані документи, в силу вимог законодавства, повинні містити інформацію про вартість виконаних робіт, зданих замовнику, а також про витрати, пов`язані з виконанням цього обсягу робіт.

Таким чином, виконання підрядних робіт оформлюється сторонами шляхом підписання документів, які підтверджують факт їх виконання, прийняття та котрі слугують в подальшому підставою для проведення оплати.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №922/509/17.

Тобто, визначальними обставинами для настання обов`язку у Замовника оплатити виконані Підрядником роботи в даному випадку є надання Підрядником акту виконаних робіт для прийняття Замовником, відсутність будь-яких зауважень зі сторони останнього та, відповідно, прийняття виконаних робіт шляхом підписання Акту з боку Замовника.

За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Факт виконання робіт позивачем та отримання відповідачем у період з травня по червень та з серпня по листопад 2018 року на загальну суму 4 891 316,77 грн, підтверджується актами приймання виконаних робіт (КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3), підписаними представниками сторін без заперечень, а саме: у травні 2018 року на суму 570 949,88 грн, у червні 2018 року на суму 225 984,60 грн, у серпні 2018 року на суму 1 492 613,38 грн, у вересні 2018 року на суму 39 564,83 грн та 514 046,70 грн, у жовтні 2018 року на суму 345 900,65 грн, у листопаді 2018 року на суму 1 344 985,33 грн та 357 271,40 грн.

Будь яких претензій щодо об`єму, якості та вартості робіт між сторонами не виникло.

Умовами договору визначено, що розрахунки проводяться Замовником після підписання Сторонами Актів приймання виконаних будівельних робіт форми та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати. Фінансові зобов`язання за договором виникають при наявності та у межах бюджетних асигнувань, установлених планами використання бюджетних коштів. Оплата послуг проводиться у межах одержаних асигнувань на казначейський рахунок Замовника за фактично надані обсяги послуг. Бюджетні зобов`язання за договором виникають у разі наявності та в межах бюджетних асигнувань, передбачених планом використання бюджетних коштів, а оплата здійснюється в межах фактичного надходження бюджетних коштів. У разі затримки бюджетного фінансування не з вини Замовника, оплата за надані послуги здійснюється протягом п`яти банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок, а в разі зміни бюджетного фінансування Замовник письмово повідомляє про це Виконавця. Факт надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Замовника є моментом настання строку виконання зобов`язання за даним договором в розумінні п.2 ч.1 ст.530 ЦК України, при умові наявності підписаних сторонами актів форми КБ-2в довідок форми КБ-3 (п.п.4.2, 4.3 Договору).

Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про звільнення його від обов`язку належного виконання зобов`язань щодо оплати виконаних підрядних робіт у розумінні норм чинного законодавства України, не спростовано належними доказами вимог позивача.

Враховуючи правило розподілу тягаря доказування між сторонами, позивач для покладення на відповідача обов`язку з оплати повинен довести, що відповідач недобросовісно ухиляється від виконання обов`язку по здійсненню розрахунків за виконані роботи у визначені договором та законом строки, оскільки Цивільний кодекс України закріплює презумпцію добросовісності і розумності дій особи, яка здійснює власне право, якщо інше не встановлено судом (частина 5 стаття 12 Цивільний кодекс України).

Встановлені обставини справи щодо вчинення Підрядником дій, обумовлених договором щодо оформлення Актів виконаних робіт за договором та їх передачі Замовнику, відсутність претензій, зауважень щодо обсягу, якості виконаних робіт дають підстави констатувати, що після їх підписання у Замовника (відповідача) виник обов`язок оплатити роботи, виконані позивачем за договором підряду.

Положеннями статті 849 Цивільного кодексу України передбачено випадки, за яких замовник може відмовитись від договору підряду, а саме: на підставі частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України - у будь-який час до закінчення роботи, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору; на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України - якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; на підставі частини 3 статті 849 Цивільного кодексу України, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

При цьому, відмова Замовника від договору, яка за своєю суттю є одностороннім правочином, може бути вчинена виключно до моменту завершення виконання підрядником робіт та має бути доведена до підрядника (субпідрядника) (шляхом направлення письмового листа) з чітким посиланням на правову підставу (норму Цивільного кодексу України), у відповідності до якої замовник відмовляється від договору підряду, оскільки в кожному з наведених випадків настають різні правові наслідки і виникають різні права та обов`язки у сторін.

В той час, як відсутність факту вчинення Замовником одностороннього правочину відмови від договору підряду на підставі ч.ч.2, 3 ст.849 Цивільного кодексу України виключає обґрунтованість висновку про те, що правовідносини сторін за даним Договором припинились, та/або, що таке прострочення позивача не влаштовувало відповідача.

Відмову від договору чи від підписання Довідок та Актів виконаних робіт, а також письмових вмотивованих зауважень щодо виконаних робіт ні позивачем, ні відповідачем суду не надано.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу положень статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Таким чином, враховуючи умови договору від 29.11.2017, а також те, що вимогу №141/1 від 08.04.2019 відповідач отримав того ж дня (08.04.2019), що підтверджується відтиском печатки канцелярії Служба автомобільних доріг у Тернопільській області, кінцевим строком погашення боргу відповідачем є 15.04.2019 включно. Даний строк відповідачем порушено, а розрахунки не проведено.

При цьому Служба автомобільних доріг повідомляла ТОВ "ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР", про те, що нею прийнято та оплачено роботи в межах бюджетних асигнувань. Факт надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок замовника є моментом настання строку виконання зобов`язання за даним договором. Пред`явлені товариством обсяги робіт перевищують місячні ліміти асигнувань по Службі і, як результат, не можуть бути прийняті та оплачені.

Однак, доводи відповідача про ненастання в нього обов`язку з оплати вартості виконаних позивачем робіт через відсутність відповідних бюджетних призначень (асигнувань) та на те, що відповідач є державною організацією, яка здійснює управління автомобільними дорогами загального користування в межах Тернопільської області та, як отримувач бюджетних коштів укладає договори підряду на виконання робіт з будівництва, ремонту, чи експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування з дотриманням вимог бюджетного законодавства, суд не приймає до уваги, з огляду на таке.

Згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання.

Служба автомобільних доріг у Тернопільській області відповідно до Положення про Службу, затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України №194, є юридичною особою, котра має самостійний баланс, рахунки в банківських установах, є одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, здійснює фінансування робіт з будівництва, ремонту, реконструкції та утримання мережі автомобільних доріг загального користування, мостів, будівель та інших штучних споруд згідно із законодавством.

Наявність чи відсутність бюджетного асигнування не залежить від волі та дій позивача, що порушує його право на отримання коштів за виконані роботи за договором.

Також суд враховує, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, тобто бюджетна установа як отримувач і розпорядник бюджетних коштів не має будь-яких привілеїв чи пільг в межах виконання зобов`язань, взятих на себе за договором.

Окрім цього, за змістом частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського Суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність державної організації, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання, про що також зазначено у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №922/541/17, від 03.04.2018 у справі №924/29/17, від 03.04.2018 у справі №908/1076/17, від 11.04.2018 у справі №915/13/17, від 12.04.2018 у справі №924/22/17.

Таким чином, чинне законодавство України не містить будь яких особливих вимог до договорів, які укладаються господарюючими суб`єктами з установами, які фінансуються з бюджету; виконання зобов`язання, що виникло на підставі договору повинно здійснюватися на загальних підставах.

Також відповідачем помилково ототожнено поняття "бюджетне зобов`язання" (пункт 7 статті 2 Бюджетного кодексу України) та "господарське зобов`язання" (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В свою чергу, бюджетним зобов`язанням є будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому (п.7 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України).

Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають виключно у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (стаття 1 Бюджетного кодексу України).

Спеціальні норми Бюджетного Кодексу не регулюють господарські відносини, які виникають між юридичними особами (у тому числі, за участю органу місцевого самоврядування) при укладенні господарських договорів та їх виконанні.

Порядок здійснення реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, який затверджено на виконання частини 7 статті 48 Бюджетного кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309 також визначає, що бюджетним фінансовим зобов`язанням є зобов`язання розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, тобто - бюджетна кредиторська заборгованість та/або попередня оплата, яка передбачена законодавством; зобов`язанням є будь-яке розміщення замовлення, укладення договору чи виконання інших аналогічних операцій, здійснене розпорядником або одержувачем бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з порушенням норм, установлених Бюджетним кодексом України, Законом України про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет, в частині перевищення повноважень.

Отже, чинне законодавство розрізняє поняття "бюджетне зобов`язання" та "господарське зобов`язання", які відповідач ототожнює.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Між сторонами правочин укладено у 2017 році, з умов договору №3Е/17-19 вбачається використання бюджетних коштів 2018 року для оплати замовлених робіт; роботи виконано у 2018 році. Оскільки договір укладався у 2017 році із плануванням використання коштів у 2018 році (п.п.1.1, 3.1, 4.6 договору, План фінансування послуг) у сумі, що відповідала визначеній сторонами ціні договору, тому Замовник, укладаючи договір від 29.11.2017 володів інформацією про обсяг (розмір) виділених йому бюджетних коштів на ремонт автодоріг в Тернопільській області у відповідних періодах.

Згідно статті 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Отже, відповідачем, всупереч умов укладеного договору та чинного законодавства, не виконано своїх договірних зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати виконаних позивачем робіт за договором від 29.11.2017.

Враховуючи викладене, суд позовні вимоги визнає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Висновок суду.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не надав суду жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а саме: стягнути з Служби автомобільних доріг у Тернопільській області (вул. О.Кульчицької, 8, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 25887079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР" (вул. Шептицького, 4, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 33768346) – 4 891 316,77 грн боргу.

Судові витрати.

Щодо судового збору у розмірі 73 369,75 грн.

Частиною 9 статті 129 ГПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При цьому, суд вважає за необхідне, скористатись своїм правом визначеним частиною 9 статті 129 ГПК України та покласти судовий збір повністю на відповідача так як вважає, що спір у справі виник внаслідок невиконання ним зобов`язань.

А тому, відповідно до вимог частини 9 статті 129 ГПК України, судовий збір в розмірі 73 369,75 грн суд покладає на відповідача та підлягає стягненню в користь позивача.

Керуючись статтями 7, 13, 42, 86, 129, 210, 231, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Судові витрати у складі судового збору у розмірі 73 369,75 грн покласти на відповідача.

3. Стягнути з Служби автомобільних доріг у Тернопільській області (вул. О.Кульчицької, 8, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 25887079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР" (вул. Шептицького, 4, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 33768346) – 4 891 316,77 грн боргу та 73 369,75 грн судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статті 256 -257 ГПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.17.5 Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, а саме до 15.12.2017 року. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено та підписано "05" липня 2019 року.

Суддя Я.Я. Боровець