Ухвала суду № 82829334, 02.07.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.07.2019 Справа № 920/368/18

Господарський суд Сумської області у складі судді С.В. Заєць, при секретарі судового засідання Гордієнко Ж.М., розглянувши матеріали справи № 920/368/18:

за позовом: Заступника керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області

інтересах держави в особі позивача: Головного управління

Держгеокадастру в Сумській області, м. Суми

до відповідача: Фермерського господарства “Тарас”, с. Берестівка,

Липоводолинський район, Сумська область

про зобов`язання повернути земельну ділянку,

за участю представників сторін:

Прокурор: Правдюк В.В. (посвідчення № 049945 від 22.05.2018),

від позивача: Рудік А.А.,

від відповідача: не прибув,

слухач: Вакула В.М.

УСТАНОВИВ:

Суть спору: Прокурор у позовній заяві просить зобов`язати фермерське господарство “Тарас” повернути державі на користь Головного управління Держгеокадастру у Сумській області земельну ділянку загальною площею 12,03 га для ведення селянського (фермерського) господарства, розташовану на території Берестівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області. А також просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 6624 грн. 59 коп. на користь прокуратури Сумської області.

19.06.2018 позивачем – Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області подано пояснення по справі, відповідно до яких позивач підтримує позовні вимоги заявлені прокуратурою в їх інтересах.

Відповідач, відзив на позовну заяву не надав, через, що судом 19.06.2018 винесено окрему ухвалу.

16.07.2018 від представника (Вакули ОСОБА_1 М ОСОБА_2 ) члена фермерського господарства Гурін Н.М. подано заяву про залучення 3-ї особи, а саме: 4-х членів фермерського господарства «Тарас» - Гурін Сергія Анатолійовича, Гурін Наталію Михайлівну, Гурін Наталію Василівну, Рушенко Ірину Сергіївну.

Суд, розглянувши дане клопотання, відмовив у його задоволенні, оскільки позов подано до юридичної особи – фермерського господарства “Тарас”, а не до його членів, спір не носить корпоративний характер.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17 липня 2018 року з ініціативи суду було зупинено провадження у справі № 920/368/18 до перегляду Верховним Судом судового рішення у справі № 922/3312/17.

02.05.2019 відповідач подав клопотання б/н, б/д (вх.№1225к) про поновлення провадження у справі, в якому зазначав, що постановою Верховного Суду від 18.03.2019 по справі № 922/3312/17 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 та рішення Господарського суду Харківської області від 06.11.2017 у справі № 922/3312/17 було залишено в силі. Постанову Верховного Суду № 922/3312/17 від 18.03.2019 оприлюднено 24.04.2019.

Ухвалою господарського суду Сумської області по справі 920/368/18 від 11.05.2019 провадження у справі 920/368/18 поновлено.

04.06.2019 прокуратура надіслала до суду додаткові пояснення № 74-2320вих19 від 03.06.2019.

04.06.2019 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

26.06.2019 позивачем – Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області подано до суду пояснення щодо неможливості позивача самостійно звернутися з позовною заявою до суду. Відповідно до наданих пояснень позивач зазначає, що в межах своїх повноважень Головне управління Де6ржгеокадастру в Сумській області мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського призначення і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування яких закінчився.

В судовому засіданні 02.07.2019 прокурором надавалися усні пояснення в обґрунтування поданої заяви в інтересах позивача.

Представник позивача в судовому засіданні 02.07.2019 надавала сні пояснення в обґрунтування своєї позиції по справі. На запитання суду щодо неможливості позивача самостійно звернутися до суду за захистом свого порушеного права чи інтересу, зазначила, що самостійно не зверталися з позовом до суду, оскільки у Головного управління Держгеокадастру у Сумській області не було відомостей про смерть орендаря, дізналися про це лише під час направлення позовної заяви прокуратурою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, суд встановив:

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Роменською місцевою прокуратурою в ході здійснення представницької діяльності встановлено, що рішення 16 сесії 23 скликання Липоводолинської районної ради Сумської області від 24.05.2001 громадянину ОСОБА_3 надано у постійне користування земельну ділянку площею 12,03 га, розташована на території Берестівської сільської ради, для ведення селянського (фермерського ) господарства. На підставі вказаного рішення 17.09.2001 Гурін Т. ОСОБА_4 . отримав державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 № 00310, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 44. 11.02.2002 громадянин ОСОБА_3 створив фермерське господарство «Тарас». Відповідно до актового запису про смерть № 07 від 06.05.2013 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вважає прокурор, оскільки вказана земельна ділянка не підлягає успадкуванню спадкоємцями ОСОБА_3 , вона повинна бути повернута, проте відповідно до листа відділу в Липоводалинському районі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області № 180/107-18 від 19.04.2018 земельна ділянка ФГ «Тарас» не поверталась. Відповідно до довідки Берестівської сільської ради Липоводолинського району № 60 від 16.04.2018, земельна ділянка площею 12,03 га (рілля), що розташована на території Берестівської сільської ради Липоводолинського району числиться за ФГ «Тарас» та використовується після смерті ОСОБА_3 , його батьком ОСОБА_5 ., за користування земельною ділянкою у 2018 році сплачено 4286,33 грн., що свідчить про використання спірної земельної ділянки.

У позовній заяві прокурор зазначає що, з 25.04.2015 повноваження щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення покладено на Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, а тому даний державний орган є належним позивачем у даній справі.

Крім того, оскільки органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Головним управлінням Держгеокадастру в Сумській області, не вжито заходів щодо усунення порушень чинного законодавства, які полягають у незаконному утриманні відповідачем спірної земельної ділянки, не зважаючи на відсутність правових підстав для подальшого її користування, прокурор вбачає правові підстави для звернення з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області для захисту порушеного права.

Згідно ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Зі змісту ч.3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч.4 цієї ж статті).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення пункту 3 частини першої ст.131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

У пункті 3 частини першої ст.131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України “Про прокуратуру”.

Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у ч. 3 та 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”.

Відповідно до абзацу 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Абзацем 6 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам” від 23.03.2017 № 7 (із змінами) роз`яснено, що право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому ч. 2 або 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”. Слід враховувати, що прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду із представництвом інтересів держави або громадянина, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. Зазначені обставини повинні перевірятися судом при зверненні прокурора з відповідною заявою або скаргою до суду (абз. 2 п. 3 вказаної постанови).

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.

Слід враховувати, що прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду із представництвом інтересів держави або громадянина, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. Зазначені обставини повинні перевірятися судом при зверненні прокурора з відповідною заявою або скаргою до суду. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень.

У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017 року) повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017 року).

Судом встановлено, що позовну заяву прокурором подано в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, яка є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо здійснення державного нагляду (контролю) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Статтею 28 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади” визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14 січня 2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Пунктом 1 “Положення про Головне управління Держгеокадастру в Сумській області”, затвердженого Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 17.11.2016 за №308 (далі - Положення) передбачено, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Відповідно до п.п. 30 п. 4 Положення передбачено повноваження Головного управління Держгеокадастру щодо здійснення державного нагляду (контролю) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Згідно з п.п. 3 п. 6 абз. 40, ч. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Сумській області передбачено, що посадові особи Головного управління в межах своїх повноважень, мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського призначення і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування яких закінчився.

Суд приходить до висновку про те, що Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, в особі якого в інтересах держави звернувся заступник керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області з даним позовом до суду, має підстави і можливість для самостійного захисту своїх прав щодо спірних правовідносин.

Саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

У такому разі прокурор повинен надати відповідні докази відповідно до вимог ст.ст. 73, 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (зокрема: докази внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Вищого господарського суду України від 02.11.2016 у справі № 923/1006/15, від 02.08.2017 у справі № 922/2885/16.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідно статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово декларував позицію про те, що вже сама присутність прокурора на судовому процесі на боці однієї зі сторін ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, участь прокурора може створювати відчуття нерівності у сторони (пункти 30-33 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Менчинська проти Росії”, пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Мартіні проти Франції”).

Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що у даній справі немає передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, а твердження заступника керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області, що Головне управління Держгеокадастру в Сумській області неналежним чином здійснює захист свої прав є безпідставним.

Твердження представника Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про відсутність у них відомостей про смерть орендаря (користувача) спірної земельної ділянки суд оцінує критично.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прокурор, звертаючись до суду із позовом в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, не обґрунтував наявності підстав для здійснення такого представництва інтересів держави в суді.

Керуючись ст. 185, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Заступника керівника Роменської місцевої прокуратури № 77-2899вих-18 від 16.05.2018 залишити без розгляду.

2. Копію ухвали направити прокурору та сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому статтями 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали підписано 04.07.2019.

Суддя С.В. Заєць