Рішення № 82829218, 24.06.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2019 р. Справа №924/276/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Устіновій А.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком", м. Хмельницький

до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області, м. Славута

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - виконавчого комітету Славутської міської ради, м. Славута

про стягнення боргу в розмірі 53271,04 грн.

Представники сторін:

від позивача: Ціммерманн В.А. за довіреністю №4110 від 27.12.2018р.;

від відповідача: Потапов Д.А. згідно довіреності від 16.01.2019р.

від третьої особи: Кедрун А.М. від 23.03.2016р.

У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача 53271,04 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів у період з 01.11.2018р. по 28.02.2019р. включно.

Як на підставу задоволення позовних вимог ПАТ "Укртелеком" в особі Хмельницької філії вказує, що позивачем за вказаний період було надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам міста Славута, які підпадають під дію Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про прокуратуру" на загальну суму 53271,04грн. Зазначає, що згідно Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256, відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг відповідним категоріям громадян здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій. Всупереч нормам чинного законодавства, витрати понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах в період з 01.11.2018р. по 28.02.2019р. включно, відповідачем не відшкодовані, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 53271,04 грн., що підтверджується звітами форми "2пільга".

Позивач наголошує, що у відповідь на його звернення відповідач повідомив позивача листами від 28.11.2018р. №24-17/4779, від 02.01.2019р. №24-17/6, від 08.01.2019р. №24-17/5, від 28.02.2019р. №24-17/861, №24-17/1218, від 20.03.2019р., про те, що враховуючи внесені зміни, якими фактично виключено з діючого законодавства правовідносини щодо компенсації пільг зв`язку, а також те, що нові норми щодо регулювання цього питання прийняті не були, а також відсутність договірних зобов`язань з даного питання, управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради не має законодавчо встановлених підстав для вступу з ПАТ "Укртелеком" будь-які фінансові правовідносини. Відповідач розрахунки у 2018, 2019 роках не проводив, заборгованість за період з листопада 2018р. по лютий 2019р. включно становить 53271,04 грн. Пред`явлені позивачем претензії від 14.12.2018р. №03/1997, від 20.03.2019р. №03/608, із вимогою щодо оплати заборгованості, відповідач залишив без задоволення. Щодо спірного періоду з листопада 2018р. по лютий 2019р. включно, стягнення боргу за який є предметом даного позову, відповідач ухилявся від проведення звіряння розрахунків та від оформлення актів звіряння. В порушення вимог законодавства та положень Порядку перерахування деяких субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субвенцій та компенсацій від 11.01.2005р. №20 (в редакції згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2015р. №64 Про внесення змін до Порядку перерахування деяких субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субвенцій та компенсацій), відповідач не здійснив в повному обсязі відшкодування позивачу наданих послуг зв`язку пільговій категорії населення у 2018 - 2019 роках (листопад 2018 - лютий 2019 включно), внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 53271,04 грн.

Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано позивачу 53271,04грн., позивач просить їх стягнути в судовому порядку.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 06.03.2019р. повідомляє, що вимоги позивача щодо стягнення з управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради ґрунтуються на Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002р. N 256. Проте цей порядок не застосовується до даних правовідносин, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. №256" від 21 червня 2017 р. №426 дані правовідносини виключені з Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 p. N 256. Після внесення 21 червня 2017 р. змін до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 p. N 256 дані правовідносини виключені з даного порядку і на даний час в Управлінні соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради відсутні законодавчо встановлені права і обов`язки щодо фінансування пільг з послуг зв`язку. Просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача у відповіді на відзив від 25.04.2019р. зазначив, що не погоджується із доводами відповідача проте, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили, що його права та інтереси були порушені Управлінням соціального захисту населення Виконавчого комітету Славутської міської ради. Дані доводи відповідача позивач спростовує документами доданими до позовної заяви (звіти форма " 2пільга", листи позивача та відповідача, поштові квитанції, реєстри тощо) які підтверджують те, що позивач надав телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів міста Славута у період з 01.11.2018р. по 28.02.2019р. включно на суму 53271,04 грн., а також те, що позивач звертався до відповідача за проведенням відшкодування. Позивач вважає, що обов`язок відповідача провести позивачу відшкодування коштів за телекомунікаційні послуги надані пільговим категоріям споживачів передбачений пунктом 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N256 від 04.03.2002р., п. 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №17, ст. ст. 48, 91 Бюджетного кодексу України, ст. ст. 61, 66 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача (Виконавчий комітет Славутської міської ради) у письмових поясненнях від 22.05.2019р. зазначив, що зі змісту ст. 87, 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України вбачається, що видатки на державні програми соціального захисту (пільги окремим категоріям громадян) здійснюються з місцевих бюджетів та проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У 2019 році, як і у попередні роки, не передбачалось субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з оплати телекомунікаційних послуг. Кабінет Міністрів України може здійснювати перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту між їх видами та між місцевими бюджетами, виходячи з фактично нарахованих обсягів відповідних пільг субсидій і допомоги населенню в межах загального обсягу таких субвенцій. У виконавчого комітету Славутської міської ради не було правових підстав при розробці проекту бюджету міста Славути на 2019 рік передбачати додаткові джерела фінансування компенсаційних виплат на телекомунікаційні послуги. У відповідачів були відсутні правові підстави взяття на себе вказаних бюджетних зобов`язань за Державною програмою соціального захисту населення, не підтверджених Державою належними фінансовими ресурсами. Просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача у відповіді на заперечення від 30.05.2019р. зазначив, що безпідставність пояснень третьої особи полягає у тому, що у місті Славута Хмельницької області єдиним органом по соціальному захисту населення залишається виключно відповідач, будь які інші державні органи, не володіють на законних підставах реєстром пільговиків, не здійснюють частину державної політики в цій сфері, не несуть відповідальність за надану нам інформацію. Таким чином, саме відповідач має вирішувати питання щодо надходження коштів для проведення відшкодування із відповідних бюджетів та проводити дане відшкодування.

У судовому засіданні 05.06.2019р. суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача від 22.05.2019р., у якому відповідач просив суд закрити провадження по справі за ст.231 ГПК України, зазначаючи, що не наділений жодними повноваженнями щодо відшкодування коштів з пільг з послуг зв`язку, а розпорядник бюджетних коштів за період спірних правовідносин не визначений.

При цьому, судом враховується правовий висновок про підвідомчість господарським судам спорів у відносинах щодо розрахунку за телекомунікаційні послуги, надані особам, які мають право на соціальні пільги, в яких боржник виступає не як суб`єкт владних повноважень, а перебуває у зобов`язальних правовідносинах, який викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі №916/2456/17, від 10 квітня 2018 року у справі №927/291/17, від 17 квітня 2018 року у справах №№906/621/17, 911/4249/16: Управління праці та соцзахисту в таких відносинах виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як боржник у зобов`язальних цивільних правовідносинах, а між сторонами спору відсутні правовідносини влади та підпорядкування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вказуючи на їх правомірність та обґрунтованість.

Представник відповідача в судовому засіданні просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача (Виконавчого комітету Славутської міської ради) у судовому засіданні просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Хмельницькою філією Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в період з 01.11.2018р. по 28.02.2019р. включно були надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам міста Славута на загальну суму 53271,04 грн., а саме: в листопаді - 13786,76 грн., грудні - 13607,29 грн., січні - 11460,75 грн., лютому - 14416,24 грн., які є непогашеними.

Факт надання телекомунікаційних послуг Хмельницькою філією ПАТ "Укртелеком" та фактичне споживання їх відповідними категоріями населення у вказаний період, підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи Розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за листопад 2018 року - лютий 2019 року за формою №2-пільга, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України №535 від 04.10.2007р.

Також в матеріалах справи наявні листи позивача та відповідача за період грудень 2018р. - лютий 2019р., у яких позивач просив відповідача сплатити заборгованість, а відповідач заперечував щодо такого обов`язку.

Позивачем та відповідачем подано адресовану суду довідку щодо звіряння розрахунків за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах населенню міста Славута Хмельницької області між позивачем ПАТ "Укртелеком" в особі Хмельницької філії та відповідачем Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради за листопад 2018 року - лютий 2019 року, за якою загальна заборгованість складає 53271,04 грн., а саме: в листопаді - 13786,76 грн., грудні - 13607,29 грн., січні - 11460,75 грн., лютому - 14416,24 грн. Довідка підписана зі сторони ПАТ "Укртелеком" директор Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" О.В. Івановим та зі сторони Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради начальник управління С.Д. Ябковською.

В матеріалах справи наявна довідка-підтвердження Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" від 28.03.2019р., у якій зазначалося, що ПАТ "Укртелеком" в особі Хмельницької філії, як оператор телекомунікацій, що надає телекомунікаційні послуги категоріям населення, для яких законодавством України, передбачено пільги при оплаті телекомунікаційних послуг, підтверджує те, що дотримуючись п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене постановою KM України від 29.01.2003р. №17, направляв на електронних носіях, на електронну адресу відповідача - Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Славутсьвої міської ради Хмельницької області, у період з листопада 2018р. по березень 2019р. smupszn@ukr.net щомісяця до 25 числа розрахунки (у подальшому звіти) щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга". Відправлення звітів проводилось працівником позивача - спеціалістом із розрахунків MP Відділу обслуговування масового сегмента Мазурок О.О., із електронної адреси omazurok@ukrtelecom.ua. Окрім того щомісячно вищевказані звіти направлялись поштою, на паперових носіях.

Також в матеріалах справи наявна довідка-підтвердження Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" від 28.03.2019р., у якій зазначалося, що позивачем не подано іншого позову до відповідача про стягнення 53271,04 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів у період з 01.11.2018р. по 28.02.2019р. включно.

Оскільки відповідач не здійснив відшкодування понесених позивачем витрат внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах громадянам (споживачам) міста Славута у період з 01.11.2018р. по 28.02.2019р., публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Хмельницької філії звернулося із даним позовом про примусове їх стягнення з відповідача.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 р., споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України; установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус", "Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про прокуратуру" передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв`язку (телекомунікаційні послуги).

Згідно з п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. №117, підприємства та організації, які надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".

Як вбачається з довідки Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" від 28.03.2019р., відправлення звітів, розрахунків проводилось на електронну адресу відповідача та поштою, на паперових носіях. Вказане не заперечувалось відповідачем.

Уповноважений орган щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не проводить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; (п. 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги).

Доказів виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, відповідачем не надано, як і не надано доказів вчинення дій, передбачених п. 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Дана норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. 1 - 4 ст. 48 БК.

Згідно зі ст. 87 Бюджетного кодексу України, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).

Зі змісту ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України вбачається, що видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян (держпрограми соцзахисту), здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з Державного бюджету України (субвенцій з Державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання держпрограм соціального захисту населення відносно надання пільг з послуг зв`язку за рахунок субвенцій з держбюджету визначено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету".

Відповідно до п. 3 Порядку №256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об`єднаних територіальних громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Отже, між сторонами виникли правовідносини з надання послуг зв`язку окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач як розпорядник відповідних коштів зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 05.07.2018р. по справі №904/7478/17, у якій залишено без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2017 про стягнення заборгованості з Управління праці та соціального захисту населення районної у місті ради.

Таким чином, управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради є розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, а тому на підставі вищезазначених норм законодавства відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, має здійснюватись відповідачем за рахунок державних субвенцій.

Пунктом 14 Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" від 20.12.2016 року №1789-VIII, частину першу статті 91 Бюджетного кодексу України було доповнено пунктом 204:

До видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби; інвалідам, дітям-інвалідам та особам, які супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім`ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім`ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім`ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування".

З врахуванням викладеного, п. 204 ст. 91 Бюджетного кодексу України, п. 3 Порядку №256, судом не беруться до уваги доводи відповідача та третьої особи про те, що відповідач не має законодавчо встановленого обов`язку по відшкодуванню або фінансуванню пільг з послуг зв`язку.

За змістом ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі №11/446 та від 22.03.2017р. у справі №905/2358/16, постанові Вищого господарського суду України від 12.04.2017 року у справі №927/1039/16.

У листі від 30.06.2011р. №31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз`яснило, що ".. деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів).

Тобто, зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов`язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог Законів України.

Зазначене спростовує заперечення відповідача та третьої особи щодо неможливості відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за відсутності договору на таке відшкодування та бюджетного фінансування.

Заперечення відповідача стосовно того, що після набрання чинності Постанови КМУ від 21.06.2017 №426 "Про внесення змін до Постанови КМУ від 04.03.2002р. №256" не визначено порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання держаних програм соціального захисту населення щодо компенсаційних виплат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян та відсутності у відповідача законодавчо встановленого обов`язку щодо фінансування пільг з послуг зв`язку не приймаються судом з огляду на таке.

Відповідно до п.3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Отже надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян є обов`язком позивача.

Європейський суд з прав людини у п.п. 55 справи "Україна-Тюмень проти України" (заява №22603/02), рішення від 22 листопада 2007року (набуло статусу остаточного від 20 лютого 2008 року), зазначив, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (див., серед інших, рішення у справі "Спорронґ та Льоннрот проти Швеції", від 23 вересня 1982 року, Series A no. 52, p. 26, § 69). Вимога досягнення такого балансу відображена в цілому в побудові статті 1 Першого протоколу, включно із другим реченням, яке необхідно розуміти в світлі загального принципу, викладеного в першому реченні. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності (див. рішення у справі "Прессоз Компанія Нав`єра С. А. та інші проти Бельгії", від 20 листопада 1995 року, Series A no. 332, p. 23, § 38).

Невизначення порядку відшкодування різниці вартості послуг зв`язку на пільгових умовах проти повної вартості є непропорційним втручанням держави у право власності позивача непорушність якого гарантується Конституцією України та Конвенцією "Про захист прав людини і основоположних свобод".

В свою чергу, держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 05.07.2018р. по справі №904/7478/17, у якій залишено без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2017р. про стягнення заборгованості з Управління праці та соціального захисту населення районної у місті ради.

Суд враховує, що телекомунікаційні послуги на пільгових умовах позивачем надавались не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону зобов`язаний відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних коштів ці витрати.

З огляду на зазначене відповідач відповідає за своїми зобов`язаннями, які виникли безпосередньо із закону, і така відповідальність не може ставитися в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Отже, встановлений судом факт наявності обов`язку відповідача відносно відшкодування наданих позивачем послуг пільговим категоріям осіб (за законом) та підтверджений розмір вказаних відшкодувань свідчать про відсутність підстав до невиконання відповідачем відповідного обов`язку.

Також судом враховується, що сторонами підписано адресовану суду довідку щодо звіряння розрахунків за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах населенню міста Славута за період з 01.11.2018р. по 01.03.2019р., за якою загальна заборгованість відповідача складає 53271,04 грн.

Тобто, відповідач погодився з наявністю заборгованості в розмірі 53271,04 грн. за період з 01.11.2018р. по 28.02.2019р. включно.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтверджені, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області (Хмельницька область, 30000, м. Славута, вул. Ярослава Мудрого, 47, код ЄДРПОУ 21316173) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" (м. Хмельницький вул. Проскурівська, 13, код ЄДРПОУ 01182500) 53271,04 грн. (п`ятдесят три тисячі двісті сімдесят одна гривня 04 коп.) боргу по відшкодуванню витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів міста Славута та 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00коп.) судового збору.

Видати наказ.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст складено 05.07.2019р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя В.В. Димбовський

Віддрук. 5 прим.:

1 - в наряд,

2, 3 - позивачу (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, буд. 18; 29013, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 13),

4 - відповідачу (30000, м. Славута, вул. Ярослава Мудрого, 47),

5 - третій особі (30000, Хмельницька обл., місто Славута, вул. Соборності, будинок 7).

Всім рек. з повід.