Рішення № 82828909, 07.06.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2019 р. м. Київ Справа № 911/684/19

Розглянувши матеріали справи за позовом Комунального підприємства Обухівської міської ради "Обухівський ринок"

до Фізичної особи-підприємця Колос Володимира Володимировича

про стягнення 35 571,18 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Без виклику представників сторін.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області 13.03.2019 року надійшла позовна заява вих. № 17 від 05.03.2019 року Комунального підприємства Обухівської міської ради "Обухівський ринок" до Фізичної особи-підприємця Колос Володимира Володимировича про стягнення 35 571,18 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки, ціна позову у справі № 911/684/19 не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня року, в якому подано відповідну позовну заяву, справа є не складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд, в силу ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

У зв`язку з чим, ухвалою Господарського суду Київської області від 08.04.2019 року відкрито провадження у справі № 911/684/19, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

07.05.2019 року відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому останній зазначає про те, що виявлені ним помилки в розрахунку сум, які підлягають оплаті за надані послуги, оскільки в рішенні Обухівської міської ради, яким було визначено тарифи з утримання одного торгівельного місця, не було зазначено площі одного торгівельного місця. Окрім того, відповідач стверджує про те, що позивачем не подано доказів в підтвердження права здійснювати діяльність у сфері надання послуг визначених договором, а також у сфері надання в оренду торгівельного місця. Також відповідач зазначає, що спірним Договором не передбаченого обов`язку останнього оплачувати надані позивачем послуги та не передбачено відповідальності за порушення взятих на себе відповідачем зобов`язань. З-поміж того звертає увагу на те, що спірні акти прийому-передачі не містять переліку наданих послуг та реквізитів договору на підставі якого такі послуги надавались. Відтак, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

27.05.2019 року відповідачем подано до суду письмові пояснення по суті позовних вимог, де останній вказує на те, що, на його думку, позивач неправомірно щомісячно виставляє відповідачу окремо рахунки на оплату торгівельного місця та окремо на оплату комунальних послуг, в підтвердження чого додає копії фіскальних чеків оплати позивачу води за період квітень 2017 року - квітень 2019 року.

30.05.2019 року позивачем було подано до суду відповідь на відзив, де останній зазначив про те, що відповідачем не спростовано того, що на території позивача було встановлено павільйон відповідача, який і далі там знаходиться. Окрім того, позивач вказує на те, що відповідачем не спростована і не заперечена сума боргу нарахована позивачем за неоплату наданих ним послуг. Також позивач звертає увагу суду, що періодично протягом спірного періоду відповідач проводив часткові проплати за надані послуги, що дає підстави стверджувати про те, що відповідач визнає надання відповідних послуг. Відтак, оскільки відповідачем не надано доказів своєчасної оплати послуг наданих позивачем за спірним Договором, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

23.03.2015 року між 01.09.2013 між Комунальним підприємством Обухівської міської ради "Обухівський ринок" та Фізичною особою-підприємцем Колос Володимиром Володимировичем було укладено Договір № 397 про надання послуг з утримання торговельного місця для забезпечення здійснення торгівлі (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору предметом договору є надання послуг з утримання торговельного місця для забезпечення здійснення торгівлі загальною площею 60 кв. метрів, що розташоване на території КП Обухівської міськради "Обухівський ринок" по вул. Київська, 166 а.

Торговельне місце облаштоване тимчасовою несанкціонованою спорудою, яка на праві приватної власності належить підприємцю та встановлено згідно рішення Обухівської міської ради № 1409 від 04.12.2013 року (п. 1.1 Договору).

Місцезнаходження об`єкта зазначається в плані території КП Обухівської міськради "Обухівський ринок"(п. 1.2 Договору).

Пунктом 3 Договору сторони погодили порядок розрахунку між сторонами за надані послуги.

Так, сума вартості послуг залежить від кількості займаних торговельних місць:

а) одне торговельне місце згідно Правил торгівлі на ринках м. Обухова та рішення виконкому Обухівської міської ради № 733 від 06.08.2013 року становить 2 кв. мерів та вартість його обслуговування становить 3,30 грн з ПДВ;

б) в разі зміни вартості послуг, за згодою сторін, вартість підлягає зміні без переоформлення договору;

в) оплата за договором проводиться згідно виставлених рахунків щомісячно шляхом перерахування підприємцем на поточний рахунок КП Обухівської міськради "Обухівський ринок" до 10 числа поточного місяця. Якщо передплата не здійснена підприємцем згідно з даним договором на протязі двох календарних місяців, ринок має право заборонити підприємцю здійснювати торговельну діяльність та розірвати умови договору в односторонньому порядку з винесенням питання на виконком Обухівської міської ради про зупинення дії рішення на встановлення торговельного павільйону та його демонтаж.

д) послуги ринку 99,00 грн. в день з ПДВ.

є) у випадку припинення торговельної діяльності на час відпустки підприємця оплата проводиться за тарифом 3,05 грн з ПДВ згідно рішення виконкому Обухівської міської ради № 733 від 06.08.2013 року. Для застосування цього тарифу підприємець повинен надати адміністрації КП Обухівської міськради "Обухівський ринок" довідку з ДПІ в Обухівському районі про припинення підприємницької діяльності згідно законодавства та щоденного обстеження контролером підприємства на предмет закриття торговельного павільйону.

У відповідності до п. 5 Договору, останній укладається стороком на один рік і набуває чинності з моменту його підприсання, якщо інше не передбачено договором. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна з сторін не вимагає його припинення або переукладення, тоді договір кожного разу вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах.

Так, як стверджує позивач, на виконання умов Договору, останній передав відповідачу в оренду торговельне місце, проте, відповідач, здійснюючи торгівельну діяльність на території позивача, що підтверджується наданими позивачем Актами здачі-прийомки виконаних робіт за період січень 2017 року - грудень 2018 року, визначені договором зобов`язання по оплаті послуг з утримання торговельного місця для забезпечення здійснення торгівлі, виконував неналежним чином, у зв`язку з чим за ним згідно Акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 35 571,18 грн. (73 571,18 грн. сума нарахована за надання послуг за спірний період - 38 000,00 грн. сума коштів сплачена позивачем за спірний період).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено відповідачу претензію від 11.01.2019 року вих. № 6 про необхідність сплати заборгованості на суму 35 571,18 грн, однак останні залишені відповідачем без відповіді та задоволення (докази надіслання наявні в матеріалах справи).

У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом і просив стягнути з відповідача 35 571,18 боргу за надані послуги з утримання торговельного місця за період січень 2017 року - грудень 2018 року згідно спірного Договору.

В ході розгляду спору, відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому останній зазначає про те, що виявлені ним помилки в розрахунку сум, які підлягають оплаті за надані послуги, оскільки в рішенні Обухівської міської ради, яким було визначено тарифи з утримання одного торгівельного місця, не було зазначено площі одного торгівельного місця. Окрім того, відповідач стверджує про те, що позивачем не подано доказів в підтвердження права здійснювати діяльність у сфері надання послуг визначених договором, а також у сфері надання в оренду торгівельного місця. Також відповідач зазначає, що спірним Договором не передбаченого обов`язку останнього оплачувати надані позивачем послуги та не передбачено відповідальності за порушення взятих на себе відповідачем зобов`язань. З-поміж того звертає увагу на те, що спірні акти прийому-передачі не містять переліку наданих послуг та реквізитів договору на підставі якого такі послуги надавались. Відтак, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Як вбачається з наданих відповідачем письмові пояснення по суті позовних вимог, останній вважає, що позивач неправомірно щомісячно виставляє відповідачу окремо рахунки на оплату торговельного місця та окремо на оплату комунальних послуг, в підтвердження сплати за водопостачання, додає копії фіскальних чеків за період квітень 2017 року - квітень 2019 року.

Спростовуючи викладене відповідачем, позивачем було подано до суду відповідь на відзив, де останній зазначив про те, що відповідачем не спростовано того, що на території позивача було встановлено павільйон відповідача, який і далі там знаходиться. Окрім того, позивач вказує на те, що відповідачем не спростована і не заперечена сума боргу нарахована позивачем за неоплату наданих ним послуг. Також позивач звертає увагу суду, що періодично протягом спірного періоду відповідач проводив часткові проплати за надані послуги, що дає підстави стверджувати про те, що відповідач визнає надання відповідних послуг. Відтак, оскільки відповідачем не надано доказів своєчасної оплати послуг наданих позивачем за спірним Договором, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, оскільки відповідачем належним чином не спростовано викладених позивачем у позові обставин, факт надання спірних послуг протягом спірного періоду не заперечено, контррозрахунку не надано, доказів в підтвердження погашення заборгованості відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги за Договором в розмірі 35 571,18 грн. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 35 571,18 грн. підлягає задоволенню.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені і не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сумі 1 921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства Обухівської міської ради "Обухівський ринок" до Фізичної особи-підприємця Колос Володимира Володимировича про стягнення 35 571,18 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Колос Володимира Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства Обухівської міської ради "Обухівський ринок" (08702, Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, 14, ідентифікаційний код 38767200) 35 571 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот сімдесят один) грн. 18 коп. боргу та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять один) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 07.06.2019 р.

Суддя Т.П. Карпечкін