Ухвала суду № 82815544, 03.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення заяви про забезпечення позову

03 липня 2019 року м. Київ № 640/11724/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України та Головного Управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення Державної фіскальної служби України від 18.06.2019 №27794/6/99-99-11-05-02-25;

- визнати незаконною вимогу ГУ ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) на суму 21030, 90 грн. від 14.05.2019 №Ф-275345-17;

-скасувати вимогу ГУ ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) на суму 21030, 90 грн. від 14.05.2019 №Ф-275345-17.

Разом із позовною заявою, позивач подав до суду заяву про забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення дії вимоги ГУ ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) на суму 21030, 90 грн. від 14.05.2019 №Ф-275345-17 та зупинення рішення Державної фіскальної служби України від 18.06.2019 №27794/6/99-99-11-05-02-25.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначив, що відповідачі, знаючи про відсутність у позивача доходів починаючи з кінця 2012 року, намагаються стягнути з позивача єдиний внесок у розмірі 21 030,90 грн. Позивач зазначив, що вказана сума для останнього є непосильною і змушує його голодувати, що впливає на його стан здоров`я.

З огляду на викладене, позивач просив суд зупинити дії вимоги про сплату боргу (недоїмки) на суму 21030,90 та зупинити рішення Державної фіскальної служби України від 18.06.2019 №27794/6/99-99-11-05-02-25.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову та подані матеріали, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено зміст і форма заяви про забезпечення позову. Так, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Частиною четвертою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з Законом України "Про державний бюджет на 2019 рік", станом на 01.01.2019 розмір прожитого мінімуму для працездатних осіб становить 1 921,00 гривень.

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову судовий збір становить 0,3 розміру мінімальної заробітної плати.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що за подання заяви про забезпечення позовної заяви станом на січень 2019 позивачу необхідно б було сплатити судовий збір в розмірі 576,30 грн.

Проте, позивачем до матеріалів заяви не додано платіжного доручення на підтвердження сплати судового збору за звернення до суду із заявою про забезпечення позову.

Разом з тим, позивач звернувся до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви та заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначив, що сплата судового збору є для позивача непосильним фінансовим тягарем.

Дослідивши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №3674, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону №3674, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведених норм слідує, що підставою для звільнення від сплати судового збору, зокрема, є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.

При цьому, клопотання про звільнення від сплати судового збору може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, на підтвердження обставин щодо відсутності коштів для сплати судового збору позивачем надано до позову довідку відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2018 року по 1 квартал 2019 року про те, що доходи відсутні.

Разом з тим, у вищевказаному клопотанні позивач зазначив, що є інвалідом Радянської Армії ІІ групи, проте доказів на підтвердження вказаного до матеріалів позовної заяви не надав.

Окрім того, судом встановлено, що клопотання про звільнення від сплати судового збору датоване 27.06.2019 із зазначенням прізвища ім`я та по батькові позивача, не містить особистого підпису позивача. З огляду викладене, вказане клопотання не береться судом до уваги, як таке, що оформлене не належним чином.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами скрутне матеріальне становище та як наслідок не сплачено судовий збір за подання заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в повному обсязі, вставленому Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.

Згідно з частиною сьомою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Зазначені вище обставини вказують, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне повернути заяву про вжиття заходів забезпечення позову заявнику без розгляду.

Керуючись статтями 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 151-154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

2. Повернути ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст. 293, ст. 294 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур