
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позову без розгляду
03 липня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/398/19-а
Суддя Чернівецький окружний адміністративний суд Левицький В.К., розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області про зобов`язання вчини дії.
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить зобов`язати Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області (далі - відповідач, УСБУ в Чернівецькій області) сплатити йому суму недоотриманої за період з 01.03.2000 р. по 31.12.2007 р. пенсії, яка згідно наданих в заяві розрахунків складає 45120,55 грн, у т.ч.: недоплата 13413,00 грн, індекс інфляції 23390,80 грн, 3% річних 5316,33 грн.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. В строки визначені судом позивач усунув недоліки позовної заяви та подав клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом, а також витребування доказів.
Так, 22.04.2019 р. позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування клопотання позивач вказував, що про свої порушені права з вини відповідача йому стало відомо тільки з відповіді Державної прикордонної служби України за № 11/0-12674 від 26.09.2018 р. Зазначав, що на той час розглядалася його справа № 824/687/18-а до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо цього ж спору, а тому до набрання законної сили цим рішенням, звертатися з позовом до УСБУ в Чернівецькій області не мав права.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.04.2019 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.05.2019 р. витребувано з Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.06.2019 р. у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, - відмовлено. У задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, - відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області про стягнення заборгованості залишено без руху. Встановлено позивачу п`ятиденний строк для зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду, з дати отримання копії ухвали.
02.07.2019 р. позивачем подано до суду відповідь на виконання ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду про залишення без руху від 07.06.2019 р., яка за своїм змістом є клопотанням про поновлення строку звернення до суду. У вказаній відповіді позивач зазначав, що починаючи з 01.03.2000 р. йому не правильно було встановлено посадовий оклад, внаслідок чого пенсія щомісяця була зменшена, про що дізнався в червні 2018 р., проте ним не було встановлено з чиєї вини зменшився посадовий оклад. Відтак, він звернувся у липні 2018 р. з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. З метою встановлення винного в зменшенні посадового окладу пенсії з 01.03.2000 р., як стверджував позивач, він звернувся до Генеральної Прокуратури України, яка зобов`язала Державну прикордонну службу України провести розслідування та надати відповідь. Листом за № 11/0-12674 від 26.09.2018 р. Державна прикордонна служба України надала відповідь, яку він отримав в жовтні 2018 р., а з позовом звернувся до суду у квітні 2019 р. За наведених підстав, позивач вважає, що він не порушив строк звернення до суду.
Розглянувши клопотання про поновлення строку для звернення до адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
18.07.2018 р. позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, з урахуванням адміністративного позову у новій редакції, в якому просив: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок йому пенсії з 01.03.2000 р. по 01.10.2018 р.; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області сплатити йому суму недоотриманої за період з 01.03.2000 р. по 01.10.2018 р. пенсію, яка згідно його розрахунків складає 33345,82 грн, з врахуванням індексу інфляції (41312,07 грн) та 3% річних (8476,14 грн); стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на його користь моральну шкоду у сумі 40000,00 грн.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.07.2018 р. відкрито провадження у справі № 824/687/18-а за вказаним вище позовом.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.11.2018 р. у справі № 824/687/18-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, у частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату недоотриманої ОСОБА_1 пенсії за період з 01.03.2000 р. по 31.12.2007 р. - залишено без розгляду. Вказана ухвала учасниками справи не оскаржувалася та набрала законної сили.
В ухвалі Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.11.2018 р. у справі № 824/687/18-а зазначено, що згідно висновку про призначення пенсії за вислугу років, затвердженого начальником Управління служби безпеки України в Чернівецькій області 18.05.1998 р., з 08.04.1998 р. ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з урахуванням 26 років вислуги у розмірі 68% від суми грошового забезпечення.
На підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік” та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 р. №1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функції з призначення і виплати пенсії деяким категоріям громадян" до лютого 2007 р. пенсійна справа позивача знаходилася у Управлінні служби безпеки України в Чернівецькій області, а в лютому 2007 р. пенсійна справа передана до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
У 2018 р. позивач звернувся до Управлінням служби безпеки України в Чернівецькій області із заявою, в якій просив надати довідку про розмір посадового окладу станом на 01.08.2003 р. по посаді начальника служби Озброєння Північно-Західного напрямку Прикордонних військ України та довідки про підстави утримання 50% з його пенсійного забезпечення за період з 01.01.2005 р. до 01.01.2006 р.
Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області листом №75/О-2/351 від 11.06.2018 р. на заяву ОСОБА_1 надало відповідь, відповідно до змісту якої проінформувало, що в Управлінні служби безпеки України в Чернівецькій області відсутні будь-які документи із зазначених позивачем питань, оскільки пенсійна справа позивача передана до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області 14.02.2007 р., а місцезнаходження особової справи Управлінню невідоме. Крім того, зазначило, що виходячи із підстав, вказаних вище, надати необхідну позивачу інформацію (документи) немає можливості.
У справі № 824/687/18-а, стосовно позовної вимоги в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.03.2000 р. по 31.12.2007 р., судом зроблено висновок, що вказана вимога заявлена з порушенням строку звернення до суду, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що у період з 01.03.2000 р. по 31.12.2007 р. (час коли пенсійна справа позивача перебувала в Управлінні служби безпеки України в Чернівецькій області) він звертався до Управління служби безпеки України в Чернівецькій області з вимогою здійснення перерахунку його пенсійного забезпечення.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.11.2018 р. у справі № 824/687/18-а, яке залишене в силі, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2019 р., адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області, оформлене листом №503/О-11 від 25.06.2018 р., про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії та доплати її різниці. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Адміністрації державної прикордонної служби України №11/17979 від 27.04.2018 р. з 01.01.2008 р. із проведенням індексації та компенсації втрати частини доходів. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Адміністрації державної прикордонної служби України №11/17980 від 27.04.2018 р. з 01.07.2012 р. із проведенням індексації та компенсації втрати частини доходів. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отримуваним та належним до виплати розміром пенсії. В іншій частині позовних вимог, - відмовлено.
Під час розгляду справи № 824/687/18-а судом встановлено, що у зв`язку із виявленням позивачем помилки в посаді, з якої його звільнено з військової служби, він звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України про уточнення назви посади та видачі нових довідок про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії.
За результатами розгляду зверненням позивача, 22.05.2018 р. Адміністрацією Державної прикордонної служби України листом за вих №. 0.11-4958/0/6-18 направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області уточнюючі довідки № 11/17979 від 27.04.2018 р., № 11/17980 від 27.04.2018 р. та № 11/13715 від 27.04.2018 р. про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2008 р., на 01.04.2012 р. та на 01.03.2018 р. за останньою штатною посадою підполковника ОСОБА_1 - начальник служби ракетно-артилерійського озброєння технічної частини Північно-Західного напряму Прикордонних військ України.
11.06.2018 р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області із заявою, в якій просив провести перерахунок та виплату йому пенсії з урахуванням рівня інфляції з 2008 р., у зв`язку із допущенням помилки в посаді, з якої його звільнено під час проведення перерахунку пенсії.
За результатами розгляду звернення позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області 25.06.2018 р. надано відповідь №503/О-11 про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії та доплати її різниці (а.с. 21-22).
Вважаючи відмову протиправною, 19.07.2018 р. позивач звернувся до суду з позовом.
Частиною 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
09.04.2019 р. позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області, в якому просив зобов`язати відповідача сплатити йому суму недоотриманої за період з 01.03.2000 р. по 31.12.2007 р. пенсії, яка згідно наданих в заяві розрахунків складає 45120,55 грн, у т.ч.: недоплата 13413,00 грн, індекс інфляції 23390,80 грн, 3% річних 5316,33 грн.
В поданому позові позивач навів виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, які за своїм змістом аналогічні попередньому позову, що пред`являвся 19.07.2018 р.
22.04.2019 р. позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.04.2019 р. відкрито провадження у справі № 824/398/19-а за вказаним вище позовом. Вирішено розглядати клопотанням позивача про поновлення строку звернення до суду в судовому засіданні.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.06.2019 р. у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, - відмовлено. У задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, - відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області про стягнення заборгованості, - залишено без руху. Встановлено позивачу п`ятиденний строк для зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду, з дати отримання копії ухвали.
02.07.2019 р. позивачем подано до суду відповідь на виконання ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду про залишення без руху від 07.06.2019 р., яка за своїм змістом є клопотанням про поновлення строку звернення до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам наведеним в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Строки звернення до суду адміністративного суду врегульовано КАС України. Так, відповідно до ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частинами 3 та 4 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, що повинно бути підтверджено належними доказами.
Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана позивачем з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що у період з 01.03.2000 р. по 31.12.2007 р. (час коли пенсійна справа позивача перебувала в Управлінні служби безпеки України в Чернівецькій області) він звертався до Управління служби безпеки України в Чернівецькій області з вимогою здійснення перерахунку його пенсійного забезпечення.
Позивач жодним чином не підтвердив поважності причин, за яких ним не реалізовано своє право на захист у період з 01.03.2000 р. по 31.12.2007 р., оскільки підставами для поновлення строку звернення до суду є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Разом з тим, про те, що позивач знав про порушення свої прав у спірних правовідносинах, також свідчить звернення 16.06.2018 р. із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та 19.07.2018 р. з позовом до Чернівецького окружного адміністративного суду.
Отже, з огляду на встановлені обставини по справі, суд вважає, що жодних доказів на підтвердження неможливості звернення до суду з даним позовом в межах шестимісячного строку, позивачем не надано.
Доводи позивача про те, що лише у жовтні 2018 р., з листа Державної прикордонної служби України за № 11/0-12674 від 26.09.2018 р., йому стало відомо про порушені його права та інтереси, є безпідставними й необґрунтованими, оскільки не підтверджені жодними належними доказами.
Так, дослідженням листа Державної прикордонної служби України № 11/0-12674 від 26.09.2018 р. встановлено, що допущену впродовж 2000-2007 років помилку щодо невідповідності назві посаді та розміру посадового окладу було виявлено лише після звернення ОСОБА_1 в квітні 2018 р., яку виправлено шляхом направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області уточнених довідок для перерахунку пенсій з 01.01.2008 р., поетапного підвищення з 01.07.2012 р. та перерахунку з 01.01.2018 р.
Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що позивач дізнався про порушення своїх прав, ще в квітні 2018 р. коли звернувся до Державної прикордонної служби України із зверненням щодо невідповідності назві посаді та розміру посадового окладу.
Будь-яких інших доказів, які б вказували про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, останнім до суду не надано.
На думку суду, наведені в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, жодним чином не свідчать про наявність інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Крім того, суд звертає увагу, що у клопотанні про поновлення строку звернення до суду наведені ті ж самі підстави для про поновлення строку звернення до суду, які вже розглянуті судом та вирішені ухвалою від 07.06.2019 р.
Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В поданому до суду клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач не довів наявність обставин, які свідчать про існування інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та докази на їх підтвердження.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, причин пропуску такого строку поважними.
Таким чином, позивач не навів поважних підстав для поновлення строку звернення до суду.
Суд керуючись ч. 2 ст. 8 КАС України застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду за своєю суттю не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і шляхом встановлення строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 1-9/2011 від 13.12.2011 р. № 17-рп/2011, надаючи оцінку конституційності скорочення строків на звернення до суду, серед іншого зазначено, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою, а тому у процесуальних кодексах лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено. Наведені зміни не унеможливлюють ефективного розгляду судових справ, тому не суперечать Конституції України.
З наведеної правової позиції Конституційного Суду України видно, що наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.
Суд вважає, за необхідне зазначити про те, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Згідно ч. 15 ст. 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Таким чином, позивач не усунув недоліки позовної заяви та не надав доказів, які б свідчили про наявність інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Відповідно до п. 7 та 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки підстави, які зазначені позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду не є поважними, інші підстави для визнання причин пропуску строку звернення відсутні, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 77, 122, 123, 240, 241, 243 та 248 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
1. У задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, - відмовити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області про стягнення заборгованості, - залишити без розгляду.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею .
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Левицький В.К.
Судове рішення № 82815240, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 03.07.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 824/398/19-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: