Рішення № 82815224, 24.06.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року Справа № 580/454/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання: Зачепи Х.В.,

представника позивача: Короля О.А. - за ордером;

представника відповідача: Медухи В.В. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливське господарство "Ірдинське" (18000, м. Черкаси, вул. Фрунзе, 1, оф. 14) до управління Держпраці у Черкаській області (18000, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 205) про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Мисливське господарство "Ірдинське" (далі - позивач) з позовом до управління Держпраці у Черкаській області (далі - відповідач) в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу у розмірі 3723 грн. №ЧК-595/374/АВ/П/ПТ/МГ/ЗБ/ІП-ФС-427 від 07.08.2018;

- визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу у розмірі 11169 грн. №ЧК-595/374/АВ/П/ПТ/МГ/ЗБ/ІП-ФС-428 від 07.08.2018;

- визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу у розмірі 74460 грн. №ЧК-595/374/АВ/П/ПТ/МГ/ЗБ/ІП-ФС-429 від 07.08.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що незважаючи на виконання вимог припису від 17.07.2018 №ЧК-595/374/АВ/П відповідачем винесено постанову №ЧК-595/374/АВ/П/ПТ/МГ/ЗБ/ІП-ФС-428 від 07.08.2018.

Позивач стверджує про відсутність підстав для винесення постанови №ЧК-595/374/АВ/П/ПТ/МГ/ЗБ/ІП-ФС-429 від 07.08.2018, оскільки відповідачем не враховано дані «Табеля обліку використання робочого часу за травень та червень 2018 по ОСОБА_12 і ОСОБА_10

Щодо постанови №ЧК-595/374/АВ/П/ПТ/МГ/ЗБ/ІП-ФС-427 від 07.08.2018 позивач зазначив, ним не допущено порушень абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, на підставі яких винесена спірна постанова.

Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 25.02.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

У встановлений судом строк, від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній просив задоволенні позовних вимог відмовити повністю, аргументуючи свою позицію тим, що під час здійснення інспекційного відвідування позивача посадовими особами управління встановлені порушення вимог законодавства про працю, які зафіксовані у акті від 17.07.2018 №ЧК-595/374/АВ, на який позивачем не надано заперечень чи зауважень.

Відповідач зазначає, що всупереч ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітну плату працівникам позивача: за другу половину лютого 2018 року виплачена 06.03.2018 (згідно відомості розподілу виплат від 06.03.2018 № 180306СТ232327), а за першу половину березня 2018 року - 30.03.2018 (в акті допущено описку « 30.06.2018») (згідно відомості розподілу виплат від 30.03.2018 № 180330СТ629366), тобто проміжок часу між вказаними виплатами склав 24 календарних дні; за другу половину березня 2018 року виплачена 06.04.2018 (згідно відомості розподілу виплат від 06.04.2018 № 180406СТ744680), аза першу половину квітня 2018 року - 23.04.2018 (відомість розподілу виплат від 23.04.2018 № 180423СТ986039), тобто проміжок часу між вказаними виплатами склав 17 календарних днів; за першу половину травня 2018 року виплачена 18.05.2018 (згідно відомості розподілу виплат від 18.05.2018 № 180518СТ430313), а за другу половину травня 2018 року - 08.06.2018 (відомість розподілу виплат від 08.06.2018 № 180608СТ784663), тобто проміжок часу між вказаними виплатами склав 21 календарний день; за першу половину червня 2018 року виплачена 22.06.2018 (згідно відомості розподілу виплат від 22.06.2018 № 180622СТ045023), а за другу половину червня 2018 року - 11.07.2018 (відомість розподілу виплат від 1 1.07.2018 № 180711СТ372808), тобто проміжок часу між вказаними виплатами склав 19 календарних днів.

До вказаного порушення відповідач також зазначив, що за порушення строків виплати заробітної плати менше ніж на один місяць, наслідком є накладення штрафу на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Відповідач стверджує, що позивачем порушено ст. 116 КЗпП України, оскільки останнім звільнено із роботи ОСОБА_1 10.10.2017, проте остаточний розрахунок проведено лише 29.12.2017, тобто не в день звільнення такого працівника.

Крім того, відповідач вказав на випадки недотримання встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати у господарській діяльності позивача при нарахування заробітної плати працівникам, що свідчить про порушення ст. 95 КЗпП України.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог із підстав зазначених у відзиві на позов.

Ухвалою суду від 27.03.2019 здійснено перехід із розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши надані у справі докази, в т.ч. покази свідка, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає про таке.

03 липня 2018 року наказом відповідача №644-Н «Про проведення інспекційного відвідування» головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Шевченко М.В., ОСОБА_15 доручено у період з 04.07.2018 до 17.07.2018 провести інспекційне відвідування з питань оформлення трудових відносин з найманими працівниками, робочого часу, часу відпочинку, оплати праці у ТОВ «Мисливське господарство «Ірдинське».

На підставі вищевказаного наказу оформлено направлення від 03.07.2018 №1331 на проведення інспекційного відвідування ТОВ «Мисливське господарство «Ірдинське», за адресою: вул. Фрунзе, 1, оф. 14-А, м. Черкаси.

Строк дії направлення від 03.07.2018 №1331 із 04.07.2019 до 17.07.2018.

За результатами інспекційного відвідування ТОВ «Мисливське господарство «Ірдинське» складено акт від 17.07.2018 №ЧК-595/374/АВ (далі - Акт перевірки), яким зафіксовано порушення:

- ст.116 КЗпП України, а саме працівник ОСОБА_2 звільнений згідно наказу №18 від 10.10.2017, з 10.10.2017, проте остаточний розрахунок проведено 29.12.2017;

- ст. 115 КЗпП України, ст. ст. 24 Закону України «Про оплату праці», а саме заробітна плата за першу половину грудня 2017 виплачена 29.12. 2017, а за другу половину грудня 2017 року - 19.01.2018 (проміжок складає 21 календарний день), заробітна плата за другу половину лютого 2018 року виплачена 06.03.2018, а за першу половину березня 2018 року - 30.06.2018 (проміжок складає 24 календарних дня), заробітна плата за другу половину березня 2018 року виплачена 06.04.2018, а за першу половину квітня 2018 року - 23.04.2018 (проміжок складає 17 календарних дня), заробітна плата за першу половину травня 2018 року виплачена 18.05.2018, а за другу половину травня 2018 року - 08.06.2018 (проміжок складає 21 календарний день), заробітна плата за першу половину червня 2018 року виплачена 22.06.2018, а за другу половину червня 2018 року - 1 1.07.2018 (проміжок складає 19 календарних дня;

- ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 12, 33 ЗУ «Про оплату праці», а саме працівникам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1, ОСОБА_14 в червні та липні 2017 року, працівникам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 в серпні та вересні 2017 року належна індексація заробітної плати не проводилась;

- п. 10 Постанови КМУ від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» ст. 115 КЗпП України, а саме при проведенні в травні 2018 року розрахунку середньої заробітної плати для обчислення оплати за час щорічної відпустки працівникам ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 у червні 2018 року не враховано коефіцієнт підвищення заробітної плати.

- ст. 95 КЗпП України, а саме у липні 2017 проведено нарахування та виплату заробітної плати працівнику ОСОБА_8 , у травні 2018 працівнику ОСОБА_10 в розмірі нижче мінімальної заробітної плати.

Вищевказаний Акт перевірки підписаний позивачем без заперечень.

17 липня 2018 року відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень №ЧК-595/374/АВ/П, яким приписано усунути виявлені порушення законодавства.

В подальшому, за результатами розгляд справи про накладення штрафу на ТОВ «Мисливське господарство «Ірдинське» відповідач 07.08.2018 прийняв:

- на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України постанову №ЧК-595/374/АВ/П/ПТ/МГ/ЗБ/ІП-ФС-427 про накладення штрафу у розмірі 3723 грн.;

на підставі абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП України постанову №ЧК-595/374/АВ/П/ПТ/МГ/ЗБ/ІП-ФС-428 про накладення штрафу у розмірі 11169 грн.;

- на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України постанову №ЧК-595/374/АВ/П/ПТ/МГ/ЗБ/ІП-ФС-429 про накладення штрафу у розмірі 74460 грн.

Не погоджуючись із правомірністю вищевказаних постанов контролюючого органу, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Державна служба України з питань праці (Держпраці) згідно Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пп. 5 п. 6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Пунктом 7 Положення №96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Порядок №295).

Відповідно до п. 2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Отже на виконання обов`язків покладених законодавстом на управління Держпраці у Черкаській області, останнім здійснено інспекційне відвідування ТОВ «Мисливське господарство «Ірдинське».

Порядок прийняття постанов про накладення штрафних санкцій, передбачених ст. 265 КЗпП України, регламентований Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до п. 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Приписами п. 8 Порядку № 509 визначено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 вказаного Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

У відповідності до положень п. 9 Порядку № 509 штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

Отже, підставою для накладення штрафів є виявлені під час перевірки суб`єкта господарювання порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, зафіксовані в акті перевірки.

Щодо порушення позивачем вимог ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 07.08.2018 року заступником начальника Головного управління Держпраці у Черкаській області Жарковою М.В. винесено постанову №ЧК-595/374/АВ/П/ПТ/МГ/ЗБ/ІП-ФС-429 про накладення штрафу на позивача у розмірі 3723 грн. за порушення вимог ст.115 КЗпП України, ч. 1 статті 24 «Про оплату праці», оскільки виплата заробітної плати через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Аналогічна норма міститься в ч.1 ст. 24 Закону України Про оплату праці.

Як зафіксовано в Акті перевірки та підтверджується матеріалами справи позивачем виплачено заробітну плату працівникам:

- відповідно до відомості розподілу виплат від 06.03.2018 №180306СТ232327 за другу половину лютого заробітна плата виплачена 06.03.2018, в той час як згідно відомості розподілу виплат від 30.03.2018 № 180330СТ629366 заробітну плату за першу половину березня 2018 року виплачено 30.03.2018, таким чином проміжок часу між вказаними виплатами склав 24 календарних дні;

- відповідно до відомості розподілу виплат від 06.04.2018 № 180406СТ744680 за другу половину березня 2018 заробітна плата виплачена 06.04.2018, в той час як згідно відомості розподілу виплат від 23.04.2018 № 180423СТ986039 заробітну плату за першу половину квітня 2018 року виплачено 23.04.2018, таким чином проміжок часу між вказаними виплатами склав 17 календарних дні;

- відповідно до відомості розподілу виплат від 18.05.2018 № 180518СТ430313 за першу половину травня 2018 заробітна плата виплачена 18.05.2018, в той час як згідно відомості розподілу виплат від 08.06.2018 № 180608СТ784663 заробітну плату за другу половину травня 2018 року виплачено 08.06.2018, таким чином проміжок часу між вказаними виплатами склав 21 календарних дні;

- відповідно до відомості розподілу виплат від 22.06.2018 № 180622СТ045023 за першу половину червня 2018 року заробітна плата виплачена 22.06.2018, в той час як згідно відомості розподілу виплат від 11.07.2018 № 180711СТ372808 заробітну плату за другу половину червня 2018 року виплачено 11.07.2018, таким чином проміжок часу між вказаними виплатами склав 19 календарних дні.

З викладеного слідує, що ТОВ «МГ «Ірдинське» проводило виплату заробітної плати через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів, а отже позивачем не дотримано вимоги ст. 115 КЗпП України.

Згідно з абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Враховуючи, що позивачем порушено строки виплати заробітної плати менше ніж на один місяць, відповідач вірно застосував санкцію передбачену абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України та на підставі останньої виніс постанову №ЧК-595/374/АВ/П/ПТ/МГ/ЗБ/ІП-ФС-427 від 07.08.2018 про накладення штрафу у розмірі 3723 грн.

Таким чином, підстави для скасування постанову №ЧК-595/374/АВ/П/ПТ/МГ/ЗБ/ІП-ФС-427 від 07.08.2018 - відсутні.

Щодо нарахування позивачем заробітної плати у розмірі меншому за розмір мінімальної заробітної плати, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що підставою для накладення постанови №ЧК-595/374/АВ/П/ПТ/МГ/ЗБ/ІП-ФС-429 від 07.08.2018 слугувало нарахування та виплата позивачем у травні 2018 ОСОБА_12 та у червні 2018 ОСОБА_10 заробітної плати у розмірі нижче мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що норми оплати праці і гарантії для працівників, а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

При цьому ч. 2 ст. 12 Закону України «Про оплату праці» визначає, що норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями

Відповідно до приписів ст. 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України «Про оплату праці» та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено у 2018 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі, що складає 3723 грн.

Судом встановлено, що наказом позивача №1 від 02.01.2018 для працівників встановлено із 01.01.2018 8 годинний робочий день (із 08:00 до 17:00), вихідні дні: субота, неділя.

Відтак у позивача встановлений 40-годинний робочий тиждень.

Згідно табелю обліку робочого часу за травень 2018 року, який наданий інспекторам праці під час інспекційного відвідування та наявний в матеріалах справи, ОСОБА_12 відпрацювала у травні 2018 року 24 години.

Таким чином враховуючи мінімальну заробітну плату у 2018 році ОСОБА_12 відпрацювавши 24 години повинна була отримати не менше 561 грн. 96 коп. заробітної плати (3723 грн. (мінімальна заробітна плата)/159 (місячна норма тривалості робочого часу у травні 2018)х24(кількість відпрацьованих ОСОБА_12 годин у травні 2018)).

Проте, як встановлено судом із розрахунково-платіжної відомості №НЗП-05 ОСОБА_12 у травні 2018 виплачено заробітну плату в розмірі 234 грн. 78 коп.

З огляду на викладене вбачається, що позивачем не дотримано вимог законодавства щодо розміру мінімальної заробітної плати, чим порушено ст. 95 КЗпП України.

Аналогічна ситуація склалась із ОСОБА_10 у червні 2018, оскільки останній відпрацювавши 8 годин, що зафіксовано табелем обліку робочого часу за червень 2018 року, який наданий інспекторам праці та наявний у матеріалах справи, отримав як свідчить розрахункова-платіжна відомість №НЗП-06 за червень 2018 - 140 грн. 37 коп. заробітної плати.

При тому, що за відпрацьовані 8 годин, позивач не міг виплатити ОСОБА_10 заробітну плату меншу за мінімально встановлену законом, що складає 187 грн. 32 коп. (3723 грн. (мінімальна заробітна плата)/159 (місячна норма тривалості робочого часу у травні 2018)х8(кількість відпрацьованих ОСОБА_10 годин у червні 2018)).

Судом відхилено наданий позивачем табель обліку використаного робочого часу за травень 2018 та червень 2018, оскільки останній містить відомості відмінні від тих, що надані інспекторам праці під час інспекційного відвідування.

Отже з огляду на викладене при нарахуванні заробітної плати за травень 2018 ОСОБА_12 та за червень 2018 ОСОБА_10 позивачем порушено вимоги ст. 95 КЗпП України.

Абзацем 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Таким чином, оскільки позивачем по відношенню до двох своїх працівників не дотримано мінімальних державних гарантій в оплаті праці, то відповідачем правомірно винесено постанову №ЧК-595/374/АВ/П/ПТ/МГ/ЗБ/ІП-ФС-429 від 07.08.2018 про накладення штрафу у розмірі 74460 грн.

Щодо порушення позивачем вимог ст. 116 КЗпП України, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. зазначених сум.

Тобто, законодавстом передбачена імперативна норма щодо виплати всіх сум працівникові, що звільняється в день такого звільнення.

Матеріали справи свідчать, що наказом позивача №18 від 10.10.2017 ОСОБА_1 звільнено із посади єгеря із 10.10.2017 за згодою сторін.

Проте як встановлено судом та не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні остаточний розрахунок з ОСОБА_1 позивач здійснив лише 29.12.2018, про зазначену обставину свідчить відомість на виплату грошей від 29.12.2017 №ВЗП-000011 за жовтень 2017.

Таким чином не здійснення виплати всіх сум, що належать ОСОБА_1 в день його звільнення, а саме 10.10.2017, призвело до порушення позивачем вимог ст. 116 КЗпП України.

Згідно із абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Отже відповідачем винесено постанову №ЧК-595/374/АВ/П/ПТ/МГ/ЗБ/ІП-ФС-428 від 07.08.2018 з підстав передбачених законодавством про працю та у відповідному розмірі.

Щодо посилання позивача на п. 28 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017, який передбачає, що у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються, то суд зазначає, що санкція за допущене позивачем порушення застосовується за факт допущеного порушення, виплата працівнику сум у будь-який інший день від дня звільнення не усуває порушення приписів ст. 116 КЗпП України, та не звільняє роботодавця від відповідальності за порушення закону.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295, КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04.07.2019

Суддя С.О. Кульчицький