Рішення № 82815197, 03.07.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року справа № 580/1671/19

16 годин 55 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/1671/19

за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109) [представник позивача - не прибув]

до товариства з обмеженою відповідальністю «Союзпостачзбут-2000» (вул. Орджонікідзе, 173, м. Черкаси, 18006, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 31007336) [представник відповідача - не прибув]

про стягнення податкового боргу 1332657,36 грн, прийняв рішення.

23.05.2019 Головне управління ДФС у Черкаській області, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Союзпостачзбут-2000», просить:

- стягнути з ТОВ «Союзпостачзбут - 2000» (18006, Черкаська область, місто Черкаси, вул. Орджонікідзе, буд. 173 ЄДРПОУ 31007336) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та за рахунок готівки кошти на користь бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 39392109) податковий борг у сумі 1332657,36 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що всупереч вимог чинного законодавства, відповідач не виконує податковий обов`язок зі сплати податків, тому обліковано податковий борг у сумі 1332657,36 грн. У зв`язку із наявністю у відповідача податкового боргу, позивач згідно пунктів 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України має право звернутися до суду про стягнення заборгованості з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують такого платника та за рахунок готівки.

Ухвалою від 06.06.2019 відкрито загальне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 18.06.2019. Ухвалою від 18.06.2019 відкладено підготовче засідання до 25.06.2019. Ухвалою від 25.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду 03.07.2019.

Позивач свого представника у судове засідання 03.07.2019 не направив, 26.06.2019 подав до суду додаткові пояснення, у яких просив задовольнити позов повністю (а.с.110).

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не подав, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином (а.с.115). 02.03.2019 подав до суду заяву, у якій зазначив, що на даний час платоспроможність товариства не дозволяє сплатити податковий борг. У разі надходження коштів заборгованість буде сплачена першочергово (а.с.116).

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та відсутності потреби заслухати свідка чи експерта суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, що ТОВ «Союзпостачзбут» зареєстровано як юридичну особу 07.06.2000 (а.с.5 - зворотній бік).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом - Кодекс №2755).

Щодо доводів позивача про несвоєчасну сплату відповідачем податкового боргу, суд дійшов таких висновків.

Згідно частини 1 статті 6 Кодексу №2755 податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Відповідно до підпункту 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Кодексу № 2755 податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків.

Підпунктами 4.1.1 та 4.1.3 пункту 4.1 статті 4 Кодексу № 2755 встановлено, що податкове законодавство України ґрунтується на принципах: загальності оподаткування - кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу; невідворотності настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Кодексом №2755 визначено обов`язок відповідача як платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом (стаття 16). Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Кодексу №2755). Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу №2755 платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Судом встановлено, що відповідачем подано:

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 12.09.2018 №9194505263 за 01.04.2018 у сумі 864788,00 грн (а.с.55);

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 12.09.2018 №9194505456 за 01.06.2018 у сумі 45712,00 грн (а.с.56);

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.09.2018 №9202404283 терміном сплати 30.09.2018 у сумі 1770,00 грн (а.с.57);

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 02.10.2018 №9212434090 за 01.04.2018 у сумі 864788,00 грн (а.с.58).

Згідно статті 75 Кодексу №2755-VI контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, що проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Пунктом 126.1 статті 126 Кодексу №2755-VI встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі акта камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань від 26.11.2018 № 9763/23-00-12-0506/31007336 (а.с.59) прийнято податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) від 18.12.2018 №0063605012 (а.с.61) про застосування штрафу за платежем ПДВ у сумі 200 грн. (а.с.61) та ППР від 18.12.2018 № 0063595012 (а.с.63) про застосування штрафу за платежем ПДВ у сумі 697,20 грн. Зазначені ППР було вручено уповноваженій особі відповідача, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.60). Доказів скасування зазначених індивідуальних актів матеріали справи не містять.

На підставі акта про результати камеральної перевірки порушення граничних строків реєстрації податкових накладних від 26.11.2018 №9765/23-00-12-0506/31007336 (а.с.66) прийнято ППР від 18.12.2018 №0063585012 (а.с.68) про застосування штрафу у сумі 597,33 грн. Зазначене ППР вручено уповноваженій особі відповідача, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.70). Доказів скасування зазначених індивідуальних актів матеріали справи не містять.

На підставі акта про результати камеральної перевірки податкової звітності від 03.12.2018 № 10089/23-00-12-0506/31007336 прийнято ППР від 21.12.2018 №0065905012 про застосування штрафу у сумі 170 грн. Зазначене ППР вручено уповноваженій особі відповідача, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.65). Доказів скасування зазначених індивідуальних актів матеріали справи не містять.

На підставі акта про результати камеральної перевірки податкової звітності від 11.02.2019 № 797/23-00-50-12-007/31007336 (а.с.75) прийнято ППР від 06.03.2019 №0037455012 про застосування штрафу у сумі 1020,00 грн (а.с.77). Зазначене ППР вручено уповноваженій особі відповідача, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.79). Доказів скасування зазначених індивідуальних актів матеріали справи не містять.

Залишок несплаченої пені, облікованої відповідно до статті 129 Кодексу 2755 складає 92850,36 грн, що підтверджується відомостями облікової картки платника податку (а.с.84).

Враховуючи зазначене, загальна сума боргу відповідача з ПДВ становить 1332651,88 грн (864788,00 грн. -539941,01 грн. (переплата) + 45712,00 грн. + 1770,00 грн + 864788,00 грн. + 200,00 грн. + 597,33 грн. + 697,20 грн. + 170,00 грн + 1020,00 грн + 92850,36 грн. (пеня)).

Згідно пункту 286.2 статті 286 Кодексу №2755 платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статті 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Кодексу №2755 податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що 20.02.2018 відповідачем подано податкову декларацію з плати за землю від 20.02.2018 з щомісячним платежем з січня до листопада 2018 року - 3230,20 грн, за грудень 2018 року - 3230,25 грн. 31.01.2019 відповідачем сплачено 3220 грн, у зв`язку із чим заборгованість зі сплати за землю становить 5,48 грн (а.с.82).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу №2755 податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до відомостей облікової картки платника податків у відповідача наявний борг у сумі 1340587,43 грн (а.с.96 - зворотній бік) за станом на 30.11.2018.

Відповідно до підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Кодексу № 2755-VI орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Загальна сума податкового боргу, що належить до сплати у бюджет складає 1332657,36 грн (1332651,88 грн + 5,48 грн).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Кодексу №2755 у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктом 59.5 статті 59 Кодексу №2755 передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню належить вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення ЄСПЛ у справі Suominen проти Фінляндії, № 37801/97, пункту 36, від 01.07.2003). Межі, до яких суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може різнитися залежно від природи рішення та оцінюватися у контексті обставин кожної справи (рішення ЄСПЛ у справі Ruiz Torija et Hiro Balani проти Іспанії, № 18390/91, пункту 29 від 09.12.1994).

Судом встановлено, що у зв`язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов`язання в установлені строки, позивачем на адресу відповідача направлена податкова вимога форми «Ю» від 25.10.2018 №60289-17 (а.с.54).

Пунктом 95.1 статті 95 Кодексу № 2755 встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, що перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, що перебуває у податковій заставі. Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Кодексу №2755 стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Кодексу №2755 контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 статті 95 Кодексу № 2755 передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, що направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Кодексу № 2755 контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Таким нормативно-правовим актом є Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1244, що визначає механізм стягнення готівки, належною платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу. Згідно пункту 95.5 статті 95 Кодексу № 2755 вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.

Згідно довідки від 25.03.2019 № 10234/23-00-17-02-019 у відповідача наявні рахунки у банках, зокрема: у ПАТ КБ «Приватбанк», номер рахунку: НОМЕР_1 , відкритий 10.07.2000 у гривні; НОМЕР_5, відкритий 11.07.2000 у валюті - російський рубль; НОМЕР_2 , відкритий 25.12.2002 у валюті - євро; НОМЕР_6, відкритий 11.07.2000 у валюті - долар США; НОМЕР_7, відкритий 06.12.2012 у гривні; НОМЕР_3 відкритий 09.10.2017 у гривні; НОМЕР_8, відкритий 02.10.2017 у гривні; НОМЕР_9, відкритий 27.07.2001 у гривні; в АТ «УкрСиббанк» номер рахунку: НОМЕР_4 , відкритий 02.10.2017 у гривні.

Згідно частини 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 19-1.1.45 пункту 19-1.1 статті 19-1 Кодексу №2755 контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством. Відповідно до пункту 35.2 статті 35 Кодексу №2755 сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. Надаючи оцінку обставинам, якими обґрунтовувалися вимоги, доказам щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що у позивача наявні підстави для примусового стягнення за рішенням суду з відповідача коштів, з рахунків у банках та за рахунок готівки, у рахунок погашення податкового боргу у сумі 1332657,36 грн. та знаходить позов таким, що належить задовольнити.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15.05.2018 у справі № 808/220/17 (ЄДРСР 74028705), у якій зазначено, що суть спору полягає в правомірності заявлених вимог щодо стягнення грошових коштів, що перебувають на рахунках підприємства, а також готівкових коштів у рахунок погашення податкового боргу. Питання порядку, механізму стягнення таких коштів, та вчинення інших дій, пов`язаних із виконанням судового рішення, знаходиться за межами предмету спору. Варто розмежовувати підстави, що надають можливість стягнення коштів платника податків в рахунок погашення податкового боргу, та механізм застосування та виконання такого стягнення, який виникає після такого стягнення за рішенням суду, такий алгоритм дій пов`язаний із стягненням, є наступною стадією, що має особливості.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивачем не надано доказів понесених судових витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Союзпостачзбут-2000» (вул. Орджонікідзе, 173, м. Черкаси, 18006, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 31007336) та за рахунок готівки у дохід бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109) у рахунок погашення податкового боргу у сумі 1332657 (один мільйон триста тридцять дві тисячі шістсот п`ятдесят сум) грн 36 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5. пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: Головне управління ДФС у Черкаській області [вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109]

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Союзпостачзбут-2000» [вул. Орджонікідзе, 173, м. Черкаси, 18006, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 31007336]

Повне судове рішення складено 03.07.2019

Суддя Л.В. Трофімова