Рішення № 82815161, 03.07.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року справа № 580/615/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тимошенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання неправомірними дій, визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач), в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного Управління ДФС у Черкаській області (код 39392109) щодо проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 , за результатами, якої складено акт перевірки від 25.09.2018 № 479/23-00-13-0214/НОМЕР_1 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2015 по 31.12.2017 (з урахуванням статті 102 Податкового кодексу України), дотримання вимог законодавства з питань нарахування та сплати єдиного соціального внеску за період діяльності з 01.01.2014 по 31.12.2017";

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у Черкаській області від 11 вересня 2018 № 1671 "Про продовження строків проведення документальної планової визнаної перевірки ФОП ОСОБА_1".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що на підставі наказу ГУ ДФС у Черкаській області 20.07.2018 № 1292, повідомлення про проведення перевірки від 20.08.2018 № 239/23-01-13-0124 та наказу ГУ ДФС у Черкаській області від 11.09.2018 № 1671 в період з 29.08.2018 по 11.09.2018 проведено планову перевірку діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Позивач зазначає, що відповідачем не дотримано вимог Податкового кодексу України так як замість проведення перевірки за місцем діяльності платника податків, перевірку проведено в приміщенні контролюючого органу, а тому якщо контролюючий орган змінює процес проведення перевірки, що є зміною виду перевірки то про це мав бути виданий відповідний наказ, чого зроблено не було.

Крім того, позивач зазначив, що відповідач, як контролюючий орган не прибув за місцем діяльності (податкової адреси) позивача, як платника податків, тим самим не приступив до її проведення то у зв`язку із цим відповідач втратив право і на видання наказу про продовження строку її проведення, у зв`язку із чим наказ ГУ ДФС у Черкаській області від 11.09.2018 № 1671 є протиправним.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

01 червня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, та зазначає, що ГУ ДФС у Черкаській області документальну планову виїзну перевірку проведено у відповідності до вимог Податкового кодексу України. Крім того, позивач допустив посадових осіб контролюючого органу до перевірки, за результатами проведення документальної планової виїзної перевірки складено акт від 25.09.2018 № 479/23-00-13-0214/НОМЕР_1. Також зазначив, що наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання. Визнання наказу неправомірним не може призвести до відновлення порушених прав платника податків.

На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 24.03.2006 виконавчим комітетом Черкаської міської ради, код основного виду економічної діяльності 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Наказом Головного управління ДФС у Черкаській області від 20.07.2018 №1292 призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 Перевірку призначено з 29.08.2018 тривалістю 10 робочих днів. У разі відсутності відомостей про отримання ФОП ОСОБА_1 наказу та повідомлення про проведення перевірки, перевірка розпочнеться через 10 календарних днів з дати отримання відомостей про вручення наказу, але не раніше 29.08.2018. Перевірку провести за період діяльності з 01.01.2015 по 31.12.2017 з урахуванням ст. 102 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та за період діяльності з 01.01.2014 по 31.12.2017 з метою дотримання вимог законодавства з питань нарахування та сплати єдиного соціального внеску (а.с.21). Даний наказ позивачем отримано 23.07.2018, що підтверджується розпискою №239/23-00-13-0124 від 20.07.2018. (а.с.68).

Крім того, ОСОБА_1 23.07.2018 особисто під підпис вручено повідомлення від 20.07.2018 №239/23-00-13-0124 про проведення перевірки (а.с.22, 68).

Наказом ГУ ДФС у Черкаській області від 11.09.2018 №1671 термін проведення документальної планової виїзної перевірки продовжено на 5 (п`ять) робочих днів, копію якого вручено особисто під підпис ОСОБА_1 11.09.2018 (а.с.71).

В ході проведення перевірки, на підставі п.п.20.1.6 та п.п.20.1.14 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України та у зв?язку з проведенням документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_1 направлено запит про надання пояснень, документів (копій документів), а саме запитувалася інформація щодо:

1) затверджених норм списання паливо-мастильних матеріалів;

2) даних про дебіторську та кредиторську заборгованості станом на 01.01.2015, 01.01.2016, 01.01.2017, та 01.01.2018;

3) дані щодо залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 01.01.2015, 01.01.2016, 01.01.2017, та 01.01.2018 (а.с.70)

04.09.2018 ОСОБА_1 надав вищезазначену інформацію відповідачу (а.с.24.)

На підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 та п.77.4 ст. 77 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», наказу ГУ ДФС у Черкаській області № 1292 від 20.07.2018, плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2018 рік, на підставі направлення на перевірку від 28.08.2018 № 1351/23-00-13-0124, заступником начальника відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Черкаській області Байдою Олександром Анатолійовичем проведена документальна планова виїзна-перевірка діяльності ФОП ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , податкова адреса: АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2015 по 31.12.2017 (з урахуванням ст.102 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ), дотримання вимог законодавства з питань нарахування та сплати єдиного соціального внеску за період діяльності з 01.01.2014 по 31.12.2017, відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акта.

За наслідками перевірки складено акт від 25.09.2018 №479/23-00-13-0214/НОМЕР_1, в якому встановлено ряд порушень податкового законодавства України.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо проведеної перевірки та з наказом про продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки від 11.09.2018 №1671, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 ст.75 ПК встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Особливості проведення документальної планової виїзної перевірки визначені статтею 77 Кодексу.

Так, відповідно до п.77.1 ст.77 ПК документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Згідно з п.77.2 ст.77 ПК до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 43 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57цього Кодексу.

Пунктом 77.3 ст.77 ПК забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку з доходів фізичних осіб та зобов`язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Пунктом 77.4 ст.77 ПК України встановлено, що про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що наказом Головного управління ДФС у Черкаській області від 20.07.2018 №1292 призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 Перевірку призначено з 29.08.2018 тривалістю 10 робочих днів. У разі відсутності відомостей про отримання ФОГІ ОСОБА_1 наказу та повідомлення про проведення перевірки, перевірка розпочнеться через 10 календарних днів з дати отримання відомостей про вручення наказу, але не раніше 29.08.2018. Перевірку провести за період діяльності з 01.01.2015 по 31.12.2017 з урахуванням ст. 102 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та за період діяльності з 01.01.2014 по 31.12.2017 з метою дотримання вимог законодавства з питань нарахування та сплати єдиного соціального внеску (а.с.21). Даний наказ позивачем отримано 23.07.2018, що підтверджується розпискою №239/23-00-13-0124 від 20.07.2018. (а.с.68).

Крім того, ОСОБА_1 23.07.2018 особисто під підпис вручено повідомлення від 20.07.2018 №239/23-00-13-0124 про проведення перевірки (а.с.22, 68).

Наказом ГУ ДФС у Черкаській області від 11.09.2018 №1671 термін проведення документальної планової виїзної перевірки продовжено на 5 (п`ять) робочих днів, копію якого вручено особисто під підпис ОСОБА_1 11.09.2018 (а.с.71), який є предметом позову.

Згідно пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відповідно до п. 82.1. ст. 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.

Судом встановлено, що направлення на перевірку від 28.08.2018 № 1351/23-00-13-0127 та службове посвідчення були пред`явлені 29.08.2018 перед початком проведення перевірки ОП ОСОБА_1 , що підтверджується підписом вказаної особи на примірнику вказаного вище направлення (а.с. 69).

Таким чином встановлено, що до перевірки, призначеної наказом 20.07.2018 №1292 перевіряючого посадовця відповідача було допущено, а сам наказ про призначення перевірки не оскаржувався.

При цьому, суд враховує, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення виїзної перевірки щодо нього, має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оскаржити його в суді або застосувати інші заходи, передбачені статтею 81 Податкового кодексу України, шляхом недопущення посадових осіб контролюючого органу до її проведення. Якщо ж допуск до виїзної податкової перевірки відбувся і наказ реалізований як прийнятий в межах закону і компетенції, в подальшому предметом розгляду в суді має бути зміст виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, в різі прийняття ними відповідних актів індивідуальної дії.

У даному випадку, оскільки відповідачем фактично реалізовано його компетенцію на проведення планової виїзної перевірки та оформлення її результатів, а тому дії податкової інспекції щодо проведення такої перевірки не є такими, що порушують права позивача.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 28.02.2019 (справа № 814/5/15).

Щодо аргументів позивача про те що, фактично проведено не "виїзну" перевірку, а "невиїзну", чим порушено приписи ПК України, суд зазначає таке.

Платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

Якщо ж, допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Як вбачається з акту перевірки від 25.09.2018 №479/23-00-13-0214/НОМЕР_1, перевірку проведено з відома та в присутності ФОП ОСОБА_1 (а.с.26 зворотній бік).

Крім того суд зазначає, що позивач, захищаючи своє відповідне порушене право, подав позов про оскарження податкових повідомлень - рішень, які винесені за наслідками акту перевірки від 25.09.2018 №479/23-00-13-0214/НОМЕР_1, який наразі розглядається у справі № 580/463/19.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Розглядаючи вказану справу, судом також враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 13 березня 2018 року в справі №804/1113/16 та висновки відносно того, що позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Таким чином, суд вважає, що позивач, допустивши посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тим самим втратив своє право на оскарження дій та рішень відповідача, за результатами яких складено акт перевірки від 25.09.2018 №479/23-00-13-0214/НОМЕР_1 не може призвести до відновлення порушених прав ФОП ОСОБА_1 , оскільки права останнього наразі порушують лише наслідки проведення такої перевірки у вигляді податкових повідомлень - рішень які, як вже зазначалось вище, оскаржується у справі № 580/463/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 03.07.2019.

Суддя В.П. Тимошенко